ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2023 року м. Черкаси Справа № 910/10410/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" про стягнення 84384 грн.
Секретар судового засідання Бадика Д.Д.
Представники учасників справи:
позивач з`явилися;
відповідач не з`явився.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.
05.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю ""Лан - Україна"" (ідентифікаційний код 30384724, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд.5) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код 40526311, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, буд. 4/1) про стягнення 84384 грн заборгованості за договором про надання логістичних послуг від 12.08.2020 №92/20-Л. У позові позивач просив стягнути з відповідача 2481 грн витрат по сплаті судового збору.
17.10.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" про стягнення 84384 грн разом з усіма додатками направити за підсудністю до Господарського суду Черкаської області.
28.11.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" про стягнення 84384 грн разом з доданими до неї матеріалами та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна" про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
28.11.2022 позивач звернуся до суду з клопотання про передання справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва (а.с. 98).
30.11.2022 суддя ухвалив відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Лан - Україна" про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва; залишив позовну заяву ТОВ "Лан - Україна" без руху; установив ТОВ "Лан - Україна" строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: документів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, якими є оригінал опису вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
12.12.2022 ТОВ "Лан - Україна" подало до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
14.12.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/10410/22, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначив на 10.01.2023 на 09 год. 00 хв.
Ухвалу суду від 14.12.2022 про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи в установленому порядку, зокрема позивачу та відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.
28.12.2022 позивач подав до суду клопотання (а. с. 121), у якому просив суд розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності представника позивача.
У судове засідання 10.01.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.
10.01.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 25.01.2023 на 11 год. 00 хв.
Ухвалу суду від 10.01.2023 про відкладення розгляду справи надіслано учасникам справи в установленому порядку, зокрема позивачу та відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який відповідачу не вручений та повернутий на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" : "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 130-133).
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що станом на 05.10.2022 день подання позову до Господарського суду міста Києва, так і станом на 30.11.2022 місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код 40526311) знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, буд. 4/1. (а.с. 107).
Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи норми пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення відповідачу ухвали суду від 10.01.2023 є день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження 13.01.2023 (а. с. 130).
Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
10.01.2023 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" бути поінформованим про розгляд справи №910/10410/22 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 127).
Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
У судове засідання 25.01.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися. Відповідач не повідомив суду причини нез`явлення.
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався. На поставлені позивачем у позові запитання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України не відповів.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.
Суд ухвалив розглядати справу без участі учасників справи за наявними в ній матеріалами.
25.01.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
25.01.2023, керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав повне судове рішення у справі №910/10410/22 без його проголошення.
З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 84384 грн заборгованості за договором про надання логістичних послуг від 12.08.2020 №92/20-Л.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та надання позивачем відповідачу логістичних послуг та неналежне виконання умов договору відповідачем, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за надані послуги за договором про надання логістичних послуг від 12.08.2020 №92/20-Л.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору; невиконання договору відповідачем; розміру невиконаного грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права позивача за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:
12.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан Україна" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" (замовник) уклали договір про надання логістичних послуг №92/20-Л (а. с. 9-12), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги, а замовник зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати виконавцю за послуги.
Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема погодилися про таке:
п. 1.2 факт належного надання виконавцем послуг за цим договором підтверджується підписами замовника в актах приймання передачі товару, видатковій накладній та відповідними актами наданих послуг згідно договору;
п. 2.1 порядок надання виконавцем послуг визначається згідно з погодженим сторонами регламентом (додаток №1 до договору; на підставі замовлень замовника, складених згідно додатку №3 та №4 до договору "Форма замовлення", які є невід`ємною частиною договору, і підписується уповноваженим представником замовника;
п.2.2 - підставою для надання послуг є заявка та/або замовлення замовника;
п. 3.1.9 замовник зобов`язаний своєчасно та в повному об`ємі оплачувати послуги виконавця;
п. 5.3 строк сплати: протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем. Замовнику надається 2 (два) примірника акту наданих послуг. Акт здачі прийняття наданих послуг (один примірник) повинен бути розглянутий, підписаний замовником та повернутий виконавцю протягом 3 (трьох) календарних днів з дати його отримання, але не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня направлення акту здачі прийняття наданих послуг поштовим відправленням, засобами кур`єрської доставки або шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням електронних цифрових підписів. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень замовника , послуги вважаються наданими належним чином, а акт здачі прийняття наданих послуг погодженим сторонами, і таким, відносно якого у замовника немає зауважень;
п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє протягом 1 (одного) року.
Сторони продовжили строк дії договору до 12.08.2022 та до 31.12.2022, підписавши додаткові угоди № 1 від 06.07.2021 (а. с. 17) та №2 від 27.07.2022 (а. с. 17 на звороті).
На виконання договору у період з вересня 2020 року по серпень 2022 року позивач надав відповідачу послуги вартістю 412003,80 грн, про що сторони склали акт наданих послуг (а.с. 21- 48). Відповідач виконав грошове зобов`язання частково та сплатив позивачу за надані послуги 327619,80 грн.
На виконання договору у період з березня 2022 року по серпень 2022 року позивач надав відповідачу послуги вартістю 84384,00 грн, про що сторони склали акт наданих послуг: № 95014817 від 31.03.2022 (а. с. 43), №95014942 від 30.04.2022 (а. с. 44), №95015021 від 31.05.2022 (а. с. 45), №95015130 від 30.06.2022 (а. с. 46), №95015278 від 31.07.2022 (а. с. 47), №95015357 від 31.08.2022 (а. с. 48)
05.09.2022 позивач надіслав відповідачу лист №28-01-02 (а. с. 66) про сплату рахунків, підписання акту здачі-приймання наданих послуг/виконаних робіт та акту звірки з замовником.
16.09.2022 позивач надіслав відповідачу вимогу №36-01-02 (а. с. 70) про сплату 84384 грн заборгованості за надані послуги у період з березня по серпень 2022 року.
22.09.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №41-01-02 (а. с. 74) про сплату 84384 грн заборгованості за надані послуги у період з березня по серпень 2022 року.
Відповідач зобов`язання зі сплати за надані послуги у розмірі, вказаному у наданих позивачем рахунках на оплату від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022, від 31.08.2022 (а. с. 18-20) не виконав.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.
На підтвердження обставин, яким позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.
Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:
- виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору про надання логістичних послуг №92/20-Л від 28.08.2020;
- виконання позивачем умов договору та надання відповідачу логістичних послуг;
- у період з вересня 2020 року по серпень 2022 року позивач надав відповідачу послуги вартістю 412003,80 грн;
- відповідач виконав грошове зобов`язання частково та сплатив позивачу за надані послуги 327619,80 грн;
- розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 84384,00 грн.
Відповідач не спростував доводів позивача та не подав суду доказів виконання договору, зокрема виконання грошового зобов`язання зі сплати за надані послуги.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками процесуальних прав та виконанні обов`язку щодо доказів у суду не виникло.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору про надання логістичних послуг, неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг позивачем.
Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору про надання логістичних послуг.
За період з березня по серпень 2022 року позивач надав відповідачу логістичні вартістю 84384,00 грн. Відповідач грошового зобов`язання зі сплати 84384,00 за надані послуги не виконав. Стягнення 84384,00 грн за надані логістичні послуги є змістом позову позивача.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Одним із способів захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є примусове виконання обов`язку в натурі.
На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання й несвоєчасної оплати за наданні логістичні послуги у строк, передбачений договором. Невиконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні та отримання коштів за надані послуги.
Вимогу позивача про стягнення 84384,00 грн за надані послуги, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язання.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.
7. Розподіл судових витрат.
При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2481 грн, на підставі платіжного доручення № 5000002682 від 30.09.2022 (а. с. 4).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕРЕЯ ЕКСПО ТРЕЙДІНГ" (ідентифікаційний код 40526311, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Дашковича Остафія, буд. 4/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Україна"" (ідентифікаційний код 30384724, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд.5) 84384,00 грн (вісімдесят чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 00 копійок) заборгованості та 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2023 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 108603549 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Гладун А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні