Рішення

від 16.01.2023 по справі 130/2704/22

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/250/2023

130/2704/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

за участі секретаря Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Вінниця обленерго» в особі Структурної одиниці "Жмеринські електричні мережі" та ТОВ «Енера Вінниця» про порушення Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

29.11.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив 1) визнати, що судові справи №№ 130/3596/21; 130/2725/21, 130/2568/21, 130/708/21, 130/1858/21, 130/1204/22, 130/131/22, 130/2164/21 ухвалені до неіснуючого відповідача Жмеринських електромереж; 2) визнати, що судові справи 130/893/20; 130/259/22; 130/2166/21;130/3539/21; 130/3070/21; 130/2539/21,130/592/21, 130/3706/21, 130/2361/21, 130/2537/21, 130/2956/21, 130/3071/21,130/3400/21,130/2553/219, 130/2539/21, 130/3535/21 до ТОВ «Енера» ухвалені на підставі неіснуючого публічного договору, поданого відповідачем у справу 130/893/20; 3) визнати порушення права позивача та споживача ОСОБА_1 на виконання відповідачами вимог законів України про обов`язок подання в суд та стягувану достовірні докази 4) на підставі ст.84 ЦПК України витребувати докази,які відповідачі відмовляються йому надати 5) стягнути окремо з кожного відповідача 300000 грн. моральної шкоди та його користь. Обставиною позову зазначив, що між сторонами позову укладений договори від 01.01.2019 року про розподіл електричної енергії. В порушення вимог законів України відповідачі відмовляються надавати в суд та позивачу належні достовірні докази щодо правил укладення та виконання укладених договорів. Зазначив докази: судові справ, зазначені в прохальній частині позову. Спосіб захисту: вищезазначені закони, вимоги ст..638-642 ЦК України, простанова НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року, нормативно-правові документи, розміщені на Веб сайтах відповідачів. Зазначив, які права позивача порушені права зазначені в цих закон, постановах. Обґрунтував суму заявленої моральної шкоди- невиконання зазначених вище законів, постанов.

Ухвалою суду від 30.11.2022 року по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Також ухвалою від 30.11.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

22.12.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.12.2022 року до суду надійшов відзив від відповідача ТОВ «Енера Вінниця»(з відміткою штемпеля про поштове відправлення на адресу суду 26.12.2022 року), в якому представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог, розгляд справи провести у їх відсутність.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року відмовити в задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та повернути їх позивачу ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив розгляд справи проводити у його відсутність

Представник відповідача АТ"Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Жмеринські електричні мережі" в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення, причини його неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Так, на підтвердження свої позовних вимог позивачем надано копію роз`яснення щодо укладання та приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (а.с.2), копію роздруківки листа НКРЕП (а.с.3), копії заяв (а.с.5-12)

Встановлено, що між ОСОБА_1 та відповідачами виникли договірні правовідносини, які регулюються цивільним законодавством України, Законом України «Про ринок електричної енергії» №2019-VІІІ від 13.04.2017, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

Зі змісту заявленого ОСОБА_1 позову вбачається, що його правовою підставою є захист прав споживача.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як визначено у ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини які виникли між сторонами регулюються вказаними нижче нормативно - правовими актами.

Так, положеннями ч.4 та 5 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що обов`язки енергопостачальників або інших суб`єктів, визначених законом щодо постачання та розподілу електричної енергії, встановлюються законом, що регулює відносини у сфері постачання та розподілу електричної енергії. Послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії" N 2019-VIII від 13.04.2017 учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: про надання послуг з розподілу, про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, тощо (ч.1 ст.4 цього Закону).

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (ч.4 ст.46 цього Закону).

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником (ч.1,2 ст.56 цього Закону).

Побутові споживачі та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг відповідно до цього Закону. Споживач з-поміж іншого зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії (ч.2, 3 ст.58 цього Закону).

З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.

Постачання електричної енергії здійснюється на недискримінаційних засадах.

Відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами (ст.60 цього Закону).

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч.4 ст.63 цього Закону).

Упродовж трьох років з 01.01.2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (абз. 4, 5 ч. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону).

Відповідно до умов Постанови НКРЕКП N 312 від 14.03.2018 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п. 2 Постанови).

Операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року N 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови).

До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.

В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію (п. 6 Постанови).

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 Постанови).

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП N 312 від 14.03.2018 точка розподілу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності (п. 2.2. Правил).

На роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

Планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються їх власником господарським або підрядним способом або постачальником послуг комерційного обліку відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Непланова заміна, ремонт розрахункових засобів вимірювальної техніки здійснюється постачальником послуг комерційного обліку за рахунок учасника роздрібного ринку, на вимогу (за ініціативою) якого здійснюється непланова заміна, ремонт розрахункового засобу вимірювальної техніки.

У разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку.

На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування.

За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Послуги з облаштування вузла обліку електроустановки або реконструкції вузла обліку надаються споживачу постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку та Кодексу комерційного обліку.

Надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок споживача.

У разі розділення обліку електричної енергії оплата послуг облаштування вузла обліку або реконструкції вузла (вузлів) обліку електричної енергії здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення.

У разі звернення побутового споживача до постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи), який надає такому споживачу послуги комерційного обліку, із заявою щодо встановлення або заміни засобу вимірювальної техніки (реконструкції вузла обліку), який відповідає вимогам нормативних документів, постачальник послуг комерційного обліку надає такому побутовому споживачу замовлені ним послуги протягом 7 робочих днів від дня оплати побутовим споживачем вартості цих послуг (п.2.3 Правил).

Ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Положеннями ст.ст.641, 642 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Так, судом встановлено, що з 01.01.2019 АТ «Вінницяобленерго» надавало ОСОБА_1 послуги з розподілу електричної енергії, а ТОВ «Енера Вінниця» постачало ОСОБА_1 електричну енергію, на умовах та у спосіб визначений чинним законодавством України. ОСОБА_1 користувався та продовжує користуватися до даного часу послугами АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Енера Вінниця» з розподілу та постачання електричної енергії, відповідно до умов договору від 01.01.2019.

Отже, здійснюючи фактичне споживання електричної енергії та оплату за неї, ОСОБА_1 у належній формі приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Факт наявності між сторонами вказаних договірних відносин також підтверджується вищенаведеним.

З урахуванням встановлених у справі обставин та наведених вище норм права, суд вважає, що при зверненні до суду позивач не обґрунтував належним чином порушення його прав як споживача та не надав достатніх, допустимих та належних доказів, які б підтверджували таке порушення, тому докази та доводи позивача, щодо невиконання відповідачем умов укладеного договору, є необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає про невідповідність обраного позивачем способу захисту прав, які останній вважає порушеними, оскільки такі позовні вимоги не призводять до відновлення прав, які позивач вважає порушеними і такий спосіб захисту права є неефективним. Задоволення таких вимог не призведе до поновлення прав позивача, оскільки не буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, не відбудеться компенсації витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, не будуть нівельовані негативні наслідки порушення його прав. По суті такі вимоги спрямовані на встановлення обставин, які можуть доводитись при зверненні до суду за захистом права способом, встановленим законом.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в загальному розмірі 600000 грн, то вказана вимога також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неналежною якістю продукції та обслуговування, внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) тощо, відповідно до закону.

Положеннями ч.2 ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі №466/8242/18 (провадження №61-943св20) зазначено, що «при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з`ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.ст.1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 року в справі №197/1330/14-ц (провадження №61-21956св19) вказано, що «причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди)».

Відтак, оскільки позивачем не доведено порушення його прав відповідачем та відповідно не встановлено наявність протиправних дій чи бездіяльності відповідача, тому відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, яка є похідною.

Крім того, звертаючись до суду з позовом позивач фактично просить переглянути та надати переоцінку доказам, які були предметом розгляду в іншіх справах, а саме 130/3596/21; 130/2725/21, 130/2568/21, 130/708/21, 130/1858/21, 130/1204/22, 130/131/22, 130/2164/21 ухвалені до неіснуючого відповідача Жмеринських електромереж; 130/893/20; 130/259/22; 130/2166/21;130/3539/21; 130/3070/21; 130/2539/21,130/592/21, 130/3706/21, 130/2361/21, 130/2537/21, 130/2956/21, 130/3071/21,130/3400/21,130/2553/219, 130/2539/21, 130/3535/21. Тому, зазначені вимоги суд має вирішувати у цих справах, як під час розгляду в суді першої інстанції так і в апеляційному порядку, в зв`язку з чим не можуть предметом розгляду в справі за теперішніми заявленими позовними вимогами позивача.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки спростосовуються вищенаведеним в совокупності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому судові витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,16,22,23,60,610,633,634,641,642,1167 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про ринок електричної енергії», керуючись ст.ст.6-13,81,141,258,259,263,264,265 ЦПК України,суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде проголошений 25.01.2023 року о 16.00 год.

Суддя П.П.Порощук