Рішення

від 24.01.2023 по справі 320/14700/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 року № 320/14700/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (далі Позивач) з позовом до Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» (код ЄДРПОУ: 08563665, адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16) (далі Відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за сім повних календарних років служби у розмірі 22 812 грн;

- зобов`язати Державну установу «Білоцерківська виправна колонія (35)» (код ЄДРПОУ: 08563665, адреса: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16) нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за сім повних календарних років служби у розмірі 22 812 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що при звільненні зі служби в поліції йому протиправно не здійснено виплату одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач 17.01.2022 надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що спірна грошова допомога виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5, розробленого та прийнятого на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Згідно з вказаними нормативно-правовими актами для виплати одноразової грошової допомоги вислуга має становити 10 календарних років і більше, однак така вислуга у Позивача відсутня.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заяві по суті, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Позивач), є ветераном війни учасником бойових дій (п.19 статті 6), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , видане Управлінням персоналу штабу військової частини № НОМЕР_3 .

Наказом начальника Білоцерківської виправної колонії (№ 35) «По особовому складу» від 21 травня 2012 року № 25 о/с Позивача з 21 травня 2012 року зараховано на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки.

Наказом начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35) «Про звільнення» від 30 січня 2020 року № 13/ОС-20 Позивача звільнено зі служби відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

За час роботи з 21 травня 2012 року до 30 січня 2020 року Позивач займав посади: молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки (наказ від 01 серпня 2012 року № 41 о/с), психолога відділу соціально-виховної та психологічної роботи (накази від 09 жовтня 2012 року № 86 о/с та від 16.06.2017 року № 51 о/с-пр), начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи (наказ від 29.10.2018 року № 139 о/с-пр).

Таким чином, на день звільнення зі служби за власним бажанням календарна вислуга років Позивача становила 07 років 08 місяців 09 днів. Вказану вислугу підтверджує Позивач та не заперечує Відповідач.

Водночас Позивач вважає, що вказана вислуга в пільговому обчисленні становить 10 років 03 місяці та 02 дні.

14 жовтня 2021 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 7 календарних років служби.

Листом від 27 жовтня 2021 року № 22-57-21/І-54 Відповідач зазначив, що вислуга Позивача становить 07 років 08 місяців 09 днів, а тому Відповідач здійснив всі необхідні виплати, передбачені чинним законодавством України.

Не погоджуючись із діями Відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 7 календарних років служби, за метою захисту свого права Позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Згідно зі статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Абзацом четвертим пункту 10 постанови кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393) визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За наслідками розгляду справи №480/4241/18, 14 квітня 2021 року Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив наступні правові висновки:

1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Також Верховний Суд вказав, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах та лише для призначення пенсії, оскільки завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи численну практику Верховного Суду з приводу того, що на пільгових (кратних) умовах зараховується стаж роботи виключно для призначення пенсії; відповідність словесного виразу норми права з її детальним змістом, суд дійшов висновку, що для отримання Позивачем одноразової грошової допомоги під час його звільнення зі служби за власним бажанням необхідна вислуга років 10 років і більше. При цьому, ці роки мають бути календарними.

Оскільки у Позивача на момент звільнення за власним бажанням календарна вислуга років становила 07 років 08 місяців 09 днів, Відповідач правомірно не здійснив йому виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 7 календарних років служби.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог та відсутністю витрат Відповідача, пов`язаних із розглядом справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 24.01.2023

Суддя Панченко Н.Д.