Рішення

від 25.01.2023 по справі 461/4784/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4784/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом

позивач Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

(79008, м. Львів, пр. Свободи, 28, ЄДРПОУ: 02224620),

представник позивача адвокат Ганусяк Олег Ігорович

до

відповідач Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради

(79008, м. Львів, пл.. Ринок, 1, ЄДРПОУ: 44448833)

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позиції сторінта учасниківсправи,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Адвокат Ганусяк Олег Ігорович, який діє в інтересах Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ніколайчука Григорія Олександровича від 22.08.2022 року серії РАП № 738385715 до повідомлення серії ЛВ № 00113982, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП України та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову покликається на те, що 06 серпня 2022 року інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркуванням відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ніколайчуком Григорієм Олександровичем, в режимі фото/відео зйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу автомобілем марки MAN TGL 8.180 державний номер НОМЕР_1 о 17 годині 30 хвилин, вул. Свободи проспект 28, у м. Львові.

Відповідно до винесеної постанови позивач, в особі керівника, визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України. У відношенні керівника театру винесено постанову про стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Представник позивача вважає вищевказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

На проспекті Свободи, 28 у місті Львові розташована головна будівля Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. В свою чергу, художньо-виробничі майстерні театру, де виготовляються, ремонтуються та зберігаються декорації, куліси, портьєри, текстильне оформлення сцени, інші бутафорські вироби, необхідні для проведення показу оперних і балетних вистав, знаходяться за адресою вул. Куліша, 6а. Увесь театральний реквізит перед кожною окремою виставою доставляється службовим автомобілем МАП ВС0850П та розвантажується позаду головної будівлі театру. Відтак, доставка реквізиту здійснюється службовим транспортом та розвантажується поруч із театром та відповідно зумовлена виробничою необхідністю, оскільки без змоги розвантажити театральний реквізит неможливо здійснити показ вистави в цілому.

Крім цього, представник позивача стверджує, що інспектором з паркування, в порушення вимог ст. 14-2 КУпАП, не було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки.

Також, представник позивача вважає, що справ про адміністративне правопорушення розглянута з порушенням вимог ст. 277 КУпАП, тобто поза межами строків розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Серед іншого, позивач вказує на те, що у оскаржуваній постанові відсутня інформація щодо технічного засобу за допомогою якого відбувалась фіксація правопорушення, в тому числі і щодо функціонування таких технічних засобів згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги просить задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.09.2022 позовну заяву адвоката Ганусяка О.І., який діє в інтересах Львівського національногоакадемічного театруопери табалету іменіСоломії Крушельницької,залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

29 вересня 2022 року представником позивача усунуто недоліки.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.10.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами встановленими статтею 286 КАС України.

12 грудня 2022 року від директора Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2022 року клопотання директора Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про заміну неналежного відповідача у справі задоволено. Замінено неналежного відповідача Управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на належного Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 44448833; юридична адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1). Продовжено процесуальний строк розгляду адміністративної справи.

03 січня 2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх безпідставністю.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримав.

Відповідач, згідно відзиву, просив проводити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст. 229 КАС України).

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.

Суд, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступних доводів та мотивів.

Судом встановлено, що постановою серії РАП № 738385715 від 22 серпня 2022 року інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ніколайчука Григорія Олександровича, позивача, в особі його керівника, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що 06 серпня 2022 року об 17 год 30 хв водієм транспортного засобу MAN TGL 8.180, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу, здійснено зупинку за адресою м. Львів, проспект Свободи, 28, чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно1 дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю, щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, передбачено дорожній знак «Зупинку заборонено», яким забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Отже, зупинка в зоні дії вищенаведеного знаку є забороненою для усіх транспортних засобів (окрім таксі), включаючи службовий автомобіль, що належить позивачу.

Відповідно до п.1.10 ПДР, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Поряд з цим, стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Розділом 33 ПДР передбачено зону дії заборонних знаків, зокрема для дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» передбачено зону дії від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Згідно п. 3 розділу 33 ПДР, дія знаку 3.34 "Зупинку заборонено", - поширюється на той бік дороги, на якому він встановлений.

Дія дорожнього знаку 3.34 поширюється як на проїзну частину, так і на тротуар, оскільки пунктом 1.10 ПДР встановлено, що автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

При цьому, тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Проїзна частина -елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Таким чином, виходячи з аналізу змісту значення вищевказаних термінів можна дійти висновку, що тротуар, як і проїзна частина, є складовим елементом дороги в цілому.

Відтак, дорожній знак 3.34 поширює свою дію в тому числі й на тротуар. Аналогічну правову позицію висловив у своєму рішенні від 19.12.2019 року у справі №686/13619/17 Верховний Суд.

Зокрема у вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції зазначено, що позивач, як і суди попередніх інстанцій, помилково вважають, що дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється виключно на проїзну частину вулиці (дороги), оскільки дія заборонного знаку поширюється на всю дорогу (той бік дороги, де встановлено знак), елементом якої є тротуар, саме зовнішній край якого обмежує дорогу по ширині.

Як вбачається з долучених до відзиву фотознімків, транспортний засіб MAN TGL 8.180, державний номерний знак НОМЕР_2 розміщено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 із заїздом на тротуар.

Окрім цього, з даних фотознімків видно, що транспортний засіб зупинено в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Щодо доводів представника позивача про те, що вищевказаним транспортним засобом здійснюється доставка вантажу до Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, суд зазначає, що з долучених відповідачем фотознімків фіксації правопорушення, не встановлено жодних ознак того, що в момент стоянки транспортного засобу здійснювались будь які дії щодо завантаження чи вивантаження вантажу, зокрема транспортний засіб стоїть із зачиненими дверима та відсіком для перевезення багажу.

Більше того, наводячи вказану обставину (необхідність вивантаження реквізиту), як підставу для скасування оскаржуваної постанови, позивач не вказує як необхідність розвантаження реквізиту може слугувати законною підставою для порушення Правил дорожнього руху. Зокрема, позивач не вказує яке законодавче положення дозволяє позивачу на законній підставі не дотримуватись обмежень встановлених відповідним дорожнім знаком (пунктом ПДР).

В цьому контексті слід відзначити, що згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язанийнеухильно додержуватисяКонституції Українита законівУкраїни,не посягатина праваі свободи,честь ігідність іншихлюдей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відтак, суд відхиляє наведені доводи представника позивача.

З вищенаведеного вбачається наявність і встановлення події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки на транспортному засобі MAN TGL 8.180, державний номерний знак НОМЕР_2 , який, згідно з Єдиним реєстром транспортних засобів зареєстровано за позивачем, було здійснено зупинку о 17:30 год за адресою: м. Львів, на просп. Свободи, 28, про що зазначено на матеріалах фотофіксації адміністративного правопорушення, долучених відповідачем до відзиву, у верхньому лівому куті. Даний транспортний засіб знаходився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", що не відповідає та суперечить вимогам п.8.4в і п. 3.34 розділу 33 ПДР.

Щодо тверджень представника позивача про відсутність на офіційному веб-сайті http://inspector.lviv.ua/ будь-якої інформації про зафіксовані порушення правил паркування, то такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Судом встановлено, що на вказаному веб-сайті є доступними для ознайомлення матеріали фотофіксації до оскаржуваної постанови при введенні ідентифікаторів « НОМЕР_2 » та «ЛВ00113982». Крім цього, зазначені матеріали фотофіксації долучені відповідачем до матеріалів справи.

Оцінюючи доводи представника позивача про те, що відповідачем було порушено строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2,частиною першою статті 44,статтями 44-1,106-1,106-2,162,172-10- 172-20,173,173-1,173-2,178,185,частиною першою статті 185-3,статтями 185-7,185-10,188-22,203 - 206-1, розглядаються протягом доби,статтями 146,160,185-1,212-7- 212-20- у триденний строк,статтями 46-1,51,166-9,176і188-34- у п`ятиденний строк,статтями 101-103цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбаченічастинами першою,третьоютасьомоюстатті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки),частинами першою,другоютавосьмоюстатті 152-1цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення.

Частиною 1 ст.142 КУпАП встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 2791 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбаченечастинами першою,третьоютасьомоюстатті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки),частинами першою,другоютавосьмоюстатті 152-1цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену участині першійстатті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену участині першійстатті 14-2цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідач стверджує, що інспектори з паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради не мають саме технічної можливості встановити відповідальну особу на місці вчинення правопорушення, а тому було винесено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності із зазначенням відомостей, передбачених ч. 3 ст. 2791 КУпАП. Після встановлення відповідальної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, інспектором з паркування виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, така винесена 22 серпня 2022 року до повідомлення серії ЛВ № 00113982 від 06 серпня 2022 року.

Суд враховує вищенаведені доводи відповідача, оскільки факт правопорушення був зафіксований в момент його вчинення, про що складено повідомлення серії ЛВ № 00113982 від 06 серпня 2022 року, а враховуючи те, що на місці вчинення правопорушення не було водія транспортного засобу MAN TGL 8.180, державний номерний знак НОМЕР_2 , в інспектора з паркування була очевидна необхідність у встановленні власника транспортного засобу та встановлення особи яка притягається до відповідальності, що очевидно потребувало додаткового часу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тому, відповідачем було дотримано строків накладення адміністративного стягнення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів представника позивача про неможливість належної фіксації адміністративного правопорушення технічним засобом LOGIC INSTRUMENT Fieldbook K80V2.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з оскаржуваної постанови та відзиву, фотофіксація адміністративного правопорушення, вчиненого 06 серпня 2022, була проведена інспектором з паркування програмно-апаратним комплексом LOGIC INSTRUMENT Fieldbook K80V2, який функціонує на основі програми «Інспектор», яка використовується для автоматизації контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, що спрямовані на вирішення задач стосовно забезпечення функцій автоматизованого контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів із застосуванням режиму фотозйомки (відеозапису) та створення відповідних доказових баз для наступної обробки та використання таких доказових баз для формування матеріалів по адміністративним правопорушенням та винесення відповідних постанов із застосуванням програмного забезпечення ЦОД, у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» №2262-VIII від 21.12.2017р. При здійсненні фіксації порушення вищенаведеним програмно-апаратним комплексом автоматично вказується на фото дата, час її проведення, що виключає будь-яке зовнішнє втручання у його роботу, що підтверджується долученими до матеріалів справи фотознімками, які здійснені за допомогою вищевказаного технічного пристрою.

Суд визнає надані відповідачем фотознімки належними та допустимими доказами у справі, які в повній мірі відображають обставини вчинення адміністративного правопорушення викладені у оскаржуваній постанові.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених у ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи доводи позивача та відповідача, дотримуючись стандартів мотивування судами своїх рішень, суд у даній справі враховує позиції Європейського суду з прав людини неодноразово висловленої у відповідних рішеннях про те, що не можна тлумачити п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент під час обґрунтування судами своїх рішень.

Суд вважає, що здобуті та досліджені в ході розгляду у суді даної справи докази є достатніми для ухвалення законного рішення у справі та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі.

Відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку суть правопорушення наведена у постанові) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку версії Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.

Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. У розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на суть правопорушення, його характер, санкцію, наведені положення можуть бути застосовані і у даній справі.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, з досліджених під час судового розгляду матеріалів справи, зокрема оскаржуваної постанови, встановлено те, що така відповідає вимогам чинного законодавства, винесена з дотриманням встановленої процедури на підставі належних та допустимих доказів уповноваженою особою. Крім того, стягнення призначене органом який виніс постанову визначено в межах санкції відповідної статті КУпАП, з врахуванням фактичних обставин справи. Таке стягнення відповідає засадам його призначення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що постанова серії РАП № 738385715 від 22 серпня 2022 року, інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ніколайчука Григорія Олександровича відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.

Зокрема, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП повністю підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема фотознімками.

Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає, що при ухваленні оскаржуваної позивачем постанови про притягнення його до відповідальності факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення був доведений поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами.

За правилами ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладенідоводи тамотиви,суд дійшоввисновку,що постановаінспектора зпаркування секторуконтролю майданчиківдля платногопаркування відділуінспекторів зпаркування управліннябезпеки департаментуміської мобільностіта вуличноїінфраструктури Львівськоїміської радиНіколайчука ГригоріяОлександровича серії РАП № 738385715 від 22 серпня 2022 року про притягнення Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, в особі його керівника, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є правомірною, а законні підстави для її скасування, як того просить представник позивача,відсутні, тому відсутні законні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241-246,286 КАС України,суд,

ухвалив:

Позовну заяву адвоката Ганусяка Олега Ігоровича, який діє в інтересах Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Постанову інспектораз паркуваннясектору контролюмайданчиків дляплатного паркуваннявідділу інспекторівз паркуванняуправління безпекидепартаменту міськоїмобільності тавуличної інфраструктуриЛьвівської міськоїради НіколайчукаГригорія Олександровича серії РАП№ 738385715від 22серпня 2022року пропритягнення Львівськогонаціонального академічноготеатру оперита балетуімені СоломіїКрушельницької,в особійого керівника,до адміністративноївідповідальності завчинення адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.122КУпАП залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Львівський національний академічний театр опери та балету

імені Соломії Крушельницької

(79008, м. Львів, пр. Свободи, 28, ЄДРПОУ: 02224620);

представник позивача адвокат Ганусяк Олег Ігорович;

відповідач Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури

Львівської міської ради

(79008, м. Львів, пл.. Ринок, 1, ЄДРПОУ: 44448833).

Повний текст судового рішення складений 25.01.2023 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.