Рішення

від 25.01.2023 по справі 910/12024/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2023Справа № 910/12024/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ГРУПС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІКОМ-ПЛЮС"

про стягнення 150000,00 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ГРУПС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІКОМ-ПЛЮС" про стягнення 150000,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення фінансової допомоги, наданої на виконання укладеного між позивачем та відповідачем у спрощений спосіб договору №260620-ФД від 26.06.2020.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.11.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12024/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 03057, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 60, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 14.11.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання укладеного між ТОВ "СК ГРУПС" та ТОВ "БУДІКОМ-ПЛЮС" у спрощений спосіб договору №260620-ФД від 26.06.2020 позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 300000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №17128 від 26.06.2020.

Відповідач частково повернув фінансову допомогу у сумі 150000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №567 від 17.07.2020 із призначенням платежу: "Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, зг. Договору №260620-ФД від 26.06.2020р. Без ПДВ".

25.01.2022 та 19.04.2022 позивач направляв відповідачу вимоги про повернення фінансової допомоги, однак відповідач вимог позивача не задовольнив, поворотну фінансову допомогу у сумі 150000,00 грн не повернув.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ТОВ "СК ГРУПС" платіжним дорученням №17128 від 26.06.2020 здійснило перерахування ТОВ "БУДІКОМ-ПЛЮС" грошових коштів у сумі 300 000,00 грн із призначенням платежу: "Поворотна безвідсоткова фінансова допомога, зг. Договору №260620-ФДвід 26.06.2020р. Без НДС".

Як підтверджується платіжним дорученням №567 від 17.07.2020 із призначенням платежу: "Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, зг. Договору №260620-ФД від 26.06.2020р. Без ПДВ" відповідач частково повернув фінансову допомогу у сумі 150000,00 грн.

Таким чином, залишок неповернутої відповідачем безвідсоткової фінансової допомоги становить 150000,00 грн (300 000,00 грн - 150000,00 грн).

25.01.2022 направив на адресу відповідача вимогу вих.№220125.1 від 25.01.2022 про повернення фінансової допомоги, в якій вимагав протягом тридцяти днів з моменту пред`явлення даної вимоги повернути позивачу грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн. Направлення відповідачу вимоги вих.№220125.1 від 25.01.2022 підтверджується описом вкладення у цінний лист №4908300456193, накладною Укрпошти №4908300456193 та фіскальним чеком від 25.01.2022.

19.04.2022 позивач направив на адресу ТОВ "БУДІКОМ-ПЛЮС" (на ім`я керівника) вимогу від 19.04.2022 (направлення вимоги підтверджується експрес-накладною №59000811613231) про повернення фінансової допомоги, від отримання якої 21.04.2022 останній відмовився, що підтверджується інформацією з сайту нової пошти за номером відправлення 59000811613231.

Оскільки відповідач здійснив часткове повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 150000,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст.642 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

За поясненими позивача, договір №260620-ФД від 26.06.2020, на який міститься посилання у платіжних дорученнях у письмовому вигляді сторонами не підписувався. Письмового договору за №260620-ФД від 26.06.2020 суду не надано, доказів укладення договору №260620-ФД від 26.06.2020 у письмові формі сторонами суду не представлено.

Ураховуючи наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що сторони, у порядку ст.205, 207, 639 Цивільного кодексу України досягли згоди щодо укладення договору позики у спрощений спосіб.

Згідно із пунктом 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позивачем відповідачу позики у сумі 300000,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №17128 від 26.06.2020.

Як встановлено судом вище, платіжним дорученням №567 від 17.07.2020 із призначенням платежу: "Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, зг. Договору №260620-ФД від 26.06.2020р. Без ПДВ" відповідач частково повернув фінансову допомогу у сумі 150000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.01.2022 направив на адресу відповідача вимогу вих.№220125.1 від 25.01.2022 про повернення фінансової допомоги, в якій вимагав протягом тридцяти днів з моменту пред`явлення даної вимоги повернути позивачу грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн.

Також 19.04.2022 позивач направив на адресу ТОВ "БУДІКОМ-ПЛЮС" (на ім`я керівника) вимогу від 19.04.2022 про повернення фінансової допомоги, від отримання якої 21.04.2022 останній відмовився, що підтверджується інформацією з сайту нової пошти за номером відправлення 59000811613231.

Ураховуючи наведене, з огляду на приписи абз.2 ч.1 ст.1049 ЦК України та ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України строк повернення фінансової допомоги є таким, що настав 25.02.2022.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у повному обсязі грошові кошти позивачу не повернув. Доказів повернення безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 150000,00 грн відповідач не надав та матеріали справи не містять.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на те, що відповідач суму безвідсоткової фінансової допомоги позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 150000,00 грн є обґрунтованими.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ГРУПС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІКОМ-ПЛЮС" 150000,00 грн заборгованості.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІКОМ-ПЛЮС" (03057, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 60, ідентифікаційний номер 40952223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ГРУПС" (49017, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ПЕТРОВСЬКОГО, будинок 45, квартира 37, ідентифікаційний код 37621413) заборгованість у сумі 150000,00 грн та судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.01.2023.

Суддя С.О. Турчин