Рішення

від 18.01.2023 по справі 907/622/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/622/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави

в особі позивача Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Хустського району Закарпатської області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Іршава", с. Білки Хустського району Закарпатської області

про визнання недійсним протоколу про визначення переможця торгів та договору підряду

За участю представників:

прокуратури: Чулей О.Ю., прокурор, посвідчення №065598 від 23.10.2021;

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з`явилися;

відповідача 2: Гангур М.І., адвокат, ордер серії АО №1075347 від 02.12.2022.

ВСТАНОВИВ:

Хустська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Іршава" про визнання недійсним протокольного рішення (протоколу) №45 уповноваженої особи KHП "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області від 11.02.2022 та визнання недійсним Договору підряду №2 від 24.02.2022, укладеного між КНП "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області та ТОВ "Фортуна-Іршава" за результатами проведення відкритих торгів про закупівлю робіт "Реконструкція системи постачання лікувального кисню KHП "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава" на загальну суму 2 097 500,00 гривень.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/622/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022.

Ухвалою від 09.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив сторонам та прокурору процесуальні строки для подання заяв по суті спору а також призначив підготовче засідання на 07.10.2022.

Підготовче засідання 07.10.2022 судом відкладалося на 04.11.2022 з огляду на задоволення клопотання представника відповідача 2 та у зв`язку з неявкою представників позивача та відповідача 1.

Під час підготовчого провадження сторони скористалися своїми правами на подання заяв по суті спору. Так, 26.09.2022 від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №194 від 22.09.2022, а відповідачем 2 в цей же день також подано відзив на позовну заяву №88 від 22.09.2022; прокурором, в свою чергу, 03.10.2022 та 05.10.2022 подано відповідь на відзив відповідача 1 №0754-113-560-22 від 29.09.2022 та відповідь на відзив відповідача 2 за №0754-113-560-22 від 03.10.2022.

Крім того, 11.10.2022 прокурором подано додаток до відповіді на відзив відповідача 1 за №07.54-113-560-22 від 07.10.2022, а від позивача 23.09.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення №130713-15/2245-2022 від 23.09.2022 щодо заявленого прокурором позову.

За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою суду від 04.11.2022 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 18.11.2022.

Окрім того, вказаною ухвалою від 04.11.2022 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Судове засідання у справі відкладалося на 05.12.2022 у зв`язку з неявкою учасників справи, в судовому засіданні 05.12.2022 оголошувалася перерва до 18.01.2023 з огляду на подане відповідачем 2 клопотання.

02 грудня 2021 року на електронну адресу суду надійшла сканована копія заяви відповідача 1 №317 від 30.11.2022 про визнання позову, яка, однак, не підписана електронним цифровим підписом у встановленому законом порядку, про що відділом діловодства та забезпечення судового процесу Господарського суду Закарпатської області складено акт №305/22 від 02.12.2022.

Розглядаючи заяву відповідача 1, суд вбачає підстави для повернення такої без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Отже, Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість подання процесуальних, інших документів у електронному вигляді виключно з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Положеннями пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону (підпункти 23 - 24 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Таким чином, процесуальні та інші документи, які подаються до господарського суду шляхом їх направлення на електронну адресу суду, долучаються до матеріалів справи та розглядаються судом, у разі їх підписання уповноваженою особою з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

У підсумку, суд, встановивши, що заява відповідача 1 про визнання позову подана без додержання вимог ч. 8 ст. 42 ГПК України, ч. 2 ст. 170 ГПК України, дійшов висновку, що така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України. Водночас, з огляду на подання такої заяви в електронній формі, повернення паперової копії такої заяви Комунальному некомерційному підприємству "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області судом не здійснюється.

Присутній в судовому засіданні 18.01.2023 прокурор позовні вимоги підтримав з визначених в позовній заяві підстав.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 18.01.2023 заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, подані клопотанням від 28.12.2022 на підтвердженням факту виконання сторонами спірного договору та його припинення, визнавши поважними причини пропуску строку їх подання.

Розглядаючи означене клопотання відповідача 2, з огляду на відсутність заперечень прокурора щодо долучення таких доказів та поновлення строку їх подання, беручи до уваги, що зазначені представником ТОВ «Фортуна-Іршава» причини неподання таких доказів на стадії підготовчого провадження (їх оформлення учасниками справи та надання адвокату відповідача 1вже після вирішення судом питання про закриття провадження у справі), суд вважає за можливе задоволити таке клопотання Товариства та долучити до матеріалів справи додані до клопотання від 28.12.2022 докази, поновивши відповідно до ст. 119 ГПК України строк на їх подання.

Позивач та відповідач 1 в судові засідання з розгляду справи по суті жодного разу не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання судом ухвал суду до електронного кабінету позивача та на електронну адресу відповідача 1 (irsh_iab@ukr.net), яка зазначена Комунальним некомерційним підприємством "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області у відзиві на позовну заяву №194 від 22.09.2022.

Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 05.12.2022 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні 18.01.2023 не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача 1 за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовані виявленими прокурором за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-18-001786-b порушеннями вимог п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 1 Розділу 5 тендерної документації Комунального некомерційного підприємства «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області на проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з Реконструкції системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція).

Прокурор, з посиланням на висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-18-001786-b від 30.06.2022 стверджує про порушення відповідачем 1 означених вимог у зв`язку з поданням тендерних пропозицій на участь в закупівлі Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Іршава" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, які є пов`язаними особами в розумінні п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та неприйняття у зв`язку з цим Комунальним некомерційним підприємством «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області в порядку п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про відмову таким учасникам в участі у процедурі закупівлі.

З урахуванням вказаного зазначає, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Іршава" та Фізичної особи-підприємцем ОСОБА_4 підлягали відхиленню Замовником, а сама процедура закупівлі згідно з п. 3 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» повинна була бути відмінена.

Вказане прокурор вважав підставою для звернення з цим позовом, оскільки вважає, що в спірних правовідносинах не було дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників та переможця торгів було визначено не в результаті конкурентного відбору, а органом, уповноваженим державою на здійснення функцій фінансового контролю в спірних правовідносинах - Західним офісом Держаудитслужби, - внаслідок бездіяльності не ініційовано питання про визнання недійсним або розірвання Договору підряду №2 від 24.02.2022 як це визначено в п.8 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Правова позиція позивача.

Позивачем у справі - Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області 23.09.2022 подано суду письмові пояснення за №130713-15/2245-2022 від 23.09.2022 відповідно до яких зазначає, що Управлінням відповідності до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснено моніторинг процедури закупівлі за ID: UA-2022-01-18-001786-b та оприлюднено висновок про результати проведеного моніторингу процедури закупівлі в інформаційно- телекомунікаційній системі Prozorro.

За результатами аналізу документів, поданих в тендерних пропозиціях ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ФОРТУНА-ІРШАВА», встановлено, що означеними учасниками подано тендерні пропозиції, які містять наявність підстав передбачених пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: тендерна пропозиція подана учасником, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.

У зв`язку з наведеним, позивачем встановлено, що відповідачем 1, як Замовником, в порушення абзацу першого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ФОРТУНА-ІРШАВА» у зв`язку з наявністю підстав, встановлених частиною першою статті 17 цього Закону. Проте Замовник із зазначеним учасником уклав договір на закупівлю робіт - «Реконструкція системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава» на суму 2 097 500,00 гривень з ПДВ.

Пояснює, що згідно зі статтею 32 Закону України «Про публічні закупівлі» спірний тендер повинен був відмінитися у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Звертає увагу, що листом 130713-17/1697-2022 від 27.07.2022 Управління повідомило прокуратуру, про проведений контрольний захід у формі моніторингу процедури закупівлі, виявлені порушення та вжиті заходи, а Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивачу не надано право звертатися до суду щодо визнання недійсними протоколу про визначення переможця торгів та договору про закупівлю робіт за державні кошти, тому Управління листом від 09.08.2022 року звернулося до прокуратури щодо подання позовної заяви до суду про визнання результатів торгів недійсними.

Враховуючи наведене, позивач вважає твердження Хустської окружної прокуратури про вжиття неналежних заходів зі сторони Управління таким, що не відповідає дійсності.

Водночас, позовні вимоги в частині виявлених порушень та визнання недійсними протоколу про визначення переможця торгів та договору про закупівлю робіт за державні кошти позивач підтримує.

Заперечення (відзив) відповідача 1.

Відповідачем 1 - Комунальним некомерційним підприємством «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області у поданому суду відзиві на позов від 22.09.2022 №194 позовні вимоги прокурора не визнаються.

Підприємство зазначає, зокрема, що доводи прокурора базуються на висновках Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, які оскаржуються відповідачем 1 в Закарпатському окружному адміністративному суді (справа №260/2566/22 від 18.07.2022).

Звертає увагу суду на ту обставину, що ФОП ОСОБА_4 не підпадає під жоден критерій визначення пов`язаних осіб з ТОВ «Фортуна-Іршава» відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та не є пов`язаною особою, його частка не перевищує 25 відсотків і не має вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ «Фортуна-Іршава» та прийняття рішень.

Вважає, що зауваження органу державного фінансового контролю зводяться до невідповідностей, які носить суто формальний характер, так як не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Просить зауважити, що у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості послуг, чим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. Прокурором та позивачем не заперечується, що переможцем тендеру запропоновано пропозицію, яка відповідає реаліям ринку, тобто є прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків місцевому або державному бюджету, а запропонований Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області спосіб усунення недоліків за встановлених обставин, є беззмістовним та позбавленим сенсу, оскільки наслідком матиме виключно втрати часові, матеріальні та ін.

Зазначає, що розірвання укладеного договору призведе до зриву процесу виконання робіт з реконструкції системи постачання лікувального кисню KHH «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава, що є неприйнятним та неприпустимим з огляду на необхідність додержання прав та інтересів громадян. При цьому, внаслідок розірвання договору, укладеного за результатами тендеру, виникне необхідність в проведенні нового тендеру, на який необхідно буде витратити додатковий час, а лікарня залишиться без відповідного покращення необхідного для виконання своїх функцій.

Звертає увагу суду на відсутність в прокурора повноважень подавати даний позов до суду та, що ним не обґрунтовано у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірного правочину з боку відповідачів, наявність наміру у відповідачів. Крім того, позивачем не обґрунтовано, що Договір спрямований на незаконне заволодіння бюджетними коштами, тобто укладений з порушенням прав та законних інтересів позивачів.

Заперечення (відзив) відповідача 2.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Іршава» у відзиві на позовну заяву №88 від 22.09.2022 заперечує проти заявлених прокурором позовних вимог.

Зазначає аналогічні відповідачу 1 заперечення щодо неможливості прокурора звертатися з даним позовом до суду та недоведеності прокурором укладення спірного договору відповідачами з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами.

Також, звертає увагу, що в спірних правовідносинах неможливо застосувати реституцію, позаяк умови оспорюваного договору сторонами вже виконано на суму 1 920 958,80 грн, а відтак, з урахуванням приймання-виконання робіт Замовником неможливо повернути його виконання.

Відповіді на відзив.

Згідно з поданими Хустською окружною прокуратурою відповіддю на відзив відповідача 1 №0754-113-560-22 від 29.09.2022 та відповіддю на відзив відповідача 2 за №0754-113-560-22 від 03.10.2022, прокурором відхиляються аргументи відповідачів, зазначені у відзиві на позов.

Пояснює, що в силу положень ст. 2, п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» органи Держаудитслужби уповноважені порушувати перед судом питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства.

З урахуванням наведеного, за твердженням прокурора, у зв`язку з бездіяльністю посадових осіб Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області щодо нереагування на стверджувані прокурором та виявлені самостійно позивачем порушеннями вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відповідачами, прокурором і подано даний позов в інтересах держави, позаяк неефективне, незаконне і безпідставне використання бюджетних коштів внаслідок укладення договору за процедурою, яка не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників безумовно порушує інтереси держави у сфері бюджетних правовідносин, оскільки створює загрозу її економічній безпеці, порушує порядок надходження, акумулювання та використання таких коштів, що може призвести до неможливості фінансування бюджетних видатків, у т.ч. захищених.

Зазначає, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких у тому числі добросовісна конкуренція серед учасників.

Пред`являючи позов в інтересах держави прокурором переслідується мета захисту інтересів держави шляхом визнання недійсним спірних протокольного рішення (протоколу) та договору й запобігання виплати коштів на виконання такого. А тому, обрання саме такого способу захисту інтересів держави є єдиним ефективним способом реагування на порушення законодавства, допущені під час здійснення процедури закупівлі та є цілком обґрунтованим.

За позицією прокурора, суспільний інтерес у визнанні правочину недійсним полягає у значенні відповідного судового рішення для встановлення систематичного характеру незаконний дій посадових осіб тендерного комітету, уповноважених осіб замовника, а також превенції подальших порушень при проведенні цим замовником публічних закупівель.

Окрім того, спростовуючи доводи відповідача 1 щодо непов`язаності учасників закупівлі - ТОВ «Фортуна-Іршава» та ФОП ОСОБА_4, прокурор зауважує, що такі аргументи Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області спростовуються матеріалами справи та суперечать положенням п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Заперечення.

Відповідачами не подано суду заперечень в розумінні ст. 167 ГПК України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як вбачається з інформації, розміщеної на авторизованого електронному майданчику для здійснення публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-18-001786-b) Комунальним некомерційним підприємством "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області (надалі - відповідача 1 та/або Замовник) 18.01.2022 оприлюднено оголошення про проведення закупівлі робіт з Реконструкції системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція) очікуваною вартістю 2 246 590,00 грн. (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2022-01-18-001786-b).

Відповідно до тендерної документації на проведення відкритих торгів на закупівлю «Реконструкції системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава» (Том 1, а.с. 23-42) закупівля робіт з реконструкції системи постачання лікувального кисню здійснюється шляхом проведення процедури відкритих торгів.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій UA-2022-01-18-001786-b (Том 1, а.с. 43) у проведенні відкритих торгів прийняло 3 учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Іршава» (надалі - ТОВ «Фортуна-Іршава» та/або відповідач 2), Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Опал», а відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2022-01-18-001786-b від 04.02.2022 (Том 1 а.с. 44) ТОВ «Опал» та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4. визнано такими, що не відповідають кваліфікаційним критеріям.

Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Іршава» в даному протоколі визначено, що даний учасник відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, відсутні підстави для відмови, встановлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з протокольного рішення (протоколу) № 45 від 11.02.2020 уповноваженої особи Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області (Т.1, а.с. 46-47), уповноваженою особою відповідача 1 вирішено визначити ТОВ «Фортуна-Іршава» переможцем процедури відкритих торгів, тендерна пропозиція якого відповідає всім вимогам Замовника, зазначеним у тендерній документації, які надав учасник та прийнято рішення про намір укласти договір по предмету закупівлі «Реконструкції системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)» з ТОВ «Фортуна-Іршава».

На виконання означеного рішення уповноваженої особи Замовника, останнім оприлюднено на веб порталі публічних закупівель Prozorro повідомлення UA-2022-01-18-001786-b про намір укласти з ТОВ «Фортуна-Іршава» відповідний договір про виконання робіт з Реконструкції системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція), із строком виконання робіт - до 31.12.2022 (Том 1, а.с. 48-49).

24 лютого 2022 між Комунальним некомерційним підприємством "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Іршава», як Генпідрядником укладено договір підряду №2 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Генпідрядник зобов`язується виконати роботи, згідно з кошторисною документацією та умовами Договору по об`єкту ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» Код ДК 021:2015:ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція «Реконструкції системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава» (надалі - об`єкт), а Замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи, зазначені у п. 1.2. цього Договору.

Умовами п. 5.1. Договору визначено, що строки виконання робіт: з дня підписання Договору сторонами та визначаються згідно з графіком виконання робіт - Додаток 1 до Договору, тобто до 31 грудня 2022 року.

При цьому, відповідно до п. 6.4.2. Договору сторонами визначено право Генпідрядника на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням Замовника.

Відповідно до п. 5.8. Договору сторонами визначено, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно до Загальних умов та інших.

Такі умови сторонами визначено в п.п. 5.6.,5.7. Договору, зокрема: Генпідрядник разом з актами виконаних робіт та формами КБ-2в та Довідка форми КБ-3 надає розрахунки загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат за транспортні послуги, відрядження та інші документи, що підтверджують витрати, понесені Генпідрядником у зв`язку із виконанням робіт, відповідно до цього Договору.

Замовник зобов`язаний не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати одержання від Генпідрядника Довідки форми КБ-3 та Акту форми КБ-2в, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх Генпідряднику, а за наявності заперечень у той самий термін Замовник зобов`язаний передати Генпідряднику обґрунтовані заперечення у письмовій формі або скласти дефектний акт з переліком неякісно виконаних або невиконаних робіт, або необхідних доопрацювань та строків їх виконання. При наявності зауважень Замовника до виконаних робіт, Сторони узгоджують порядок та строки доопрацювань та виправлень, після виконання яких оформлюють акт із врахуванням проведених доопрацювань.

Згідно з п. 3.1. Договору договірна ціна робіт за цим Договором визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною Договору, є твердою і складає 2 097 500,00 грн (з ПДВ).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться наступним шляхом: поточні та остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням Загальних умов на підставі актів типових форм КБ-2в та Довідка форми КБ-3 розрахованих згідно з програмним комплексом АВК-5, підписаних представниками Сторін за умови наявності відповідного фінансування та коштів на рахунку Замовника, протягом 10 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Згідно з п. 10.1, Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, але за будь якої умови, у тому числі, в частині розрахунків, - до моменту повного виконання сторонами зобов`язань, що виникли протягом його дії.

Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-18-001786-b від 30.06.2022, здійсненого Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, останнім встановлено порушення Замовником вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що полягають у невідхиленні тендерної пропозиції ТОВ «Фортуна-Іршава» у зв`язку з наявністю підстав, встановлених ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з означеного висновку та про це зазначає прокурор в позовній заяві та в судових засіданнях, тендерна пропозиція ТОВ «Фортуна-Іршава» підлягала відхиленню, позаяк подана учасником, який є пов`язаним з іншим учасником закупівлі - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, який є учасником ТОВ «Фортуна-Іршава» та здійснює контроль за даним Товариством в розумінні абз. 6 п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що долучена прокурором до позовної заяви станом на 11.02.2022 учасниками ТОВ «Фортуна-Іршава» є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з часткою кожного в статутному капіталі по 4650,00 грн.

Знаходження ОСОБА_4 в складі учасників ТОВ «Фортуна-Іршава» станом на час проведення спірної закупівлі та розмір його частки (25%) підтверджується також долученою прокурором до додатку до відповіді на відзив відповідача 1 від 07.10.2022 №07.54-113-566-22 копією Статуту ТОВ «Фортуна-Іршава» в затвердженій загальними зборами засновників протоколом №1 від 23.07.2019 редакції (п.п. 1.1., 5.1. Статуту) та не заперечується і самим представником Товариства в судовому засіданні.

З урахуванням вказаного, прокурор зазначає, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція ТОВ «Фортуна-Іршава» підлягала відхиленню Замовником на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а сама процедура закупівлі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» повинна була бути відмінена, протокольне рішення №45 уповноваженої особи відповідача 2 від 11.02.2022 є незаконним, а договір підряду, укладений між сторонами у справі з значущим порушенням законодавства про публічні закупівлі з наведених підстав підлягає визнанню недійсним.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. З Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, на яку законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.

Матеріали справи свідчать, що за наслідками опрацювання відомостей офіційного веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro» у сфері закупівель розпорядниками бюджетних коштів Хустською окружною прокуратурою надіслано на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області лист від 06.06.2022 №07.54-2274 вих-22 відповідно до змісту якого прокурор з метою недопущення порушення принципів здійснення публічних закупівель, просив вжити заходів щодо встановлення обґрунтованості рішення про визначення переможцем закупівлі UA-2022-01-18-001786-b ТОВ «Фортуна-Іршава» та укладення Договору підряду за державні кошти від 24.02.2022.

За результатами розгляду означеного листа Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області повідомлено прокуратуру, що у відповідності до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управлінням прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-18-001786-b.

В подальшому, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Хустська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася з листом №07.54-3082 вих-22 від 15.07.2022 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, з проханням вжити заходи щодо усунення виявлених Управлінням в ході моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-18-001786-b порушень, в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви.

На адресу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області надіслало у відповідь лист №130713-17/1842-2022 від 09.08.2022, в якому повідомило про оскарження відповідачем 1 результатів моніторингу закупівлі та просило представити інтереси держави у спірних правовідносинах шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області позовної заяви про визнання результатів торгів та укладеного договору недійсними.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2939-XII).

За ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України").

Відповідно до п. 8 абз. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.

Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (із змінами) (далі - Положення) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Положеннями абз. 3 п.п. 9, п. 4 Положення визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас, згідно з п.п. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, в тому числі, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до змісту §1, 2 Глави 16 Розділу IV єдиним державним органом, повноважним вирішувати питання про недійсність договорів є суд.

За змістом п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно з п. 1 якого у складі офісу утворено структурні підрозділи - Управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях, кожне з яких здійснює свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці за їх місцезнаходженням.

Таким чином, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби, основне завдання якого - реалізація повноважень Офісу на території Закарпатської області.

Згідно з Положенням про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, яке затверджене наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 № 185, Управління здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (п.п. 3 п. 4 даного Положення), реалізує державний фінансовий контроль через моніторинг закупівель (п.п. 2 п. 4); має право перевіряти документи щодо проведення процедур закупівель (п.п. 6 п. 6), вносити керівництву Офісу пропозиції щодо порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства (п.п. 18 п. 6), наділене іншими повноваженнями, визначеними нормативно-правовими актами.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що в спірних правовідносинах Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області є уповноваженим органом на подання відповідного позову з метою реалізації компетенції щодо здійснення державного фінансового контролю з правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, відповідний позов Держаудитслужбою за наслідками проведеного моніторингу до відповідачів не подавався, а відтак, Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області згідно з листом №07.54-3580 вих-22 від 10.08.2022 повідомлено позивача про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв`язку з необхідністю усунення порушень законодавства про публічні закупівлі за наслідками проведеного державного фінансового контролю закупівлі UA-2022-01-18-001786-b та про подання відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.

Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокурату», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі № 903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже із наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що органами Держаудитслужби не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах, відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави, а заперечення відповідачів в цій частині відхиляються судом, як і невідповідними слід вважати аргументи Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області щодо відсутності права звернення до суду з вимогами про визнання недійсними протоколу про визначення переможця торгів та договору про закупівлю робіт за державні кошти.

Щодо обґрунтованості позову в частині визнання учасників процедури закупівлі пов`язаними особами в розумінні ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі - редакція Закону станом на час виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону згідно з його преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У відповідності до п. 13 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Приписами п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою замовника.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 ст. 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (абз. 2, 3 ч. 15 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема, в разі якщо наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Приписами п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" дано визначення пов`язаної особи як особи, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі;

- фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;

Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

Таким чином, суд висновує, що в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" термін "пов`язані особи" застосовується, в тому числі до відносин між учасниками торгів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено вище судом, участь у закупівлі UA-2022-01-18-001786-b «Реконструкція системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)» взяли участь, учасники - ТОВ «Фортуна-Іршава» та Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які відповідають ознакам пов`язаних осіб відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 "Про публічні закупівлі".

Так, відповідно до наявної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що долучена прокурором до позовної заяви станом на 11.02.2022 учасниками ТОВ «Фортуна-Іршава» є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з часткою кожного в статутному капіталі по 4650,00 грн.

Згідно з п. 1.1. Статуту ТОВ «Фортуна-Іршава» (нова редакція), затвердженого загальними зборами засновників (протокол №1 від 23.07.2019) вбачається, що власниками, засновниками, учасниками Товариства є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 5.1. означеного Статуту відповідача 2 для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладу учасника шляхом внесення власних грошових коштів або майна створений Статутний капітал у розмірі 18600,00 грн, який розподілено порівно (по 25%) між зазначеними вище учасниками Товариства.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (тут і надалі - в редакції станом на час існування спірних правовідносин) визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Органи управління Товариством визначено у ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» - загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (ч.ч. 1, 3 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

З огляду на викладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що переможець закупівлі UA-2022-01-18-001786-b - ТОВ «Фортуна Іршава» (відповідач 2) та інший учасник закупівлі - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є пов`язаними особами в розумінні п. 20 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", позаяк відповідач 2 на час проведення спірної закупівлі перебував під контролем ОСОБА_4 з можливістю здійснення вирішального впливу на господарську діяльність такого учасника процедури закупівлі за фактом володіння ОСОБА_4 часткою в статутному капіталі ТОВ «Фортуна-Іршава», що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу Товариства, яке за результатами проведення закупівлі визнано її переможцем.

Зазначені обставини визнаються і представником відповідача 2, що надані в судовому засіданні 18.01.2023 та, відповідно, не заслуговують на увагу суду аргументи відповідача 1 щодо непов`язаності зазначених учасників закупівлі між собою в розумінні п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Означена обставина відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» слугувала підставою для відхилення замовником тендерних пропозиції таких пов`язаних учасників, та, з урахуванням обставин даної справи, згідно зі статтею 32 Закону України «Про публічні закупівлі» спірна закупівля підлягала відміні у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" одним із принципів здійснення закупівель є добросовісна конкуренція серед учасників закупівель. Зв`язки між учасниками процедури закупівель можуть свідчити про наявність антиконкурентних домовленостей. Відтак, сам Замовник повинен перевіряти дотримання положень Закону щодо пов`язаності учасників між собою.

Щодо вибору належного та ефективного способу судового захисту.

Предметом позову в даній справі прокуроро визначено - визнання недійсним протокольного рішення (протоколу) №45 уповноваженої особи KHП "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області від 11.02.2022 та визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору підряду №2 від 24.02.2022.

Позовних вимог про застосування наслідків недійсності правочину (реституцію) прокурором в даній справі не ініційовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Як вже зазначалось вище, згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Отже, прокурор при поданні позову повинен довести порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави, при цьому недоведеність факту порушення інтересів держави є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора.

Відповідно до ч. 1 першої ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суду слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із змісту статті 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

В якості способу захисту інтересів держави прокурор обрав визнання недійним договору підряду та скасування рішення уповноваженої особи відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області про визнання відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Іршава" переможцем відкритих торгів.

В свою чергу, порушеним правом прокурор вказав те, що існує загроза порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину та завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відтак доведенню підлягають, в чому конкретно полягала завідома суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Зі змісту заявленого позову вбачається, що його подано на захист порушених, на думку прокурора, матеріальних інтересів держави, з підстав недотримання визначеного законодавством принципу максимальної ефективності, а отже, задоволенню такого позову мало б передувати доведення прокурором щонайменше суми збитків, понесених державою внаслідок укладення правочину на визначених сторонами умовах, та встановлення їх невигідності для держави.

Як встановлено судом, відповідно до п. 1 Додаткової угоди №5 до Договору №2 від 24.02.2022, укладеної 14 жовтня 2022 року між Комунальним некомерційним підприємством "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Іршава» сторони дійшли взаємної згоди достроково розірвати (припинити) дію Договору №2 від 24.02.2022.

При цьому, згідно з п.п. 2, 3 даної Додаткової угоди №5 від 14.10.2022 до Договору сторонами підтверджено, що станом на день укладення цієї Додаткової угоди Підрядник виконав, а Замовник прийняв роботи, які оплачені Замовником своєчасно та в повному обсязі на загальну суму 1 920 958,80 грн (з ПДВ) та, що в сторін відсутні будь-які претензії одна до одної, пов`язаних з виконанням Договору №2 від 24.02.2022 року.

Факт виконання сторонами Договору №2 від 24.02.2022 року підтверджується долученими відповідачем 2 до матеріалів справи Актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за жовтень 2022 року, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 за жовтень 2022 року на суму 1 920 958,80 грн, які підписані Замовником та Генпідрядником без заперечень.

Оплата Комунальним некомерційним підприємством "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Іршава» за Договором №2 від 24.02.2022 року робіт на загальну суму 1 920 958,80 грн підтверджується заключною випискою по рахунку ТОВ «Фортуна-Іршава» за 06.10.2022.

Таким чином, суд констатує, що Договір підряду №2 від 24.02.2022 року виконаний його сторонами у встановленому поряду: роботи з Реконструкції системи постачання лікувального кисню КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області по вул. Комарова, 16 в м. Іршава виконані Генпідрядником у встановлений в Договорі строк, прийняті Замовником без зауважень та оплачені у відповідності до умов Договору за ціною, що є нижчою як за встановлену в п. 3.1. Договору, так і за ціну тендерних пропозицій усіх учасників, які брали участь в закупівлі UA-2022-01-18-001786-b.

Вказана обставина визнається учасниками справи, в тому числі прокурором.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що прокурором не визначено, в чому полягає неефективність використання бюджетних коштів та шкода бюджету.

При цьому, прокурором не враховано порушення прав та інтересів сторін договору про закупівлю, внаслідок оспорення його прокурором, з огляду на вже витрачені на закупівлю робіт грошові кошти, які є бюджетними, та повне виконання підрядних робіт відповідачем 2, їх прийняття та оплату Замовником.

Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, навіть у разі визнання недійсним договору підряду № 2 від 24.02.2022 Замовник не матиме змоги повернути результати робіт Підряднику чи оголосити на означені роботи нову закупівлю, проте зобов`язаний буде оплатити Підряднику виконані роботи, відповідно до приписів ст. 216 ЦК України, за цінами, які існують на момент відшкодування, що, враховуючи інфляційні процеси в державі може призвести до додаткових витрат бюджетних коштів.

Таким чином, суд висновує, що визначені прокурором інтереси держави, які порушені внаслідок недотримання визначеної законодавством процедури державної закупівлі, повинні мати матеріальний вираз, а обраний в даній справі прокурором спосіб захисту таких прав, без вимоги про застосування реституції або відшкодування шкоди чи збитків, не може забезпечити їх реального захисту (аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2021 у справі № 922/2895/20).

Будь-яких вимог про відшкодування вартості в частині сплачених бюджетних коштів прокурором не заявлено, як і не зазначено про необхідність відшкодування державі розміру понесених, на його думку, збитків, що свідчить про те, що обраний прокурором спосіб захисту за наявних у даній справі обставин не є ефективним, оскільки не забезпечить реального захисту економічних інтересів держави, порушення яких самим же прокурором обґрунтовано укладенням незаконного правочину та завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.

Означена правова позиція за схожих обставин справи зазначена в постанові Верховного суду від 07.02.2022 у справі №925/958/20 та суд вважає її релевантною до застосування у спірних правовідносинах.

Суд, при цьому, погоджується з позицією прокурора про можливість заявлення самостійної позовної вимоги про визнання недійсним договору без вимоги про застосування наслідків його недійсності.

Водночас, з врахуванням встановлених обставин даної справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно п. 2 ч.2 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Пункт 4 ч.2 зазначеної статті визначає такий спосіб захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 20 ГК України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Тобто такий спосіб захисту порушеного права та інтересу, як визнання правочину недійсним, передбачений ч.2 ст. 20 ГК України та п. 2 ч.2 ст.16 ЦК України, а протилежний висновок не враховуватиме зазначених норм матеріального права, а також вимог ст. ст. 2, 14 ГПК України.

При цьому, тлумачення ст. 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину.

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст. 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Таким чином, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Метою проведення реституції є відновлення між сторонами status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01. 2020 у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що "недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

При цьому, якщо у позові не заявлено вимоги про застосування двосторонньої реституції, суд має розглянути питання щодо ефективності способу захисту в цілому, і якщо проведення двосторонньої реституції не відновить права позивача, а погіршить його становище, або взагалі є неможливим, то це є підставою для відмови у задоволення позову про визнання договору недійсним, адже невідворотнім наслідком такого задоволення є двостороння реституція (постанова Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного суду, що викладена в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що порушення порядку проведення закупівлі не може бути виправлено шляхом визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору, враховуючи, що вирішуючи такий спір, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи.

Резюмуючи наведене, суд вважає, що визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору за цінами, які існують на момент відшкодування), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.

Невідповідними в даному контексті є аргументи прокурора щодо можливості односторонньої реституції (виключно повернення відповідачем 2 отриманих від відповідача 1 грошових коштів за оспорюваним договором) з посиланням на приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України, позаяк наявність умислу на укладення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства виключно у ТОВ «Фортуна-Іршава» жодним чином документально не підтверджено, а матеріалами справи підтверджується та це встановлено судом вище, що порушення порядку проведення спірної закупівлі мало місце з боку уповноваженої особи Замовника - Комунального некомерційного підприємства "Іршавська міська лікарня" Іршавської міської ради Закарпатської області (відповідача 2).

Інших підстав заявленого позову, як-то наявності будь-яких інших порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при укладанні спірного договору, прокурором не заявлено, а відтак, в задоволенні позовних вимог в даній справі слід відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на прокурора в справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 25 січня 2023 року.

Суддя Лучко Р.М.