Рішення

від 26.01.2023 по справі 910/12467/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2023Справа № 910/12467/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Фермерського господарства «АНАТОЛЬ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ»

про стягнення 202 646,53 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «АНАТОЛЬ» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» про стягнення 202 646,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №67285 від 18.02.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.11.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12467/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 21.11.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493126594.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2022 між Фермерським господарством «АНАТОЛЬ» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» (покупець, відповідач) укладений договір поставки сільськогосподарської продукції №67285 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (в подальшому - «Товар») (п. 1.1. договору).

Найменування та загальна кількість товару, що поставляється за даним договором, визначається сторонами у Специфікації, що додається до договору та є його невід`ємною частиною (надалі - «Специфікація») (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору кількість та ціна товару, що поставляється за даним договором встановлюються Специфікацією. Ціна товару може змінюватись, відповідно до п. 2.4. даного договору.

Згідно з пунктів 4.1.-4.3. договору умови поставки товару будуть визначені сторонами у специфікації до договору на відповідну партію товару. Поставка товару може здійснюється окремими частинами (партіями) автомобільним транспортом. Граничний строк поставки товару узгоджується сторонами у Специфікації. Після закінчення терміні поставки, продавець не звільняється від обов`язку поставити товар на суму отриманої від покупця передплати. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого товару, письмово попередивши про це продавця.

Специфікацією №67285від 18.02.2022, що є Додатком до договору, сторони погодили, що позивач передає, а відповідач приймає у власність товар, що відповідає наступному переліку: товару - соняшник, ціна за 1 т товару з ПДВ - 19985,78 грн, кількість товару - 4, 655 т, вартість товару з ПДВ - 93033,77 грн. Умови поставки товару - СРТ (в розумінні «Інкотермс-2010») за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, 54; строк поставки товару - до 28 лютого 2022 року включно.

Також, сторонами була складена специфікація №67297 від 18.02.2022 що є Додатком до договору, відповідно до якої постачальник передає, а покупець приймає у власність товар, що відповідає наступному переліку: найменування товару - соняшник, ціна за 1 т товару з ПДВ - 20260,368 грн, кількість товару - 3,498 т, загальна вартість товару з ПДВ - 70870,77 грн, сума ПДВ 14% - 8703,43 грн. Умови поставки товару - СРТ (в розумінні «Інкотермс-2010») за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, 54; строк поставки товару - до 28 лютого 2022 року включно.

Відповідно до п. 5.1. договору якщо інші умови оплати не погодженні сторонами у Додатковій угоді, покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, підписання сторонами специфікації до договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підписаної видаткової накладної;

- 14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

У випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до умов цього договору, покупець оплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день такого прострочення (п. 6.5. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 18.02.2022, а в частині зобов`язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами (п. 8.1. договору).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що поставив відповідачу товар, на підтвердження чого надав видаткові накладні на загальну суму 163 904,54 грн: № 5 від 18.02.2022, № 6 від 18.02.2022.

18.02.2022 позивач на суму поставленого товару виставив відповідачу рахунок на оплату №5 на суму 93 033,77 грн та рахунок на оплату №6 на суму 70 870,77 грн. Оплату товару відповідач не здійснив.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.06.2022 податкова накладна №5 від 18.02.2022 доставлена до ДПС України, прийнята, але реєстрації її зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. 05.07.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7008718/31095134 про реєстрацію податкової накладної №5 від 18.02.2022 на суму 93033,77 грн.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.06.2022 податкова накладна №6 від 18.02.2022 доставлена до ДФС України, прийнята, але реєстрація її зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. 05.07.2022 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №7008719/31095134 про реєстрацію податкової накладної №6 від 18.02.2022 на суму 70870,77 грн.

12.08.2022 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 11 від 12.08.2022, в якій вимагав сплатити відповідачу заборгованість у розмірі 163 904,54 грн. На підтвердження чого позивач надав копію поштової накладної від 12.08.2022 №2710002676758.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату за поставлений позивачем товар не здійснив, у зв`язку із чим, у позивача виникла заборгованість у сумі 163 904,54 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані: інфляційні втрати у розмірі 21663,66 грн, пеня у розмірі 13816,92 грн, відсотки річні у сумі 3261,41 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 5 від 18.02.2022, № 6 від 18.02.2022 позивач поставив відповідачу товару на суму 163 904,54 грн.

У пункті 5.1. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, підписання сторонами специфікації до договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підписаної видаткової накладної;

- 14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено матеріалами справи комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 05.07.2022 №7008718/31095134 про реєстрацію податкової накладної №5 від 18.02.2022 на суму 93033,77 грн та прийнято рішення від 05.07.2022 №7008719/31095134 про реєстрацію податкової накладної №6 від 18.02.2022 на суму 70870,77 грн.

З огляду на встановлені договором строки оплати, відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар в наступні строки за видатковими накладними: №5 від 18.02.2022 - у розмірі 80 009,04 грн до 23.02.2022 та у розмірі 13 024,73 грн до 08.07.2022; №6 від 18.02.2022 - у розмірі 60 948,86 грн до 23.02.2022 та у розмірі 9921,91 грн до 08.07.2022.

Отже, погоджений сторонами строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 163 904,54 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, у зв`язку із чим суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 163 904,54 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані: інфляційні втрати у розмірі 21663,66 грн, пеня у розмірі 13816,92 грн, відсотки річні у сумі 3261,41 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені та відсотків річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за поставлений товар передбачена у п. 6.5. договору, відповідно до якого сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до умов цього договору, покупець оплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день такого прострочення.

Нарахування пені здійснено позивачем за періоди: за видатковою накладною №5 від 18.02.2022 на суму 80 009,04 грн - з 24.02.2022 по 24.08.2022 та на суму 13 024,73 грн - з 09.07.2022 по 11.11.2022; за видатковою накладною №6 від 18.02.2022 на суму 60 948,86 грн - з 24.02.2022 по 24.08.2022 та на суму 9921,91 грн - з 09.07.2022 по 11.11.2022.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що сума пені за видатковою накладною №5 від 18.02.2022 становить 11 948,62 грн та за видатковою накладною №6 від 18.02.2022 становить 15 685,23 грн, що є більшою ніж сума, яка нарахована позивачем за видатковою накладною №5 від 18.02.2022 у розмірі 5974,30 грн та за видатковою накладною №6 від 18.02.2022 у розмірі 7842,62 грн, при цьому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 13816,92 грн підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунки 3% річних у сумі 3261,41 грн та інфляційних втрат у розмірі 21 663,66 грн є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Фермерського господарства «АНАТОЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» (01054, місто Київ, вул. Хмельницького Богдана, будинок 30/10, квартира 2А; ідентифікаційний код 41255380) на користь Фермерського господарства «АНАТОЛЬ» (27110, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, село Глодоси, вулиця Покровська, будинок 90; ідентифікаційний код 31095134) основний борг у розмірі 163 904,54 грн, пеню у розмірі 13816,92 грн, 3% річних у розмірі 3261,41 грн, інфляційних втрат у розмірі 21 663,66 грн та судовий збір у розмірі 3039,70 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.01.2023.

Суддя О.В. Гулевець