Рішення

від 13.06.2007 по справі 11/196-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/196-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" червня 2007 р.                                                                              Справа № 11/196-07

За позовом      Комунального підприємства „Фонд комунального майна”,

                        м. Славутич

до                     Телерадіоорганізації товариства з обмеженою відповідальністю  

                        „Палві”, м. Славутич

про                  стягнення 8 997 грн. 13 коп.

Суддя –Мальована Л.Я.

                                                                  позивач –Миргородова Т.В. –дор.

від 12.06.2007р.;                                                        

                                       Представники:            відповідач –Івашко В.Г. –дир;

Івашко С.Г.–дор. № 32/06-07 від 12.06.2007р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 997 грн. 13 коп.,  які складають: 2 970 грн. 71 коп. заборгованість по орендній платі за період з 26.12.2005р. по 04.04.2006р., штраф в розмірі 85 грн., неустойку в сумі 5 941 грн. 42 коп.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що майно повернуто орендодавцю відповідно до вимог п. 2.5.3, п. 5.1.6 договору оренди № 19, про що свідчить акт приймання-передачі майна, а щодо нарахування штрафу та неустойки, то відпвідно до ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік (строк дії договору № 19 закінчився 26.12.2005р., а строк повернення майна протягом 6 днів з моменту закінчення дії договору), просить суд відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

31.12.2004р. між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 19. Відповідно до умов договору та акту приймання-передачі (додаток № 1) позивач предав, а відповідач прийняв з 01.01.2005р. нежитлові приміщення загальною площею 95, 33 м2, в тому числі корисна 72, 90 м2, загального користування 22, 43 м2, розміщені за адресою: Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 3 зі строком дії договору до 26.12.2005р.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно п. 2.5.2, 2.5.3 договору майно повинно бути повернено орендодавцеві протягом 6 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору, та підписання акту приймання-передачі. Акт не був своєчасно підписаний, лише 3 березня 2006р. надійшов лист від відповідача, в якому зазначено, що орендоване приміщення звільнено 26.12.2005р. і на даний момент його займає суборендар –Славутицька міська організація „Українська народна партія”.

04.04.2006р. відповідачем позивачу були передані ключі від приміщення, тому позивач просить суд стягнути борг за період з 26.12.2005р. по 04.04.2006р., тобто за фактичне знаходження відповідача в приміщенні. За користування приміщенням просить також стягнути штраф в розмірі 5 мін. неоподаткованих розмірів доходів громадян згідно п. 2.5.4 договору, що складає 85 грн., та відповідно до ст. 785 ЦК України неустойку в розмірі 5 941 грн. 42 коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судовому засіданні подав оригінал акту прийому-передачі підписаного сторонами та скріпленого печатками, із якого вбачається, що орендар (відповідач) передав, а орендодавець (позивач) прийняв з 26.12.2005р. нежитлові приміщення загальною орендованою площею 95, 33 м2, в тому числі корисна 72, 90 м2, загального користування 22, 43 м2 розміщені за адресою: Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 3, що знаходяться на балансі КП „Фонд комунального майна”. Тобто підписуючи акт сторони визнали дату повернення 26.12.2005р. та фактично і було передано приміщення  26.12.2005р. Посилання позивача на те, що відповідач займав приміщення з 26.12.2005р. по 04.04.2006р. є безпідставним та необгрунтованим, доказів ним не подано, акти відсутні, тому суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

За таких обставин витрати по сплаті державного мита та судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя                                                                                Мальована Л. Я.