Рішення

від 05.09.2007 по справі 15/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"05" вересня 2007 р.                                                                            Справа  № 15/239

 за позовом              Селянське фермерське господарство ( СФГ ) "8 Березня"  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Нива"       

про   примусове виконання зобов'язання по договору

                                                                                                       Суддя  Коломис В. В.

Представники:

Від позивача  :  Балан М.Д. (дов. в справі)

Від відповідача :  Цимбалюк І.О. (дов. №204 від 23.04.07р.)    

СУТЬ СПОРУ:   Позивач - селянське фермерське господарство ( СФГ ) "8 Березня" с.Ільпибоки, Демидівського району,  Рівненської області   просить суд з врахуванням  здійснених уточнень (а.с.42) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства (ТОВ СП) "Нива" с.Козин, Радивилівського району, Рівненської області 37900,00 кг цукру за ціною 2,70 грн. за 1 кг, а всього на загальну суму 102300,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує, насамперед, невиконанням відповідачем в повному обсязі вимог договору купівлі-продажу незавершеного виробництва б/н від  25.09.05р. Як вказує позивач, пунктом 2.2 згаданого договору передбачено, що розрахунки за незавершене виробництво здійснюються покупцем шляхом перерахування 50% вартості незавершеного виробництва грошовими коштами, а решта 50% цукром.

Оскільки ціна предмету договору становить 204600,00 грн.,  відповідачем сплачено грошовими коштами 102300,00 грн., зважаючи на обставини у справі та діюче законодавство, відповідно з яким ціна цукру по зобов'язаннях складає 2,70 грн. за 1 кг, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний йому поставити 37900,00 кг.

Враховуючи це, просить позов задоволити.

Відповідач наявність заборгованості по поставці цукру на загальну суму 102300,00 грн. не оспорює. При цьому відповідач оспорює  ціну та відповідно кількість цукру, яку має поставити підприємство.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, як кожному окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, суд встановив та врахував таке.

25 вересня 2005 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу незавершеного будівництва (далі договір, а.с.3-4), на виконання умов якого відповідач за Актом прийому-передачі від 25.09.05р. (а.с.5) прийняв незавершене виробництво (посіви цукрового буряка), що знаходяться за адресою: с.Ільпибоки, на загальну суму 204600,00 грн..

Відповідно до п.2.2 Договору, розрахунки за придбане незавершене виробництво  здійснюються покупцем грошовими коштами шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в двохденний строк з дня підписання Акта прийому-передачі, решту 50% - цукром.

Внесені у п.2.2 Договору виправлення стосовно ціни, за якою має бути поставлений цукор, а саме 2,80 грн. за 1 кг, встановлені необґрунтованими судовими рішеннями у справі №11/167 (а.с. 29-40) і відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України не потребують повторного доказування.

Крім того, вищезазначеними судовими рішеннями встановлено, що відповідач зобов'язаний поставити позивачу в порядку проведення розрахунків за договором цукор-пісок на загальну суму 102300,00 грн. Зазначена обставина не оспорюється  відповідачем у справі.

Стосовно ціни та відповідно кількості цукру, яку зобов'язаний поставити відповідач позивачу на остаточне виконання умов договору, то суд врахував таке.

Як з'ясовано судом і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, 16 березня та повторно 11 квітня 2007 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, щодо поставки цукру на загальну суму 102300,00 грн. (по цінах, що склалися на момент пред'явлення вимоги).

Відповідачем, що останнім і не оспорюється, цукор-пісок поставлений не був.

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена  з його умов,- за ціною, що визначається відповідно до статті 632 ЦК України.

При цьому, частиною 3 статті 691 ЦК України передбачено, що у разі, якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент  укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до ст.530 ЦК України.

Враховуючи наявність в матеріалах справи  різноманітних довідок про ціну цукру-піску, наданих безпосередньо сторонами, які є відмінними, суд, у відповідності до ст. 38 ГПК України направив відповідні запити до Головного управління агропромислового розвитку Рівненської області та Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області, щодо надання інформації про середню ціну на цукор станом на 25 вересня 2005 року (момент укладення договору), 01 квітня та 20 квітня 2007 року (момент, коли з боку відповідача почало мати місце прострочення виконання).

Оскільки Держаною інспекцією з контролю за цінами були надані не статистичні дані, господарським судом була прийнята до уваги інформація надана Головним  управлінням агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації №07/2314 від 15.08.07р.

Як вбачається з останньої, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.05р. за № 289 "Про встановлення граничного розміру квоти та мінімальної ціни на виробництво і реалізацію цукру у період з 01.09.05р. по 01.09.06р." мінімальна ціна за 1 тонну з ПДВ становила 2370 грн. При цьому, у квітні 2007 року оптово-визначна ціна на цукор на заводах становила, відповідно 3420,00 грн. з ПДВ, що відповідало відповідній Постанові Кабінету Міністрів України від 20.02.06р. за №171.

Враховуючи викладене, суд,  з огляду на норми матеріального права, дійшов висновку, що ціна, яка підлягає застосуванню в даному випадку становить 2895,00 грн. за 1 тонну ((2370,00+3420,00):2)).

Відтак, відповідач зобов'язаний поставити позивачу 35337,00 кг цукру-піску (102300,00:2895,00).

Посилання відповідача на необхідність застосування в даному випадку ч.4 ст.632 ЦК України, не заслуговує на увагу, оскільки спростовується вищевикладеним.

Оскільки відповідач доказів поставки позивачу 35337 кг цукру суду не подав, позовні вимоги про його примусове стягнення обґрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і на підставі ст.ст.. 509, 525, 526, 530, 655, 691, 692 ЦК України підлягають до задоволення.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права, на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю спільного  підприємства "Нива" (с.Козин, Радивилівський район, Рівненська область, р/р 26002002531 в РФ КБ "Західінкомбанк", МФО 333614, код ЄДРПОУ 32404621) на користь позивача  Селянсько фермерського господарства (СФГ) "8 Березня" (с.Ільпибоки, Демидівський район, Рівненська область, р/р 260033639 в АПБ "Аваль" м.Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 30160359) - 35,337 тонн цукру по ціні 2895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. за 1 тонну на загальну суму 102300 (сто дві тисячі триста) грн. 00 коп.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю спільного  підприємства "Нива" (с.Козин, Радивилівський район, Рівненська область, р/р 26002002531 в РФ КБ "Західінкомбанк", МФО 333614, код ЄДРПОУ 32404621) на користь позивача  Селянсько фермерського господарства (СФГ) "8 Березня"  (с.Ільпибоки, Демидівський район, Рівненська область, р/р 260033639 в АПБ "Аваль" м.Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 30160359) - 1023 (одна тисяча двадцять три) грн. 00 коп. сплаченого державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплачених інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті в позові відмовити.

   Суддя                                                                Коломис В. В.

підписано "01" жовтня 2007 р.