Ухвала

від 24.01.2023 по справі 910/1155/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

24.01.2023Справа № 910/1155/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІА КУЧІНА"прозабезпечення позовуу справі№ 910/1155/23 Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: без виклику. ВСТАНОВИВ:

23.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІА КУЧІНА" (далі також - ТОВ "МІА КУЧІНА") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову в якій просить суд:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» вчинення дій щодо реалізації нежилих приміщень з №1 по № 21 (групи приміщень № 156), з № 1 по № 15 (групи приміщень № 154) (в літ А), загальною площею 1004 м2 , розташовані за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 85-87, у тому числі, але не виключно заборони оголошення та проведення аукціонів з продажу вказаного приміщення.

На обґрунтування вказаної заяви ТОВ "МІА КУЧІНА" посилається, зокрема, на такі фактичні дані.

16.08.2019 між АТ «СБЕРБАНК» (правонаступником якого є АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», далі - також АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК»), як орендодавцем, та ТОВ «МІА КУЧІНА», як орендарем, був укладений договір оренди (далі також - договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик Я. А. та зареєстрований за № 2826.

За умовами пункту 1.1 укладеного договору Банк передав, а Товариство прийняло в тимчасове платне користування нежилі приміщення з №1 по № 21 (групи приміщень № 156), з № 1 по № 15 (групи приміщень № 154) (в літ А), загальною площею 1004 м2 , розташовані за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 85-87 (далі - приміщення). До вказаного договору оренду сторонами були укладені додаткові угоди № 1, № 2, № 3 та № 4,якими були внесені зміни щодо погодження вартості оренди.

24.02.2022 російська федерація розпочала військове вторгнення на територію України. Для більшості громадян та підприємств України така поведінка агресора була несподіваною. У зв`язку з цим, багато хто із працівників та підприємств припинив або обмежив свою роботу. У зв`язку з введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану, Торгово-промислова палата України 28.02.2022 прийняла рішення, яким для всіх суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, засвідчила військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили). В той же час, обставини форс-мажору можуть звільняти від відповідальності за порушення зобов`язання, однак не звільняють від виконання зобов`язання.

ТОВ «МІА КУЧІНА» здійснювало свою діяльність у сфері громадського харчування й доходи товариства формуються завдяки наданню послуг у зазначеній сфері. Основним видом діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10). Приміщення було прийнято в користування для розміщення ресторану. Зважаючи на передбачений строк дії договору (60 місяців), товариство розглядало взаємовідносини із орендодавцем як перспективні та довготриваючі. Саме тому за погодженням із орендодавцем ТОВ «МІА КУЧІНА» здійснило капіталізацію приміщення на понад два з половиною мільйона доларів США. Термін оренди у 5 років мав стати запорукою можливості відшкодування товариству понесених витрат. Проте починаючи із 24.02.2022 приміщення не використовується ТОВ «МІА КУЧІНА» за призначенням.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

09.03.2022 ТОВ «МІА КУЧІНА» звернулось до АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» із листом № 3, в якому повідомило, що у зв`язку із непередбачуваним зупиненням бізнесу через військову агресію російської федерації ТОВ «МІА КУЧІНА» не отримує ніякого доходу, ресторан не функціонує. Відповідно, товариство не має змоги оплачувати користування приміщенням до моменту відновлення господарської діяльності. У зв`язку із наведеним заявник просив призупинити нарахування орендних платежів та закріпити відповідні положення у додатковій угоді.

02.05.2022 ТОВ «МІА КУЧІНА» листом № 4 звернулось до АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», в якому просило укласти додаткову угоду до договору оренди, якою передбачити орендну плату за користування приміщенням за період із 24.02.2022 по день відновлення господарської діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» у сумі 100,00 грн за один місяць. У зв`язку із тим, що економічна ситуація в Україні, в тому числі враховуючи значний відтік мешканців Києва за межі міста, прогнозовано не даватиме ТОВ «МІА КУЧІНА» можливість отримувати дохід на довоєнному рівні, просимо погодити розмір орендної плати після відновлення господарської діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» на рівні 5% від обороту. Така орендна плата дозволить товариству поступово досягти рівня доходу, необхідного для оплати орендної плати у передбаченому на сьогодні договором розмірі

08.07.2022 на адресу заявника від АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» надійшов лист № 1749, в якому орендодавець повідомив, що за період з 24.02.2022 по 31.03.2022 нарахування та стягнення орендної плати не застосовується. Також у вказаному листі Банк повідомив, що з 01.04.2022 по 30.06.2022 розмір орендної плати встановлений на рівні 50 % від розміру орендної плати, з 01.07.2022 по 30.11.2022 - у розмірі 75 %. АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» було запропоноване погодити дату та час комплексу дій щодо підписання додаткової угоди.

03.08.2022 ТОВ «МІА КУЧІНА» звернулось із листом № 7, в якому повідомило АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», що з метою збереження робочих місць та запобігання відтоку персоналу Товариство прийняло рішення відновити господарську діяльність раніше запланованих дат, а саме 07.08.2022. При цьому заклад громадського харчування, розташований в приміщенні, функціонуватиме в новому форматі, через що із зазначеної дати та впродовж 3-х тижнів ресторан працюватиме в тестовому режимі. Це обумовлено необхідністю визначити перспективність та доцільність нового формату. Важливо, що фактично у своїй діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» впродовж найближчого тривалого часу використовуватиме лише частину приміщення. У зв`язку із наведеним надіслало та просило розглянути проект відповідної додаткової угоди до договору оренди.

13.10.2022 АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» звернувся із листом № 3302, в якому повідомило про встановлення орендної плати з 01.04.2022 в розмірі 50 % до дати, що настає через 3 місяці після дати завершення або скасування воєнного стану в Україні.

У відповідь на вказаний лист 21.10.2022 ТОВ «МІА КУЧІНА» листом № 11 повідомило, що за умови відсутності прогнозованої економічної ситуації в Україні, яка б дозволила стверджувати про можливість отримувати ТОВ «МІА КУЧІНА» доходи на довоєнному рівні, належним розміром орендної плати з моменту відновлення господарської діяльності ТОВ «МІА КУЧІНА» є розмір на рівні 5% від обороту.

27.10.2022 АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» скерував Повідомлення № 3518 з вимогою про звільнення орендованого приміщення у зв`язку із розірванням договору.

Не погоджуючись із таким рішенням АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», ТОВ «МІА КУЧІНА» звернулось до орендодавця із листом № 12 від 09.11.2022, в якому ще раз наголосило на неможливості використання спірного приміщення за призначенням, що у свою чергу призводить до відсутності прибутку для внесення орендних платежів.

Оскільки АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» залишив вказане звернення ТОВ «МІА КУЧІНА» без реагування, ТОВ «МІА КУЧІНА» має намір звернутись із позовом про оскарження повідомлення про розірвання договору оренди, як одностороннього правочину.

Разом з тим, ТОВ «МІА КУЧІНА» зазначає, що 24.02.2022 Правлінням Національного банку України була прийнята Постанова № 19 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану», якою постановлено, що Національний банк України має право прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що перебуває під контролем держави-агресора.

На виконання вказаної постанови правлінням Національного банку України 25.02.2022 було прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25959784) та вирішено направити це рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

15.12.2022 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі також- Фонд) було прийнято рішення № 1025 про здійснення реалізації на аукціоні спірних приміщень.

Так, аукціон станом на 26.01.2022 призначається неодноразово, на підтвердження чого заявником до матеріалів цієї заяви надані фотокопії з інформацією, наявною за посиланнями: https://prozorro.sale/auction/GFE001-UA-20221219-08837, https://prozorro.sale/auction/GFE001-UA-20230105-63635, https://prozorro.sale/auction/GFE001-UA-20230112-46734, https://prozorro.sale/auction/GFE001-UA-20230119-07348.

ТОВ «МІА КУЧІНА» стверджує, що такі дії АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонди порушують права заявника, зокрема, переважне право орендаря на придбання спірного приміщення, що також буде підставою звернення із позовом до суду про оскарження аукціону та його результатів.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, з урахуванням доводів ТОВ "МІА КУЧІНА", перевіривши наведені в ній обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (частина 5 статті 140 ГПК України).

При розгляді заяви взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом майбутнього позову заявник вказує оскарження повідомлення про розірвання договору оренди, як одностороннього правочину, а також оскарження аукціону та його результатів, з метою відновлення свого переважного права орендаря на придбання спірного приміщення.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи вчиняти певні дії (займатися певною діяльністю), а тому суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Враховуючи те, що заявник має намір звернусь із позовом про оскарження повідомлення про розірвання договору оренди, як одностороннього правочину та позовом про оскарження аукціону з продажу орендованих заявником приміщень та його результатів такого аукціону, що має відбутись 26.01.2023, суд вбачає за необхідне зберегти правове становище, яке існує наразі між АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», як орендодавцем, та ТОВ «МІА КУЧІНА», як орендарем, та задовольнити заяву про забезпечення позову, а саме вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» вчиняти дії щодо реалізації нежилих приміщень з №1 по № 21 (групи приміщень № 156), з № 1 по № 15 (групи приміщень № 154) (в літ А), загальною площею 1004 м2 , розташовані за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 85-87, у тому числі, але не виключно заборони оголошення та проведення аукціонів з продажу вказаного приміщення.

У разі невжиття заходів забезпечення позову поновлення прав заявника внаслідок задоволення позовних вимог буде неможливим, а обраний заявником спосіб захисту, який на час подання заяви про забезпечення позову є ефективним, тобто таким, що призводить захист і поновлення порушених прав, не вважатиметься таким.

Судом враховані ті обставини, що відповідно до частини 18 статті 51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов`язку Фонду, банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до цього Закону, їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або шляхом встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій. Також, положення пункту 3 частини 7 статті 137 ГПК стосуються зупинення дій рішень державних органів, пов`язаних з виведенням неплатоспроможного банку з ринку саме за участю держави, що кореспондується із статтею 41-1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є відмінним від процедури виведення неплатоспроможного банку, яка здійснюється Фондом. Крім того, пункти 1, 2 частини 7 статті 137 перебувають у системному взаємозв`язку із пунктом 7 частини 2 статті 46 та частини 18 статті 51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якими втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку; накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається. До того ж, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру (частина 12 статті 137 ГПК України).

Водночас, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Невжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій щодо реалізації нежилих приміщень, у тому числі, але не виключно заборони оголошення та проведення аукціонів з продажу вказаного приміщення може призвести до фактичної втрати ТОВ «МІА КУЧІНА» переважного права на придбання майна - приміщень, а подальше відновлення порушених прав ТОВ «МІА КУЧІНА» буде обумовлено необхідністю у зверненні з новими позовами до набувачів відповідного майна (майнових прав).

Суд відзначає, що у даному випадку не можуть бути застосовані обмеження, передбачені частини 7 та частини 12 статті 137 ГПК України, оскільки АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» не було визнано неплатоспроможним. Натомість його ліквідація обумовлена тим, що у структурі власності вказаного банку значиться, що власником 100 % акцій є ПАТ «Сбєрбанк росії», акціонером якого є російська федерація в особі міністерства фінансів рф. Тобто, АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» ліквідується Фондом через контрольованість його країною-агресором, а не через визнання його неплатоспроможним.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що правовідносини з продажу активів банку у процедурі його ліквідації регулюються Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює спеціальний порядок та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.

Відповідно до статті 4 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку. До повноважень виконавчої дирекції Фонду у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку входить визначення порядку та способів реалізації майна банку, що ліквідується (п.14 ч.5 ст.12 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку (п.2 ч.1 ст.48 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Як вказано судом вище, АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» не був визнаний неплатоспроможним, в установі банку не було запроваджено тимчасову адміністрацію, яка передує процедурі ліквідації, що свідчить про особливі умови ліквідації АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», а тому обґрунтованим є твердження про нівелювання передбачених частиною 7 та частиною 12 статті 137 ГПК України обмежень вжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись статтями 74-78, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІА КУЧІНА" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» вчинення дій щодо реалізації нежилих приміщень з №1 по № 21 (групи приміщень № 156), з № 1 по № 15 (групи приміщень № 154) (в літ А), загальною площею 1004 м2 , розташовані за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 85-87, у тому числі, але не виключно заборони оголошення та проведення аукціонів з продажу вказаного приміщення.

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 24.01.2023, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 24.01.2026.

4. Стягувачем за ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІА КУЧІНА» (03083, місто Київ, проспект НАУКИ, будинок 50; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 43068816)

5. Боржником за ухвалою є - Акціонерне товариство «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» (01601, місто Київ, вулиця ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 46; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 25959784).

6. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повна ухвала складена 24.01.2023.

Суддя Ю. О. Підченко