Постанова

від 25.01.2023 по справі 640/3722/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3722/20 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

УС Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 10.12.2019 до податкової накладної №16 від 20.12.2011; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №3 від 10.12.2019 до податкової накладної № 28 від 18.08.2011;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: 26.12.2019 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 10.12.2019 до податкової накладної №16 від 20.12.2011; 20.12.2019 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 10.12.2019 до податкової накладної №28 від 18.08.2011.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем порушено строки подання розрахунків коригування, встановлених ст.102 ПК України.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника апелянта у судовому засіданні.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку спрощеного провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, відтак клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» (попередня назва - ТОВ «Голден Деррік») в грудні 2019 року, на виконання ухвалених Господарським судом м. Києва мирових угод, здійснило перерахування коштів (повернення раніше отриманих авансів) своїм контрагентам:

- приватному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України» (ПАТ «НАК «Надра України») на виконання мирової угоди по справі №910/22594/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017, перераховано 35095,44 грн. (ПДВ 5849,24 грн.);

- дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» Західукргеологія» (ДП «Західукргеологія») на виконання мирової угоди по справі № 910/23630/16, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2018, перераховано 30450,00 грн. (ПДВ - 5075,00 грн.)

Позивачем складено та направлено на реєстрацію розрахунки коригування кількісних та вартісних показників:

від 10.12.2019 №1 до податкової накладної від 20.12.2011 №16;

від 10.12.2019 №3 до податкової накладної від 18.08.2011 №28.

Державною податковою службою України були направлені квитанції №1 із вказівкою про те, що «документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання податкової накладної не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що норми податкового законодавства не передбачають обмежень у часі коригування кількісних і вартісних показників, а ст.102 ПК України не може застосовуватись для регулювання спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють необхідність коригування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Порядку №1246 визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Отже, з метою застосування строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, як підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної необхідна наявність сукупності обставин, а саме: податкова накладна, до якої подається розрахунок коригування, повинна бути складена до 01 лютого 2015 року; ця податкова накладна не підлягала внесенню до Реєстру у зв`язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України; ця податкова накладна не зареєстрована у Реєстрі з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу, на момент подачі розрахунку коригування до неї.

Разом з тим, пункт 6 Порядку № 1246 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки розрахунки коригування, подані до податкових накладних, які

хоч і виписані у 2011 році, проте зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, аналіз наведених норм свідчить про право позивача на внесення змін до податкових накладних, що були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної на підставі пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №826/5011/17 та від 07 листопада 2018 року в справі №816/1403/17.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок ДФС прийняти та зареєструвати подані платником податку-продавцем такі документи в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі № 820/10538/15.

Отже, у даному випадку, податкові накладні, до яких 10.12.2019 року позивач склав розрахунки коригування, були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями, які згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є належними доказами факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відсутні умови для застосування положень п. 6 Порядку № 1246, оскільки податкові накладні, до яких позивачем було складено розрахунки коригування, на виконання ухвалених Господарським судом м. Києва мирових угод, підлягали реєстрації в ЄРПН та були зареєстровані.

Посилання апелянта на пропуск строку, який визначено ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів), здійснення коригування показників податкової накладної не заслуговують на увагу суду, адже мирові угоди були ухвалені Господарським судом м. Києва у 2017-2018 роках, а коригування позивачем здійснено у грудні 2019 року, тобто в межах 1095 днів.

У зв`язку з встановленими обставинами та зазначеними нормами чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у ДПС України не було законних підстав для відмови у прийнятті поданих у грудні 2019 року ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» розрахунків коригування кількісних і вартісних показників податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 25.01.2023р.)