Справа № 367/586/23
Провадження №2-з/367/21/2023
УХВАЛА
Іменем України
про забезпечення позову
24січня 2023року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката О.В. Севастьянової про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , -
в с т а н о в и в:
До Ірпінського міського суду Київської області звернулася заявник представника позивача ОСОБА_1 адвоката О.В. Севастьянової про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, та просили суд, заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснювати відчуження будь-яким способом та здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначили, що 04 вересня 1985 р. ОСОБА_7 відповідно до договору дарування передала в дар ОСОБА_8 15/100 (п`ятнадцять сотих) частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 2444. 11 квітня 2002р. відповідно до договору довічного утримання ОСОБА_7 передала у власність громадянці ОСОБА_9 належних їй на праві особистої власності 85/100 (вісімдесят п`ять сотих) частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 797. 24 липня 2008 р. рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 826- 32-У надано дозвіл ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документації, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1866 га, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,0366 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 . 15/100 (п`ятнадцять сотих) часток житлового будинку, які належали за життя ОСОБА_8 , успадкували: чоловік - ОСОБА_10 та дочка - ОСОБА_11 , по 1/2 кожний, відповідно до копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копія свідоцтва про право на спадщину. 10 липня 2015 р. ОСОБА_9 відповідно до договору дарування передала в дар ОСОБА_12 належне їй нерухоме майно, яким є 85/100 (вісімдесят п`ять сотих) частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 1246. 06.09.2017 р. ОСОБА_12 відповідно до договору дарування передала в дар ОСОБА_1 належне їй нерухоме майно, яким є 85/100 (вісімдесят п`ять сотих) частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 4859. відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 17 травня 2019 р. рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 53/2 присвоєно адресний номер житловому будинку в АДРЕСА_1 . Присвоєно частині житлового будинку загальною площею 104,2 кв.м. житловою площею 66,2 кв.м. адресний номер: АДРЕСА_2 ). Власники гр. ОСОБА_11 , гр. ОСОБА_10 . За адресою: АДРЕСА_1 залишено частину житлового будинку загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 18.5 кв.м. власник гр. ОСОБА_1 .
Відповідно доДоговору провиділ часткижитлового будинкув натуріспіввласникам направі спільноїчасткової власностіналежить житловийбудинок знадвірними будівлямита спорудами АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить85/100частини житловогобудинку,на підставіДоговору даруваннявід 06.09.2017р.за реєстровим№ 4859. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 належитьпо 15/200часток кожномуна підставіСвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від13.10.2017р.за реєстровим№ 1096.Після виділучастки житловогобудинку внатурі ОСОБА_1 виділилася внатурі часткаіз житловогобудинку,після чогоспільна частковавласність нажитловий будинокдля ньогоприпинилася,а частки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 управі спільноїчасткової власностіна житловийбудинок перерозподілилися.В особиступриватну власність ОСОБА_1 набуваєтьсяжитловий будинокз надвірнимибудівлями іспорудами АДРЕСА_1 .В спільнучасткову власність ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (по Акожному)набувається житловийбудинок знадвірними будівлямиі спорудами АДРЕСА_1 .Відповідно доДоговору житловийбудинок розташованийна земельнійділянці площею0,1901га,яка находитьсяу комунальнійвласності. Після смерті власників майна ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишились спадкоємці - діти ОСОБА_11 : ОСОБА_4 2008р.н., ОСОБА_5 2018р.н., ОСОБА_13 2021р.н., - чоловік померлої ОСОБА_11 - ОСОБА_3 .
29.10.2022 року невідомі особи проникли на земельну ділянку, яка закріплена за вищевказаними будинковолодіннями. Власниками будинку була викликана поліція, та було встановлено, що земельна ділянка на якій розташовані будинковолодіння за номерами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (кадастровий номер 3210945900:01:006:0139, площею 0,184 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства). Номер кримінального провадження: 12022116040000916. Рішенням Гостомельської селищної ради від 01 листопада 2021 року № 1529-16-УШ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Відповідно до Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 20.01.2022 р. ділянку передано під забудову ТОВ «ДОБРОГРАД ГОСТОМЕЛЬ».
В зв`язку з вищевикладеним та враховуючи, що ОСОБА_1 має намір звернутися із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом витребування із незаконного володіння земельної ділянки, будь-які інші способи захисту прав позивача у випадку відчуження або забудови спірного майна відсутні, тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Виходячи зі змісту та розміру позовних вимог, співрозмірності вимог заяви, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв`язок між заявленими вимогами та способом забезпечення позову, тому з метою досягнення законності при прийнятті рішення та його реального виконання вважаю, що є достатні підстави для забезпечення позову до вирішення справи по суті.
В судове засідання сторони не викликалися.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши додані письмові матеріали, суд дійшов до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Із аналізу положень ст.ст.149, 153 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на право суду на вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує при постановленні ухвали не лише доводи заяви позивача про забезпечення позову, а і наявні матеріали цивільної справи, оскільки згідно положень ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову крім всього іншого, повинні бути зазначені відомості, потрібні для забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів заявника, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до п.4 Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.
При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.
Згідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Оскільки, не вжиття заходів забезпечення в майбутньому може утруднити чи зробити не можливим виконання судового рішення, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснювати відчуження будь-яким способом та здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання рішенням суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 законної сили.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149 153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
у х в а л и в:
Заявупредставника позивача ОСОБА_1 адвоката О.В. Севастьянової про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити.
Забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснювати відчуження будь-яким способом та здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання рішенням суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 законної сили.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д.С. Кухленко
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2023 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 108585392 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Кухленко Д. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні