Постанова

від 18.01.2023 по справі 917/989/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року м. Харків Справа № 917/989/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.

за участю:

прокурора Харківської обласної прокуратури Горгуль Н.В., посвідченя від 09.10.20 №057317;

позивача-не з`явився;

відповідача - Подорожняка В.В., ордер від 03.01.23 серія ВІ № 1119638;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача- Фермерського господарства «КАРАТ», м. Полтава (вх.№ 1195 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2021, ухвалене суддею Кльоповим І.Г. в приміщенні господарського суду Полтавської області (повне рішення складено 16.03.2021) у справі № 917/989/20

за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, с. Ялосовецьке Хорольського району Полтавської області

до Фермерського господарства "Карат", с. Ялосовецьке Хорольського району Полтавської області

про повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Карат" про:

- зобов`язання Фермерського господарства "Карат" повернути в розпорядження Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області земельну ділянку кадастровий номер 5324888219:19:002:0001 загальною площею 11,3608 га, розташовану на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, передану в оренду згідного договору оренди землі від 01.11.2007;

- зобов`язання Фермерського господарства "Карат" повернути в розпорядження Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області земельну ділянку кадастровий номер 5324888209:09:004:0004 загальною площею 13,36 га, розташовану на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, передану в оренду згідного договору оренди землі від 01.11.2007.

Позов обгрунтовано тим, що після закінчення строку дії договорів оренди земельної ділянки (строк дії закінчився 19.05.2018), правова підстава для утримання та користування спірними земельними ділянками у відповідача відсутня, чинним законодавством обов`язок повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі покладено на Орендаря, проте, об`єкти оренди до Ялосовецької сільської ради всупереч вимогам договорів та чинного законодавства не повернуто.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі № 917/989/20 позов задоволено. Зобов`язано Фермерське господарство "Карат" повернути в розпорядження Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області земельну ділянку кадастровий номер 5324888219:19:002:0001 загальною площею 11,3608га, розташовану на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, передану в оренду згідно з договором оренди землі від 01.11.2007.

Зобов`язано Фермерське господарство "Карат" повернути в розпорядження Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області земельну ділянку кадастровий номер 5324888209:09:004:0004 загальною площею 13,36 га, розташовану на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області, передану в оренду згідного договору оренди землі від 01.11.2007.

Стягнуто з Фермерського господарства "Карат" на користь Полтавської обласної прокуратури 4289,21 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 19, 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 1, 2, 13, 33, 34 Закону України "Про оренду землі", статті 12, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 14, 525, 526, 626, 792, 795 ЦК України мотивовано тим, що: прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва в суді інтересів сільської ради; звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільних потреб у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання користування земельними ділянками; строк дії спірних договорів оренди земельної ділянки від 01.11.2007, укладених між Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області та ФГ "Карат", закінчився 19.05.2018; рішеннями Господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справах №917/103/20 та № 917/105/20, які залишено без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та від 11.03.2021, відмовлено ФГ "Карат" у задоволенні позовів до Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання укладеними додаткових угод про поновлення спірних договорів оренди землі від 01.11.2007 на тих самих умовах, що передбачені договорами. У зв`язку з цим місцевий господарський суд дійшов висновку про невиконання відповідачем умов договорів оренди в частині повернення земельних ділянок після закінчення строку їх дії та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач - Фермерське господарство «КАРАТ» подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на недобросовісну поведінку Ялосовецької сільської ради, що виразилась у відмові останньої від процедури реалізації переважного права ФГ "Карат" на поновлення договорів оренди землі. Крім того, вказує на те, що протягом місяця після закінчення строку дії договорів оренди землі заперечень щодо їх поновлення від сільської ради не надходило.

Згідно з протоколом системи автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2021 для розгляду судової справи №917/989/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 917/989/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «КАРАТ», м. Полтава (вх.№ 1195 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі № 917/989/20 та призначено її розгляд в судове засідання з повідомленням сторін на 05.07.2021 о 12:00 .

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021, у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду судової справи №917/989/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

30.06.2021 від Фермерського господарства "Карат" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним судом у складі Касаційного господарського суду справи № 917/103/20 та справи № 917/105/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі №917/989/20 вказане клопотання задоволено та зупинено провадження у справі №917/989/20 до вирішення Верховним Судом справи №917/103/20 та справи № 917/105/20 та набрання законної сили судовими рішеннями у справі №917/103/20 та у справі № 917/105/20, а також зобов`язано сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

21.11.22 від відповідача надійшло клопотання, згідно з яким він просив поновити провадження у справі, у зв`язку з тим, що Верховним Судом було прийнято постанову від 09.11.2021 у справі №917/103/20 та постанову від 10.11.21 у справі № 917/105/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.22 клопотання відповідача - Фермерського господарства «КАРАТ» (вх. № 7264 від 21.11.22) про поновлення провадження у справі №917/989/20 задоволено. Поновлено провадження у справі №917/989/20 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Карат" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі №917/989/20 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи на 18.01.23 о 14:15 год., за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132.

13.01.2023 від ФГ "Карат" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач з посиланням на постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №917/103/20 та від 10.11.21 у справі № 917/105/20 зазначає про поновлення спірних договорів оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, що передбачені договорами, а також про відсутність підстав для повернення земельних ділянок, які були передані в оренду за цими договорами.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, 18.01.2023, в режимі відеоконференції у приміщенні Хорольського районного суду Полтавської області був присутній представник відповідача, який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.

Прокурор заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 про поновлення провадження та призначення справи до розгляду.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Між Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області та Фермерським господарством Карат 01.11.2007 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324888219:19:002:0001 загальною площею 11,3608 га сільськогосподарського призначення для ведення товарної сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в с.Червоне Хорольського району на підставі рішення сільської ради від 28.03.2007. Договір зареєстрований у державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 10.05.2008 за №040856300010.На виконання умов договору оренди землі 19.05.2008 між сторонами підписано відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки.

Також, 01.11.2007 між Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області та Фермерським господарством Карат укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324888209:09:004:0004 загальною площею 13,36 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в с.Лагодівка Хорольського району на підставі рішення сільської ради від 28.03.2007. Договір зареєстрований у державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 19.05.2008 за №040856300009. На виконання умов договору оренди землі 19.05.2008 між сторонами підписано відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки.

За умовами п.8 договорів оренди землі строк їх дії становить 10 років При цьому, державна реєстрація договорів проведена 19.05.2008. Таким чином, строк їх дії договорів - 19.05.2018.

Відповідно до п.21 договорів оренди землі сторони визначили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Посилаючись на закінчення строку дії договорів оренди землі від 01.11.2007 та вважаючи, що у ФГ "Карат" відсутні правові підставі для користування спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 5324888219:19:002:0001 та 5324888209:09:004:0004 прокурор звернувся до суду з позовною заявою про зобов`язання повернути Ялосовецькій сільській раді Хорольського району Полтавської області зазначені земельні ділянки, розташовані на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 позов задоволено з підстав, зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо представництва інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту зазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Таким чином, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

У контексті вищенаведеного колегія суддів зазначає, що за своїм змістом положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам, права яких порушуються, а з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку, коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

З огляду на викладене, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову, а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер.

При цьому якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов`язане саме зі з`ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19.

Верховний Суд звертає увагу, що критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися судом з урахуванням великого кола чинників.

До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність компетентного органу про наявність правопорушення або про можливе порушення інтересів держави та вжиті ним заходи з моменту виникнення такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави.

Схожі за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 913/124/10, від 08.04.2021 у справі № 925/11/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17).

Як зазначено вище, предметом позовних вимог у даній справі є зобов`язання повернути в розпорядження Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області земельні ділянки кадастровий номер 5324888219:19:002:0001 загальною площею 11,3608 га та кадастровий номер 5324888209:09:004:0004 загальною площею 13,36 га, розташовані на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області та передані відповідачу в оренду за спірними договорами оренди землі від 01.11.2007.

Прокурор зазначає, що Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області з дати закінчення строку дії договорів оренди землі 19.05.2018 не вчиняються дії, спрямовані на повернення земельних ділянок, які досі незаконно перебувають у користуванні ФГ "Карат".

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Лубенська місцева прокуратура Полтавської області листом від 21.05.2020 №33-5281вих20 повідомила Ялосовецьку сільську раду Хорольського району Полтавської області про виявлені порушення і надала строк для надання відповіді щодо заходів, які будуть вжиті радою для усунення виявлених порушень законодавства, в т.ч. позовного характеру. Також повідомлено, що у разі непред`явлення позову Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області, прокуратурою буде здійснено представництво інтересів держави у суді.

У відповідь Ялосовецька сільська рада Хорольського району Полтавської області листом від 26.05.2020 №02-36/237 повідомила, що земельні ділянки у розпорядження ради ФГ "Карат" не повернуто, а також зазначила про неможливість звернутися до суду з позовом та сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування.

Оскільки Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області не вживалися заходи щодо повернення спірних земельних ділянок, а навпаки повідомлено прокурора про неможливість самостійного звернення до суду з позовом, судова колегія дійшла висновку, що органами прокуратури вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано у повному обсязі.

Отже, у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор позовні вимоги про зобов`язання ФГ "Карат" повернути в розпорядження Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області земельні ділянки обґрунтував закінченням 19.05.2018 строку дії договорів оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що договори оренди земельної ділянки від 01.11.2007, укладено на 10 років (відповідно до п. 8 договору).

Разом з тим, частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 19.05.2018) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 вказаного Закону).

Судом встановлено, що Ялосовецька сільська рада листом-повідомленням № 462/02-27 від 30.11.2017 повідомила фермерське господарство "Карат" про відсутність правових підстав на автоматичне поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.11.2007, №040856300010 на новий строк, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої нормою статті 33 Закону України "Про оренду землі" процедури та наявності волевиявлення сторін (а.с. 19).

06 грудня 2017 року фермерське господарство "Карат" звернулося до Ялосовецької сільської ради з листом-повідомленням № 32 про поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 11,36 га. за кадастровим номером 5324888219:19:002:0001 з доданням проекту додаткової угоди, який ФГ "Карат" просило розглянути протягом місяця і за результатами розгляду укласти з ФГ "Карат" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (а.с. 20).

Додатковою угодою до договору оренди, у порівняні з діючими положеннями договору оренди землі, пропонувалося збільшення розміру орендної плати з 3% до 10% від нормативної грошової оцінки, що складає 3 815,29 грн. за 1 га., становить 43 345,16 грн. за рік. Інші положення, викладені у новій редакції та за змістом, враховані діючим договором оренди землі та типовим договором оренди землі (а.с. 23).

Разом з листом-повідомленням надавався витяг з Державного земельного кадастру, кадастровий план земельної ділянки, чинний договір оренди землі, статутні документи ФГ "КАРАТ" та довідка про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати (а.с. 20-25).

Фермерським господарством було повторно надано додаткову угоду з повним посиланням на договір оренди землі від 01 листопада 2007 року та зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії "Центр ДЗК" 19 травня 2008 року № 040856300010 зі зменшеним строком оренди з десяти до семи років (а.с. 28).

Ялосовецькою сільською радою було підготовлено проект рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання від 27 грудня 2017 року "Про поновлення договору оренди", згідно якого сільською радою продовжувався строк дії договору оренди земельної ділянки площею 11,36 га. у селі Червоне Хорольського району від 01 листопада 2007 року, реєстраційний номер № 040856300010 від 19.05.2008 року, строком на 7 років з орендною платою у 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Проект рішення підписано сільським головою Турчаніновим С.С. та скріплено печаткою (а.с. 30).

Однак, вказане рішення Ялосовецькою сільською радою не прийнято.

Також Листом №02-27/04 від 03.01.2018 сільським головою Турчаніновим С.С. повідомлено про припинення переважного права ФГ "КАРАТ" на поновлення вказаного договору оренди, оскільки як зазначається в листі, моментом укладення договору оренди земельної ділянки слід вважати 01 листопада 2007 року, а не дату його державної реєстрації 19 травня 2008 року (а.с. 31-32).

Також Листом-повідомленням № 461/02-27 від 30.11.2017 Сільрада повідомила ФГ "Карат" про відсутність правових підстав на автоматичне поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.11.2007 №040856300009 на новий строк, оскільки реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої нормою статті 33 Закону України "Про оренду землі" процедури та наявності волевиявлення сторін.

06.12.2017 ФГ "Карат" звернулося до Сільради з листом-повідомленням № 31 про поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 13,36 га кадастровий номер 5324888209:09:004:0004, додавши проект додаткової угоди, який ФГ "Карат" просило розглянути протягом місяця і за результатами розгляду укласти з ФГ "Карат" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. До зазначеного листа також додано витяг з Державного земельного кадастру, кадастровий план земельної ділянки, чинний договір оренди землі, статутні документи "Карат" та довідка про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати.

У додатковій угоді до договору оренди пропонувалося збільшення розміру орендної плати з 3 % до 10 % від нормативної грошової оцінки, що складає 3 815,29 грн за 1 га, становить 50 981,92 грн за рік.

У подальшому позивач повторно надав Відповідачеві додаткову угоду з повним посиланням на договір оренди землі зі зменшеним строком оренди з десяти до семи років.

Сільрадою було підготовлено проект рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання від 27.12.2017 "Про поновлення договору оренди", згідно з яким продовжувався строк дії договору оренди земельної ділянки строком на 7 років з орендною платою у 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проект рішення підписано сільським головою Турчаніновим С.С. та скріплено печаткою.

Однак, вказане рішення Сільрадою не прийнято.

Листом № 02-28/06 від 03.01.2018 сільським головою Турчаніновим С.С. повідомлено про припинення переважного права ФГ "Карат" на поновлення договору оренди з посиланням на те, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки слід вважати 01.11.2007, а не дату його державної реєстрації 19.05.2008.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ФГ "Карат", посилаючись на те, що відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" має право на поновлення договорів оренди землі від 01.11.2007, оскільки після закінчення строку дії договорів оренди продовжує належно виконувати ці договори, а відповідач не надіслав у місячний строк після закінчення договору заперечення у поновленні договорів на новий строк, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовами :

- в межах справи 917/103/20 - про визнання укладеною між Фермерським господарством "Карат" та Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 за № 040856300010, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором оренди землі, в редакції, що наведена в позовній заяві;

-в межах справи 917/105/20 - про визнання укладеною між Фермерським господарством "Карат" та Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 № 040856300009, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, в редакції, що наведена в позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі №917/103/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, в позові відмовлено.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі №917/105/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду відвід 11.03.2021, в позові відмовлено.

Проте, Верховним Судом у складі колегії Касаційного господарського суду ухвалено постанову від 09.11.21 у справі № 917/103/20, якою касаційну скаргу Фермерського господарства "Карат" задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі № 917/103/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Фермерського господарства "Карат" до Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі задоволено.

Визнано укладеною між Фермерським господарством "Карат" та Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 за № 040856300010, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором оренди землі, в редакції, що наведена в позовній заяві.

Також Верховним Судом у складі колегії Касаційного господарського суду ухвалено постанову від 10.11.21 у справі № 917/105/20, якою касаційну скаргу Фермерського господарства "Карат" задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 та рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі № 917/105/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано укладеною між Фермерським господарством "Карат" та Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2008 № 040856300009, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, в редакції, що наведена в позовній заяві.

Ухвалюючи вищевказані постанови, Верховний Суд, врахувавши обставини своєчасного звернення ФГ "Карат" до Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області з заявою про поновлення договорів оренди, надання ним проектів додаткових угод, відсутність рішення сільської ради з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договорів оренди після закінчення строку їх дії, продовження використання земельними ділянками зі сплатою орендної плати та добросовісність орендаря, а також відсутність заперечення орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договорів, дійшов висновку, що суди неправильно застосували частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за наведених обставин наявні підстави для задоволення вимог позивача про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договору оренди.

При цьому, пунктом 1 Додаткових угод про поновлення договорів оренди землі від 01.11.2007, які визнані укладеними зазначеними постановами Верховного Суду, поновлено (продовжено) строк дії спірних договорів оренди землі від 01.11.2007, строком на 10 (десять) років.

Відповідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, Верховним Судом у вищевказаних справах встановлено дотримання орендарем визначеного законом порядку поновлення строку дії договорів оренди землі.

Отже, спірні земельні ділянки перебувають у користуванні ФГ "Карат" на підставі договорів оренд землі від 01.11.2007 №№040856300009, 040856300010, строк дії яких поновлено (продовжено) Додатковими угодами, що визнані укладеними за рішеннями суду.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені договори оренди землі від 01.11.2007 є чинними, у судовому порядку недійсним не визнавалися, за згодою сторін або за рішенням суду розірвані не були.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для повернення ФГ "Карат" в розпорядження Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області земельних ділянок з кадастровим номером 5324888219:19:002:0001 загальною площею 11,3608 га та кадастровим номером 5324888209:09:004:0004 загальною площею 13,36 га, що розташовані на території Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області .

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження за матеріалами справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі №917/989/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, пунктом 2 статті 275, пунктом 4 частини 1 статті 277, статтями 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Карат" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі №917/989/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 26.01.2023.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.В. Шевель