Рішення

від 25.01.2023 по справі 910/4986/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2023Справа № 910/4986/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників,

справу № 910/4986/22

За позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" (відповідач 1);

ОСОБА_1 (відповідач 2);

про стягнення 98 000 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.07.2021 у розмірі 98 000 грн, з яких 90 000,00 грн заборгованість за кредитом, 40,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7 960,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" умов кредитного договору № б/н від 21.07.2021, у останнього виникла заборгованість у розмірі 98 000 грн, яку позивач просить солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" та ОСОБА_1 , який є поручителем відповідно до договору поруки № РOR1626765544695 від 20.07.2021.

Враховуючи, той факт, що одним із відповідачів у даній справі є фізична особа, яка не має статусу підприємця, господарський суд ухвалою від 24.06.2022 постановив звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.

Згідно листа Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації № 108-4680 від 05.07.2022, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.09.2008 по теперішній час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 відкрито провадження у справі № 910/4986/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/4986/22 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс": 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 44/2, кв. 21, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Також судом направлялася ухвала про відкриття провадження у справі № 910/4986/22 на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" (далі - відповідач 1, позичальник) через систему інтернет-банкінгу підписало із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, банк) http:privatbank.ua.

Таким чином, 21.07.2021 між відповідачем 1 та позивачем було укладено кредитний договір б/н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання.

У вказаній заяві зазначено такі істотні умови кредитного договору:

Істотні умови кредитного договору:

1.1. Банк за наявності за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

1.2. Розмір кредиту: 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.

1.4. У період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.4 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1.2 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

1.5. Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

1.6. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (додаток №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" №б/н від 21.07.2021) встановлено розмір щомісячної сплати кредиту в розмірі 15 000,00 грн та суми процентів з 1 по 6 місяць у розмірі 2 250 грн, з 7 по 12 місяць у розмірі 2 160 грн.

Відповідно до п. 3.2.8.1. Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни; істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві, а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн. (п. 3.2.8.2 Умов).

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1 Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.3.1.4 Умов, клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені у Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі; остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту; при цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)); при непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою.

За користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно з графіком, визначеним в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.8.6.2). (п. 3.2.8.3.2 Умов).

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами. (п. 3.2.8.3.3 Умов).

Як встановлено у п. 3.2.8.5.3 Умов, клієнт зобов`язується, зокрема: повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 3.2.8.3.1, 3.2.8.9 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; нарахування пені здійснюється за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; сплата пені здійснюється у гривні. (п. 3.2.8.10.1 Умов).

21.07.2021 позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу 1 кредитні кошти у сумі 180 000 грн, що підтверджується випискою з рахунку, яка міститься у матеріалах справи.

За твердженням позивача, внаслідок порушення умов договору у відповідача 1 станом 01.06.2022 існує заборгованість за кредитом у розмірі 90 000,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.28.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов у розмірі 40,00 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно з пунктами 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9 Умов у розмірі 7 960,00 грн.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором, щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів та, враховуючи, що зобов`язання відповідача 1 були забезпечені порукою ОСОБА_1 (далі - відповідача 2, поручитель) відповідно до договору № POR1626765544695, просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у вказаних розмірах.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України зазначається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу 1 в користування кредитні кошти у розмірі 180 000,00 грн, однак, позичальник частково виконав зобов`язання щодо їх повернення, а також сплати процентів за кредитом та комісії.

Вказані обставини підтверджуються випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" та здійсненим позивачем розрахунком заборгованості.

Отже, відповідач 1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені строки не виконав, а тому заборгованість відповідача 1 перед позивачем з повернення кредиту становить 90 000,00 грн, а також 40,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.28.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов. Крім того, наявна заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно з пунктами 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9 Умов, у розмірі 7 960,00 грн.

Однак, суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до норм статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України сплати відповідачем 1 вказаних сум заборгованості на користь позивача.

Разом з тим, 20.07.2021 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № POR1626765544695 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого предметом договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" зобов`язань за угодами-приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 Угоди 1 - перші 6 місяців 1,8 відсотка (одна ціла вісім десятих) в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 відсотка (одна ціла шість десятих) від початкового розміру кредиту;

- За період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

Відповідно до п. 1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що сторони взаємно домовились, що порука за договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1-2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

З огляду на викладене вище, суд доходить до висновку, що у даному випадку відповідачі мають відповідати перед позивачем за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором як солідарні боржники.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Враховуючи зібрані докази у справі та керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультиком-сервіс" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 44/2, кв. 21, ідентифікаційний код 42481058) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 90 000 (дев`яносто тисяч) грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 40 (сорок) грн 00 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7 960 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко