Рішення

від 23.01.2023 по справі 914/1973/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 Справа № 914/1973/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Здолбунівської окружної прокуратури, м. Здолбунів

в інтересах держави в особі позивача 1: Гощанської селищної ради Рівненської області, смт. Гоща,

позивача 2: Комунального некомерційного підприємства «Гощанська багатопрофільна лікарня», смт. Гоща,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЛАЙТ», м. Львів

про стягнення коштів в сумі 325 308,60 грн.

представники сторін:

від прокуратури: Панькевич Р.В.

від позивача 1: не з?явився;

від позивача 2: не з?явився;

від відповідача: не з?явився.

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гощанської селищної ради Рівненської області, Комунального некомерційного підприємства «Гощанська багатопрофільна лікарня» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЛАЙТ» про стягнення коштів в сумі 325 308,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 23.12.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 23.01.2023.

В судове засідання 23.01.2023 з`явився представник прокуратури, решта учасників процесу явку уповноважених представників не забезпечили.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору про закупівлю №257 від 18.05.2021 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 325 308,60 грн.

Позиція позивача 2

Позивач позовні вимоги підтримав, надавши лист вх. №22909/22 від 03.11.2022.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, проти позову не заперечив.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

За результатами проведення закупівлі UА-2021-04-09-006882-а за результатами відкритих торгів, 18.05.2021 між комунальним некомерційним підприємством «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради та ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» укладено договір про закупівлю № 257.

Вищезазначеним Договором та додатками до нього (специфікація товару та перелік АЗС на яких здійснюється відпуск Товару по картках на пальне) сторонами узгоджено умови щодо предмета договору, постачання та оплати, якості товару та настання відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором.

Зокрема, п. 1.1 Договору визначено, що Учасник зобов`язується поставити (передати у власність) у визначені строки та кількості Замовникові бензин А-92, дизельне паливо (далі по тексту - Товар), визначений в Додатку №1 «Специфікація товару» до цього Договору, а Замовник - прийняти та оплатити його.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за картками на пальне. Також, сторонами визначено ціну даного Договору, яка становить 390 300, 00 грн. з ПДВ ( п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, учасник повинен передати Замовнику Товар, якість якого відповідає вимогам ДСТУ, ГОСТУ, ТУУ, інших нормативних документів та вимогам, визначених у Додатку № 1 «Специфікація Товару» до цього Договору.

Так, згідно Додатку №1 до Договору «Специфікація Товару», Учасник зобов`язався поставити Замовнику дизельне пальне (ДП) у кількості 10 000 літрів за ціною 21,80 грн. без ПДВ за один літр на загальну суму з ПДВ 261 600,00 грн., А-92 у кількості 5 000 літрів за ціною 21,45 грн. без ПДВ за один літр на загальну суму з ПДВ 128 700,00 грн.

Пунктом 4.1 визначено строк поставки Товару: з дати укладення договору до 31.12.2021.

У той же час, Договір набирає чинності з дати його підписання і діє по 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання кожною із Сторін своїх зобов`язань за цим Договором (п. 11.1 Договору). Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.11.2 Договору).

Розділом 6 Договору визначено обов`язки Замовника, відповідно до якого, останній зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар (п.6.1.2).

Також, відповідно до п.6.3.1 Договору, Учасник зобов`язаний забезпечити поставку (передачу) Товару в повному обсязі та у строк, встановлений цим договором.

Пунктом 6.3.2 визначено, що Учасник зобов`язаний забезпечити поставку (передачу) Товарів, якість яких відповідає умовам, установленим цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.4 Договору, картки на пальне є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС. Картки на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом. Для отримання Товару водій пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне і, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання Замовником Товару відповідного асортименту та кількості.

Датою поставки Товару є дата отримання оператором АЗС картки на пальне від Замовника (п.4.7 Договору).

Пунктом 8.4 сторонами узгоджено, що Товар передається уповноваженим особам Замовника на АЗС лише на підставі пред`явленої оператору АЗС картки на пальне.

Відповідно до п. 8.6 Договору, у випадку неможливості забезпечення автотранспорту Замовника пальним за картками на пальне на АЗС Учасника, Учасник зобов`язаний повідомити письмово Замовника не пізніше як за 14 календарних днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору, при виникненні у замовника необхідності в отриманні партії Товару, він попередньо направляє Учаснику заявку з вказівкою кількості Товару. Заявка направляється у будь-який спосіб, зручний для Замовника.

Замовником подано відповідну заявку.

На виконання умов Договору Замовником відповідно до видаткової накладної № 225 від 20.05.2021 для ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» перераховано грошові кошти в сумі 390 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 65 050,00 грн. за придбання 5000 л бензину А-92 та 10 000 л дизельного палива, що підтверджується платіжним дорученням №894 від 21.05.2021.

Згідно акту приймання-передачі талонів на пальне від 20.05.2021 Замовником отримано від Учасника 1300 шт. паливних талонів: бензин А-92 - 500 шт. по 10л, дизельне паливо - 600 шт. по 10 л, 200 шт. по 20 л.

Поставка паливно-мастильних матеріалів за вказаним договором по отриманих паливних картках здійснювалася до 15.06.2021.

До 15.06.2021 отоварено паливних талонів на загальну суму 64 991,40 грн, в розрізі пального: А-92 - 350 л, ДП - 2 140 л.

Під час необхідності отримання пального на АЗС мережі WOG в смт. Гоща та в м. Рівному Рівненської області оператором АЗС відмовлено у відпуску пального працівникам КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради, у зв`язку з заблокуванням карток на пальне.

Вказане підтверджується службовою запискою, адресованою головному лікарю КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради від 02.07.2021, згідно якої водіям підприємства у відпуску палива по талонах на пальне на АЗС мережі «WOG» відмовлено у зв`язку з припиненням роботи сервера АЗС.

Неможливість заправитися за отриманими паливними картками АЗС мережі WOG» підтверджується також Актом про встановлення факту припинення заправки КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» по талонах від 15.06.2021.

На даний час, реалізацію пального по отриманих Замовником талонах не проведено. Відповідачем даний факт не спростовано.

ОЦІНКА СУДУ

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, ст. ст 663, 673 та ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 2 ст. 678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 3 ст. 672 ЦК України, у разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до правової позиції, висловленої Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 07.06.2019 по справі 904/3407/18 враховуючи, що позивач тривалий час фактично не міг користуватися поставленим обладнанням у зв`язку з виявленням недоліків у роботі обладнання та необхідністю проведення відповідачем гарантійного ремонту обладнання згідно з умовами Договору, обґрунтованим є висновок про істотність порушення вимог щодо якості обладнання. Відповідно, існують підстави для звернення до постачальника з вимогою про повернення сплачених грошових коштів за такий товар.

У даному випадку, ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ», як постачальник за укладеними договорами, не забезпечує поставку товару майже 15 місяців від дати останньої оплати Замовником вартості пального, що є непропорційною затратою часу, тому порушення вимог укладеного Договору з боку ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» є істотними.

Разом з тим, відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право відмовитися від зобов`язання.

У той же час, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, покупець має право вимагати повернення грошових коштів.

Крім того, пп. 10.1-10.2 вищезазначеного Договору визначено, що у випадку виникнення спорів та розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій, або ж у судовому порядку.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором (п.7.1 Договорів).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ», договірних умов, КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради на адресу відповідача неодноразово скеровувались претензії (від 21.07.2021 №781/01-11, від 21.09.2021 №972/01-11).

Таким чином, з 15.06.2021 відпуск товару для КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради за картками на пальне не здійснюється, а отже, на даний час, договір зі сторони відповідача залишається невиконаним.

При цьому, Замовник належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором, здійснивши оплату за придбання пального в сумі 390 300,00 грн.

Водночас, Відповідач свої зобов`язання за укладеним Договором у повному обсязі не виконав, надав Замовнику товар неналежної якості (картки на придбання пального, які не обслуговуються АЗС), бюджетні кошти в сумі 325 308,60 грн., отримані за поставку Товару, який неможливо отримати не повернув.

При цьому, будь-яких обставин, які б давали підстави для звільнення Відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, не встановлено.

Статтею 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Отже, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Відповідно до ст. 197 ГК України, господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

За приписами ст. ст. 509, 598, 599, 631 ЦК України, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Отже, факт закінчення строку дії двостороннього договору, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього договору і не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку. Навіть після закінчення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.

Отже, враховуючи те, що на даний час, умови договору строк дії якого сплинув 31.12.2021 не виконано, причини які б унеможливлювали їх виконання зі сторони ТОВ «ПРАЙМ ЛАЙТ» відсутні, наявні всі правові підстави для стягнення з останнього коштів на загальну суму 325 308,60 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор визначив орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Гощанське селищну раду та КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради, які не вжили заходів щодо стягнення з відповідача коштів, що потягло за собою наслідкиу виді заподіяння шкодитериторіальній громаді в цілому та інтересам держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Як вже зазначалося, своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі сільської ради прокурор обґрунтовував невжиттям позивачем заходів, спрямованих на звернення з позовом про стягнення плати за проїзд великоваговим транспортом автомобільними дорогами загального користування, чим суттєво порушуються інтереси держави.

У позові прокурор зазначає, що позивач не вжив заходів для порушення відновлених прав.

Отже, прокурор правомірно оцінив такі дії позивача як бездіяльність та звернувся з позовом до суду для захисту інтересів держави.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата прокурором судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними дорученням №1140 від 12.08.2022 на суму 4 852,03 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі судового збору покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Єфремова, 84/1Б, ідентифікаційний код юридичної особи 42151468) на користь Комунального некомерційного підприємства «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради (35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Гоща, вул. Павлова, 1, ЄДРПОУ 02000228) грошові кошти в сумі 325 308,60 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ЛАЙТ» (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Єфремова, 84/1Б, ідентифікаційний код юридичної особи 42151468) на користь Рівненської обласної прокуратури на р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків 2800, кошти витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 4 852,03 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.01.2023.

Суддя Горецька З.В.