Ухвала

від 25.01.2023 по справі 913/13/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

25 січня 2023 року м. Харків Справа № 913/13/23

Провадження № 3/913/13/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву від 12.01.2023 № 12/01-2023-01

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД", смт Велика Димерка Броварського району Київської області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ІНВЕСТ-ГРУП", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про видачу судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 15.06.2021 № Ф590/06/21 в сумі 24 648 грн 00 коп. та штрафу в розмірі 12 324 грн 00 коп.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою від 12.01.2023 № 12/01-2023-01 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ІНВЕСТ-ГРУП" заборгованості за договором купівлі-продажу від 15.06.2021 № Ф590/06/21 в сумі 24 648 грн 00 коп. та штрафу в розмірі 12 324 грн 00 коп., всього 36 972 грн 00 коп.

Заява обґрунтована неналежним виконанням з боку боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ІНВЕСТ-ГРУП" прийнятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу від 15.06.2021 № Ф590/06/21 в частині своєчасної оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" товару за видатковими накладними від 19.01.2022 № 0190030, від 26.01.2022 № 0260113, від 09.02.2022 № 0400184, від 16.02.2022 № 0470164.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023 заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Секірському А.В.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД", суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника штрафу в розмірі 12 324 грн 00 коп. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, в порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначені ГПК України.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Частиною 1 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Таким чином, неустойка (штраф, пеня) є не грошовою заборгованістю за договором в розумінні ст. 148 ГПК України, а є штрафною санкцією, тобто заходом відповідальності за порушення зобов`язань, який спрямований на компенсацію негативних для кредитора наслідків.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, окрім вимоги про стягнення суми заборгованості, заявником також заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 12 324 грн 00 коп., який за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є видом забезпечення виконання зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" у видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ІНВЕСТ-ГРУП" штрафу в розмірі 12 324 грн 00 коп. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 2 ст. 153 ГПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН СІФУД" у видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ІНВЕСТ-ГРУП" штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 15.06.2021 № Ф590/06/21 в розмірі 12 324 грн 00 коп.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 25.01.2023 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ