Рішення

від 19.01.2023 по справі 758/8089/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/8089/22

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Волошина Ю. П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ», Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в особі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ», Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в особі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій, після уточнення позовних вимог, просив визнати трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ» припиненими з 24 серпня 2022 року у зв`язку зі звільненням з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; внести зміни до відомостей про юридичну особу - ТОВ «ГРАНФЕРТ», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключивши ОСОБА_1 із зазначеного реєстру як керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - ТОВ «ГРАНФЕРТ», додавши - «трудові відносини припинено за рішенням Подільського районного суду міста Києва».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 серпня 2022 року, в ході планової перевірки даних щодо позивача внутрішнім управлінням безпеки ТОВ «РЕСАЙКЛІНГ СОЛЮШИНС», було виявлено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що позивач є директором ТОВ «ГРАНФЕРТ». Позивач стверджує, що фактично не надавав своєї згоди на призначення його директором ТОВ «ГРАНФЕРТ» та не бажав вступати у трудові відносини із останнім, відповідного запису у трудовій книжці позивача не було вчинено. 09 серпня 2022 року позивачем було направлено на адресу ТОВ «ГРАНФЕРТ» заяву про звільнення його з посади директора ТОВ «ГРАНФЕРТ» з 24 серпня 2022 року за власним бажанням та повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «ГРАНФЕРТ» на 12 вересня 2022 року, зокрема, для розгляду питання про звільнення позивача з посади директора ТОВ «ГРАНФЕРТ» та призначення нового директора. У зв`язку з ігноруванням звернення позивача, останнім повторно направлено на адресу відповідача вказані документи, однак відповідей на звернення не отримано. У зв`язку з викладеним позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2022 року, головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.

19 вересня 2022 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ», Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в особі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «ГРАНФЕРТ» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Представник відповідача Центру надання адміністративних послуг Подільської районного адміністрації в м. Києві в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, в якому просив замінити відповідача у справі на Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в особі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, оскільки Центр не наділено повноваженнями вчиняти дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В задоволенні позову просив відмовити та справу розглядати без його участі.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 серпня 2022 року, в ході планової перевірки даних, позивач дізнався що його дані внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач стверджує, що не надавав своєї згоди на призначення його директором ТОВ «ГРАНФЕРТ» та не бажав вступати у трудові відносини з останнім.

З копії трудової книги ОСОБА_1 вбачається, що відповідного запису про прийняття на роботу в якості директора ТОВ «ГРАНФЕРТ» не вчинено.

09 серпня 2022 року позивачем було направлено на адресу ТОВ «ГРАНФЕРТ» заяву про звільнення його з посади директора ТОВ «ГРАНФЕРТ» з 24 серпня 2022 року за власним бажанням та повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «ГРАНФЕРТ» на 12 вересня 2022 року об 11 годині 00 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 58, офіс 17, з наступним порядком денним:

1. Обрання Голови та Секретаря позачергових загальних зборів учасників Товариства.

2. Звільнення директора Товариства.

3. Призначення директора Товариства.

4. Уповноваження осіб на проведення державної реєстрації зміни директора в державному реєстрі.

Усі вказані вище документи (заява про звільнення директора та повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «ГРАНФЕРТ») були також направлені 09 серпня 2022 року на адреси учасників ТОВ «ГРАНФЕРТ», а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

29 серпня 2022 року позивачем було отримано повідомлення про повернення усіх направлених цінних листів у зв`язку з неотриманням.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

За змістом статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду України від 24 грудня 2019 року по справі № 758/1861/18 суд звернув увагу на таке:

«Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із неприйняттям загальними зборами учасників ТОВ «Слаф Реагент» рішення про звільнення позивача за власним бажанням, а тому обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Місцевий суд зазначав, що ефективним способом захисту у цій справі є зобов`язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора за власним бажанням.

Такий висновок місцевого суду є помилковим, оскільки скликання позачергових загальних зборів учасників товариства не відповідає передбаченим законом способам захисту порушеного права та є прерогативою виключно голови товариства, його виконавчого органу та учасників товариства, в той час як спонукання у судовому порядку до скликання загальних зборів є втручанням у внутрішньогосподарську діяльність суб`єкта господарювання.

Суд першої інстанції не врахував наведеного, не взяв до уваги судову практику розгляду аналогічних категорій справ, яка є сталою та відповідно до якої, ефективним способом захисту у таких справах є визнання трудових відносин припиненими, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту».

Тому, суд вважає, що позивачем обрано ефективний та належний спосіб захисту його порушеного права, який відповідає усталеній практиці розгляду аналогічних спорів та не порушує норми законодавства щодо невтручання у роботу органів управління товариства.

Щодо позовних вимог позивача про визнання його трудових відносин з ТОВ «ГРАНФЕРТ» припиненими із 24 серпня 2022 року та виключення відповідного запису із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом було встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вищим органом товариства є Загальні збори учасників.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 30 цього закону до компетенції Загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Згідно із ч. 3 ст. 39 цього закону виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

КЗпП встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, без урахування специфіки становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права), і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не повинні погіршувати стан директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством та Конституцією України. Тобто директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП і ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст. 38 КЗпП, ст. 30, 34, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, та набрала чинності 11 вересня 1997 року, заборонена примусова праця. Визначено, що ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Заборона примусової праці закріплена й у національному законодавстві України.

Так, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя трудом, який він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007, та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008, право на працю, визначене у ст. 43 Конституції України, розглядає як природню потребу людини своїми фізичними та розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися трудом, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і насправді означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, направлення вказаної заяви ТОВ «ГРАНФЕРТ» та його учасникам, так само як ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Уповноважений на звільнення керівника орган ТОВ «ГРАНФЕРТ» проігнорував повідомлення позивача про звільнення і не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов`язки по створенню нового виконавчого органу (призначення керівника Товариства).

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ» про визнання припиненими трудових відносин підлягають до задоволення.

Позовні вимоги щодо внесення відповідних змін про звільнення позивача із посади керівника ТОВ «ГРАНФЕРТ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не підлягають задоволенню, оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі № 758/1861/18.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ», судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984 грн. підлягають стягненню з відповідача на корить позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в особі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - задовольнити частково.

Визнати трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ» припиненими з 24 серпня 2022 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНФЕРТ», код ЄДРПОУ 42296123, юридична адреса: вул. Ярославська, буд. 58, офіс 17, м. Київ;

відповідач - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в особі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, юридична адреса: вул. Костянтинівська, 9/6, м. Київ;

третя особа - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа - ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя М. М. Головчак