Рішення

від 25.01.2023 по справі 927/1127/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

25 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1127/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера", вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25498917,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Електронік", вул. Захисників України, буд. 25, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 39041369,

Предмет спору: про стягнення 25 611,23 грн

представники сторін: не викликались;

Обставини справи

До Господарського суду Чернігівської області звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Електронік" про стягнення 25 611,23 грн, в тому числі 24 778,33 грн заборгованості зі сплати за електричну енергію за лютий-травень, вересень 2022 року, 3% річних з простроченої суми в розмірі 145,05 грн, інфляційних втрат у розмірі 687,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору від 29.12.21 про постачання електричної енергії споживачу №1001587.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.12.22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухали № 1400055397564 та № 1400055397548.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача надійшла заява №69-п/1 від 18.01.23 (з додатками та доказами направлення відповідачу) про зменшення позовних вимог, у частині стягнення основної суми заборгованості за електричну енергію, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за електричну енергію у розмірі 13088,47 грн, 3% річних в сумі 145,05 грн, інфляційних втрат в сумі 687,85 грн, та 2481 грн судового збору. Заява обґрунтована частковим погашенням відповідачем основного боргу на суму 11689,86 грн., що підтверджено платіжним дорученням №9 від 16.01.23.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає положенням п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається судом до розгляду.

За вказаних обставин, суд вважає за доцільне прийняти подану позивачем заяву та розгляд справи здійснювати в межах заявлених позивачем вимог, зокрема, щодо стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію у розмірі 13088,47 грн, 3% річних в сумі 145,05 грн, інфляційних втрат в сумі 687,85 грн та 2481 грн судового збору.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю Енера є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з постановою №839 від 14.08.2018 (а.с. 18).

29.12.21 Товариством з обмеженою відповідальністю "База "Електронік" шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу укладено з ТОВ Енера (постачальник, позивач) договір про постачання електричної енергії споживачу №1001587 (надалі - Договір). У заяві-приєднання (копію додано до матеріалів справи) зокрема, зазначені адреси об`єктів та ЕІС-код точок комерційного обліку за об`єктом споживання, вказано про приєднання споживача з 01.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 та є однаковими для всіх споживачів.

Наведені обставини відповідачем не спростовуються.

Відповідно до п.2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.2.2. Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Як вбачається із заяви-приєднання до умов про постачання електричної енергії споживачу, оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії, АТ "Чернігівобленерго".

Відповідно до п.5.1., п.5.2., п.5.4., п.5.5. Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

У розділі "Ціна" комерційної пропозиції (Додаток №2 до договору) визначено формулу, за якою розраховується (визначається) фактична ціна купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті купівлі-продажу електроенергії.

Згідно з п.5.6., п.5.7. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Згідно з п.6.1.5. та п.6.1.8. Договору Споживач має право безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші параметри власного споживання електричної енергії; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п.6.2.1. Договору).

Відповідно до розділу "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" комерційної пропозиції, що є додатком №2 до Договору, оплата рахунку Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

З акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1001587/56999/1 від 28.02.22 та акту-коригування від 31.05.22 до Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1001587/56999/1 від 28.02.22 згідно з Договором №1001587 від 29.12.21 випливає, що позивачем у лютому 2022 року поставлено, а відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 2413 кВт/год, вартістю 7850,32 грн.

З акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1001587/65704/1 від 31.03.22 та акту-коригування від 31.05.22 до Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1001587/65704/1 від 31.03.22 згідно з Договором №1001587 від 29.12.21 випливає, що позивачем у березні 2022 року поставлено, а відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 272 кВт/год, вартістю 954,52 грн.

З акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1001587/82762/1 від 30.04.22 випливає, що позивачем у квітні 2022 року поставлено, а відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 263 кВт/год, вартістю 897,20 грн.

З акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1001587/87853/1 від 31.05.22 випливає, що позивачем у травні 2022 року поставлено, а відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 332 кВт/год, вартістю 1154,92 грн.

З акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1001587/136538/1 від 30.09.22 випливає, що позивачем у вересні 2022 року поставлено, а відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 3213 кВт/год, вартістю 15044,36 грн.

Перелічені акти приймання-передавання товарної продукції складено постачальником в односторонньому порядку.

На оплату спожитої активної електроенергії у заявленому періоді лютий-травень, вересень 2022 року позивачем виставлено відповідачу до сплати рахунки №1001587/56999/1 від 28.02.22 за лютий 2022 року, №1001587/84837/1 від 31.05.22 за лютий 2022 року (з урахуванням проведеного коригування обсягу споживання за лютий 2022 року в сторону зменшення), №1001587/65704/1 від 31.03.22 за березень 2022 року, №1001587/84839/1 від 31.05.22 за березень 2022 року (з урахуванням проведеного коригування обсягу споживання за березень 2022 року в сторону зменшення), №1001587/82762/1 від 30.04.22 за квітень 2022 року, №1001587/87853/1 від 31.05.22 за травень 2022 року, №1001587/136538/1 від 30.09.22 за вересень 2022 року.

Зазначені акти прийняття-передавання товарної продукції, акти-коригування до Акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунки на оплату були направлені позивачем відповідачу 30.06.22 та 21.11.22 супровідними листами №03.1/964 від 29.06.2022 та №03.1/1977 від 15.11.22 з вимогою їх підписати та оплатити.

Вказана кореспонденція отримана відповідачем 04.07.22 та 23.11.22, що підтверджує трекінг поштового відправлення з сайту Укрпошта (а.с. 45-46).

Згідно з платіжним дорученням №36 від 09.11.22 споживачем частково сплачено заборгованість за електроенергію, поставлену у вересні 2022 року у сумі 1122,99 грн. Заборгованість за спожиту активну електроенергію у лютому-травні та вересні 2022 року відповідачем повністю не сплачена, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого:

Відповідно до Законів України Про ринок електричної енергії, Про ліцензування видів господарської діяльності, Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг ТОВ ЕНЕРА є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП) згідно з постановою №839 від 14.08.2018.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ Енера зареєстровано 20.04.1998 як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого є торгівля електроенергією.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України Про ринок електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

За приписами статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами в договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила).

У п.2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.

Згідно з п. 1.2.7. Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п.1.2.15. Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

За п.3.1.7. Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Наведене узгоджується з умовами п.3.2.6. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п.3.2.14. Правил).

Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення частини 1 статті 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За частинами 1, 3 статті 641 та частинами 1, 2 статті 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною в разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане в пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "База "Електронік" шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, на виконання вимог Закону України Про ринок електричної енергії, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, укладено з ТОВ ЕНЕРА договір про постачання електричної енергії споживачу №1001587 від 29.12.2021.

На виконання умов договору позивачем у лютому-травні, вересні 2022 року поставлено, а відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 6493кВт/год, вартістю 25 901,32 грн.

Обсяг спожитої відповідачем у спірному періоді активної електроенергії визначений постачальником - ТОВ Енера на підставі даних оператора системи - АТ Чернігівобленерго, що підтверджується листами АТ Чернігівобленерго №24/3866/01-14 від 15.06.22, №24/4671/01-14 від 18.07.22, №24/7060/01-14 від 27.10.22 (а.с. 47-49).

Наведені обставини відповідачем не спростовуються.

Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), установлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

З умов погоджених сторонами в комерційній пропозиції (додаток №2 до Договору) вбачається, що розрахунок за активну електроенергію спожиту у лютому-травні, вересні 2022 року мав бути проведений відповідачем у строки:

-по рахунку №1001587/84837/1 від 31.05.22 за лютий 2022 року до 07.06.22 включно,

-по рахунку №1001587/84839/1 від 31.05.22 за березень 2022 року до 07.06.22 включно,

-по рахунку №1001587/82762/1 від 30.04.22 за квітень 2022 року до 19.05.22 включно,

-по рахунку №1001587/87853/1 від 31.05.22 за травень 2022 року до 17.06.22 включно,

-по рахунку №1001587/136538/1 від 30.09.22 за вересень 2022 року до 14.10.22 включно, (як вказано у рахунках), але не більше 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем, тобто, у строк до 10.07.22 (за лютий-травень 2022 року) та до 30.11.22 (за вересень 2022 року).

Відповідач порушив умови Договору, за активну електроенергію спожиту ним у лютому-травні та вересні 2022 року повністю не розрахувався, що ним не заперечується.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченої заборгованості, станом на дату подання позову, в сумі 24 778,33 грн за спожиту активну електроенергію обсягом 6493кВт/год. у лютому-травні та вересні 2022 року.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості електричної енергії, поставленої за Договором у лютому-травні, вересні 2022 року, позивач нарахував та заявив до стягнення 145,05 грн. 3% річних за період з 12.07.2022 по 09.12.2022 та 687,85 грн. інфляційних втрат за період з 12.07.2022 по 09.12.2022, на підставі доданих до позовної заяви розрахунків (а.с.56).

Відповідно до п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по оплаті спожитої електричної енергії, позивач здійснив нарахування 3% річних з простроченої суми в загальному розмірі 145,04 грн., у т.ч.: 134,75 грн - за період з 12.07.22 по 09.12.22 на суму боргу 10 856,96 грн (за лютий-травень 2022 року), та 10,30 грн - за період з 01.12.22 по 09.12.22 на суму боргу 13 921,37 грн (за вересень 2022 року), та інфляційних у розмірі 687,85 грн за період з 12.07.2022 по 09.12.2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд доходить висновку про їх правильне нарахування, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань перед позивачем та оплати боргу до суду не надав.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13088,47 грн заборгованості по сплаті за електричну енергію за лютий-травень та вересень 2022 року, 145,05 грн 3% річних та 687,85 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2481 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 232, 233, 236-242, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Електронік" (вул. Захисників України, буд. 25, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 39041369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енера (код ЄДРПОУ 25498917, вул. Госпітальна, б.12Е, 3 поверх, к.16, м. Київ, 01601, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк, МФО 320478) 13 088,47 грн заборгованості з оплати за електричну енергію, 3% річних у розмірі 145,05 грн, інфляційних втрат у розмірі 687,85 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Електронік" (вул. Захисників України, буд. 25, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 39041369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енера (код ЄДРПОУ 25498917, вул. Госпітальна, б.12Е, 3 поверх, к.16, м. Київ, 01601, на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк) 2481грн судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 25 січня 2023 року.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМ.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/