Постанова

від 18.01.2023 по справі 904/115/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/115/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

прокурора - Косенка Д.В.,

представників:

позивача-1 - не з`явились,

позивача-2 - не з`явились,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022 (головуючий суддя - Березкіна О.В., судді: Антонік С.Г., Кощеєв І.М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 (суддя Крижний О.М.)

у справі №904/115/22

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Кам`янської міської ради,

2.Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтна група "Житлобуд"

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради (далі - Рада) та Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтна група "Житлобуд" (ТОВ "БРГ "Житлобуд") про визнання недійсним договору від 30.11.2021 №2472-21 про закупівлю робіт "Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: пр. Металургів, 1, м. Кам`янське. Коригування (за ДК 021:2015 - код 45454000-4 - Реконструкція), укладеного між Департаментом та ТОВ "БРГ "Житлобуд", та про стягнення з ТОВ "БРГ "Житлобуд" на користь Департаменту 17501016,31 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами договору №2472-21 від 30.11.2021 неправомірно застосовано переговорну процедуру, оскільки роботи, зазначені у цьому договорі, не є тотожними роботам, вказаним у договорі №970-20 від 20.08.2020. Посилаючись на вказані обставини прокурор зазначав про порушення вимог частини першої, пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" та просив визнати оспорюваний договір недійсним, а також стягнути на користь Департаменту грошові кошти, що були сплачені відповідачу за цим договором.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.30.11.2021 між Департаментом (замовник) та ТОВ "БРГ "Житлобуд" (підрядник) укладено договір №2472-21 про закупівлю робіт "Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1, м. Кам`янське. Коригування (за ДК 021:2015- код 4545400-4 - Реконструкція).

2.2.Відповідно до пункту 1.1 цього договору підрядник зобов`язується за завданням замовника протягом 2021-2022 років виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт та передати затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію та прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

2.3.Предмет договору: "Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1, м. Кам`янське. Коригування (за ДК 021:2015- код 4545400-4 - Реконструкція). Кількість робіт, що надаються за цим договором, визначені у проектно-кошторисній документації (пункт 1.2 договору).

2.4.Згідно з пунктом 10.1 договору цей договір набуває чинності з дня підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення з 19.10.2021.

2.5.Сторонами також підписано додаток 1 - протокол узгодження ціни, відповідно до якого загальна сума договору становить 28443068,99 грн, з них на 2021 рік - 17243262,79 грн, на 2022 рік - 11199806,20 грн.

2.6.Також сторонами підписано додаток 2 - дефектний акт від 30.11.2021; додаток 3 - календарний графік виконання робіт протягом 2021-2022 років; додаток 4 - план фінансування об`єкта на 2021-2022 роки; додаток 5 - договірна ціна та додаток 6 - кошторис.

2.7.03.12.2021 сторонами підписано додаткову угоду №1, у якій змінено загальну ціну договору на 28443068,99 грн, з яких на 2021 рік - 17243262,79 грн, на 2022 рік - 11199806,20 грн та викладено додатки 5 та 6 у новій редакції.

2.8.03.12.2021 сторонами підписано додаткову угоду №2, у якій змінено загальну ціну договору на 28443068,99 грн, з яких на 2021 рік - 17501016,34 грн, на 2022 рік - 10942052,65 грн.

2.9.Додатковою угодою №3 від 06.12.2021 сторонами викладено у новій редакції додатки 3 та 4 договору та змінено загальну ціну договору на 28443068,99 грн, з яких на 2021 рік - 17501016,34 грн, на 2022 рік - 10942052,65 грн.

2.10.З матеріалів справи також вбачається, що 20.08.2020 за результатами відкритих торгів №UA-2020-07-13-004062-b між Департаментом (замовник) та ТОВ "БРГ "Житлобуд" (підрядник) укладено договір №970-20 про закупівлю робіт "Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1, м. Кам`янське (далі - договір 2), відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника протягом 2020-2021 років виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт та передати затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію та прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

2.11.Предмет договору: "Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1, м. Кам`янське. Коригування (за ДК 021:2015- код 4545400-4 - Реконструкція). Кількість робіт, що надаються за цим договором, визначені у проектно-кошторисній документації (пункт 1.2 договору 2).

2.12.Згідно з пунктом 10.1 договору 2 цей договір набуває чинності з дня підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.

2.13.Сторонами також підписано додаток 1 - протокол узгодження ціни, відповідно до якого загальна суму договору становить 79209198,93 грн, з них на 2020 рік - 10819542,62 грн, на 2021 рік - 68389656,31 грн.

2.14.Також сторонами підписано додаток 2 - дефектний акт від 30.11.2021; додаток 3 - календарний графік виконання робіт протягом 2021-2022 року; додаток 4 - план фінансування об`єкта на 2021-2022 роки; додаток 5 - договірна ціна та додаток 6 - кошторис.

2.15.Відповідно до договірної ціни та об`єктних кошторисів до договору №970-20 від 20.08.2020 передбачено здійснення робіт по об`єктам: №2-1 - Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів,1, м. Кам`янське; №6-1 - Зовнішні мережі та споруди водопостачання та каналізації; №7-1 - Озелення.

2.16.Відповідно до договірної ціни та об`єктних кошторисів до договору №2472-21 від 30.11.2021 передбачено здійснення робіт по об`єктам: №2-1 - Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів,1, м. Кам`янське; №4-1 - Зовнішнє електроосвітлення; №7-1 - Озелення.

2.17.Звертаючись до ТОВ "БРГ "Житлобуд" із цим позовом прокурор посилався на те, що сторонами договору №2472-21 від 30.11.2021 неправомірно застосовано переговорну процедуру для його укладення, оскільки роботи, зазначені у спірному договорі, не є тотожними роботам, вказаним у договорі №970-20 від 20.08.2020, а тому не можуть бути предметом переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання договору недійсним та стягнення сплачених на його виконання коштів у розмірі 17501016,31 грн.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 27.07.2022 у справі №904/115/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022, у задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ради та Департаменту до ТОВ "БРГ "Житлобуд" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину - відмовив.

3.2.Судові рішення мотивовані таким:

- в частині позовних вимог про визнання договору недійсним прокурором обрано неналежний спосіб захисту, оскільки укладений договір є нікчемним у силу закону, проте, лише в частині виконання робіт із зовнішнього освітлення. У іншій частині сторони могли застосовувати переговорну процедуру, адже інші роботи визначені оспорюваним договором, є аналогічними тим роботам, що були визначені у договорі №970-20 від 20.08.2020;

- позовна вимога про стягнення коштів з відповідача може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Проте, відповідачем виконані, а позивачем прийняті роботи на вказану суму, а тому застосування односторонньої реституції в цьому випадку є неможливим. Отже і вимога прокурора про стягнення коштів не може бути задоволена;

- стягнення з ТОВ "БРГ "Житлобуд" на користь Департаменту 17501016,31 грн коштів без повернення йому того, що було виконано за договором, а в разі неможливості такого повернення здійснення належної компенсації не відповідає інтересам держави, оскільки не забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, як це визначено у Рішенні Конституційного Суду від 08.04.1999 № З-рп/99, не поновлює сторін у початковому становищі (двостороння реституція), яке передбачено статтею 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України), не відповідає завданням та принципам здійснення господарського судочинства, визначеним Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), зокрема принципу процесуальної економії під час розгляду справи;

- доводи прокурора про те, що застосування односторонньої реституції не позбавляє ТОВ "БРГ "Житлобуд" права на звернення до суду з позовом до контрагента за оспорюваним договором - Департаменту про повернення одержаного за договором або відшкодування вартості одержаного, у випадку, якщо оспорюваний договір буде визнано недійсним, не спростовують висновок судів про неспроможність цього позову відновити інтереси держави, оскільки очевидним є те, що вартість фактично виконаних та прийнятих Департаментом робіт на дату відшкодування ТОВ "БРГ "Житлобуд" буде більшою ніж на дату укладання договору, а отже, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх порушення.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 у справі №904/115/22 і ухвалити нове рішення про задоволення в повному обсязі позовних вимог.

4.2.Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 216, 217, 875, 877 ЦК України, Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668.

4.3.Прокурор зазначає про безпідставність висновків попередніх судових інстанцій щодо нікчемності спірного договору, оскільки такі висновки, на його думку, зроблені внаслідок помилкового застосування пункту 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі". Прокурор вважає, що оскільки виконання робіт із зовнішнього електроосвітлення окремо від інших робіт не передбачено проектною документацією, оспорюваний договір не міг бути вчинений без включення до нього цих робіт, а отже такий договір є незаконним в цілому, а не лише в частині виконання робіт із зовнішнього освітлення. Прокурор вказує на безпідставність висновків судів про те, що заявлені у справі вимоги про стягнення грошових коштів є вимогами про застосування односторонньої реституції, оскільки у справі, що розглядається, йдеться не про застосування односторонньої реституції, а про реалізацію права вимоги застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України та статтею 208 ГК України, в інтересах однієї сторони правочину, тоді як інша сторона такого правочину не позбавлена права на звернення до суду з позовом до контрагента за оспорюваним договором про повернення одержаного за договором або відшкодування вартості одержаного, у випадку якщо оспорюваний договір буде визнано недійсним.

4.4.Департамент подав пояснення в яких, зазначаючи про те, що сторонами оспорюваного договору правомірно застосовано переговорну процедуру, а також вказуючи, що орган уповноважений перевіряти законність тендерної процедури не складав висновку про порушення вимог законодавства при проведенні спірної закупівлі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо доводів скарги про оспорюваність спірного договору

5.1.Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

5.2.Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього встановлено статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частина перша якої визначає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

5.3.Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

5.4.Аналогічне положення міститься й у частині десятій статті 3 вказаного Закону, якою встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

5.5.Таким чином, однією з основних вимог, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" до договору про закупівлю, є те, що такий договір укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначених цим Законом. При цьому, укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.

5.6.Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (частина друга статті 13 цього Закону).

5.7.Частиною першою статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

5.8.Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

5.9.Таким чином переговорна процедура закупівлі належить до процедур закупівель, визначених указаним Законом, вона, на відміну від конкурентних (частина перша статті 13 цього Закону), є винятковою процедурою закупівлі.

5.10.Таке тлумачення статті 13 Закону України "Про публічні закупівлі" узгоджується з низкою інших норм наведеного Закону, наприклад із його пунктом 18 частини першої статті 1 (переможець процедури закупівлі - учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі), пунктом 37 частини першої статті 1 (учасник процедури закупівлі - особа, яка взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) тощо.

5.11.Згідно з пунктом 1 частин першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

5.12.Аналіз положень зазначених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що пункт 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується до випадків, якщо замовник порушив одну з основних вимог до договору про закупівлю та уклав договір до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі взагалі. В такому разі договір про закупівлю є нікчемним. У випадку інших порушень вимог чинного законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені пунктами 2-5 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 ЦК України, а отже такий договір є оспорюваним.

5.13.З огляду на викладене вище, наведені у касаційній скарзі доводи про те, що договір про закупівлю, укладений за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, є оспорюваним, а не нікчемним, як помилково зазначили суди попередніх інстанцій, колегія суддів вважає слушними.

Щодо доводів скарги про недійсність договору

5.14.У позовній заяві обласною прокуратурою зазначено про безпідставність застосування Департаментом переговорної процедури закупівлі №UA-2021-l 1-18-007902-b у зв`язку з тим, що роботи з реконструкції Лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1, м. Кам`янське, які передбачені договором №2472-21 від 30.11.2021, а саме роботи щодо реконструкції зовнішнього електроосвітлення, не є аналогічними (тотожними) роботам, виконання яких передбачено договором №970-20 від 20.08.2020.

5.15.Зміст спірного договору та договору 2 свідчить про те, що зазначені договори за своєю правовою природою є договорами будівельного підряду.

5.16.Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

5.17.Згідно з частиною першою статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

5.18.В обґрунтування застосування переговорної процедури у вказаній закупівлі замовник послався на наявність договору №970-20 від 20.08.2020 на виконання робіт по об`єкту: "Реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1 м. Кам`янське" (за ДК 021:2015 - код 45454000-4 - Реконструкція), укладеного за результатами процедури відкритих торгів №UA-2020-07-13-004062-b між Департаментом та ТОВ "БРГ "Житлобуд" на загальну суму 79209198,93 грн. Замовник зазначає про те, що умовами вказаного договору передбачена можливість придбання додаткових аналогічних робіт, а також про те, що проведено перерахунок проектно-кошторисної документації, у зв`язку з чим є необхідність придбати додатковий обсяг робіт, що підтверджується службовою запискою від 19.10.2021 від заступника директора департаменту та експертним звітом від 08.10.2021 року №447-Е-21/А.

5.19.Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника.

5.20.Колегія суддів зазначає, що при визначенні обґрунтованості застосування переговорної процедури відповідно до наведеної вище норми, до уваги має братися саме предмет першого та наступного (додаткового) договорів.

5.21.Як вже було зазначено вище, зміст спірного договору та договору 2 свідчить про те, що зазначені договори за своєю правовою природою є договорами будівельного підряду.

5.22.Визначальною ознакою договору підряду, яка відрізняє його, зокрема, від договору надання послуг, є те, що предметом договору підряду є кінцевий результат виконуваних робіт, тоді як за договором надання послуг предметом є саме дія, що має, як правило, нематеріальний характер і невіддільна від джерела/одержувача.

5.23.Матеріали справи свідчать, що кінцевим результатом виконуваних робіт за договором №970-20 від 20.08.2020 є реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк", у межах здійснення якої сторони, у додатках до цих договорів (проектно-кошторисній документації), лише визначили певні роботи, виконання яких мало забезпечити досягнення очікуваного результату.

5.24.Таким чином предметом договору №970-20 від 20.08.2020, як і договору №2472-21 від 30.11.2021, було не саме лише виконання підрядником певних робіт (вартість та перелік яких обумовлювались сторонами в додатках до договорів), а досягнення внаслідок їх виконання конкретної мети - реконструкції лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк", адже всі виконувані роботи (улаштування покриття проїздів, тротуарів, доріжок, установлення огорожі, установлення електроосвітлення, улаштування сантехнічних комунікацій, атракціонів, озеленення, тощо) були спрямовані на досягнення саме цього кінцевого результату.

5.25.При цьому колегія суддів враховує, що прокурор не доводить недоцільність здійснення цих робіт у межах проведення реконструкції парку. Прокурор не зазначає ні про те, що роботи із зовнішнього освітлення могли виконуватись окремо від робіт, які охоплюються поняттям реконструкція парку, ні про те, що таке виконання було б більш ефективніше та економічно вигідніше у разі залучення іншого суб`єкта його виконання.

5.26.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними доводи прокурора про наявність підстав для визнання недійсним договору №2472-21 від 30.11.2021, адже на думку колегії суддів Департаментом було обґрунтовано застосовано переговорну процедуру при укладенні спірного договору .

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про те, що заявлені вимоги є вимогами про застосування односторонньої реституції

5.27.За змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

5.28.За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

5.29.Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв`язку із вчиненням недійсного правочину (частина друга статті 216 ЦК України).

5.30.Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: (1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України); (2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга статті 216 цього кодексу).

5.31.Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою статті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя статті 216 ЦК України).

5.32.Частина перша статті 14 ГПК України передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

5.33.З урахуванням означених правових норм, обставин справи та визначених меж прокурорських повноважень заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури сформовано другу позовну вимогу про стягнення ТОВ "БРГ "Житлобуд" на користь Департаменту коштів у сумі 17501016,31 грн, отриманих за договором №2472-21 від 30.11.2021, що відповідає межам захисту інтересів держави.

5.34.Водночас, прокурором не визначено вимогу про відшкодування Департаментом вартості виконаних робіт за договором, оскільки відповідна вимога була б спрямована на захист інтересів другої сторони правочину - безпосередньо ТОВ "БРГ "Житлобуд" та виходила б за межі конституційних повноважень прокурора в частині представництва в суді інтересів держави.

5.35.У справі, що розглядається, йдеться не про застосування односторонньої реституції, а про реалізацію права вимоги застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України та статтею 208 ГК України, в інтересах держави як фактичного позивача.

5.36.При цьому, вказане не позбавляє ТОВ "БРГ "Житлобуд" права на звернення до суду з позовом до контрагента за оспорюваним договором - Департаменту про повернення одержаного за договором або про відшкодування вартості одержаного, у випадку, якщо оспорюваний договір буде визнано недійсним.

5.37.Зазначене підтверджується правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, відповідно до якої позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом. Також у пункті 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20 міститься висновок, що частина перша статті 14 ГПК України передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

5.38.Наведені судами висновки щодо односторонньої реституції суперечать наведеному.

Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту прав

5.39.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

5.40.Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

5.41.При цьому, якщо у позові не заявлено вимоги про застосування двосторонньої реституції, суд має розглянути питання щодо ефективності способу захисту в цілому, і якщо проведення двосторонньої реституції не відновить права позивача, а погіршить його становище, або взагалі є неможливим, то це є підставою для відмови у задоволення позову про визнання договору недійсним, адже невідворотнім наслідком такого задоволення є двостороння реституція (постанова Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №904/1907/15).

5.42.У постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки.

5.43.Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач виконав, а позивач прийняв роботи за договором на зазначену прокурором суму, що підтверджується підписаними сторонами актами прийняття виконаних будівельних робіт на загальну суму 17501016,31 грн, а саме: акт №100 від 06.12.2021 (за листопад-2 2021 року) за локальним кошторисом на озеленення на суму 257753,54 грн, акт №97/1 від 02.12.2021 (за листопад 2021 року) за локальним кошторисом на зовнішнє освітлення на суму 3418933,16 грн, акт №97/2 від 02.12.2021 (за листопад 2021 року) за локальним кошторисом на озеленення на суму 122330,41 грн, акт №97 від 02.12.2021 (за листопад 2021 року) за локальним кошторисом реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1, м. Кам`янське. Коригування на суму 11792506,40 грн, акт №97/А від 02.12.2021 за локальним кошторисом реконструкція лівобережного парку КП КМР "Лівобережний парк" за адресою: просп. Металургів, 1, м. Кам`янське. Коригування на суму 1909492,74 грн.

5.44.Відповідно до платіжних доручень №20 від 07.12.2021 на суму 11792506,46 грн, №21 від 07.12.2021 на суму 1909592,74 грн №22 від 07.12.2021 на суму 3418933,16 грн, №23 від 07.12.2021 на суму 122330,41 грн, №25 від 09.12.2021 на суму 257753,54 грн роботи оплачені.

5.45.Оскільки прокурор не ставить під сумнів факт виконання робіт, то відповідно в рамках двосторонньої реституції підрядник повинен отримати компенсацію вартості виконаних робіт у розмірі на момент відшкодування.

5.46.Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обраний прокурором спосіб захисту прав у цій справі є неефективним, адже повернення до місцевого бюджету грошових коштів за виконані підрядником та прийняті замовником роботи внаслідок застосування наслідків недійсності правочину, не звільняє замовника від обов`язку відшкодування вартості виконаних робіт у подальшому за зверненням виконавця робіт. При цьому, як вірно зазначено апеляційним судом, оскільки вартість грошової компенсації за виконані роботи підряднику буде визначатись на момент її відшкодування, існує обґрунтоване припущення того, що вартість цієї компенсації буде більшою ніж та, що вже сплачена за оспорюваним договором. Указане, у свою чергу, буде мати наслідком не захист інтересів щодо яких заявлено позов, а їх порушення.

5.47.Колегія суддів також зазначає, що для належного обґрунтування ефективності обраного прокурором способу захисту прав держави у сфері публічних закупівель, останній має довести не тільки факт порушення у процедурі закупівлі, а й довести доцільність такого захисту, зокрема, економічну, яка може полягати у попередженні нераціонального витрачання бюджетних коштів у публічній закупівлі.

5.48.У такому випадку застосування наслідків недійсності правочину може відповідати інтересам держави, якщо припиниться витрачання коштів відповідного бюджету внаслідок припинення спірного зобов`язання на майбутнє. Разом з цим у такому випадку прокурор має довести, що задоволення заявлених ним вимог дозволить у подальшому забезпечити можливість досягнення кінцевих результатів, які мав намір досягнути компетентний орган, оголошуючи публічну закупівлю, на більш вигідних для публічних інтересів умовах.

5.49.Також, ефективним способом захисту права може бути звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі уповноважених на здійснення контролю щодо публічних закупівель органів, якщо вони не здійснюють ефективно захисту інтересів держави у спірному правовідношенні, з позовом про стягнення до відповідного бюджету сум надмірно використаних коштів у процедурі публічних закупівель (шкоди), доводячи, що внаслідок неправомірних дій осіб, до яких має бути звернена така вимога, вартість закуплених замовником робіт/послуг, є завищеною порівняно зі звичайними оптовими/роздрібними ринковими цінами.

5.50.Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог щодо застосування наслідків недійсності договору, прокурор зазначає лише, що в бюджет повернуться грошові кошти за фактично виконані роботи та, що в бюджеті залишаться грошові кошти за ще не виконані роботи. Однак прокурор не доводить обставин нераціональності використання коштів та економічну доцільність такого позову, з урахуванням того, що публічний інтерес на проведення реконструкції парку у разі задоволення позову залишиться незадоволений та потребуватиме подальшого витрачання бюджетних коштів як для проведення повторної публічної закупівлі, так і для закінчення відповідних робіт.

5.51.Таким чином, попередні судові інстанції дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення цього позову і з підстав недоведеності обставин ефективності обраного прокурором способу захисту про визнання договору недійсним.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

6.4.Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що помилкові висновки господарських судів про часткову нікчемність оспорюваного договору та про неможливість заявлення прокурором про застосування наслідків недійсності договору лише для однієї з його сторін, не вплинули на прийняття судами правильного рішення про відмову в позові, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін з мотивів наведених у цій постанові.

6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2022 у справі №904/115/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець