Ухвала

від 26.01.2023 по справі 914/326/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.01.2023 Справа№914/326/23

Суддя Манюк П.Т., розглянувши матеріали

заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Медкосвісс (Україна), м. Львів

про забезпечення позову до подання позовної заяви

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю БМДЦ, м. Кривий Ріг

до відповідача 2: Приватного підприємства Тектоніка-Львів, м. Львів

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Медкосвісс (Україна) звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову, що подана до подання позовної заяви до суду, у якій особами, що можуть мати статус учасників справи, зазначено відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю БМДЦ (код ЄДРПОУ 30950114) та Приватне підприємство Тектоніка-Львів (код ЄДРПОУ 41112318). Згідно вказаної заяви, заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю БМДЦ та Приватному підприємству Тектоніка-Львів на загальну суму 1 942 607, 00 грн до набрання рішенням у справі законної сили.

- заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо арештованого майно та грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю БМДЦ та Приватного підприємства Тектоніка-Львів до набрання рішенням у справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що 01 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Медкосвісс (Україна) та Товариством з обмеженою відповідальністю БМДЦ укладено договір оренди обладнання № 01-04-2019-01-0. Відповідно до умов договору оренди передбачалось, що позивач зобов`язується надати відповідачу 1 в тимчасове користування на умовах оперативного лізингу, виріб медичного призначення для діагностики in vitro: марка Siemens, модель - Immulite 2000XPI, серійний № L5054, вартістю 1 942 607,00 грн. технічний стан - новий (надалі обладнання), а відповідач 1, відповідно до умов договору оренди, зобов`язується використовувати на орендованому обладнанні 100 відсотків реагентів та розхідних матеріалів, які постачатимуться позивачем, відповідно до умов договору поставки, окрім виключних випадків замовлення - специфічних реагентів, які позивач не має можливості поставити, шляхом попереднього узгодження сторонами.

Також, 01.04.2019 ТОВ Медкосвісс (Україна) та ТОВ БМДЦ уклали договір поставки № 01-04-2019-01-Р яким обумовили, що мінімальний об`єм закупки реагентів та розхідних матеріалів в місяць, які ТОВ БМДЦ повинно використовувати на орендованому у ТОВ Медкосвісс (Україна) обладнанні, становить 3 000 (три тисячі) Євро з ПДВ.

На виконання договору поставки ТОВ Медкосвісс (Україна) забезпечило поставку ТОВ БМДЦ усіх необхідних реагентів, калібраторів, контролів та інших витратних матеріалів до обладнання.

Разом з тим, 03.03.2020 між ТОВ Медкосвісс (Україна) та Приватним підприємством Тектоніка-Львів укладено договір поруки № 1/03. Згідно п. 1.1. договору поруки передбачено, що предметом цього договору є зобов`язання відповідача 2 перед позивачем відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю БМДЦ зобов`язань згідно договору оренди обладнання від 01.04.2019 № 01-04-2019-01-0, який був укладений між позивачем та відповідачем 1.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки встановлено, що зобов`язання відповідача 2 перед позивачем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основною угодою, не потребують.

Договором поруки передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) відповідачем 1 своїх зобов`язань за основною угодою у визначений в ній строк, позивач може пред`явити вимогу до відповідача 2, який несе субсидіарну відповідальність (п. 2.1 договору поруки).

Таким чином, у випадку невиконання ТОВ БМДЦ зобов`язань за договором від 01.04.2019 № 01-04-2019-01-0, ПП Тектоніка-Львів, як поручитель, несе субсидіарну відповідальність перед ТОВ Медкосвісс (Україна) за належне виконання відповідачем 1 умов основної угоди.

Всупереч умовам договору оренди, ТОВ БМДЦ протягом 2019-2022 років систематично не виконувало взяті на себе зобов`язання в частині здійснення мінімального замовлення на суму 3 000 Євро (з ПДВ), що у свою чергу впливало на роботу заявника, оскільки він недоотримував прибутки.

Так, станом на 29.08.2022 року, загальний розмір невиконаного ТОВ БМДЦ мінімального замовлення згідно договору оренди та договору поставки становив 44 913, 86 Євро, а в розрахунку на національну валюту становить 1 642 248,64 грн.

З огляду на те, що ТОВ БМДЦ не повернуло орендоване обладнання, позивачем вирішено направити лист-вимогу від 02.12.2022 № 799/1 до ПП Тектоніка-Львів, як поручителя ТОВ БМДЦ за основною угодою. Згідно даного листа позивач вимагав протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, повернути із оренди виріб медичного призначення для діагностики in vitro: Марка Siemens, Модель - Immulite 2000XPI, серійний № L5054, вартістю 1 942 607,00 грн, разом з коплектуючими та супровідною технічною документацією в стані, що був на момент передачі обладнання в оренду або перерахувати на розрахунковий рахунок вартість даного обладнання. Однак, Тектоніка-Львів, як поручитель ТОВ БМДЦ, також проігнорував вимогу позивача про повернення обладнання та не надав відповіді. Жодних дій для повернення обладнання не здійснено. Станом на сьогоднішній день, жоден з відповідачів не виконав власного зобов`язання. Надане відповідачу 1 обладнання надалі незаконно утримується останнім, без будь-яких на це правових підстав. ПП Тектоніка-Львів не забезпечило належне виконання ТОВ БМДЦ умов договору оренди, а також порушує взяті на себе зобов`язання за договором поруки.

Таким чином, вбачається, що відповідачі умисно не виконують своїх зобов`язань, що змушує позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та вимагати повернути надане в оренду обладнання. Проте, є ризик того, що у випадку зобов`язання відповідачів повернути обладнання вартістю 1 942 607,00 грн, на день подання позову, позивач не зможе отримати назад виріб медичного призначення для діагностики, а самі відповідачі можуть продати чи знищити надане в оренду обладнання.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 № 6-2552цс16 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/ зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Згідно тексту заяви про забезпечення позову, предметом позову, який заявник має намір подати до Господарського суду Львівської області, буде вимога щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю БМДЦ та Приватного підприємства Тектоніка-Львів повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Медкосвісс (Україна) виріб медичного призначення для діагностики in vitro: Марка Siemens, Модель - Immulite 2000XPI, серійний № L5054, вартістю 1 942 607,00 грн, який було передано Товариству з обмеженою відповідальністю БМДЦ згідно договору оренди обладнання від 01.04.2019 № 01-04-2019-01-0.

В якості забезпечення даного позову до його подачі до суду заявник у прохальній частині заяви просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю БМДЦ та Приватному підприємству Тектоніка-Львів на загальну суму 1 942 607, 00 грн до набрання рішенням у справі законної сили. Заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо арештованого майно та грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю БМДЦ та Приватного підприємства Тектоніка-Львів до набрання рішенням у справі законної сили.

Так, позивач маючи намір подавати позов про повернення індивідуально визначеного майна, просить арешт накласти на все майно відповідачів, що є неприпустимим.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної ним у постановах від 15.01.2019 року у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 року у справі № 911/527/119 при застосуванні такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, арешт майна має стосуватись того майна, яке належить до предмета спору.

У той же час, суд не має правових підстав накласти арешт на усе майно відповідачів та заборонити їм здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належного їм на праві власності майна, відчужувати будь-яким способом все належне їм майно, оскільки така процесуальна дія призведе до явної невідповідності заявленим позовним вимогам та безпідставно порушить права відповідача, гарантовані Конституцією України та Цивільним кодексом України в частині вільного користування належного їм майна.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно суд повинен пересвідчитися, зокрема, що:

- арешт стосується майна, яке належить до предмета спору;

- відповідач вчиняє дії, які підтверджені відповідними доказами, з метою відчуження такого майна;

- матеріали справи містять підтвердження фактичної вартості майна на яке накладається арешт.

Заявником не враховано, що у позовах про повернення майна арешт на майно може бути накладено лише на індивідуальне визначене майно і тільки на те, що відноситься до предмету спору. У такому разі в ухвалі про забезпечення позову повинні бути вказані ознаки, які ідентифікують відповідне майно і відрізняють його від іншого (однорідного або подібного) майна. При необхідності вказується місцезнаходження цього майна. Тому для того, щоб суд розглянув можливість накласти арешт на майно боржника, суду необхідно вказати його рід, вид, інші ідентифікуючі ознаки, його місцезнаходження.

Проте, у прохальній частині заяви про забезпечення позову необхідна інформація відсутня.

Таким чином, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2018 року у справі № 916/10/18.

З урахуванням наведеного вище, суд не вбачає наявності зв`язку між запропонованим заявником заходом забезпечення позову і предметом майбутньої заявленої позовної вимоги, а, отже, відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідачів та у вигляді заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо арештованого майна та грошових коштів.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним.

Заява про забезпечення позову в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 139 ГПК не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що відмова в забезпеченні позову не позбавляє заявника права на повторну подачу заяви.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Медкосвісс (Україна) про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку визначеному ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.