Постанова

від 18.01.2023 по справі 500/6551/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/6551/21 пров. № А/857/15519/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гудима Л. Я.,

Гуляка В. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (прийняте у м. Тернополі суддею Мандзієм О. П.; складене у повному обсязі 20 жовтня 2022 року) в справі № 500/6551/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Юлії Миронівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» (далі ТОВ «ВВА», Товариство) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю. М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 67011748 від 05.10.2021 протиправними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67011748 від 05.10.2021, винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю. М.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю. М. неправомірно винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67011748 з примусового виконання постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 07.09.2021 № 021, яка винесена Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області), позаяк Товариство у визначений законодавством спосіб оскаржило вказаний виконавчий документ до суду. Відтак, такий виконавчий документ не набрав законної сили, а відповідачем безпідставно не враховано цієї обставини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ТОВ «ВВА», яке вважає, що судом першої інстанції не враховано та не надано належної оцінки обставинам, доказам та доводам, котрі наводились позивачем, що у наслідку призвело до постановлення незаконного судового рішення. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вимоги апеляційної скарги, з покликанням норми законодавства та судову практику Європейського Суду з прав людини, обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви.

Представник апелянта Ковальчук Н. О. подала до суду клопотання про апеляційний розгляд справи без участі представника позивача (апелянта).

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 07.09.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області винесло постанову за № 021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на ТОВ «ВВА» накладено штраф у розмірі 659 520,00 грн.

04.10.2021 на адресу Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшов супровідний лист (заява) № 08.3/837-21 від 29.09.2021 про примусове виконання вказаної вище постанови ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 07.09.2021 за № 021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

05.10.2021 головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю. М. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67011748 з виконання виконавчого документа зазначеної вище постанови ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 07.09.2021 за № 021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вважаючи такі дії державного виконавця та постанову про відкриття виконавчого провадження протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що за сукупністю встановлених обставин оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2021 ВП № 67011748 винесена державним виконавцем в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, з дотриманням принципів обґрунтованості та законності у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування, а доводи позивача та надані ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі Закон № 1404-VІІІ ).

Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження визначено як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (пункт 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами першою та п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як видно з постанови ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 07.09.2021 № 021, до ТОВ «ВВА» застосовано стягнення, передбачене статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

За приписами частин першої та третьої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

А пунктом 13 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб`єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 (далі Порядок № 1177), згідно із пунктом 2 якого на суб`єктів господарювання накладається стягнення у виді штрафу відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 6 Порядку № 1177 визначено, що суб`єкт господарювання перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держпродспоживслужбу або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова про накладення штрафу обов`язкова для виконання суб`єктом господарювання. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку. Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття (пункт 7 Порядку № 1177).

Частинами першою, другою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Тобто, постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» є виконавчим документом, який може бути пред`явлений до примусового виконання шляхом подання відповідної заяви стягувачем протягом трьох місяців, які обчислюються з дня набрання такою вимогою законної сили.

Як видно з матеріалів справи, Товариство в 15-денний термін після отримання постанови оскаржило її до суду, проте не повідомило про це ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

Відтак, ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області вказало у постанові від 07.09.2021 № 021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», що така набрала чинності 07.09.2021, отже, строк пред`явлення її до виконання становить 07.11.2021.

Копія постанови була надіслана суб`єкта господарювання листом з повідомленням про вручення від 10.09.2021 (а. с. 46).

Далі ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області із заявою № 08.3/837-21 від 29.09.2021 надіслало постанову від 07.09.2021 № 021 про накладення стягнень з відміткою про набрання чинності для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яка була отримана останнім та зареєстрована 04.10.2021.

Позаяк вказана постанова відповідала усім вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», на наступний робочий день 05.10.2021, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67011748 (а. с. 47, 48).

Що стосується оскарження постанови ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 07.09.2021 № 021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», то рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022, у справі № 500/5982/21 в задоволенні позовних вимог ТОВ «ВВА» до ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови від 07.09.2021 № 021 відмовлено повністю.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскарження в судовому порядку постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» з відміткою про набрання чинності, не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, у відповідності до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання), при тому, що державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно визначати дату набрання чинності виконавчим документом, чи надавати оцінку діям посадових осіб (органу), які звернули до виконання цей виконавчий документ і зазначили дату набрання ним чинності.

Інших обставин, які б свідчили про протиправність дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження ВП № 67011748 з примусового виконання постанови ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 07.09.2021 № 021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», яка набрала чинності та відповідає вимогам до виконавчого документа, встановлених статтею 4 Закону № 1404-VIII, позивачем не зазначено і судом такі не встановлено.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2021 ВП № 67011748 винесена державним виконавцем в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

При цьому, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то такі загалом зводяться до непогодження з рішенням суду першої інстанції та відтворюють загалом доводи позовної заяви, яким суд першої інстанції надав відповідний аналіз та спростував їх, а тому відсутня потреба для додаткової відповіді на аргументи апелянта.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 500/6551/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Гуляк Постанова складена у повному обсязі 26 січня 2023 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду