Рішення

від 25.01.2023 по справі 910/11764/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2023Справа № 910/11764/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА"

про стягнення 10741,86 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА" про стягнення 10741,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу необробленої деревини №292 від 29.11.2021 в частині оплати вартості переданого позивачем товару, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 9530,30 грн. Посилаючись на порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 196,61 грн та інфляційних втрат у сумі 1014,95 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.11.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11764/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

13.12.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення питання припинення Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО".

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з таких підстав.

Так, в обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 року № 945 утворено Комісію з припинення Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Наказом від 05.12.2022 року внесено зміни до складу Комісії з припинення Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО", визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО". Позивач зазначає, що наразі проводиться інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, рахунків Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" та забезпечено підготовку складання передавального акта та подальшого подання його до Держлісагенства. У зв`язку зі наведеним, посилаючись на приписи статті 228 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд зупинити провадження у справі до вирішення питання припинення Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО".

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для зупинення провадження у справі. Так, випадки обов`язкового зупинення провадження у справі визначені статтею 227 Господарського процесуального кодексу України.

Право суду зупинити провадження у справі закріплено у ст.228 Господарського процесуального кодексу України, а саме суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; призначення судом експертизи;) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У відповідності до положень ст.227, 228 Господарського процесуального кодексу України, перелік випадків за існування яких суд має право або зобов`язаний зупинити провадження у справі є вичерпним.

Одночасно, ні норма статті 228 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається заявник, ні норма ст.227 ГПК України, не передбачає такої підстави для зупинення провадження у справі, як припинення юридичної особи шляхом реорганізації.

За таких обставин, підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 01014, місто Київ, вул.Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 08.11.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача та на зазначену у позові поштову адресу повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №292 від 29.11.2021 позивач поставив відповідачу товар на суму 324901,30 грн, на підтвердження чого надав товарно-транспортні накладні: №240371 від 14.02.2022 на суму 54429,98 грн, №240376 від 14.02.2022 на суму 54442,55 грн, №030723 від 15.02.2022 на суму 53773,63 грн, №614980 від 17.02.2022 на суму 54333,62 грн, №030778 від 21.02.2022 на суму 53960,76 грн, №030784 від 22.02.2022 на суму 53960,76 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 315371,00 грн.

Оскільки, відповідач оплату вартості поставленого товару у повному обсязі не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 9530,30 грн, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, 3% річних у сумі 196,61 грн (період нарахування з 23.02.2022 по 31.10.2022) та інфляційних втрат у сумі 1014,95 грн (період нарахування: березень - травень 2022 року).

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.11.2021 між Державним підприємством "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА" (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини №292 (надалі - договір), відповідно до умов якого за результатами проведення загального аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2022 року, який відбувся 29.11.2021, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко - проміжний склад) деревина дров`яна ПВ, надалі товар, лот №160, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

У відповідності до п.1.2., 5.3. договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та відвантаження його на транспорт покупця з випискою супровідних документів - товарно-транспортна накладна (ТТН-ліс), додаток до ТТН-ліс.

Відповідно до п.4.1. договору ціна на товар встановлена у гривнях за 1 куб.м. на умовах франко-склад (франко-проміжний) продавця згідно Аукціонного свідоцтва про результатами проведення загального аукціону із продажу ресурсів 1 кварталу 2022 року необробленої деревини складає: згідно Додатку №1.

У пункті 4.2. договору сторонами погоджено, що загальна сума договору становить 698250,00 грн.

Прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-склад продавця (п.6.1. договору).

У п.6.3. договору визначено, що датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.7.1. договору платіж здійснюється шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100% передоплати, або, за усною згодою сторін, на умовах післяплати. Рахунок на оплату продукції виставляється після заявки покупця на викуплену лісопродукцію.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 324901,30 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №240371 від 14.02.2022 на суму 54429,98 грн, №240376 від 14.02.2022 на суму 54442,55 грн, №030723 від 15.02.2022 на суму 53773,63 грн, №614980 від 17.02.2022 на суму 54333,62 грн, №030778 від 21.02.2022 на суму 53960,76 грн, №030784 від 22.02.2022 на суму 53960,76 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 315371,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в АТ "Райффайзен Банк" з 01.01.2022 по 27.10.2022 та платіжним дорученням №22948 від 23.12.2021. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 9530,30 грн (324901,30 грн - 315371,00 грн).

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати за поставлений товар, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9530,30 грн заборгованості, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання 3% річних у сумі 196,61 грн (період нарахування з 23.02.2022 по 31.10.2022) та інфляційних втрат у сумі 1014,95 грн (період нарахування: березень - травень 2022 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на суму 324901,30 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №240371 від 14.02.2022, №240376 від 14.02.2022, №030723 від 15.02.2022, №614980 від 17.02.2022, №030778 від 21.02.2022, №030784 від 22.02.2022.

Підписання представником відповідача товарно-транспортних накладних, які за умовами договору та у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Датою поставки у відповідності до умов договору є дата товарно-транспортної накладної.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 7.1. договору сторони погодили, що платіж здійснюється шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100% передоплати, або, за усною згодою сторін, на умовах післяплати.

Виходячи з п.7.1. договору та ст.692 Цивільного кодексу України строк оплати є таким, що настав.

Як підтверджено наданими позивачем у матеріали справи доказами, заборгованість відповідача перед позивачем становить 9530,30 грн.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Невиконане зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №292 від 29.11.2021 у сумі 9530,30 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товару у сумі 9530,30 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 9530,30 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 9530,30 грн.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заяви до стягнення 3% річних у сумі 196,61 грн (період нарахування з 23.02.2022 по 31.10.2022) та інфляційних втрат у сумі 1014,95 грн (період нарахування: березень - травень 2022 року).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Розрахунок 3% річних (нараховані за період з 23.02.2022 по 31.10.2022 на заборгованість в сумі 9530,00 грн) є арифметично правильними, здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 196,61 грн суд вважає обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 1014,95 грн (період нарахування: березень - травень 2022 року, що нараховані на суму боргу у розмірі 9530,00 грн) судом встановлено, що правильною до стягнення з відповідача є сума 1014,80 грн (9530,00 x 1.10648467 - 9530,00 = 1 014,80 грн). Відтак, позовні вимоги у частині стягнення інфляційних втрат є частково обґрунтованими.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА" заборгованості у сумі 9530,30 грн, 3% річних у сумі 196,61 грн та інфляційних втрат у сумі 1014,80 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕНЕРДЖИ УКРАЇНА" (01014, місто Київ, вул.Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1, ідентифікаційний номер 44536606) на користь Державного підприємства "ІВАНКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (07200, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Іванків, вул.Поліська, будинок 22, ідентифікаційний номер 00992088) заборгованість у сумі 9530,30 грн, 3% річних у сумі 196,61 грн, інфляційні втрати у сумі 1014,80 грн та судовий збір у сумі 2480,97 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.01.2023.

Суддя С.О. Турчин