Рішення

від 25.01.2023 по справі 925/1230/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1230/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Жилвест про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Жилвест до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиміськбуд про стягнення 60438,80 грн,

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Представники учасників справи:

Позивач не з`явився;

Відповідач не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Жилвест (ідентифікаційний код 24349813, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиміськбуд (ідентифікаційний код 32414954, адреса місцезнаходження: 18018, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 37) про стягнення 60438,80 грн, а саме 45477,00 грн основного боргу з орендної плати відповідно до договору оренди обладнання №0809-1 від 08.09.2021, 2004,73 грн пені, 11641,35 грн інфляційних втрат та 1315,72 грн 3% річних. У позові позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

22.12.2022 позивач подав до суду клопотання про розподіл судових витрат, у якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання позивач надав докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу: акт наданих послуг (детальний опис робіт) №1 від 22.12.2022, рахунок на оплату №268 від 22.12.2022, платіжну інструкцію №4246 від 22.12.2022, підтвердження направлення клопотання з доказами відповідачу.

30.12.2022 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/1230/22, яким позов задовольнив повністю; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиміськбуд (ідентифікаційний код 32414954, адреса місцезнаходження: 18018, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Жилвест (ідентифікаційний код 24349813, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145) 45477,00 грн (сорок п`ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 00 копійок) боргу, 2004,73 грн (дві тисячі чотири гривні 73 копійки) пені, 11641,35 грн (одинадцять тисяч шістсот сорок одну гривню 35 копійок) інфляційних втрат, 1315,72 грн (тисячу триста п`ятнадцять гривень 72 копійки), 1984,80 грн (тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

04.01.2023 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішенням від 30 грудня 2022 року позовні вимоги ТОВ "ВКФ "Жилвест" до ТОВ "Черкасиміськбуд" задоволено повністю. В описовій частині рішення суд дійшов висновків про задоволення вимог в частині стягнення 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, проте в резолютивній частині рішення цього відображено не було. З урахуванням викладеного, просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ "Черкасиміськбуд" на користь ТОВ "ВКФ "Жилвест" 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

09.01.2023 суд ухвалив призначити судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №925/1230/22 про судові витрати за клопотанням позивача на 25.01.2023 на 12 год. 00 хв. з викликом учасників справи.

Ухвала суду від 09.01.2023 надіслана в установленому законом порядку, зокрема, позивачу та відповідачу рекомендованими листами та електронною поштою; представнику позивача адвокату Драченку В.В. електронною поштою.

Відповідач заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу суду не подав.

У судове засідання 25.01.2023 сторони не з`явилися.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. (частина 1 статті 202 ГПК України).

Суд ухвалив розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу без участі сторін.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

У позові позивач вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. До позовної заяви додав договір про надання правової допомоги від 16.12.2020 №10-12 (а. с. 28-30).

У клопотанні про розподіл судових витрат (а. с. 39-40) позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До закінчення розгляду справи позивач подав докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу: акт наданих послуг (детальний опис робіт) №1 від 22.12.2022 (а. с. 41), рахунок на оплату №268 від 22.12.2022 (а. с. 42), платіжну інструкцію №4246 від 22.12.2022 (а. с. 43), підтвердження направлення клопотання з доказами відповідачу (а. с. 44).

Дослідивши додані до клопотання письмові докази суд установив обставини укладення та виконання сторонами договору про надання правової допомоги від 16.12.2020 №10-12.

Відповідно до умов договору Адвокатське об`єднання "Право, бізнес і фінанси" ( далі Об`єднання) надало Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Жилвест правничу допомогу, а саме послуги по погодинній оплаті послуг адвоката у розмірі 8 год. 00 хв. з розрахунку 1000 грн за 1 годину на суму 8000 грн.

На підставі поданих позивачем письмових доказів суд установив виникнення між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Право, бізнес і фінанси" зобов`язальних правовідносин на підставі договору про надання правової допомоги. Виконання зобов`язання Об`єднанням підтверджено актом наданих послуг (детальний опис робіт), підписаного обома сторонами. Розмір наданих послуг Об`єднанням, погоджений сторонами, становить 8000 грн.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 15000 грн.

Під час розгляду справи подав докази понесення витрат у розмірі 8000 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач подав розрахунок судових витрат, акт наданих послуг (детальний опис робіт), рахунок на оплату, платіжну інструкцію.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з актом наданих послуг (детальний опис робіт) від 22.12.2022 №1 (а.с. 41) вартість надання юридичних послуг (правової допомоги) Об`єднанням складається з наступного:

- консультація 01.11.2022- 40 хв.;

- написання проекту претензії до ТОВ Черкасиміськбуд 01.11.2022 50 хв.;

- підготовча робота для складання позовної заяви, збір документів, сканування документів, аналіз законодавства та судової практики, розрахунок штрафних санкцій 17.11.2022 -130 хв.;

- написання та подача позовної заяви про стягнення 60438,80 грн з ТОВ Черкасиміськбуд 17.11.2022 180 хв.;

- написання та подача заяви на виконання ухвали суду про неотримання відзиву на позовну заяву у справі №925/1230/22 -22.11.2022 -20 хв.;

- написання та подача клопотання про розподіл судових витрат у справі №925/1230/22 22.12.2022 60 хв.

Всього витрачено 08 год. 00 хв.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Інститут розподілу судових витрат покликаний компенсувати сторонам господарського процесу понесені судові витрати й зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката. За наслідками розподілу судових витрат суд присуджує стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, понесенні судової витрати. За наслідками розподілу судових витрат суд не присуджує такі витрати адвокату. Відносини між адвокатом та клієнтом є зобов`язальними, підставою їх виникнення є договір надання правової допомоги. Відповідно до змісту принципу свободи договору ціна послуг адвоката (професійної правничої дороги) формується адвокатом із врахуванням витрат адвоката на надання правової допомоги, обов`язкових податків та зборів та встановлюється у договорі між адвокатом та клієнтом.

При визначенні співмірності витрат на правову допомогу суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015); Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; (East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014); Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Лавентс проти Латвії від 28.11.2002).

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Заяви про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач не подав.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу суд визнає фактичними та необхідними, їх розмір розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю витрати позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню на його користь з відповідача, становлять 8000 грн,

Керуючись статтями 126, 129, 233-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиміськбуд (ідентифікаційний код 32414954, адреса місцезнаходження: 18018, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Жилвест (ідентифікаційний код 24349813, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 145) 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги додаткове рішення набирає законної сили після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його ухвалення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун