Постанова

від 16.01.2023 по справі 440/7133/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 р. Справа № 440/7133/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "УКРОЛІЯПРОДУКТ" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Л.М. Петрова) від 20.10.2021 року (повний текст рішення складено 29.10.21 року) по справі № 440/7133/21

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "УКРОЛІЯПРОДУКТ"

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області

про скасування рішення про повернення страхових коштів Фонд та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТДВ "УКРОЛІЯПРОДУКТ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив скасувати рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів фонду від 14.06.2021 № 266.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними та спростовуються наведеними позивачем доказами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року по справі №440/7133/21в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

16.01.2023 р. від позивача у справі на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, зв`язку з хворобою його представника.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду вказаного клопотання, суд вказує, що відповідно до ч.ч. 7, 10 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Як вбачається зі змісту ч. 8 ст. 18, ч.ч. 7, 8, 10 ст. 44 КАС України, до процесуальних документів відноситься будь-які заяви та клопотання, в тому числі наведене клопотання.

Судом встановлено, що вказане клопотання надійшло на електронну адресу суду без використання системи Електронний суд, та не підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) заявника.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Закон України від 22.05.2003 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» визначає електронний цифровий підпис як вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Отже, подане клопотання має бути скріплене електронним цифровим підписом заявника (позивача), проте надана суду в електронній формі клопотання не містить підпису позивача (КЕП), отже слід вважати його не підписаним.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що згідно вимог ст. 167 КАС України передбачено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Вказана норма прямо не передбачає необхідність підписання заявником поданого клопотання або заяви.

Проте, з урахуванням ч. 2 ст. 18, п. 8, 9, 10 ст. 44 КАС України, а також беручи до уваги зміст положень п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, як аналогічну за предметом регулювання, яка визначає необхідність підписання позовної заяви, суд вважає подане до суду клопотання позивача від 16.01.2023 р. неналежним, з огляду на відсутність цифрового підпису.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2021 р. Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області прийнято наказ № 164-од про проведення з 24.05.2021 по 28.05.2021 планової перевірки ТДВ "Укроліяпродукт" за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 з питань дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду головним спеціалістам відділу аналізу та контролю за використанням коштів Фонду /т. 1 а.с. 159/.

20.05.2021 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області видано направлення № 29 на проведення документальної планової перевірки правильності використання ТДВ "Укроліяпродукт" страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 /т. 1 а.с. 158/.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України від 28.05.2021 № 27.

07.06.2021 позивачем подано заперечення на акт перевірки /а.с. 7-14/.

Листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 11.06.2021 № 1493-06, за результатами розгляду заперечення, зазначено, що висновки та порушення, зазначені в акті перевірки ТДВ "Укроліяпродукт", окрім ЛН АДЦ №155389 в частині зазначення невірного обчислення стажу та ЛН АДЕ №232401 в частині зазначення постанови №12 замість Порядку №26, є правомірними. Сума неправомірних витрат складає 56980,91 грн.

14.06.2021 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 266 за наслідками перевірки прийнято рішення щодо повернення до Фонду соціального страхування України неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 56980,91 грн та керуючись абзацом першим частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Вирішено застосувати до ТДВ "Укроліяпродукт" штраф за порушення порядку використання страхових коштів 28490,46 грн /т. 1 а.с. 160/.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про їх необґрунтованість.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки за результатами проведення документальної перевірки встановлено наявність наступних порушень:

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 32 Закону № 1105, а саме: допомога по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах виплачена не у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати: 07.09.2018 заява-розрахунок № 39, 23.04.2019 заява-розрахунок №57, 23.05.2019 заява-розрахунок №60;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 21, абз. 2 ч. 3 ст. 30, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1105, абз. 3 п. 2.2 Постанови №13, а саме: при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (відсутні печатки закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності», не розглядалася підстава та правильність видачі листів непрацездатності та невірно обчислений страховий стаж 23.09.2020, ЛНАДЦ 155389 від 07.09.2020;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, абз. 2 ч. 3 ст. 30, абз. 1 ч. 1 ст. 31, абз. 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 2.2 Положення №25, а саме: при наданні матеріального забезпечення зави-розрахунку страхувальником внесена недостовірна інформація (не відповідає документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення), при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (виправлення помилок у тексті не підтверджено печаткою закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності», не розглядалася підстава і правильність видачі листка непрацездатності: 30.05.2017: л/н АДЕ 232401 від 12.04.2017, виданий ОСОБА_1 причина непрацездатності (1. захворювання загальне), у заяві-розрахунку від 25.05.2017 внесено причина непрацездатності (5. Невиробничі травми);

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 21, абз. 2 ч. 3 ст. 30, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1105, п. 2.2 Положення №25, а саме: при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (у графі «Причина непрацездатності» підкреслено причину звільнення від роботи, яка не відповідає причині непрацездатності первинного (попереднього) листка непрацездатності при засвідченні тимчасової непрацездатності по одному страховому випадку декількома листками непрацездатності»); не розглядається підстава і правильність видачі листків непрацездатності 16.06.2017:л/н НОМЕР_1 від 11.05.2017 ОСОБА_1 ;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 30, ч. 2 ст. 33 Закону № 1105, абз. 1 п. 2 Постанова №1266, а саме: сума страхових виплат застрахованій особі обчислена не з денної виплати, розмір якої встановлено у відсотках середньої заробітної плати залежно від страхового стажу, а виплачена у розмірі мінімальної заробітної плати: 06.12.2018: ЛН АДЦ 336232 від 23.10.2018 ОСОБА_2 ;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 21, абз. 2 ч. 3 ст. 30, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1105, а саме: при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (у графі «Причина непрацездатності» підкреслено причину звільнення від роботи, яка не відповідає причині непрацездатності по страховому випадку»), не розглядалася підстава і правильність видачі листків непрацездатності: 18.07.2017 ЛН АДВ 343430 від 08.06.2017 ОСОБА_3 ;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 21 Закону № 1105, а саме: 13.02.2018: ЛН АДВ 622804 від 11.01.2018 ОСОБА_4 ; 04.10.2018: ЛН АДВ 800876 від 06.09.2018 ОСОБА_4 ; 06.02.2019: ЛН АДВ 336733 від 24.12.2018 ОСОБА_4 ; 13.05.2019: ЛН АДВ 101428 від 11.03.2019 ОСОБА_4 ; 06.08.2019: ЛН АДВ 337552 від 01.06.2019 ОСОБА_4 ; 20.12.2019: ЛН АДВ 244507 від 25.10.2019 ОСОБА_4 ; 27.03.2020: ЛН АДВ 154698 від 19.02.2020 ОСОБА_4 ; 06.04.2020: ЛН АДВ 155353 від 02.03.2020 ОСОБА_4 ; 30.04.2020: ЛН АДВ 121597 від 11.03.2020 ОСОБА_4 ;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 30, ч. 2 ст. 33 Закону № 1105, абз. 1 п. 2 Постанова №1266, а саме: невірно обчислений страховий стаж та середньоденна заробітна плата обчислена не з фактичних нарахованої заробітної плати за розрахунковий період шляхом ділення на невірну кількість днів зайнятості в розрахунковому періоді: 28.03.2018: ЛН АДВ 623277 від 21.02.2018 ОСОБА_4 ;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 30, ч. 2 ст. 31 Закону № 1105, абз. 3 п. 2.2 Положення № 25, абз. 3 п.2.2 Постанови № 13 (з 27.07.2018), а саме: при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (відсутні печатки закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності»), не розглядалася підстава і правильність видачі листків непрацездатності: 30.05.2017: ЛН АДЕ 305551 від 11.05.2017 ОСОБА_5 , 17.08.2018: ЛН АДН 811036 від 18.07.2018 ОСОБА_6 , 15.07.2020: ЛН АДЦ 245646 від 09.06.2020 ОСОБА_7 , 15.07.2020: ЛН АДЦ 245645 від 09.06.2020 ОСОБА_8 , 23.11.2020: ЛН АДЦ 316836 від 20.10.2020 ОСОБА_8 , 30.12.2020: ЛН АДЯ 381428 від 24.11.2020 ОСОБА_9 , 2.02.2019: ЛН АДН 629916 від 04.01.2019 ОСОБА_10 , 30.05.2017: ЛН АДЕ 232534 від 10.05.2017 ОСОБА_11 , 07.05.2019: ЛН АДЦ 337035 від 02.03.2019 ОСОБА_12 , 30.05.2017: ЛН АДЕ 402989 від 28.04.2017 ОСОБА_13 ;

- п. 1 ч. 2 ст. 15, абз. 2 ч. 3 ст. 30, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1105, абз. 3 п. 2.2 Постанови №13, а саме: при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (виправлення помилок у тексті не підтверджено печаткою закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності»), не розглядалася підстава і правильність видачі листів непрацездатності: 10.09.2018: ЛН АДН 811084 від 02.08.2018 ОСОБА_14 .

З приводу виявлених вище порушень суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Що стосується встановлених відповідачем в ході проведення перевірки порушень п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 32 Закону № 1105, суд зазначає, що згідно фінансування заяви-розрахунку № 57 на суму 44352,11грн., які надійшли 05.06.2019 року допомога по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах виплачена у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати, а саме, 06.06.2019 року. Також, згідно фінансування заяви-розрахунку № 60 на суму 10574,12грн., які надійшли 02.07.2019 року допомога по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах виплачена у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати, а саме, 03.07.2019 року, на підтвердження чого позивачем до суду надані відповідні довідки, що свідчить про те, що допомога по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах виплачена у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати та свідчить про помилковість висновків відповідача в цій частині.

Що стосується пунктів 2, 7, 8 Опису виявлених порушень законодавства, судом встановлено, що в описі акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України у розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» вказано на порушення законодавства невірного обчислення страхового стажу: ОСОБА_15 , (ЛН АДЦ 155389 від 07.09.2020 р.) (п.2 Опису); ОСОБА_16 (ЛН АДН 622804 від 11.01.2018, ЛН АДН 623277 від 21.02.2018, АДН 810876 від 06.09.2018; АДЦ 336733 від 24.12.2018; АДЦ 101428 від 11.03.2019; АДЦ 244507 від 25.10.2019; АДЦ 154698 від 19.02.2019; АДЦ 155353 від 02.03.2020; АДЦ 121597 від 11.03.2020; АДН 623277 від 21.02.20180) (п. 7 та п.8 Опису).

Вказані порушення, на думку перевіряючих, полягали в тому, що до страхового стажу включено періоди перебування цих осіб у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 179 КЗпП України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Відпустка для догляду за дитиною може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надаються за заявою жінки або осіб, які фактично доглядають за дитиною, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не залежно від факту отримання державної допомоги встановленої законодавством, зараховуються як до загального (трудового), так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Водночас, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку такий період, не зараховується (ст. 181 КЗпП України).

Особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання,у фізичних осіб підлягають загальнообов`язковому соціальному страхуванню, з обов`язковою сплатою страхового внеску.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала соціальному страхуванню та за який щомісяця сплачено роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III, період перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску для соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок безробіття.

Тобто, засвідчений факт перебування працівника впродовж певного періоду у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не залежно від факту отримання державної допомоги встановленої законодавством, є підставою для зарахування такого періоду до страхового стажу як періоду, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску для соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок безробіття.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок зараховується до страхового стажу для пенсійного забезпечення.

Згідно положень статей 4, 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ платниками єдиного соціального внеску, зокрема, є установи - районні (міські) управління соціального захисту населення, які виплачують державну допомогу для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.

Нарахування та сплата єдиного внеску для одержувача допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску.

Судом встановлено, що лікарняні обчислювалися за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про Застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (на підставі довідок ОК- 5, ОК-7, довідка 9), в яких відображено сплату страхових внесків в даний період.

Також позивачем в апеляційній скарзі наведений детальний розрахунок періодів страхового стажу для листків непрацездатності, який відповідає даним, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тому висновки відповідача про наявність порушень в цій частині, є помилковими.

Що стосується п. 3 опису виявлених порушень законодавства, перевіряючими встановлено порушених вимог п.1 ч.2 ст.15, абз. 2 ч. 3 ст. 30, абз.1 ч. 1 ст. 31; абз. 2 ч.1 ст.34 Закону № 1105, абз.2 п. 4 Постанови № 12, абз. 3 п.2.2 Положення № 25, а саме: при наданні матеріального забезпечення до заяви-розрахунку страхувальником внесена недостовірна інформація (не відповідає документам, на підставі яких здійснено призначення матеріального забезпечення); при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (виправлення помилок у тексті не підтверджено печаткою закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності»); не розглядалася підстава і правильність видачі листка непрацездатності: 30.05.2017 р. л/н АДЕ232401 від 12.04.2017 виданий ОСОБА_1 , причина непрацездатності (1. захворювання загальне), у заяві-розрахунку від 25.05.2017 внесено причина непрацездатності (5. невиробничі травми)».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 28.12.2014 №77) рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду соціального страхування України приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Процедуру роботи комісії, чинну у 2017 році, регулювала постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25 "Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації".

Також при прийнятті рішень комісія керувалася нормативними актами: Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності (наказ МОЗ від 03.11.2004 р. № 532); Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (наказ МОЗ від 13.11.2001 р. № 455).

З матеріалів справи встановлено, що згідно протоколу № 9 від 19.05.2017 року засідання комісії із соціального страхування ТДВ «Укроліяпродукт» було призначено матеріальне забезпечення ОСОБА_1 відповідно до листка непрацездатності серії АДЕ № 232401, виданого 12 квітня 2017 року на ОСОБА_1 . У цьому лікарняному листку зазначена правильна назва підприємства та її місцезнаходження, а виправлення на лікарняному завірено підписом та печаткою закладу охорони здоров`я.

Колегія суддів зазначає, що положеннями ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням (за наявності відповідної відмітки в листку непрацездатності);

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням.

Крім того, застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько- консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Судовим розглядом встановлено та відповідачем у справі не спростовано, що підстави для відмови в призначенні матеріального забезпечення ОСОБА_1 відсутні, а тому, відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування № 26 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» та на підставі рішення комісії підприємства про призначення матеріального забезпечення було нараховано суму матеріального забезпечення та подано заяву-розрахунок №279 від 23.05.2017 р.

Що стосується наявності помилки в заяві-розрахунку в частині зазначення причини непрацездатності, а саме: « 5» невиробничі травми замість « 1» загальне захворювання, колегія суддів дійшла до висновку, що вказана помилка є технічною та фактично не вплинула на суму матеріального забезпечення та не була підставою відмови в призначенні матеріального забезпечення ОСОБА_17 .

За аналогічних обставин помилковими є також висновки, викладені відповідачем в п 4 Опису виявлених порушень законодавства, які стосуються того, що при наданні матеріального забезпечення призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (у графі «Причина непрацездатності» підкреслено причину звільнення від роботи, яка не відповідає причині непрацездатності первинного (попереднього) листка непрацездатності при засвідченні тимчасової непрацездатності по одному страховому випадку декількома листками непрацездатності»); не розглядалася підстава і правильність видачі листків непрацездатності 16.06.2017: л/н НОМЕР_1 від 11.052017 ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що позивачем не порушено норми Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532 від 03.11.2004 року, оскільки у графі "Причина непрацездатності:" слід обов`язково підкреслити відповідну причину звільнення від роботи.

Крім того, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем не порушені вимоги Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 року, оскільки листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

З цих же підстав, помилковими є висновки відповідача, про наявність порушень, які викладені в п. 6 Опису виявлених порушень законодавства, оскільки згідно протоколу № 11 від 07.07.2017 року засідання комісії із соціального страхування ТДВ «Укроліяпродукт» було призначено матеріальне забезпечення ОСОБА_3 відповідно до листка непрацездатності серії АДВ № 343430, виданого 08 червня 2017 року на ОСОБА_3 .

Вказаний лікарняний лист виданий згідно Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, наказ МОЗ від 03.11.2004 р. № 532 та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, наказ МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, а саме зазначена правильна назва підприємства та її місцезнаходження; лист непрацездатності не містить підтирок та виправлень, зазначена причина непрацездатності, лист непрацездатності засвідчений підписом та печаткою закладу охорони здоров`я. Підстави для відмови в призначенні матеріального забезпечення ОСОБА_3 були відсутні.

Що стосується п.9 Опису виявлених порушень законодавства, відповідачем в ході перевірки встановлено, що листки непрацездатності видані медичними закладами Зіньківського району, та в них проставлені печатки медичних закладів, а не печатки «Для листків непрацездатності», а саме: ЛН АДЕ 305551 від 11.05.2017 ОСОБА_18 - печатка В.Павлівської амбулаторії (проживає в с. В. Павлівка); ЛН АДЦ 811036 від 18.07.2018 ОСОБА_7 - печатка Шилівської амбулаторії (проживає в с. Шилівка); ЛН АДЦ 245645 від 09.06.2020 ОСОБА_8 печатка Шилівської амбулаторії (проживає в с. Шилівка); ЛН АДЦ 316836 від 20.102020 ОСОБА_8 - печатка Шилівської амбулаторії (проживає в с. Шилівка); ЛН АДЯ 381428 від 24.11.2020 ОСОБА_9 - печатка Поліклінічного відділення КНП «Зіньківська ЦРЛ»; ЛН АДН 629916 від 04.01.2019 ОСОБА_10 основна печатка КНП «Зіньківська ЦРЛ»; ЛН АДЕ 232534 від 10.05.2017 ОСОБА_11 основна печатка «Зіньківська ЦРЛ»; ЛН АДЦ 337035 від 02.03.2019 ОСОБА_12 основна печатка КНП «Зіньківська ЦРЛ».

Для обґрунтування причин затвердження листків непрацездатності круглою печаткою медичного закладу, а не печаткою «Для листків непрацездатності» відповідно до п. 3.1 Інструкції порядку заповнення листків непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ № 532 від 03.11.2004 р. на цих працівників, ТДВ «УКРОЛІЯПРОДУКТ» направлялися до Департаменту охорони здоров`я України в Полтавській області та КНП Зіньківської міської центральної лікарні та Первинної медико санітарної допомоги відповідні листи, що фактично свідчить про відсутність вини саме позивача у цій частині, оскільки підприємство позивача не є відповідальним за належне оформлення (в частині проставлення відповідних печаток) листків непрацездатності.

Що стосується виявленого порушення в частині того, що в листку непрацездатності АДН811084 від 02.08.2018 по вагітності та пологам ОСОБА_19 допущене виправлення прізвища, судом встановлено наступне.

Як зазначив позивач у справі, ОСОБА_19 отримала і надала до відділу кадрів вказаний вище листок непрацездатності 02.08.2018 р. із прізвищем ОСОБА_20 , так як вона не мала нового переоформленого паспорта.

В свою чергу, 09.08.2018 р. ОСОБА_21 надала до відділу кадрів нові переоформлені документи на прізвище ОСОБА_22 і на підставі наказу ТДВ «УКРОЛІЯПРОДУКТ» № 346 к від 09.08.2018 р. було внесено зміни до її трудової книжки, облікових та бухгалтерських документів.

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання вбачається, що ОСОБА_23 ) звернулася до Зіньківського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про переоформлення паспорта 26.07.2018 р., дата оформлення паспорта в реєстрі - 30.07.2018 р., а дата формування документу 07.08.2018 р.

При цьому, в ході розгляду справи встановлено, що місцева лікарня на момент внесення поправки до листка непрацездатності щодо зміни прізвища була реорганізована і вже не мала печатки «Для листків непрацездатності» старого зразка, тому поставила на виправленні гербову печатку медичного закладу, яка була діючою в установі, на момент внесення виправлення.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 31 Закону №1105-XIVпідставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно доп.1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі по тексту - Інструкція № 455), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з п.п.1.3.1 п. 1.3Інструкції №455листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4Інструкції №455встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7Інструкції № 455передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 (далі по тексту Інструкція №532/274/136-ос/1406), листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.

Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

Отже, з аналізу наведених вище норм права вбачається, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо).

В свою чергу, відповідно до п. 8.3. Інструкції № 455 за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що хоча оскаржуваним рішенням позивача притягнуто до відповідальності не за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, а за порушення порядку використання страхових коштів, що були виплачені за листками непрацездатності, які заповнені з порушенням встановлених правил, обов`язок перевірки яких покладено на працівників, які ведуть бухгалтерський облік, в межах цих правовідносин судовим розглядом не встановлено факту того, що позивачем неправомірно витрачено суми страхових коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 14.06.2021 № 266 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наведені в акті перевірки порушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі № 520/17085/21 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "УКРОЛІЯПРОДУКТ" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року по справі №440/7133/21 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "УКРОЛІЯПРОДУКТ" - задовольнити.

Скасування рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів фонду від 14.06.2021 №266.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м.Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 41319427) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "УКРОЛІЯПРОДУКТ" (вул. Фрунзе, 146, м.Зіньків, Полтавська область, 38100, код ЄДРПОУ 00687267) витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 25.01.2023 року