Рішення

від 20.12.2022 по справі 907/444/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"20" грудня 2022 р. м. Ужгород Справа №907/444/21

За позовом Публічного акціонерного товариства Іршавське автотранспортне підприємство 12143, м. Іршава Закарпатської області

до відповідача 1 Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), який у подальшому перейменований на Іршавський відділ державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), м. Іршава Закарпатської області

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_1 , с. Білки Хустського району Закарпатської області

до відповідача 2 Державного підприємства Сетам, м. Київ

про визнання недійсними електронних торгів від 27.02.2019; визнання недійсними та скасування свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів №№525, 526, 527 від 21.03.2019 та рішень приватного нотаріуса Іршавського районного нотаріального округу Ожеледа П.М. від 23.03.2019 №№46109119, 46109295, 46109413,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача 1 не з`явився

Відповідача 2 не з`явився

Третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство Іршавське автотранспортне підприємство 12143, м. Іршава Закарпатської області звернулося до суду з позовом до відповідача 1 Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), який у подальшому перейменований на Іршавський відділ державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), м. Іршава Закарпатської області та до відповідача 2 Державного підприємства Сетам, м. Київ про визнання недійсними електронних торгів від 27.02.2019; визнання недійсними та скасування свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів №№ 525, 526, 527 від 21.03.2019 та рішень приватного нотаріуса Іршавського районного нотаріального округу Ожеледа П.М. від 23.03.2019 №№ 46109119, 46109295, 46109413.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2021 відкрито провадження у справі №907/444/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2021. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачам строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії таких позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачам відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалою суду від 21.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_1 , с. Білки Хустського району Закарпатської області та відкладено підготовче засідання на 21.10.2021.

Ухвалами суду від 21.10.2021, 23.11.2021, 25.01.2022, 23.02.2022, 28.04.2022, 09.06.2022, 18.08.2022 та 11.10.2022 підготовчі засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 закрито підготовче провадження у справі №907/444/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 20.12.2022. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість, представник позивача на електронну адресу суду надіслав заяву б/н від 03.11.2022, якою просить розглянути дану справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідачем 1 на електронну адресу суду надіслано заяву №20-11-19/16145 від 02.12.2022 (вх. №02.3.1-02/6601/22 від 02.12.2022) про розгляд справи без участі його уповноваженого представника. Щодо заявленого позову відповідач 1 заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відповідач 2 та третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

На адресу суду надійшла заява представника третьої особи б/н від 15.02.2022 (вх. №02.3.1-02/1242/22 від 21.02.2022), в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 є однофамільцем третьої особи в даній справі; останній не є і не може виступати учасником спірних правовідносин у зв`язку з тим, що не укладав будь-яких угод, не набував та не відчужував жодного майна. З огляду на вказані обставини, представник третьої особи просить суд не надсилати процесуальні документи на поштову адресу ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.04.2022 заяву представника третьої особи б/н від 15.02.2022 (вх. №02.3.1-02/1242/22 від 21.02.2022) залишено без задоволення у зв`язку з тим, що до вищенаведеної заяви представником третьої особи не долучено документальних доказів на підтвердження того факту, що Симканич Ю.О. є однофамільцем третьої особи в даній справі, а не переможцем оспорюваних торгів та покупцем майна, яке було на них реалізовано.

Водночас вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 03.11.2022 явка учасників справи в судове засідання 20.12.2022 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі уповноважених представників учасників спору за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі ухвалено судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить задоволити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що електронні торги, які були проведені 27.02.2019, з реалізації іпотечного майна, яке складається із майнового комплексу загальною площею 3753,8 кв.м, та двох земельних ділянок площею 2,9455 га, кадастровий номер 2121910100:06:009:0035, і площею 1,4695 га, кадастровий номер 21211984500:01:001:0018, що знаходяться за адресою: м. Іршава, вул. Федорова, 33 та належали позивачу на праві власності, відбулись із порушеннями вимог Закону України Про виконавче провадження та Порядку реалізації арештованого майна, а відтак, підлягають визнанню судом недійсними.

На переконання позивача, реалізація майна відбулася за ціною, яка не відповідає дійсності та є істотно заниженою; крім того, із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна ПАТ Іршавське автотранспортне підприємство 12143 ознайомлене взагалі не було, що, у свою чергу, унеможливило оскарження ним таких результатів у судовому порядку.

Водночас позивач звертає увагу, що маючи намір самостійно прийняти рішення щодо належного йому майна, 20.11.2018 на підставі Договору №106/18 замовив суб`єкту оціночної діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю Ніка-Експерт визначення ринкової вартості належного йому нерухомого майна. За результатами проведення незалежної оцінки було встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна нежитлових будівель та споруд (комплексу автотранспортного підприємства) загальною площею 3616,20 кв.м., що розміщені на земельних ділянках загальною площею 2,9455 га (кадастровий номер 2121910100:06:009:0035) та 1,4695 га (кадастровий номер 21211984500:01:001:0018) за адресою: м. Іршава, вул. Федорова, 33, станом на 15.01.2019 становить 9 033 300 грн без ПДВ, у тому числі: вартість земельної ділянки площею 2,9455 га (кадастровий номер 2121910100:06:009:0035) становить 5 414 800 грн без ПДВ, а земельної ділянки площею 1,4695 га (кадастровий номер 21211984500:01:001:0018) 2 701 400 грн без ПДВ.

3 наведеного, на думку позивача, вбачається, що різниця між вартістю нерухомого майна, встановленою станом на 15.01.2019 у належний спосіб та уповноваженим суб`єктом, та вартістю, за якою вказане майно було реалізовано на електронних торгах 27.02.2019, становить 4 624 232 грн, і зазначене, у свою чергу, свідчить, що майно було реалізоване на електронних торгах за ціною, більше ніж вдвічі меншою від його ринкової вартості. Позивач також наголошує на наявності розбіжностей у загальній площі майна, зокрема, згідно з висновком про вартість майна від 15.01.2019, загальна площа нежитлових будівель та споруд (комплексу автотранспортного підприємства) становить 3616,20 кв.м., тоді як у протоколі проведення електронних торгів №390150 від 27.02.2019 така визначена у розмірі 3753,8 кв.м.

Таким чином, позивач вважає, що має місце грубе порушення процедури проведення виконавчих дій із реалізації арештованого майна з боку Іршавського районного відділу ДВС (зокрема, ст. 57 Закону України Про виконавче провадження), що в подальшому негативно вплинуло на всі інші дії, проведені із приводу нерухомого майна та які, внаслідок зазначеного, також є незаконними і підлягають скасуванню.

Крім того, стверджує про те, що результати електронних торгів, проведених Державним підприємством Сетам 27.02.2019, із огляду на порушені виконавчою службою положення ст. 57 Закону України Про виконавче провадження є також незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

У даному контексті позивач зауважує, що на підставі електронних торгів, про визнання яких недійсними він просить суд, приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Ожеледою П.М. 21.03.2019 були видані свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №№525, 526, 527, якими посвідчується право власності переможця електронних торгів Симканича Ю.О. на вищевказане майно, та, відповідно, прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№46109119, 46109295, 46109413 від 23.03.2019.

Як стверджує позивач, оскільки ним у судовому порядку заявлено вимогу про визнання електронних торгів, які відбулися 27.02.2019, недійсними, то видані приватним нотаріусом свідоцтва, як посвідчувальні документи, втрачають свою юридичну силу і не можуть підтверджувати право власності, яке вже відсутнє, а відтак, так само підлягають визнанню судом недійсними.

У зв`язку з викладеним, на думку позивача, також повинні бути скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№46109119, 46109295, 46109413 від 23.03.2019, позаяк у разі визнання недійсними свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів №№525, 526, 527 від 21.03.2019, стає неможливим офіційне визнання та підтвердження державою набутого особою речового права на нерухомість.

ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧІВ ТА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Відповідач 1 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву №21892/14-4-19 від 20.09.2021 (вх. №02.3.1-02/6698/21 від 21.09.2021), у якому, зокрема, зазначає про те, що позивач, не погоджуючись зі здійсненою державним виконавцем оцінкою нерухомого майна, мав право оскаржити відповідну процесуальну дію останнього у спосіб, передбачений ст. 74 Закону України Про виконавче провадження. Водночас як стверджує відповідач 1, будь-яких оскаржень оцінки майна на стадії здійснення виконавчого провадження позивачем здійснено не було.

Крім того, відповідач 1 звертає увагу на те, що на виконанні в органу ДВС перебувало зведене виконавче провадження про стягнення боргів із ПAT Іршавське автотранспортне підприємство 12143, до складу якого входили 15 виконавчих проваджень на загальну суму 1 885 521,85 грн. В такому разі, на переконання відповідача 1, у випадку оскарження позивачем процесуальних дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, на такий спір поширюється юрисдикція адміністративного суду.

Покликаючись на приписи ст. 48 Закону України Про іпотеку, якими встановлена спеціальна (скорочена) позовна давність щодо вимог про оскарження результатів прилюдних торгів тривалістю у 3 місяці, відповідач 1 вказує, що позовна заява в даній справі подана до суду 08.06.2021, тоді як електронні торги з реалізації нерухомого майна відбулися 27.02.2019. Наведене, на переконання відповідача 1, є передумовою для застосування до заявлених позивачем позовних вимог наслідків спливу строків позовної давності та самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Представник відповідача 2 на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву б/н від 23.07.2021 (вх. №02.3.1-02/5631/21 від 04.08.2021), у якому зазначає про те, що електронні торги від 27.02.2019, за результатами яких було реалізоване нерухоме майно, відбулися із дотриманням норм чинного законодавства, а, позивачем, у свою чергу, не наведено жодних аргументів у підтвердження протиправності дій ДП Сетам під час їх проведення. Посилаючись на положення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, представник відповідача 2 наголошує, що ДП Сетам виконує функції організатора електронних торгів, який діє винятково в межах повноважень, визначених Порядком, шляхом розміщення інформації в системі електронних торгів на підставі документів, поданих посадовими особами ДВС. Крім того, як стверджує представник відповідача 2, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця в частині передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної в заявці на таку реалізацію.

Покликаючись на приписи ч. 1 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження, представник відповідача 2 зазначає, що позивач (боржник), будучи обізнаним про наявність виконавчого провадження, не здійснив жодних кроків для узгодження ціни майна зі стягувачем, а відтак, виконавцем були вчинені дії, спрямовані на визначення вартості нерухомості шляхом залучення суб`єкта оціночної діяльності для оцінки відповідного майна. Вказує, що до моменту притягнення оцінювача до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку або визнання оцінки нерухомості недійсною, будь-які твердження про її недостовірність чи необ`єктивність є безпідставними.

Також, на думку представника відповідача 2, у випадку, якщо позивач вважав дії (рішення) виконавця щодо оцінки майна та/або передачі нерухомості на реалізацію протиправними, він мав можливість оскаржити їх у встановленому законом порядку та запобігти таким чином реалізації майна. Крім того, як зазначає представник відповідача 2, позивач не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження (зокрема, звітом про оцінку майна) та надати до моменту реалізації нерухомості звіт про оцінку майна, складений іншим суб`єктом оціночної діяльності, однак, такою можливістю щодо участі у процесі оцінки майна боржник не скористався. Як стверджує представник відповідача 2, ненадання боржником державному виконавцю альтернативного звіту про оцінку майна до моменту проведення спірних електронних торгів позбавляє позивача права посилатися на зазначені обставини в ході судового розгляду, оскільки відповідачі вчиняли дії щодо реалізації нерухомості саме з урахуванням наявності одного звіту про оцінку майна, не будучи обізнаними про існування інших документів щодо визначення його вартості.

Крім того, представник відповідача 2, із посиланням на положення ст. 48 Закону України Про іпотеку, також наголошує на пропуску позивачем спеціальної (скороченої) позовної давності для звернення до суду з вимогами про оскарження результатів електронних торгів та просить застосувати до останнього наслідки її спливу шляхом відмови у позові.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 письмових пояснень по суті позову не подала, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явилася.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Відповідач 1 на адресу суду надіслав письмові пояснення №19-4-19/24300 від 20.10.2021 (вх. №02.3.1-02/7627/21 від 25.10.2021), у яких, на спростування доводів позивача про необізнаність із результатами визначення вартості чи оцінки майна, зазначив про те, що державним виконавцем супровідним листом №14.5-36/16148 від 14.12.2018 було надіслано ПАТ Іршавське автотранспортне підприємство 12143, як боржнику у виконавчому провадженні, повідомлення щодо визначення вартості майна, до якого долучено копію звіту про оцінку нерухомості. Крім того, вказує на те, що ДП Сетам листом №1152/18-18/19 від 30.01.2019 повідомило позивача про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів.

За твердженням відповідача 1, після реалізації нерухомого майна директор ПАТ Іршавське автотранспортне підприємство 12143 звернувся до органу ДВС із листом №22/03/19 від 22.03.2019, за змістом якого просив перерахувати кошти від продажу цілісного майнового комплексу на відкритий рахунок в АТ Таскомбанк, внаслідок чого залишок коштів від реалізації нерухомого майна у розмірі 2 252 851,12 грн було перераховано позивачу на підставі платіжного доручення №2251 від 11.04.2019.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 у справі №907/171/13-г затверджено мирову угоду від 16.04.2013, укладену між Іршавською міською радою в особі міського голови Бобика С.С. і Публічним акціонерним товариством Іршавське автотранспортне підприємство 12143 в особі директора Пономарчука В.П. у наступній редакції: 1. Боржник зобов`язується погасити заборгованість у розмірі 228 067,80 у строки та в порядку, згідно графіку, який зазначено у Додатку №1 до даної мирової угоди, який є невід`ємною його частиною. 2. Боржник погашає заборгованість шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок кредитора: розрахунковий рахунок 31517943700105 в ГУ ДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, ЄДРПОУ 35443553, код платежу 33010400.

09.10.2013 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції Худаничем І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40091379 із примусового виконання мирової угоди від 16.04.2013, затвердженої ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 у справі №907/171/13-г.

В подальшому, виконавче провадження №40091379 із примусового виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2013 у справі №907/171/13-г приєднано до зведеного виконавчого провадження №40191330, яке перебувало на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Іршавського районного управління юстиції.

27.02.2019 було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки), що складається із майнового комплексу загальною площею 3753,8 кв.м, та двох земельних ділянок площею 2,9455 га, кадастровий номер 2121910100:06:009:0035, і площею 1,4695 га, кадастровий номер 21211984500:01:001:0018, за адресою: м. Іршава, вул. Федорова, 33, які оформлені протоколом проведення електронних торгів №390150.

Із наявного в матеріалах справи протоколу проведення електронних торгів №390150 від 27.02.2019 вбачається, що такі відбулися 27.02.2019; стартовою ціною було визначено суму 4 409 068 грн, ціною продажу суму 4 409 068 грн, переможцем торгів визнано учасника №14, який подав найвищу цінову пропозицію.

В подальшому, на підставі результатів проведених електронних торгів приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округy Ожеледою П.М. були видані свідоцтва про придбання майна з торгів №№525, 526, 527 від 21.03.2019, якими посвідчено право власності переможця електронних торгів ОСОБА_1 на вищевказане майно.

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 253457484; дата, час формування: 20.04.2021 11:45:15), наданої позивачем до позовної заяви, державним реєстратором приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округy Ожеледою П.М. 21.03.2019 здійснено державну реєстрацію права приватної власності (розмір частки: 1/1) ОСОБА_1 на наступні об`єкти нерухомого майна:

- адмінбудинок з вбудованою їдальнею, позначений літерами А А, загальною площею 1051,70 кв.м.; КПП, позначене літерою В; операторська, позначена літерою Г, загальною площею 16,00 кв.м.; профілакторій, незакінчене будівництво, позначений літерою Д, загальною площею 1473,20 кв.м., вбиральня, позначена літерою Е; мойка, позначена літерою Є; котельня, позначена літерою Ж, загальною площею 18,90 кв.м.; трансформаторна, позначена літерою З; гаражі, позначені літерою И, загальною площею 160,90 кв.м.; майстерня, позначена літерою І, загальною площею 565,20 кв.м.; склад, позначений літерою Й, загальною площею 330,30 кв.м.; огорожа, позначена цифрами 1 5; мощення, позначене цифрою I; цистерна, позначена цифрою ІІ; естакада, позначена цифрою ІІІ; очисні споруди, позначені цифрою IV, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, м. Іршава, вул. Федорова, будинок 33; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1793316621219; номер запису про право власності: 30837002; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46109119 від 23.03.2019;

- земельна ділянка з кадастровим номером 2121910100:06:009:0035, загальною площею 2,9455 га, за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, м. Іршава, вул. Федорова, земельна ділянка 33; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1110564421219; номер запису про право власності: 30837111; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46109295 від 23.03.2019;

- земельна ділянка з кадастровим номером 21211984500:01:001:0018, загальною площею 1,4695 га; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1793328521219; номер запису про право власності: 30837236; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46109413 від 23.03.2019.

Вважаючи, що належне позивачу майно було відчужене за ціною, яка не відповідає його дійсній ринковій вартості та є значно нижчою, що, на переконання останнього, безумовно вказує на існування його порушеного інтересу, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить визнати недійсними електронні торги від 27.02.2019, визнати недійсними та скасувати свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №№525, 526, 527 від 21.03.2019 та рішення приватного нотаріуса Іршавського районного нотаріального округу Ожеледа П.М. від 23.03.2019 №№46109119, 46109295, 46109413.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ст. 215 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Близькі за змістом висновки сформульовані у пунктах 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17.

Таким чином, ураховуючи те, що відчуження майна із прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, під час вирішення спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення, чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати електронних торгів (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі №11/19; близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц).

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц (провадження №14-529цс19).

Предметом спірних правовідносин у межах даної справи є, зокрема, вимога про визнання недійсними електронних торгів із реалізації іпотечного майна, що відбулися 27.02.2019, і, відповідно, предметом доказування з боку позивача виступають обставини, якими безпосередньо підтверджується заявлена вимога, зокрема, порушення органом ДВС та Державним підприємством "Сетам" встановлених законодавством правил проведення електронних торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна та положеннями Закону України Про виконавче провадження.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

За статтею 48 вищевказаного Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна (ч. 1, 2 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження).

За приписами ч. 3 ст. 57 Закону, у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження).

У даному контексті суд звертає увагу на те, що для визначення вищевказаної початкової вартості майна для реалізації на електронних торгах державним виконавцем у ході здійснення виконавчого провадження було призначено суб`єкта оціночної діяльності, яким у подальшому складено звіт про оцінку нерухомого майна, що належало позивачу на праві власності.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що останньому не було відомо про результати визначення вартості арештованого майна та здійснення Іршавським районним відділом Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчих дій, пов`язаних із реалізацією такого майна на електронних торгах, оскільки в матеріалах справи міститься супровідний лист відповідача 1 за вих. №14.5-36/16148 від 14.12.2018, адресований, серед іншого, ПАТ Іршавське автотранспортне підприємство 12143, яким останньому було надіслано копію звіту про експертну оцінку описаного державним виконавцем майна.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач вважається ознайомленим із результатами визначення вартості майна, оскільки повідомлення державним виконавцем було надіслано за адресою, зазначеною у виконавчому документі та місцем фактичного перебування позивача.

Отже, твердження позивача про неповідомлення останнього про результати визначення вартості спірного нерухомого майна та оцінки нерухомого майна не відповідає дійсності та не може бути прийнято судом, як підстава для визнання недійсними результатів електронних торгів, які проведені 27.02.2019.

Крім того, матеріали справи не містять документальних доказів у підтвердження того, що сторонами виконавчого провадження за взаємною згодою було визначено вартість майна боржника (позивача), як і не містять доказів щодо надання позивачем органу ДВС до моменту реалізації нерухомого майна звіту про оцінку майна, що складений іншим суб`єктом оціночної діяльності та відповідно відображає іншу вартість нерухомого майна.

Також позивачем не доведено, що починаючи із дати відкриття виконавчого провадження і до дати проведення електронних торгів він звертався до державного виконавця у виконавчому провадженні із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, що суперечить ч. 8 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження, у відповідності до якої особи, які беруть участь у виконавчому провадженні зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Водночас дії державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, визначеному ст. 74 Закону України Про виконавче провадження.

Згідно із правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16 (провадження №11-120018), від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц (провадження №14-187цс19), визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Також самостійний спосіб оскарження має і порядок повідомлення боржника про оцінку.

Судом встановлено, що дії державного виконавця (щодо зведеного виконавчого провадження, накладення арешту на майно, експертної оцінки спірного нерухомого майна тощо) в порядку, визначеному положеннями Закону України Про виконавче провадження, оскаржені не були. Крім того, жодних відомостей про оскарження звіту про експертну оцінку описаного державним виконавцем майна матеріали справи також не містять.

Поряд із цим, суд погоджується із доводами відповідачів 1 та 2 про те, що дії державного виконавця при призначенні оцінювача, передачі арештованого майна на реалізацію, повідомлення боржника про результати оцінки не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.09.2021 у справі №742/3070/18 (провадження № 61-628св20).

Приписами ч. 1 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №2831/5) врегульовано правила проведення електронних торгів.

Державне підприємство Сетам є організатором електронних торгів та уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком №2831/5.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку №2831/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження. Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

За змістом абз. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку №2831/5, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця, яка повинна містити наведений обов`язковий перелік даних.

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу ІІ Порядку №2831/5, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору (абзац другий пункту 3 розділу ІІ Порядку №2831/5).

Згідно з абзацом 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №2831/5, у разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець) (абз. 4 п. 4 розділу ІІ Порядку №2831/5).

За змістом абз. 5 п. 4 розділу ІІ Порядку №2831/5, Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №2831/5, Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот аукціону (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить:

для торгів за фіксованою ціною - 5 календарних днів;

для електронних торгів:

для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн - 10 календарних днів;

для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1 000 000,00 грн - 20 календарних днів;

для лотів зі стартовою ціною від 1 000 000,01 грн - 30 календарних днів.

Дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №2831/5, Організатор організовує електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторний, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною (пункт 4 розділу V Порядку №2831/5).

На підставі п. 1 розділу VІІІ Порядку №2831/5, після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця.

Згідно з абз. 12 п. 1 розділу VІІІ Порядку №2831/5, у протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності).

Протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) (п. 2 розділу VІІІ Порядку №2831/5).

За змістом абз. 1 п. 1 розділу Х Порядку №2831/5, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Відповідно до пункту 4 розділу Х Порядку №2831/5, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає та надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору (п. 6 розділу Х Порядку №2831/5).

Згідно з п. 8 розділу Х Порядку №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

В силу приписів ч. 1 ст. 43 Закону України Про іпотеку (в редакції, чинній на час проведення електронних торгів), прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України Про іпотеку (в редакції, чинній на час проведення електронних торгів), організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа за вих. №1152/18-18-19 від 30.01.2019, Державним підприємством Сетам було направлено Публічному акціонерному товариству Іршавське автотранспортне підприємство 12143 (позивачу) повідомлення про день, час і місце проведення електронних торгів, де також містилися відомості про предмет іпотеки та початкову ціну реалізації майна за лотом №329888.

Разом з тим, матеріали справи містять копію заяви директора ПАТ Іршавське автотранспортне підприємство 12143 Пономарчука О.П. №22/03/19 від 22.03.2019 адресовану на ім`я начальника Іршавського РВ ДВС щодо зарахування на відкритий у АТ Таскомбанк банківський рахунок позивача залишку коштів від реалізації іпотечного майна, а також копію платіжного доручення №2251 від 11.04.2019, на підставі якого відповідачем 1 було здійснено зарахування позивачу суми 2 252 851,12 грн, що додатково свідчить про обізнаність останнього із вартістю майна, яке було предметом електронних торгів та відповідно результатами проведення таких.

Посилаючись на порушення Закону України Про виконавче провадження, Порядку реалізації арештованого майна позивачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що дані обставини якимось чином вплинули на результати проведення електронних торгів, які відбулись 27.02.2019 та оформлені протоколом проведення електронних торгів №390150 від 27.02.2019. Не доведено також жодними документальними доказами незаконність та невідповідність дій відповідачів чинному законодавству України. Будь-яких інших порушень порядку підготовки та проведення електронних торгів позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів того, що його право, за захистом якого він звернувся до суду, порушено відповідачами, а тому, в позові слід відмовити.

З урахуванням того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами незаконність проведення спірних електронних торгів, безпідставними є і вимоги про визнання недійсними та скасування свідоцтв про придбання майна з торгів №№525, 526, 527 від 21.03.2019 та рішень приватного нотаріуса Іршавського районного нотаріального округу Ожеледа П.М. від 23.03.2019 №№46109119, 46109295, 46109413.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen.), № 37801/97 п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v.), № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17, від 24.04.2019 у справі №915/370/16.

З врахуванням встановленої судом безпідставності позову не підлягають задоволенню заяви відповідачів про пропуск позивачем встановлених ст. 48 Закону України Про іпотеку строків позовної давності, позаяк, наслідки пропуску строку позовної давності судом можуть бути застосовані лише у випадку, коли суд дійде висновку про наявність в позивача порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав. Аргументи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку з перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці із 26.12.2022 по 13.01.2023, повне судове рішення складено та підписано 25.01.2023.

Суддя Пригара Л.І.