УХВАЛА
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 520/23115/21
адміністративне провадження № К/990/2310/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі №520/23115/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТІ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 позовні вимоги задоволено.
Позивач, в особі адвоката, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35000,00грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №520/23115/21 та вирішено: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17500,00грн; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17500,00грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» про ухвалення додаткового рішення. Вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00грн. Вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00грн.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 19.01.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 в частині задоволення заяви позивача та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви підприємства щодо стягнення судових витрат відмовити в повному обсязі
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження додаткової постанови апеляційного суду в касаційному порядку..
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 цього ж Кодексу дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язана із випадками порушеннями судами попередніх інстанції норм процесуального права, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України. При цьому, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.
Однак, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України.
Як убачається зі змісту спірної постанови у цій справі, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення заяви позивача, дійшов висновку, що враховуючи суть спірних правовідносин та виходячи з оцінки складності справи, обсягу наданих адвокатом товариству послуг, доведеним й співмірним розміром витрат на правничу допомогу є частина суми у розмірі 25000,00грн.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Натомість, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку на підставі цього пункту, скаржник не наводить.
Відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судом попередньої інстанції положень статті 134 КАС України, що стосується питання надання правової оцінки співмірності понесених позивачем витрат зі складністю справи та витрат присуджених до відшкодування з урахуванням досліджених у кожній конкретній справі доказів.
Поряд з цим, Верховний Суд констатує, що доводи, які стосуються дослідження і правової оцінки доказів, пов`язуються із підставою для касаційного оскаржень судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України і частини другої статті 353 КАС України (порушення норм процесуального права). Прийнятність таких доводів регламентована виключно за умови викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У той же час, мотиви касаційної скарги зводяться до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами та цитування положень процесуального закону, який регулює підстави й порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що не є тотожним питанню, що стосується відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах .
Верховний Суд наголошує, що згідно з вимогами КАС України обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі, зокрема пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Однак, таких умов у їх взаємозв`язку у касаційній скарзі контролюючим органом не наведено.
Таким чином, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України обґрунтування не узгоджується із визначеною ним підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Доводи скаржника відносно того, що дана справа розглядалась у суді першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки належить до справ незначної складності відповідно до положень статті 257 КАС України, а тому вказаний розмір відшкодування послуг, на думку скаржника, не є співмірним із складністю справи, Верховний Суд вважає помилковим та неприйнятним, оскільки відкриваючи відповідно до ухвали від 18.11.2021 провадження у справі та призначаючи справу до підготовчого судового засідання Харківський окружний адміністративний суду автоматично відніс дану справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Суд -
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі №520/23115/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТІ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2023 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 108611381 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні