Ухвала

від 26.01.2023 по справі 701/72/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 60

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

26 січня 2023 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа Маньківська селищна рада про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нестерівка, Маньківського району, Черкаської області у віці 92 років помер батько позивача ОСОБА_4 , про що 06.11.2020 року складено відповідний актовий запис № 18, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим 06.11.2020 року виконавчим комітетом Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради Черкаської області від 06.08.2021 № 120 підтверджує, що гр. ОСОБА_4 помер четвертого листопада дві тисячі двадцятого року, на день смерті був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якого залишились: житловий будинок з надвірними спорудами на приватизованій присадибній земельній ділянці площею 0,6464га за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка (пай) площею 2,28га.

Також дана довідка інформує, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 являються діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався виконкомом Нестерівської сільської ради 03.07.2020 року за реєстраційним №12. Спадкоємцем згідно заповіту являється син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За життя батько позивача ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений виконкомом Нестерівської сільської ради 03.07.2020 року за реєстраційним №12.

Даним заповітом батько на випадок смерті зробив розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів синові - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , а свого сина ОСОБА_2 - 1952р.н. та свою дочку ОСОБА_3 - 1956р.н. позбавив права на спадщину.

Заповіт зроблено в присутності свідків за бажанням заповідача.

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Нестерівка від 06.08.2021 року №120 підтверджує, що заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався виконкомом Нестерівської сільської ради 03.07.2020 року за реєстраційним №12.

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Нестерівка від 06.11.2020 року №407, видана ОСОБА_1 , підтверджує, що він проводив похорони свого батька ОСОБА_4 , який помер четвертого листопада дві тисячі двадцятого року, за власні кошти, постійно проживав разом з ним і вели спільне господарство, який проживав в АДРЕСА_1 .

Після смерті батька позивача ОСОБА_4 залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , присадибна земельна ділянка під кадастровим номером 7123186000:01:002:0060 для ведення особистого селянського господарства площею 0,6464га, розташована в АДРЕСА_1 , земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 7123186000:02:001:0123 площею 2,28га, розташована в с. Нестерівка Маньківського району, Черкаської області.

Належність житлового будинку батькові-спадкодавцеві підтверджується випискою (витягом) з погосподарської книги виконавчого комітету Маньківської селищної ради села Нестерівка від 22.11.2022 року №135, згідно якої вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги №13, особовий рахунок № НОМЕР_2 , сторінка 52, рахується за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і розташований на приватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,6464га. Аналогічна інформація підтверджується також випискою (витягом) з погосподарської книги виконавчого комітету Маньківської селищної ради села Нестерівка від 21.01.2022 року №5.

Належність спадкодавцеві присадибної земельної ділянки під кадастровим номером 7123186000:01:002:0060 для ведення особистого селянського господарства площею 0,6464га, що розташована в АДРЕСА_1 , підтверджується даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 643474 від 07.02.2007 року.

Належність спадкодавцеві земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 7123186000:02:001:0123 площею 2,28га, розташована в с. Нестерівка Маньківського району, Черкаської області підтверджується даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №090493 від 30.12.2003 року.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2021 року у цивільній справі № 701/772/21 було задоволено позовну заяву позивача за позовом до цих же відповідачів про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. Даним судовим рішенням визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Нестерівка, Маньківського району,Черкаської області. Позивач фактично постійно проживав разом з батьком, доглядав його до смерті, більше ніхто із потенційних спадкоємців цим не займався і не проживав з батьком, проте у зв`язку з формально різною реєстрацією фактичного місця проживання мого та покійного батька та за станом здоров`я пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини, тому вимушений був звертатись до суду з вказаним позовом. При цьому, ОСОБА_3 (сестра позивача), має зареєстроване місце проживання у будинку по АДРЕСА_1 , однак фактично не проживає, не проживала там на час смерті батька-спадкодавця. Дані обставини були також предметом дослідження при розгляді цивільної справи № 701/772/21 згідно Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2021 року, яке вступило в законну силу. До розгляду даної справи було залучено також і відповідача ОСОБА_3 , яка згідно встановлених обставин не проживала за адресою свого місця реєстрації і викликалась до суду у встановленому порядку шляхом виклику до суду за відповідним оголошенням.

Після вступу зазначеного судового рішення в законну силу, з метою оформлення спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Уманського (колишнього Маньківського) районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за заявою позивача було відкрито спадкову справу №10/2022 від 19 січня 2022 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №.68155609 від 19.01.2022.

05 жовтня 2022 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Уманського (колишнього Маньківського) районного нотаріального округу Завірюхи О.В. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на заповідане позивачу спадкове майно житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , присадибну земельну ділянку площею 0,6464га за цією ж адресою, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,28га, що належало батькові ОСОБА_4 .

05.10.2022 року згідно листа за №429/02-31 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.10.2022 року.

Даною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , присадибну земельну ділянку площею 0,6464га за цією ж адресою, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,28га, що належало батькові ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане спадкове майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Також відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину мотивована тим, що ОСОБА_3 має право на обов`язкову частку у спадщині і оскільки була зареєстрована за адресою місця проживання батька на час його смерті, вважається такою, що прийняла спадщину за формальних підстав, відповідно вважається що цю частку прийняла.

Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що керуючись статтями 66-69 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна та коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. На майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем.

На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Уманського (колишнього Маньківського) районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., відкрита спадкова справа № 10/2022 від 19 січня 2022 року. Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 06 листопада 2020 року, актовий запис № 18. Спадкоємцем надано заповіт, що посвідчений виконавчим комітетом Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 03 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 12, від імені спадкодавця, в якому все належне йому майно він заповів своєму синові ОСОБА_1 , та позбавив права спадкування своїх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно статті 1268 п.3 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно інформації, виданої виконавчим комітетом Маньківської селищної ради Черкаської області 19 січня 2022 року за № 278/05-15, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була зареєстрована разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Нотаріусом повідомлено, що оскільки ОСОБА_3 не зверталася до нотаріуса з заявою про відмову від прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , а згідно вищезазначеної інформації вона вважається такою, що фактично прийняла спадщину (стаття 1268 п. 3 Цивільного кодексу України, а саме: визнається, що спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину).

Згідно статті 1241 п.1, п.3 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

Відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28 квітня 2022 року № 130-5502-8/34352, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком.

Згідно підпункту 4.12, пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 2 вищевказаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Разом з тим, спадкоємцем повідомлено, що документ, який посвідчує право власності померлого на житловий будинок з надвірними спорудами у нього відсутній і тому надати його нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо.

Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом Маньківської селищної ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області 21 січня 2022 року за № 5, житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно рахується за померлим ОСОБА_4 .

Таким чином, нотаріусом повідомлено, що дочка спадкодавця, ОСОБА_3 , згідно статті 1268 Цивільного кодексу України, вважається такою, що фактично прийняла спадщину після смерті батька, ОСОБА_4 , та має право на обов`язкову частку у спадщині, так як є непрацездатною дитиною спадкодавця (стаття 1241 Цивільного Кодексу України), також спадкоємцем не було надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок з надвірними спорудами, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку, повідомивши, що такий документ відсутній.

На підставі викладеного, нотаріусом постановлено відмовити у видачі свідоцтв про право на спадщину, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/72/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа Маньківська селищна рада про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 03 лютого 2023 року о 10 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 03 лютого 2023 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 03 лютого 2023 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя В.Л. Маренюк