Ухвала

від 11.01.2023 по справі 916/334/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/334/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Ахмадулліної В.Р.,

відповідача - Попової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 (головуючий суддя - Савицький Я.Ф., судді: Діброва Г.І., Разюк Г.П.) та рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2022 (суддя Щавинська Ю.М.)

у справі №916/334/22

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (далі - ДП "АМПУ")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний трест ЧМП"</a> (далі - ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП")

про стягнення 5501292,73 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

СУТЬ СПОРУ

1. ДП "АМПУ" (замовник) та ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" (підрядник) уклали договір підряду на виконання робіт.

2. Замовник, вважаючи, що підрядник порушив господарське зобов`язання в частині обов`язку належної реєстрації податкової накладної та здійснення розрахунку коригування, звернувся до суду із позовом про стягнення збитків у розмірі податку на додану вартість (далі - ПДВ), що не був включений до податкового кредиту через таке порушення.

3. Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у позові відмовив з мотивів недоведення факту вчинення підрядником податкового правопорушення належними доказами, а саме матеріалами податкової перевірки або актом відповідного контролюючого органу.

4. ДП "АМПУ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані рішення судів попередніх інстанцій.

5. Перед Верховним Судом постало питання щодо належності доказів у справах щодо відшкодування збитків, заподіяних вчиненням податкового правопорушення (неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних).

Підстави передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (стислий виклад)

6. Колегія суддів з`ясувала наявність протилежних висновків Верховного Суду з такого питання:

- які докази можуть підтвердити факт вчинення відповідачем податкового правопорушення у справі про стягнення збитків?

7. Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 (колегія суддів Бакуліна С.В., Губенко Н.М., Кролевець О.А.) зазначив, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

8. У той же час Верховний Суд у постановах від 03.12.2018 у справі №908/76/18 (колегія суддів Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В., Ткач І.В.), від 10.01.2022 у справі №910/3338/21 (колегія суддів Кібенко О.Р., Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.) дійшов до висновку про доведеність вчинення відповідачем податкового правопорушення безвідносно до наявності акту (довідки) перевірки чи рішення відповідного контролюючого органу як доказу.

9. Колегія суддів вважає за необхідне відступити від правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 з мотивів, викладених нижче.

Обставини справи, встановлені судами

10. 24.07.2017 ДП"АМПУ" (замовник) в особі першого заступника начальника Одеської філії та ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" (підрядник) уклали договір підряду на виконання робіт №1390-В-ОДФ-17 (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- підрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 Одеського морського порту, зазначені в Технічних вимогах (Додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) в межах ціни, визначеної в Договірній ціні (Додаток №2 до Договору, який є його невід`ємною частиною), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи;

- датою початку робіт є дата підписання акту про початок робіт. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі оформленого акту приймання-передачі закінчених робіт (акт про виконані роботи) у відповідності до розд.5 цього Договору (п.2.2);

- Договірна ціна становить 787 557 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 157 511 400,00 грн, разом договірна ціна цього Договору становить 945 068 400,00 грн з ПДВ. Договірна ціпа визначена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правил визначення вартості будівництва (зі змінами та доповненнями) та є динамічною договірною ціною (пункти 3.1 та 3.2);

- оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі отриманого від підрядника відповідного рахунку та підписаних сторонами актів за формами КБ-2в та КБ-3 у безготівковій формі, протягом 15 банківських днів від дати отримання оригіналу рахунку у розмірі вартості виконаних робіт відповідно до акту за формами КБ-2в та КБ-3 за вираховуванням суми за відкритим акредитивом згідно з п.4.1. цього Договору (п.4.8);

- підрядник зобов`язаний, зокрема, надати замовнику належним чином оформлену податкову накладну / розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України (п.7.3.3);

- у разі реєстрації підрядником податкової накладної / розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України (далі - ПК), у зв`язку з чим замовник втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, підрядник за першою вимогою замовника протягом семи календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує замовнику штраф у розмірі такого податкового кредиту (п.12.5);

- зміни та доповнення до договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п.15.1);

- підприємство / замовник та підрядник є платниками податку на прибуток та ПДВ на загальних підставах (пункти 17.2 та 17.3).

11. 24.07.2017 сторони уклали додатки до Договору: №1 Технічні вимоги на виконання робіт з будівництва об`єкту: Реконструкція причалу №7 інв. №061510 Одеського морського порту з додатками 1А, 1Б, 1В та 1Г, №2 Договірна ціна на будівництво об`єкту Реконструкція причалу №7 (інв. №061510) Одеського морського порту, що здійснюється в 2017 році, яким визначено, що договірна ціна є динамічною, визначеною згідно з ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 та складеною в поточних цінах станом на 01.06.2017, №3 Календарний графік виконання робіт.

12. Протягом 2018-2020 сторони склали низку додаткових угод, якими продовжувався строк дії договору; внесли зміни в розд.21 Договору та виклали реквізити підрядника і замовника в новій редакції; доповнили розд.18 п.18.13 та розд.4 п.4.10, виклали останні у новій редакції.

13. 30.09.2019 сторони уклали:

- акт №19/2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, відповідно до якого вартість будівельних робіт складає 32 962 422,07 грн;

- акт №19/3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, відповідно до якого вартість будівельних робіт складає 45 334,33 грн.

14. Згідно рахунку-фактури від 30.09.2019 №СФ-0000007 позивач 11.10.2019 перерахував на банківський рахунок відповідача 33 007 756,40 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 5 501 292,73 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №1536;

15. Згідно податкової накладної відповідача від 11.10.2019 №2 обсяг постачання без ПДВ складає 28 095 771,90 грн, сума податку на додану вартість - 4 682 628,65 грн.

16. 11.10.2019 відповідач зареєстрував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №6 до податкової накладної від 11.10.2019 №2, відповідно до якого сума, яка підлягає коригуванню за обсягами постачання без урахування ПДВ складає 4 093 320,42 грн, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту складає 818 664,08 грн. Причиною коригування зазначено зміну кількості (об`єму, обсягу).

17. Скоригована сума обсягу постачання без ПДВ складає 27 506 463,67 грн, а скоригована сума ПДВ - 5 501 292,73 грн.

18. 13.01.2020 позивач направив на адресу відповідача лист №71/19-06-01/Вих/19, в якому зазначив, що з метою попередження втрати адміністрацією Одеського морського порту права на податковий кредит, просить відповідача зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної та нову податкову накладну в ЄРПН.

19. 25.02.2020 відповідач направив у відповідь лист №25/02-1, у якому повідомив позивача, що ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" звернувся до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) із запитом на отримання індивідуальної податкової консультації за №19/12 (від 16.01.2020 вх. ДПС 1946/6), де докладно описав ситуацію та очікує на отримання відповіді.

20. Згідно додатку №8 до податкової декларації з ПДВ за березень 2020, позивач подав до ДПС України заяву про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та / або порушення ним граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та / або розрахунку коригування (що також вбачається з листів позивача від 16.04.2020 та 20.11.2020).

21. 25.02.2021 ЦМУ ДПС України по роботі з великими платниками податків листом повідомило позивача про направлення запитів по платниках, щодо яких подано скарги, до територіальних органів ДПС, а також про встановлення мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, визначених пп.78.1.9 п.78.1 ст.78 ПК, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України.

22. 14.05.2020 ДПС України надала податкову консультацію №2009/6/99-60-04-01-01-06/ІПК за зверненням відповідача від 19.12.2019, у якій роз`яснила відповідачу порядок реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.

23. У матеріалах справи також наявна індивідуальна податкова консультація ДПС України від 23.10.2019 №951/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, яка надана на запит позивача у аналогічній ситуації, якою роз`яснено, що постачальнику необхідно: 1) скласти на дату виявлення помилки розрахунок коригування до податкової накладної, складеної не на всю суму операції з постачання послуг. У такому розрахунку коригування мають бути виведені в нуль показники цієї податкової накладної; 2) скласти датою виникнення податкових зобов`язань (датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг) нову податкову накладну на всю суму операції.

Короткий зміст позовних вимог

24. У лютому 2022 року ДП "АМПУ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" про стягнення збитків у розмірі 5 501 292,73 грн.

25. Позовні вимоги обґрунтовані вчиненням відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №2, а також внесенням коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, що потягнуло за собою понесення позивачем збитків, оскільки останній втратив право включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5 501 292,73 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

26. Господарський суд Одеської області рішенням від 04.07.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022, у задоволені позову відмовив.

27. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким:

- твердження щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, з урахуванням принципів змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем;

- позивач має безумовне право звернення до господарського суду з позовом про стягнення збитків зі свого контрагента (відповідача), який допустив податкове правопорушення, але, за умови доведення факту такого порушення (норм податкового законодавства, вчиненого у формі протиправних дій), належними та допустимими доказами, а саме: матеріалами податкової перевірки або актом відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства;

- хибними є доводи позивача, що саме господарський суд наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення / не встановлення в діях відповідача дій протиправного характеру стосовно порушення податкового законодавства України;

- докази, які підтверджують виконання господарських операцій, а також докази у вигляді податкової накладної, розрахунку коригування, податкових консультацій не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем податкового правопорушення;

- позивач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №2, а також внесення коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, який у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише документами контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства;

- доказ, який підтверджує факт надання податкової консультації, не є доказом вчинення відповідачем податкового правопорушення;

- позивач не довів наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків.

- при наявності виданих відповідачем податкової накладної та розрахунку коригування, зареєстрованих у ЄРПН, позивач не довів завдання йому відповідачем саме реальних збитків у вигляді надлишково сплаченого ПДВ до Державного бюджету України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

28. 14.11.2022 ДП "АМПУ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

29. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо (1) застосування пп.69.2 п.69 підрозд.10 розд.XX "Перехідні положення" ПК", Закону від 03.03.2022 №2118-ІХ "Про внесення змін до ПК та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", пп.78.1.9 п.78.1 ст.78, п.201.10 ст.201 ПК; (2) допустимості доказів (ст.77 ГПК) для встановлення судом факту податкового правопорушення у разі непроведення контролюючим органом перевірки у зв`язку з встановленням мораторію на проведення перевірок та / або з інших підстав та враховуючи те, що такий акт перевірки / рішення не є абсолютним безспірним доказом (з урахуванням судової практики Верховного Суду).

30. Скаржник також зауважує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.06.2020 у справі №400/987/19 (щодо застосування приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК), від 20.06.2018 у справі №819/1383/17, від 03.08.2018 у справі №917/877/17, від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, від 11.09.2020 у справі №910/16505/19, від 15.01.2021 у справі №904/2357/20 щодо застосування п.201.10 ст.201 ПК, статей 77 та 79 ГПК (п.1 ч.2 ст.287 ГПК).

31. В обґрунтування вимог касаційної скарги також вказує:

- на підрядника як на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни належним чином скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН;

- суми ПДВ можуть бути включені до складу податкового кредиту тільки у разі належної реєстрації податкової накладної;

- відповідач склав податкову накладну за операцією з постачання послуг з порушенням норм ПК, а тому така не може бути підставою для віднесення покупцем зазначених у ній сум ПДВ до податкового кредиту;

- неможливість включення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту також підтверджується позицією податкових органів, викладеною в індивідуальній податковій консультації;

- позивач не наділений владними повноваженнями щодо самостійного підтвердження факту порушення відповідачем податкового законодавства, примушення податкових органів до перевірки тощо; позивач вичерпав усі доступні йому заходи для ініціювання такої перевірки для підтвердження протиправності дій відповідача;

- суди неправомірно зазначили, що для встановлення протиправних дій відповідача в матеріалах справи повинен бути доказ у вигляді акту (довідки) перевірки / рішення ДПС України, передбачаючи наперед, що таке рішення об`єктивно не може бути прийнято, зокрема, у зв`язку зі встановленим мораторієм;

- акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, не є єдиним та абсолютним доказом для встановлення протиправності дій відповідача, адже подання позивачем скарги до контролюючого органу є його правом, а не обов`язком;

- суд наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення / не встановлення в діях відповідача факту порушення норм податкового законодавства;

- спір у справі не вирішено, порушене право особи не захищено, а тому порушено головні принципи господарського судочинства; суд переклав вирішення даного спору на контролюючий орган - ДПС України;

- діях відповідача наявні усі елементи складу господарського правопорушення, які передбачають застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

32. 21.12.2022 надійшов відзив ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

33. Доводи відзиву в цілому збігаються із мотивами оскаржуваних судових рішень; відповідач, зокрема, вказує:

- позивач має безумовне право звернення до господарського суду з позовом про стягнення збитків зі свого контрагента (відповідача), який допустив податкове правопорушення, але, за умови доведення факту такого порушення норм податкового законодавства, вчиненого у формі протиправних дій, належними та допустимими доказами, а саме матеріалами податкової перевірки або актом відповідного контролюючого органу;

- доводи скаржника, що саме господарський суд наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення / не встановлення в діях відповідача дій протиправного характеру стосовно порушення податкового законодавства України є необґрунтованими;

- позивач не довів наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювана збитків

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

34. Верховний Суд ухвалою від 28.11.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "АМПУ", розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 21.12.2022; у судовому засіданні 21.12.2022 оголосив перерву до 11.01.2023.

35. Перевіривши матеріали справи, дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від правових висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/20686/20.

Підстави для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

36. Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що відповідач вчинив податкове правопорушення в частині складання та реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №2, а також внесення коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, що спричинило заподіяння позивачу збитків, оскільки останній втратив право включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5 501 292,73 грн.

37. Суди попередніх інстанцій у позові відмовили з мотивів недоведення наявності в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка, а саме недоведення належними та допустимими доказами факту вчинення податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №2 та внесення коригування кількісних і вартісних показників такої накладної.

38. Суди вказали, що таке правопорушення може бути підтверджене лише документами контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства. Водночас докази, які підтверджують виконання господарських операцій, а також докази у вигляді податкової накладної, розрахунку коригування, податкових консультацій не є належними і допустимими за таких обставин.

39. У свою чергу скаржник стверджує, що акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, не є єдиним та абсолютним доказом для встановлення протиправності дій відповідача, а суди наділені повноваженнями щодо самостійного встановлення / не встановлення в діях відповідача факту порушення норм податкового законодавства.

40. Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 зазначив:

" …позивачем не доведено наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме не доведено допустимими доказами факту вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкових накладних за травень 2018 року, визначення дати першої події, внесення коригування кількісних і вартісних показників до таких податкових декларацій, який у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства. Відповідно, подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання…".

41. Водночас у справі №910/3338/21 суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові з мотивів, зокрема того, що необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, а саме, доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних; зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, однак таких доказів судам не надано. Верховний Суд постановою від 10.01.2022, самостійно застосувавши положення ПК, рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

42. Також до висновку про доведеність протиправних дій відповідача в частині невиконання обов`язку скласти та зареєструвати у встановлений спосіб податкові накладні безвідносно до наявності акту (довідки) перевірки чи рішення відповідного контролюючого органу та, відповідно, задоволення позову дійшов Верховний Суд у постанові від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

43. Таким чином, існує суперечлива судова практика щодо доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме вчинення ним податкового порушення в частині складання та реєстрації податкової накладної та / або неправомірного коригування до податкових накладних, яке позбавило позивача права на податковий кредит.

44. Згідно зі ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

45. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

46. Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 31.03.2015 №1-рп/2015).

47. Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення КСУ від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

48. Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumгrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

49. Відтак, існування протилежних висновків щодо застосування зазначених вище положень закону фактично суперечить вимогам щодо правової передбачуваності і правової визначеності, що унеможливлює здійснення особою, як має намір звернутись до суду, ефективний захист її прав та законних інтересів. Така ситуація фактично ставить під сумнів можливість реалізації позивачем права на ефективний судовий розгляд.

50. Колегія суддів вважає, що існують підстави для відступу від висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20.

51. Статтею 2 ГПК передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

52. Відповідно до ст.13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

53. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 ГПК).

54. Згідно зі ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

55. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК).

56. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК).

57. Відповідно до ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

58. Скаржник у касаційній скарзі вказав, що суди, зазначаючи, що для встановлення протиправності дій відповідача необхідно надати доказ у вигляді акту (довідки) перевірки / рішення ДПС України, одночасно наперед передбачили, що такий доказ об`єктивно не може бути отримано, зокрема, у зв`язку зі встановленим законодавчим мораторієм на проведення позапланових документальних перевірок.

59. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

60. Як зазначалося, завданнями господарського судочинства, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст.2 ГПК).

61. Підхід, за якого єдиним належним доказом є акт або рішення відповідного контролюючого органу, отримати який на даний час фактично неможливо, а у майбутньому можливо буде лише зі спливом невизначеного проміжку часу, що зумовлено запровадженням та дією відповідного мораторію, вбачається таким, що порушує право особи на розгляд її справи упродовж розумного строку.

62. Отже, колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що суд наділений повноваженнями самостійно встановлювати в діях відповідача факт порушення норм податкового законодавства. У протилежному випадку спір у справі не буде вирішено, порушене право особи залишиться не захищеним, що спричинить порушення завдань та принципів господарського судочинства.

63. Відповідно до ч.1 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

64. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (ч.1 ст.303 ГПК).

65. Враховуючи зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до вимог ч.1 ст.302 ГПК з огляду на необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 з наведених в ухвалі мотивів.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Справу №916/334/22 передати на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко

Відповідно до ч.3 ст.314 Господарського процесуального кодексу України ухвалу оформила суддя Кібенко О.Р.