Рішення

від 18.01.2023 по справі 918/1102/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/1102/22

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ"

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Седляр В.В. (довіреність від 16.12.2022 року);

від відповідача: Бойчура П.В. (самопредставництво);

від відповідача: Луценко О.С. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (далі Відповідач) в якому просить стягнути 718 200,00 грн основного боргу за отриманий товар згідно Договору № 216-19 від 27.08.2019 року та 118 060,28 грн пені за порушення умов проведення розрахунків за Договором № 216-19 від 27.08.2019 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.08.2019 року між ТОВ "СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ" та ТУ ДСА України в Рівненській області було укладено Договір про закупівлю засобів інформатизації № 216-19, за умовами якого, товариство зобов`язувалось поставити замовнику 15 комплектів фіксування судового засідання в режимі звукозапису, відеозапису та відеоконференцзв`язку.

Позивач зазначає, що останній здійснив відповідачу поставку товару відповідно до актів приймання передачі товару, проте, відповідач (замовник) здійснив оплату поставленого товару лише у сумі 478 800,00 грн, сума заборгованості станом на дату складання даної позовної заяви становить 718 200,00 грн.

Позивач, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару, відповідно до п. 7.3. Договору нарахував пеню в сумі 118 060,28 грн, яку просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

03.01.2023 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за поставлений товар в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що причиною не сплати за товар є об`єктивно непереборними та пов`язані з порушенням постачальником строку постачання товару. Крім того, відповідач зазначає, що не виконання умов договору, а саме несвоєчасна та не в повному обсязі оплата за отриманий товар, спричинена відсутністю відповідних бюджетних асигнувань. Відповідач вказує, що оскільки постачальник несвоєчасно поставив товар, то підстави для нарахування штрафних санкцій за неналежне (несвоєчасне) виконання умов договору замовником відсутні.

12.01.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за поставлений товар відповідно до якої просить суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі. У вказаній відповіді на відзив позивач зазначає, що дата поставки товару та дата підписання акту приймання передачі товару суттєво різниться, оскільки відповідач, з ряду суб`єктивних причин відмовлявся підписувати акти приймання передачі. Проте, крайнім строком для оплати поставлених та належним чином прийнятих 9-ти комплектів товару згідно актів позивач вважає 19.02.2022 р. Разом з тим, позивач, посилання відповідача на відсутність коштів як одну із причин не виконання зобов`язань визнає такою, що суперечить законодавству, оскільки ст. 617 ЦКУ передбачено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "18" січня 2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2023 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахування відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні 18.01.2023 року позовні вимоги не визнають з підстав, зазначених у відзиві.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

27.08.2019 року між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Рівненській області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Секур Інтеграція" (Постачальник) було укладено договір № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації (далі - Договір), відповідно до якого, постачальник зобов`язується забезпечити постачання замовнику Комплект фіксування судового засідання в режимі звуко запису, відео запису та відеоконференцзв`язку (код за ДК 021-2015 32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо та відеоматеріалу), відповідно до умов договору (далі товар), а замовник прийняти і оплатити такий товар, на умовах, викладених у договорі (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару визначена сторонами в додатку 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1., п. 2.2. та п. 2.6. Договору, постачальник повинен поставити товар, якість якого повинна відповідати необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі. Товар повинен бути новим, невикористаним, не мати дефектів, пов`язаних з розробкою, матеріалами, якістю виготовлення. Заміна дефектного (бракованого) товару здійснюється протягом 7 (семи) робочих днів після отримання від замовника письмової претензії. У разі поставки товару неналежної якості, виявлених недоліків поставленого товару або недоліків, що виникли внаслідок допущених постачальником порушень при поставці товару, постачальник зобов`язується за свій рахунок усунути недоліки або повторно надати товар належної якості.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору сторони погодили, що ціна (сума) договору становить 1197000 грн 00 коп (один мільйон сто дев`яносто сім тисяч гривень нуль копійок), у тому числі ПДВ 199500 грн 00 коп (сто дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок). Ціна одиниці товару визначена сторонами в додатку 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Усі розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України. Замовник оплату товару здійснює на підставі Актів приймання передачі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата товару замовником здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання належним чином оформлених актів приймання передачі товару (далі акт). Зразок акту наведено в додатку 2 до договору, який є його невід`ємною частиною (п. 4.1., п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1.- п. 5.3., п. 5.7. Договору, строк постачання товару протягом 30 днів з дати підписання договору, але не пізніше 01.10.2019 року. Місце постачання товару: місцеві загальні суди згідно з додатком 3 до договору, який є його невід`ємною частиною. Датою поставки товару вважається дата доставки та підключення (монтажу) товару у приміщенні місця постачання та підписання акту відповідальною особою замовника. Право власності на товар переходить до замовника після поставки товару та підписання замовником відповідного акту прийому передачі товару.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі 0,3 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що за не оплату чи не своєчасну оплату поставленого товару замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З метою забезпечення виконання зобов`язань даного договору постачальник зобов`язується оформити та надати замовнику оригінал банківської гарантії виконання договору в розмірі 35910,00 грн (встановлюється у розмірі 3 % від суми договору). Оригінал банківської гарантії виконання постачальник зобов`язується надати замовнику в день укладення договору (п. 10.1 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 11.1. Договору).

Відповідно до додатку 1 до договору № 216-19 від 27.08.2019 р. "Специфікація, опис та технічні характеристики складових товару", найменування товару Комплект фіксування судового засідання в режимі звуко - запису, відео - запису та відеоконференцзв`язку; загальна вартість 1197000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до додатку 3 до договору № 216-19 від 27.08.2019 р. сторони погодили місце постачання та кількість, а саме: Березнівський районний суд Рівненської області - 1, Володимирецький районний суд Рівненської області - 1, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області - 1, Дубровицький районний суд Рівненської області - 1, Здолбунівський районний суд Рівненської області - 1, Корецький районний суд Рівненської області - 1, Костопільський районний суд Рівненської області - 1, Млинівський районний суд Рівненської області - 2, Рівненський міський суд Рівненської області - 4 та Рівненський районний суд Рівненської області - 2, всього 15.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1/237-19 від 18.09.2019 р. до договору від 27.08.2019 р. № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації, сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору: п.1.1. в додатку 1 до договору "Специфікація, опис та технічні характеристики складових товару" в колонці таблиці "Найменування товару" складову Комплекту фіксування судового засідання в режимі звуко запису, відео запису та відеоконференцзв`язку "Пристрій виведення зображення LG 43LW310C" замінити на "Пристрій виведення зображення LG 43LK5100PLB"; 1.2. в п. 10 таблиці додатку 3 "Розподіл постачання" до договору "Рівненський районний суд Рівненської області, 33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. П.Могили, 24" замінити на "Рівненський районний суд Рівненської області, 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 10".

Пунктом 1 додаткової угоди № 2/295-19 від 07.11.2019 р. до договору № 216-19 від 27.08.2019 р. сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору: 1.1. внести зміни до п. 14 договору в частині зазначення рахунку постачальника: IBAN: UA553209840000026003210397940; 1.2. внести зміни до п. 14 договору в частині зазначення місцезнаходження замовника: 33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 10.

Пунктом 1 додаткової угоди № 3/435-19 від 18.12.2019 р. до договору від 27.08.2019 р. № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору: п.1.1. в додатку 1 до договору "Специфікація, опис та технічні характеристики складових товару" в колонці таблиці "Найменування товару" складову Комплекту фіксування судового засідання в режимі звуко запису, відео запису та відеоконференцзв`язку "Пристрій виведення зображення LG 43LK5100PLB" замінити на "Пристрій виведення зображення телевізор LED LG 43"43LM6300PLA".

Пунктом 1 додаткової угоди № 4/492-19 від 27.12.2019 р. до договору від 27.08.2019 р. № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору: п.1.1. викласти п. 3.1. договору в наступній редакції: " 3.1. Ціна (сума) договору становить 1197000 грн (один мільйон сто дев`яносто сім тисяч гривень нуль копійок) з ПДВ, у тому числі у 2019 році 478800,00 грн з ПДВ, у 2020 році 718200,00 грн з ПДВ; 1.2. викласти п. 11.1. в наступній редакції: "11.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.09.2020, а в частині розрахунків до повного їх виконання".

Пунктом 1 додаткової угоди № 5/101-20 від 22.04.2020 р. до договору від 27.08.2019 р. № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору: п.1.1. в додатку 1 до договору "Специфікація, опис та технічні характеристики складових товару" в колонці таблиці "Найменування товару" складову Комплекту фіксування судового засідання в режимі звуко запису, відео запису та відеоконференцзв`язку (надалі - комплект) "процесор Intel Core I5 (3.5 ГТц) 4 мб, 4 потоки" в кількості 4 шт для чотирьох комплектів, які будуть поставлені Рівненському міському суді Рівненської області замінити на "процесор Intel Core I5 (3.7 ГТц) 9 мб, 6 потоків".

Пунктом 1 додаткової угоди № 6/155-20 від 29.09.2020 р. до договору від 27.08.2019 р. № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації сторони дійшли згоди внести наступні зміни до договору: п. 1.1. викласти п. 11.1. договору в наступній редакції: "11.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 16.11.2020, а в частині розрахунків до повного їх виконання".

Вказаний Договір, додатки до договору і додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Позивачем, на виконання умов Договору поставлено товар (Комплекти фіксування судового засідання в режимі звуко запису, відео запису та відеоконференцзв`язку) на загальну суму 718 200,00 грн, що підтверджується актами приймання передачі: № 4 від 10.08.2022 р. на суму 79 800,00 грн; № 6 від 10.08.2022 р. на суму 79 800,00 грн; № 7 від 10.08.2022 р. на суму 79 800,00 грн; № 9 від 10.08.2022 р. на суму 319 200,00 грн; № 10/Б від 10.08.2022 р. на суму 159 600,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару не виконав. Заборгованість за поставлений товар відповідача перед позивачем складає 718 200,00 грн.

Доказів сплати позивачу відповідачем заборгованості в сумі 718 200,00 грн грн за поставлений товар суду не подано.

Позивачем на адресу відповідача 22.08.2022 року направлено лист вих. № 99 від 18.08.2022 року в якому повідомив щодо гарантійного строку поставленого товару.

Позивачем на адресу відповідача 04.10.2022 року направлено претензію на загальну суму 761 488,77 грн (вих. №121 від 04.10.2022 року) з проханням у семиденний строк від дати пред`явлення вимоги здійснити оплату поставлених 9-ти комплектів товару на загальну суму 718 200,00 грн та суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі 43 288,77 грн.

У відповідь на вказану претензію, відповідач направив позивачу лист № 966-05/22 від 12.10.2022 р. "відповідь на претензію на за загальну суму 761 488,77 грн" зазначивши, що причини не сплати за товар є об`єктивно непереборними та пов`язані з порушенням постачальником строку постачання товару. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки постачальник несвоєчасно поставив товар, то підстави для нарахування штрафних санкцій за неналежне (несвоєчасне) виконання умов договору замовником відсутні. При цьому, вказав, що відповідач не зміг в повному обсязі виконати свої зобов`язання з незалежних від нього причин, а саме несвоєчасна та не в повному обсязі оплата за отриманий товар, спричинена відсутністю відповідних бюджетних асигнувань.

Позивачем подано суду Звіт від 03.01.2021 р. про виконання договору про закупівлю: дата укладення договору 27.08.2019 р., ціна договору про закупівлю 1 197 000,00 UAH, сума оплати за договором 478 800,00 UAH (в тому числі ПДВ 79 800,00 UAH).

Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за договором № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації від 27.08.2019 р., позивачем відповідно до п. 7.3. Договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за період з 22.08.2022 року по 19.12.2022 року 118 060,28 грн пені, згідно зазначеного в позовній заяві розрахунку.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, відповідно до яких одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов`язання, а також відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 та ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 та ч. 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Умовами договору (п. 7.3. Договору) сторони передбачили, що за не оплату чи не своєчасну оплату поставленого товару замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що факт поставки на виконання умов Договору № 216-19 про закупівлю засобів інформатизації від 27.08.2019 р., підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати повної вартості за отриманий товар, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області 718200,00 грн заборгованості.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, суд, перевіривши поданий розрахунок пені, визнає розмір заявленої позивачем до стягнення пені у сумі 118060,28 грн правомірним.

Разом з тим, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи, що з 24.02.2022р. в Україні запроваджено воєнний стан, та беручи до уваги встановлену пріоритетність здійснення видатків державного бюджету в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та зменшити заявлену до стягнення штрафні санкції (пеню) на 50%.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, а розмір пені зменшено за рішенням суду, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 12 543,90 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 10, код ЄДРПОУ 26259988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ" (04073, м. Київ, вул. С. Скляренка, буд. 5, код ЄДРПОУ 39328390) 718 200,00 грн (сімсот вісімнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) заборгованості, 59 030,14 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч тридцять гривень 14 копійок) пені, 12 543,90 грн (дванадцять тисяч п`ятсот сорок три гривні 90 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕКУР ІНТЕГРАЦІЯ" (04073, м. Київ, вул. С. Скляренка, буд. 5, код ЄДРПОУ 39328390).

Відповідач (боржник): Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 10, код ЄДРПОУ 26259988).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 січня 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк