Постанова

від 25.01.2023 по справі 826/23054/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/23054/15 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключковича В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» Волкової О.Ю. про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» Волкової О.Ю., у якому просила суд:

- визнати протиправними дії та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення позивачки до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк» Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення позивачки до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо тимчасового обмеження (блокування) виплати на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачці за договором банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» за № 25886-43.7 від 19.03.2015, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь»;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачку до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачці кошти у розмірі 195 000 гривень за договором банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» за № 25886-43.7 від 19.03.2015, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемним правочину Банку від 19.03.2015 щодо виконання платіжного доручення № 5939 від 19.03.2015, яке надане ТЛУМАЦЬКИМ РАЙСТ з перерахування грошових коштів з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь» у розмірі 195 000 грн на користь позивачки на рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь» з призначенням платежу «Поворотня фінансова допомога»;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення позивачки до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивачку, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» № 25886-43.7 від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачкою;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального. Апелянт вказує, що позивач є такою особою, яка не набула права на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки правочин, що вчинений Банком правочин щодо виконання платіжного доручення № 5939 від 19.03.2015 року, яке надане Тлумацьким районним споживчим товариством з перерахування грошових коштів з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Банк «Київська Русь» в розмірі 195 000,00 на рахунок № НОМЕР_2 на користь позивача призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги» надає йому можливість першому, як власнику вкладу, отримати суми вкладів повністю, без будь-яких обмежень, що є наданням переваг йому перед іншими кредиторами та є підставою для виявлення нікчемності правочину. Також вказує, що в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Позивач не є вкладником, оскільки грошові кошти не залучені Банком від Позивача, а є такими що надані як фінансова допомога.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 березня 2015 року постановою Правління Тлумацького районного споживчого товариства року №16 «Про розгляд заяв працівників апарату управління райспоживтовариства» було постановлено укласти договори позики на умовах безпроцентної поворотної споживчої позики з працівниками апарату управління райспоживтовариства, зокрема з ОСОБА_1 на суму 195 000, 00 грн.

У відповідності до наданого суду Договору позики № 7 від 18.03.2015 року, укладеного між Тлумацьким районним споживчим товариством (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), Позикодавець у порядку та на умовах, визначених Договором, передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 195 000,00 грн., а Позичальник зобов`язаний повернути їх Позичальникові в повному обсязі.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що видача позики здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку Позикодавця на відкритий в банку рахунок Позичальника не пізніше 19 березня 2015 року.

Договір набирає чинності з моменту укладення й діє до повного виконання своїх зобов`язань сторонами. Позика підлягає поверненню Позичальником протягом 30 (тридцяти календарних днів) від дня пред`явлення вимоги Позикодавцем, але не раніше 19 березня 2020 року. (п.4.1 Договору).

У той же час, 19 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Вкладник) укладено Договір № 25886-43.7 банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток», за умовами якого Вкладник надає Банку, а Банк приймає від Вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного Вкладу (далі - Вклад) в сумі 195 000, 00 (Сто дев`яносто п`ять тисяч гривень 00 коп.) гривень. Термін внесення Вкладу 19 березня 2015р.

Для розміщення Вкладу Банк відкриває Вкладнику рахунок № 2620172064001 (далі - Рахунок) в день підписання цього Договору (п. 2.2)

Процентна ставка по Вкладу встановлюється у розмірі 12.00 (Дванадцять) % річних (п. 2.3).

Зберігання Банком грошових коштів Вкладника на Рахунку проводиться на невизначений строк до фактичної дати отримання Вкладником Вкладу (п. 2.4).

Протягом строку дії Договору Вкладник має право вільно поповнювати Рахунок. Поповнення Вкладу здійснюється шляхом зарахування на Рахунок - коштів, що надійшли: готівкою через касу Банку; безготівковим шляхом виключно з депозитних рахунків Вкладника відкритих в Банку та у випадку, встановленому п. 2.5 цього Договору.

Згідно платіжного доручення від 19.03.2015 року № 5939 на рахунок позивача № НОМЕР_2 перераховано суму у розмірі 195 000, 00 грн. від Тлумач РайСТ з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога».

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду) прийнято рішення від 19.03.2015 № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно з яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено Волкова Олександра Юрійовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.

З 17 червня 2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 31 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи шести банків.

На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» №460 від 16.07.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» №138 від 17.07.2015, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.

19 червня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» з заявою про повернення йому коштів згідно Договору банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» № 25886-43.7 від 19.03.2015 року, та одночасно повідомив відповідача 2 про відсутність його в Реєстрі на повернення вкладів.

За результатами розгляду вказаної заяви, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» надано відповідь від 28.07.2015 року № 6830/29, якою позивача повідомлено про визнання сумнівною операцію щодо перерахування « 19» березня 2015 року коштів в сумі 195 000, 00 (сто дев`яносто п`ять тисяч гривень 00 копійок) на поточний рахунок № НОМЕР_2 . У зв`язку з цим, відповідні документи були направлені Банком на розгляд до правоохоронних органів в порядку, передбаченому чинним законодавством, та операції за вказаним рахунком тимчасово обмежені.

Окрім цього, також зазначено, що операції за рахунком будуть поновлені після отримання Банком від правоохоронних органів інформації про відсутність шахрайських дій при здійсненні вищевказаного переказу коштів в порядку, визначеному чинним законодавством.

Вважаючи реалізацію права на відшкодування суми вкладу порушеною, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що відповідачі не довели правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з частинами першою та другою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року №14 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі також - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади в межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників (пункт 6 розділу ІІІ Положення).

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.

Водночас уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу з походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі №826/9960/15, від 08 липня 2020 року у справі №814/4100/15.

Щодо посилань скаржника на наявність підстав для віднесення правочину до нікчемних з підстав, визначених пунктами 2, 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, колегія суддів зазначає таке.

На думку апелянта, правочин банку щодо виконання платіжного доручення Тлумацьким РАЙСТ з перерахування грошових коштів на рахунок позивача з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога» є нікчемним згідно з пунктів 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Станом на дату укладення між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» договору банківського вкладу частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

На підставі наведених положень статей 37 та 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа дійсно наділена правом перевіряти правочини на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Викладені скаржником посилання на визнання спірного правочину нікчемним з огляду на підстави, визначені пунктом 2 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки ним всупереч приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) та частини 2 статті 77 КАС України не було доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок укладення спірного правочину банк став неплатоспроможним.

Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI також не поширює свою дію на договір, укладений між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь».

Зокрема, зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку, прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується доводами апеляційної скарги, при укладенні договору банківського рахунку в національній валюті від 19 березня 2015 року №25886-43.7 позивачем не отримано жодних переваг від ПАТ «Банк «Київська Русь», банк не здійснив жодного платежу на користь позивача, а лише отримав кошти в якості вкладу.

Що стосується доводів скаржника щодо надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого «дроблення» (розподілу) депозитних рахунків інших клієнтів, на яких була розміщена значна сума коштів, що свідчить про нікчемність вчиненого позивачем та банком правочину, то колегія суддів зазначає, що спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії «договори дроблення», з`явилася 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII.

Цим Законом частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було доповнено спеціальним пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства». Спрямованість цих законодавчих змін на віднесення до категорії нікчемних, так званих, «договорів дроблення» підтверджується Пояснювальною запискою до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (реєстраційний № 2045а від 08 червня 2015 року), який був внесений Кабінетом Міністрів України. У цій Пояснювальній записці зазначено, що проект закону спрямований на, зокрема, розширення переліку підстав, за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, які мають ознаки «дроблення». Крім того, саме рішення Верховного Ради України про прийняття Закону № 629 було спрямоване на віднесення до категорії нікчемних, так званих, «договорів дроблення» і це підтверджується стенограмою засідання парламенту від 16 липня 2015 року.

Фактично під «дробленням» розуміється переказ депозитних коштів із одного рахунку, сума на якому перевищує гарантовану для відшкодування, на інші депозитні рахунки, як правило, новоутворені, в частинах, які підпадають під виплату Фондом гарантування вкладів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення пункту 9 до частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, з огляду на що, застосування скаржником посилань на наявність факту «дроблення вкладу» з боку позивача є безпідставним.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі №826/16738/15.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача в частині визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення ОСОБА_1 до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не наділений повноваженнями стосовно включення особи до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, такі відомості про особу включаються Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації або на ліквідацію Банку.

Відповідно до пункту 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Колегія суддів зазначає, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відтак у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло обов`язку щодо включення даних про позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а вимоги позивача є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде задоволення позовних вимоги позивача у спосіб:

- визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемним правочину Банку від 19.03.2015 року щодо виконання платіжного доручення № 5939 від 19.03.2015 року, яке надане ТЛУМАЦЬКИМ РАЙСТ з перерахування грошових коштів з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь» розмірі 195 000, 00 грн. на користь ОСОБА_1 інн. НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь» з призначенням платежу «Поворотня фінансова допомога»;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для позову та захисту її порушених прав та інтересів, як вкладника ПАТ «Банк «Київська Русь».

Такий спосіб захисту порушених прав у повній мірі відповідає вимогам справедливості та забезпечить безперешкодне виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2021 року.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 25.01.2023р.)