Ухвала

від 25.01.2023 по справі 910/327/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.01.2023Справа № 910/327/23Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» про забезпечення позову і додані до неї матеріали

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» (20208, Черкаська обл., Звенигородський р-н, село Стебне) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 41 ЛІТ "А", офіс 310) стягнення заборгованості у розмірі 6 177 190 грн. 78 коп.

Представники: без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення заборгованості у розмірі 6 177 190 грн. 78 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки сільськогосподарської продукції №411-05/22С від 10.05.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2023 року.

23.01.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» про забезпечення позову по справі №910/327/23, приходить до висновку, що дана Заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб;

2) встановлення заборони або обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій;

3) зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

Майно (активи), у тому числі грошові кошти, клієнта банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), може бути передано приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно (активи), у тому числі грошові кошти, залишається обтяженим відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Арешт на майнові права у вигляді майнових прав на цінні папери у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки .

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що позивачем повністю та належним чином виконано зобов`язання щодо поставки товару у кількості, якості та у строк передбачений Договором поставки сільськогосподарської продукції №411-05/22C від 10.05.2022 року, а відповідачем порушені договірні зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений товар за Договором №411-05/22C та норми чинного законодавства України. Таким чином, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» заборгованість у розмірі 6 177 190 грн. 78 коп.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП», що знаходяться на всіх рахунках у банківських установах, в т.ч. але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 в АБ «Клірінговий дім», рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», рахунку № НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК», № НОМЕР_4 в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в межах суми стягнення заборгованості у розмірі 6 177 190 грн. 78 коп. вмотивована тим, що загальний розмір зобов`язань Відповідача складає 2500000 доларів США та 9000000 грн., а єдиний об`єкт нерухомого майна, який перебуває у власності останнього, за рахунок якого можливе задоволення вимог кредиторів, перебуває в іпотеці.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам при здійсненні судочинства необхідно застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 136 ГПК України Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

А у постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» заборгованості у розмірі 6 177 190 грн. 78 коп., яка виникла на підставі Договору поставки сільськогосподарської продукції №411-05/22C від 10.05.2022 року.

В той же час, Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувають справи №№924/43/23, 910/12274/22, 910/11184/22, 910/11383/22, 910/5140/22, 910/12602/22, 910/375/23, 910/10764/22, 910/10406/22, 910/11347/22, 910/7723/22 за позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 23499392 грн. 96 коп.

Як вбачається з інформації з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 17.01.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» є власником нерухомого майна загальною площею 5297,06 кв.м., яке передано в іпотеку за іпотечним договором №28-29/2020-02К від 15.10.2020 року, за яким розмір основного зобов`язання 2500000 доларів США та 9000000 грн. 00 коп.

Також згідно з відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження 13.12.2022 року відкрито виконавче провадження, боржником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП».

Таким чином, Суд вважає обґрунтованими припущення Позивача, що примусове виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог безпосередньо буде залежати від тієї обставини, чи буде наявне у відповідача майно для задоволення вимог кредитора, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, зокрема, зумовити виникнення інших спорів між сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи предмет даного спору та обґрунтування Заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» про забезпечення позову, а також спроможність заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходу забезпечення позову, Суд приходить до висновку про наявність зв`язку між заявленим Позивачем заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 6 177 190 грн. 78 коп., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП», і предметом спору у даній справі.

Таким чином, заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП», що знаходяться на всіх рахунках у банківських установах, в т.ч. але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 в АБ «Клірінговий дім», рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», рахунку № НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК», № НОМЕР_4 в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в межах суми стягнення заборгованості у розмірі 6 177 190 грн. 78 коп.

Крім того, Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що обраний Позивачем захід про забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При цьому, Суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного позову відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відсутні можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» про забезпечення позову - задовольнити.

2. Вжити наступні заходи забезпечення позову у справі № 910/327/23:

накласти арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 41 ЛІТ "А", офіс 310, Ідентифікаційний код юридичної особи 36716311), що знаходяться на всіх рахунках у банківських установах, в т.ч. але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 в АБ «Клірінговий дім», рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», рахунку № НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК», № НОМЕР_4 в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» в межах суми стягнення заборгованості у розмірі 6 177 190 грн. 78 коп.

3. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання - 25.01.2023 року, відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом 3 (трьох) років з дня набрання ухвалою законної сили.

Стягувачем за Ухвалою є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» (20208, Черкаська обл., Звенигородський р-н, село Стебне, Ідентифікаційний код юридичної особи 03792852);

Боржником за Ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 41 ЛІТ "А", офіс 310, Ідентифікаційний код юридичної особи 36716311);

4. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 25 січня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин