ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2023 Справа № 914/2100/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Франкоміськбуд, с. Іваниківка, Івано-Франківський р-н., Івано-Франківська обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фактум Захід, с. Кротошин, Львівський р-н, Львівська обл.
про: стягнення 51 451,12 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Парфан Т.Д.;
від відповідача: Медвідь А.Б.;
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю Франкоміськбуд звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фактум Захід про стягнення 434 085, 00 грн.
Ухвалою від 07.09.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 04.10.2022 року.
28.09.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 20035/22).
03.10.2022 представником Позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог (Вх. № 3188/22).
Ухвалою від 04.10.2022 суд відклав розгляд справи на 25.10.2022.
21.10.2022 Відповідачем на адресу суду подано заяву про надання додаткових пояснень (Вх. № 21844/22).
25.10.2022 представником Позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог (Вх. № 3450/22).
25.10.2022 Відповідачем подано заяву про долучення доказів та надання додаткових пояснень (Вх. № 22152/22).
В судовому засіданні 25.10.2022 судом оголошено перерву до 10.11.2022.
27.10.2022 представником Позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог (Вх. № 3480/22).
10.11.2022 Відповідачем подано через канцелярію суду заяву №3 про надання пояснень (Вх. № 23455/22).
В судовому засіданні 10.11.2022 суд протокольною ухвалою прийняв клопотання про зменшення позовних вимог Вх. № 3188/22 від 03.10.2022, № 3450/22 від 25.10.2022 та № 3480/22 від 27.10.2022.
Ухвалою від 10.11.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 29.11.2022.
18.11.2022 на електронну адресу суду представником Позивача подано клопотання щодо розподілу витрат на правову допомогу (Вх. № 23839/22).
Судове засідання призначене на 29.11.2022 о 15:20 не відбулось, у зв`язку з відключенням приміщення суду від електричної енергії з 15:00 год.
Ухвалою від 30.11.2022 суд призначив розгляд справи на 05.12.2022.
Судове засідання призначене на 05.12.2022 о 15:30 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області повітряної тривоги, всі працівники та відвідувачі суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду.
Ухвалою від 06.12.2022 суд призначив розгляд справи на 12.12.2022.
07.12.2022 представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (Вх. № 25247/22).
12.12.2022 представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру пені та штрафних санкцій (Вх. № 25552/22).
В судовому засіданні 12.12.2022 судом оголошено перерву до 23.12.2022.
21.12.2022 представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (Вх. № 26421/22).
23.12.2022 представником позивача подано письмові пояснення (Вх. № 26590/22).
23.12.2022 представником відповідача подано заяву про зменшення розміру неустойки та зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (Вх. № 26598/22).
Ухвалою від 23.12.2022 суд відклав розгляд справи на 10.01.2023.
В судове засідання 10.01.2023 з`явились представник позивача, надав пояснення по суті спору, просив позов задоволити, представник відповідача заперечила проти позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 10.01.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки № 2022-18 від 05.07.2022 не повністю оплатив за поставлену продукцію. Відтак, Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення
400 000,00 грн основного боргу.
За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань позивач нарахував відповідачу 26 494,90 грн - пені, 1589,69 грн - 3% річних та 6000,00 грн штрафу.
03.10.2022 подано клопотання про зменшення позовних вимог до суми основного боргу 185 000,00 грн, пені в розмірі 35 146,96 грн, 3 % річних 2108,82 грн, інфляційні втрати в розмірі 5500,00 грн та штраф в розмірі 6000,00 грн.
25.10.2022 подано клопотання про зменшення позовних вимог до суми основного боргу 161 000,00 грн, пені в розмірі 39908,60 грн, 3 % річних 2394,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 9148,00 грн та штраф в розмірі 6000,00 грн.
27.10.2022 подано клопотання про зменшення позовних вимог до пені в розмірі 39908,60 грн, 3 % річних 2394,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 9148,00 грн.
Відтак, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, з урахуванням сплати основної заборгованості за спірним Договором становить 51 451,12 грн штрафних санкцій.
У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 43 400,00 грн.
18.11.2022 подав докази витрат на професійну правничу ( правову) допомогу та зазначив, що такі склали 27 150,00 грн плюс Гонорар успіху - 10% від суми боргу, стягнутої судом з відповідача. В судовому засіданні 10.01.2023 зробив відповідну заяву та зазначив, що всі докази на понесення правової допомоги подано.
Правова позиція відповідача.
28.09.2022 через відділ документообігу представником Відповідача подано відзив (Вх. № 20035/22) та додаткові пояснення від 21.10.2022,25.10.2022, 10.11.2022.
В ході розгляду справи Відповідачем повністю сплачено суму основної заборгованості, згідно платіжних доручень: №547 від 01.09.2022 на суму 100 000,00 грн, №558 від 06.09.2022 на суму 100 000,00 грн, № 576 від 15.09.2022 на суму 8 000,00 грн, №590 від 23.09.2022 на суму 7000,00 грн, № 616 від 05.10.2022 на суму 8 000,00 грн, №625 від 17.10.2022 на суму 8 000,00 грн, №645 від 24.10.2022 на суму 8 000,00 грн та № 654 від 26.10.2022 на суму 161 000,00 грн.
Щодо нарахування штрафних санкцій відповідач заперечив, з огляду на наступне.
Зазначив, що прострочення відповідачем оплати за продукцію за Договором зумовлено обставинами непереборної сиди (воєнним станом). Звернув увагу, що позивач неправомірно нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки, натомість обчислювати таку необхідно у відповідності до п. 4.4 Договору у відсотках річних ( 7,75 %).
Щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних зазначив, що сторони у договорі поставки №2022-18 не передбачили, що у випадку прострочення оплати поставленого товару Покупець зобов`язаний сплатити заборгованість збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення та/або 3 % річних.
07.12.2022, 21.12.2022 та 23.12.2022 представником подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Разом з тим, 12.12.2022, 23.12.2022 відповідачем подано заяву про зменшення витрат на правову допомогу та зменшення розміру стягнення пені.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Франкоміськбуд (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фактум захід (Покупець) було укладено Договір поставки № 2022-18 від 05.07.2022 р.
Згідно умов п. 1.1. та 1.2. договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві Продукцію, визначену у п. 1.2 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Продукції, що підлягає поставці за цим Договором. її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються та узгоджується Сторонами на кожну партію Продукції та відображається у видаткових накладних.
Поставка продукції за умовами п. 2.1 Договору здійснюється протягом дії даного Договору окремими партіями у кількості, за цінами і у строк, визначені у замовленні на поставку, які узгоджуються з Продавцем.
Відповідно до п.3.2 Договору загальна вартість договору становить суму всіх накладних на відпуск товару.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що Розрахунки за Договором здійснюються шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавцю на наступний день з моменту отримання Продукції.
На виконання договірних зобов`язань, Позивач здійснив поставку продукції Відповідачу 25 липня 2022 року на суму 267 666,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № Ф- 00000004 та 28 липня 2022 року на суму 848 820,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № Ф-00000005.
Загальна вартість поставленої позивачем відповідачу продукції становить 1 116 48,00 грн.
В період з 02 серпня по 29 серпня 2022 року відповідач частково оплатив позивачу вартість отриманої продукції в розмірі 716 486,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 506 від 02.08.2022, № 507 від 03.08.2022, № 508 від 03.08.2022 та № 537 від 29.08.2022.
Таким чином, свої зобов`язання щодо поставки продукції ТОВ Франкоміськбуд виконало в повному обсязі та належним чином. А Відповідач порушив умови Договору поставки і не здійснив оплату в повному обсязі за вже отриману продукцію.
Відповідальність Відповідача за порушення строків оплати передбачена пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з Договору сторона несе відповідальність , визначену цим договором та ( або) чинним в Україні законодавством.
Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що за необгрунтовану відмову, ухилення від оплати продукції покупець виплачує продавцеві за вимогою останнього штраф у розмірі 1,5% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився.
Пунктом 4.4. сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 7,75% % ( не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору Відповідачем щодо оплати вартості поставленої продукції, Товариство з обмеженою відповідальністю Франкоміськбуд звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за поставлений та неоплачений товар у розмірі 400 000,00 грн та стягнення штрафних санкцій: 26 494,90 грн пені, 6000,00 грн штрафу і 1589,69 грн 3 % річних.
Після відкриття провадження у справі, Відповідачем частинами сплачено на рахунок Позивача суму основної заборгованості 400 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи.
З урахуванням сплати основного боргу ТОВ Фактум захід, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 39 908,60 грн, 3 % річних 2394,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 9148,00 грн.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 712 ЦПК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, між ТОВ Франкоміськбуд (Продавець) та ТОВ Фактум захід (Покупець) було укладено Договір поставки № 2022-18 від 05.07.2022 р. Згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію - найменування, одиниці виміру та загальна кількість Продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються та узгоджується Сторонами на кожну партію Продукції та відображається у видаткових накладних.
На виконання умов цього договору позивач передав у власність відповідача продукцію, що підтверджується долученими до справи двосторонньо підписаними видатковими накладними: № Ф - 00000004 від 25.07.2022 р. на суму 267 666,00 грн та № Ф - 00000005 від 28.07.2022 р. на суму 848 820,00 грн.
Згідно із п. 3.3 Договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позивача на наступний день з моменту отримання продукції.
Як встановлено судом, Відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару та сплатив такий тільки частково в розмірі 716 486,00 грн. Основна заборгованість на момент подання позову до суду складала 400 000,00 грн.
Згідно долучених платіжних доручень вбачається, що Відповідач частинами сплачував на рахунок Позивача суму 400 000,00 грн, а саме: 01.09.2022 - 100 000,00 грн, 06.09.2022 -
100 000,00 грн, 15.09.2022 - 8 000,00 грн, 23.09.2022 - 7000,00 грн, 05.10.2022 - 8 000,00 грн, 17.10.2022 - 8 000,00 грн, 24.10.2022 - 8 000,00 грн та 26.10.2022 - 161 000,00 грн. Відтак згідно клопотань про зменшення розміру позовних Позивач зазначив про повне погашення Відповідачем основної заборгованості.
Як встановлено судом, Відповідач повністю оплатив основну суму заборгованості, з чим погодився Позивач, подавши відповідні заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з Договору сторона несе відповідальність , визначену цим договором та ( або) чинним в Україні законодавством.
Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 7,75% % ( не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Так, з урахуванням клопотань про зменшення позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 39 908,60 грн.
Щодо покликання Відповідача про неправомірність нарахування пені на підставі п. 4.4 Договору, суд зазначає наступне.
Як вбачається з заяв Відповідача, останній посилається на те, що пеня мала бути розрахована не по подвійній обліковій ставці НБУ, а так як зазначено за відсотками у Договорі, а саме 7,75 %.
Суд звертає увагу Відповідача, що розрахунок пені в розмірі, визначеному договором розраховується за формулою: Пеня = С х РП х Д / 100, де
С сума заборгованості за період;
РП розмір пені, зазначений у договорі;
Д кількість днів прострочення.
Відтак нарахування пені, відповідно до відсотків визначених договором буде перевищувати подвійну облікову ставку НБУ. Позивач нарахував пеню згідно закону жодним чином не порушивши прав позивача.
Разом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю Фактум захід було подано клопотання про зменшення позовних вимог щодо стягнення пені, з огляду на форс мажорні обставини, яким зазначає, що відповідач не відповідає за порушення зобов`язання.
Штрафними санкціями відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (за змістом ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні приписи наведено у ст.233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз приписів ст.551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки обґрунтовано тим, що ТОВ Фактум захід є сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює виробництво та переробку продуктів харчування та постачає його для продажу кінцевим споживачам в межах Івано-Франківської та Львівської областей. Поряд із цим, значна частина контрагентів Відповідача, не здійснила вчасну оплату за продукцію поставлену Відповідачем. Були затримані платежі, у тому числі й державними структурами та органами місцевого самоврядування.
Також Відповідачем як Покупцем укладено з ТОВ Кури Прикарпаття код ЄДРПОУ 42664558) (Продавець) Договір поставки №06/09/2021 від 06.09.2021, відповідно до Договору у 2022 році відбувалися поставки товару (свійська птиця-курчата бройлера у живій вазі) за рахунок і транспортом Покупця (на підтвердження здійснення поставок, ТОВ Фактум захід долучено до клопотання копії видаткових накладних).
На виконання умов Податкового кодексу України за правилом першої події було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, як зазначає Відповідач, внаслідок протиправних дій та рішень ГУ ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України, у липні 2022 року було неправомірно зупинено реєстрацію податкового кредиту Відповідача (ТОВ Фактум Захід) на загальну суму 425437,9 грн. Зареєструвавши податкові зобов`язання, ТОВ Фактум Захід змушене було перерахувати кошти з поточного рахунку на рахунок електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 425437,9 грн.
Відтак, обставини в сукупності, такі як: 1) Позивач у процесі розгляду справи не вказав про завдання йому збитків Відповідачем; 2) Відповідачем оплачено вартість поставленого товару за Договором у повному обсязі; 3) Позивач здійснював другу поставку товару (від 28.07.2022р.) за Договором, при уже наявній заборгованості Відповідача за першу поставку товару (від 25.07.2022р.), чим у формі конклюдентних дії фактично підтвердив свою обізнаність про наявність у Відповідача тимчасових обставин непереборної сили, що заважали йому вчасно оплачувати поставки товару; 4) та враховуючи вищевикладені обставин непереборної сили, які спричинили відсутність у Відповідача можливості вчасно оплатити поставки товару, є підставами для зменшення неустойки, 5) наявність воєнного стану на даний час.
Наведені обставини, зазначені Відповідачем свідчать про неможливість впродовж серпня, вересня та жовтня 2022 року вчасно та у повному обсязі виконати свої договірні зобовязання перед Позивачем.
Суд зазначає, що 24.02.2022 росією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим з 24.02.2022 згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фактум захід є підприємством яке виготовляє продукцію харчової промисловості щоденного споживання населення. В процесі розгляду справи Відповідач погасив основну заборгованість повністю.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки, враховуючи повне погашення основної заборгованості, введений військовий стан на території України, недопустимість надмірного збагачення за рахунок штрафних санкцій, що є недопустимим, а тим більше у період військової агресії, у зв`язку з чим вважає за доцільне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фактум захід на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Франкоміськбуд пеню у розмірі 12 000,00 грн.
Позивач нарахував Відповідачу 3 % річних 2394,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 9148,00 грн.
Судом не береться до уваги твердження Відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків річних з огляду на те, що договором не передбачено нарахування таких штрафних санкцій. Оскільки таке стягнення передбачено Цивільним кодексом України, зокрема статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних дійшов висновку, що такий здійснено вірно та підлягає до задоволення повністю.
Щодо стягнення інфляційних втрат, суд наступне.
Згідно ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
З цієї суми не сплачено судовий збір, на стадії розгляду справи процесуальним кодексом не передбачено зміну і предмета і підстави позову , а відтак в цій частині позов до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, не спростовані відповідачем суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі: 3 429,52 грн. 3% річних та 12 000,00 пені. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
18.11.2022 Позивач надав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та просив стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати в розмірі 27 150,00 грн (підготовку і подання позовної заяви 16000,00 грн; підготовку і подання заяв про зменшення позовних вимог 3150,00 грн; представництво Адвокатом інтересів Клієнта в судових засіданнях 8000,00 грн) плюс Гонорар успіху - 10% від суми боргу, стягнутої судом з відповідача.
В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду копії: Договору про надання правової допомоги від 29.08.2022; Додаткової угоди №1 від 29.08.2022р.; Акту №1 наданих послуг з правової допомоги від 04.10.2022р.; Акту №2 наданих послуг з правової допомоги від 15.11.2022р.; детальний опис наданих послуг від 15.11.2022р.; платіжне доручення №340 від 06.10.2022р. та ордер серія АТ № 1018496.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача ТОВ Франкоміськбуд представляв адвокат Парфан Т.Д., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 29.08.2022 р.
Як вбачається із укладеного між позивачем та адвокатом Парфан Т.Д. договору від 29.08.2022р, адвокат взяв на себе зобов`язання надати правову допомогу, в тому числі як представник у цивільних , адміністративних, господарських справах, а також як захисник у кримінальних справах.
Відповідно до розділу 4 Договору про надання правової допомоги Гонорар Адвоката гонорар адвоката складається з основної суми гонорару і гонорару успіху. На визначення розміру гонорару Адвоката впливають обсяг наданих правових послуг, ступінь важкості справи, час і, витрачений на надання правових послуг та результати отримані за наслідками наданих правових послуг. Всього гонорар Адвоката складає суму погоджену сторонами. Транспортні витрати адвоката відшкодовуються клієнтом.
29 серпня 2022 року між позивачем та адвокатом підписано додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 29.08.2022, згідно якої погоджено порядок визначення основного розміру гонорару (винагороди) за здійснення захисту та представництва.
Згідно додатковї угоди № 1 від 29.08.2022 сторони домовились про наступне. Зокрема пунктом 3 погоджено суми за виконання окремих конкретних завдань і погодинну оплату:
- підготовка позовної заяви 16000,00 грн;
- підготовка процесуальних документів, адвокатських запитів: 1 док. 1050,00 грн.;
- вартість години роботи Адвоката становить 4000,00 грн.
- Представництво Адвокатом інтересів Клієнтом у суді складається з консультації: Адвоката з Клієнтом, підготовки Адвоката до судових засідань та безпосередньої участі Адвоката в судових засіданнях і оцінюється згідно з витраченим адвокатом часом , але не менше 2000.00 грн. за одне судове засідання в режимі ВКЗ та 4000.00 грн. за участь в судовому засіданні безпосередньо у приміщенні Господарського суду Львівської області. Зрив судового засідання через обставини незалежні від Адвоката не позбавляє. Адвоката права на отримання гонорару за участь в цьому судовому засіданні.
Разом з тим, додатковою угодою передбачено, що за результатом ухваленого судом рішення Клієнт оплачує Адвокату Гонорар успіху в розмірі 10% від суми боргу стягнутої судом. Гонорар Адвоката виплачується у безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок Адвоката вказаний у Договорі.
Вартість витрат на прибуття Адвоката у Господарський суд Львівської області складає 1300.00 грн. і відшкодовується Клієнтом.
Пунктом 7 угоди визначено, що за результатом наданих послуг сторони підписують акти наданих послуг з правової допомоги.
На виконання додаткової угоди, 04.10.2022 між ТОВ Франкоміськбуд та адвокатом підписано акт № 1 наданих послуг з правової допомоги на суму 16 000,00 грн (підготовка та подання до суду позовної заяви) та 15.11.2022 підписано акт № 2 на суму 9 150,00 грн (підготовка та подання до суду заяв про зменшення розміру позовних вимог 03.10.2022, 24.10.2022 та 26.10.2022; представництво інтересів клієнта в суді 04.09.2022, 25.10.2022 та 10.11.2022).
06.10.2022 позивачем сплачено адвокату 16 000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви згідно акту наданих послуг №1 від 04.10.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 340.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
07.12.2022 відповідачем подано заперечення щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (Вх. № 25247/22). Зазначив, що ні у Акті №1 ні у Детальному описі послуг наданих Адвокатом від 15.11.2022р., всупереч вимогам чинного законодавства та положенням Договору правової допомоги, жодним чином не зазначається обсяг часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), або іншого способу визначення сторонами договору обсягу та вартості наданої послуги з підготовки позовної заяви. Обсяг позовної заяви складає лише 5 сторінок, при цьому, предмет позову в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів, є типовими із наявною напрацьованою судовою практикою щодо їх вирішення. Підготовка позову у справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. А отже, сума зазначена у Акті №1 та Детальному описі послуг наданих Адвокатом від 15.11.2022р. у розмірі 16000.00 гри, витрат за підготовку позовної заяви є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг та фактичною вартістю таких послуг.
Зазначив, що встановлена у п.п.3.3. Додаткової угоди № 1 від 29 серпня 2022 року до Договору про надання правової допомоги від 29 серпня 2022 року, вартість години роботи Адвоката (за умови погодинної оплати) у розмірі 4000 грн. є істотно завищена.
Гонорар успіху - 10% від суми боргу, стягнутої судом з відповідача, заявлена Позивачем до відшкодування, - не підлягає стягненню, оскільки належно документально не підтверджена, а також є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг.
У зв`язку з тим, що заявлена Позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правову допомогу є надмірною та неспівмірною з складністю справи та фактичним обсягом наданих послуг, а також зважаючи на відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу та розрахунку таких витрат, просив суд відмовити у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.
За складання та подачу позовної заяви позивач просить стягнути 16000,00 грн (згідно акту надання правової допомоги від 04.10.2022). Однак, справа не є складною, позовна заява про стягнення з відповідача коштів за поставлений товар на 5 арк є типовою, крім того направлення заяв на адресу господарського суду не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок, відтак 16000,00 грн не є співмірним стягненням, до задоволення підлягає частково.
Разом з тим, представник Позивача брав участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції, за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку EASYCON.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, суд вважає, що розмір заявлених представником Позивача Парфан Т.Д. витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 27 150,00 грн плюс 10 % гонорару успіху в розмірі 5145,11 грн , не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині.
Враховуючи статтю 126 ГПК України, складність та те, що справа не є резонансною, обсяг наданих послуг є незначним, ціна не є високою, справа не є публічною суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими заявлені позивачем судові витрати в сумі 10000,00 грн. На переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Щодо стягнення судового збору, суд зазначає наступне.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 6511,28 грн.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст.7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відтак, позивач вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у розмірі 4030,28 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Зважаючи на зазначене, на відповідача покладається 2039,88 грн витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фактум захід (81136, Львівська обл., с. Кротошин, , вул. Княгині Ольги, 30, код ЄДРПОУ44330731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Франкоміськбуд (77714, Івано-Франківська обл., с. Іваниківка, вул. Меморіальна, 16, код ЄДРПОУ 39722988) 3 429,52 грн 3% річних, 12 000,00 грн пені, 10 000,00 грн витрат на правову допомогу та судовий збір у розмірі 2039,88 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2023.
Суддя Запотічняк О.Д.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2023 |
Оприлюднено | 26.01.2023 |
Номер документу | 108580633 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Запотічняк О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні