Ухвала

від 12.01.2023 по справі 760/17071/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17071/22

4-с/760/45/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії держаного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл», Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2022 р. заявник ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеною скаргою на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ), в якій просить:

визнати бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) протиправною щодо невинесення постанови про зняття арешту з коштів на зарплатному рахунку НОМЕР_1 , номер карткового рахунку НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , накладений постановою від 29.09.2022 р. у виконавчому провадженні №46481452;

зобов`язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) зняти арешт з коштів на зарплатному рахунку НОМЕР_1 , номер карткового рахунку НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , накладений постановою від 29.09.2022 р. у виконавчому провадженні №46481452.

Вимоги скарги мотивовані наступним.

В провадженні Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) знаходиться виконавче провадження №46481452 стосовно ОСОБА_1 .

Постановою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) від 13.02.2015 здійснено звернення на заробітну плату боржника в Київському державному ліцеї ім.. Т.Г.Шевченка, де працює остання.

Постановою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) від 28.07.2021 виконавче провадження №46481452 зупинено.

Постановою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) від 31.08.2022 виконавче провадження №46481452 поновлено.

Постановою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) від 29.09.2022 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківськівських рахунках, у тому числі на зарплатний рахунок боржника, відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: № НОМЕР_3 .

02.11.2022 р заявник, звернувся до відділу із заявою про зняття арешту з зарплатного рахунку, однак їй було відмовлено.

Заявник зазначає, що накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється заробітна плата, є неправомірним.

У зв`язку з цим, заявник не може отримати заробітну плату, яка являється єдиним джерелом його існування, також син боржника знаходиться в ЗСУ та приймає безпосередню участь у воєнних діях.

Таким чином заборонено накладати арешт на рахунок боржника на який надходить заробітна плата, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, оскільки позбавляє боржника джерел до існування.

На підставі викладеного, заявник просив скаргу задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 18.11.2022 р. зазначену справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 25.11.2022 р., відкрито провадження у справі, та призначено справу за скаргою ОСОБА_1 на дії держаного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл», Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», до судового розгляду.

Скаржник та представник скаржника в судовому засіданні підтримали вимоги скарги та просили задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у ній, та надані докази.

Державний виконавець Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи державного виконавця було повідомлено належним чином. До суду надійшов відзив від представника, у відповідності до якого простив відмовити у задоволенні скарги.

Представник заінтересованої особи ТОВ "ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕШЛ» в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, просив відмовити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у поясненнях та наданих доказах. Представник зазначив, що скаржник в обґрунтування своїх вимог зазначає, що арештований рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» має спеціальний режим користування, а тому не може бути арештований (або звільнений від арешту». Вказує, що відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 01.11.2022, скаржник ОСОБА_1 має в АТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ), на яку отримує зарплатні виплати від Державної художньої середньої школи ім. Т.Г.Шевченка, Державна організація, ЄДРПОУ 02214202. Також, на вказану картку може бути зарахована будь-яка виплата. Таким чином, арештований рахунок скаржника використовується не тільки для отримання заробітної плати, а й для отримання будь-якої іншої виплати (переказу). Тобто, арештований рахунок не є рахунком за спеціальним режимом використання. Також, заінтересована особа-2 АК КБ «Приватбанк», отримавши постанову про арешт коштів боржника від 29.09.2022 року не повернув її виконавцю, це є достатнім доказом того, що рахунок НОМЕР_1 не є рахунком зі спеціальним режимом використання. Виконавче провадження №46481452 по примусовому виконанню судового рішення від 15 квітня 2014 року по стягненню зі скаржника заборгованості по кредитному договору в сумі 457985,26 грн. відкрито 13 лютого 2015 року. За цей час, скаржник, як боржник по виконавчому провадженню не здійснив дій на добровільне виконання судового рішення.

Заінтересована особа АК КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи державного виконавця було повідомлено належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши пояснення представника заявника, представника стягувача, врахувавши їх доводи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги та відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження ВП № 46481452, відкрите згідно виконавчого листа № 2-1771/14, виданого 17.06.2014 р. Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості в розмірі 457985,26 грн.

Постановою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) від 13.02.2015 звернуто стягнення на заробітну плату боржника в Київському державному ліцеї ім. Т.Г.Шевченка.

Постановою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) від 28.07.2021 виконавче провадження №46481452 зупинено.

Постановою Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦУМУ МЮ (м.Київ) від 31.08.2022 виконавче провадження №46481452 поновлено.

Крім того, встановлено що 28.07.2022 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва замінено сторону стягувача з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Просперіті Файненшл» (ЄДРПОУ 43092744) щодо виконання рішення у цивільній справі №2-1771/14 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

31.08.2022 року державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Просперіті Файненшл» (ЄДРПОУ 43092744).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 29.09.2022 р. державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві винесено постанову ВП № 46481451 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 . Копію постанови направлено на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

Так, згідно довідки від 01.11.2022 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вбачається, що ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрито рахунок № НОМЕР_1 , на який отримує заробітні виплати. Також на вказану картку(рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата.

Відповідно до виписку по рахунку № НОМЕР_1 , на рахунок зараховувались інші виплати крім заробітної плати.

Вбачається, що 01.11.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського РВ ДВС м. Києва ЦМУ МЮ (м. Київ) з клопотанням про зняття арешту з рахунку, № НОМЕР_5 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», оскільки він є рахунком для отримання заробітної плати.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію також визначається Закону України «Про виконавче провадження» та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція) контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, пенсії, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

Згідно ст. 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Також, ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується з разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Постанову про арешт коштів боржника від 29.09.2022 винесено у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» задля забезпечення реального виконання боржником рішення, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банках та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

У постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено: «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику».

Тобто, державний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який серед інших зарахувань здійснюється нарахування заробітної плати чи пенсії.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Враховуючи вищевикладене, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

З матеріалів справи слідує, що у зв`язку з прийняття 29.09.2022 постанови про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ВП № 46481452., рахунки, на які накладено арешт, не відносяться до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.

Наявна в матеріалах справи довідка від 0.11.2022 року за рахунком № НОМЕР_1 , не свідчить про віднесення зазначеного рахунку до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання Крім того, дана довідка містить підтвердження того, що цей рахунок використовується не тільки для отримання заробітної плати. В судовому засіданні скаржник зазначила, що після накладення арешту на кошти на рахунку, заробітна плата не перераховується на даний рахунок.

Оскільки АТ КБ «ПриватБанк», який виконував постанову про арешт коштів боржника, не визначив статус коштів, які надходять на рахунок № НОМЕР_1 , як такі, накладення арешту на які заборонено законом, суд приходить до висновку, що у виконавця були відсутні підстави для застосування положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та зняття арешту з рахунку, на який надходять кошти боржника.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи принцип обов`язковості виконання рішень, встановлений ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що подана скарга є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 19, 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 18, 76-81, 89, 258-260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії держаного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл», Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: Кушнір С.І.