Рішення

від 25.01.2023 по справі 341/1855/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1855/22

Номер провадження 2/341/118/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року місто Галич

Галицький районнийсуд Івано-Франківськоїобласті вскладі головуючогосудді МергеляМ.Р.розглянув упідготовчому судовомузасіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Заповіт від імені чоловіка не складався і не посвідчувався. Позивачка є спадкоємицею першої черги за законом після смерті її чоловіка, спадщину після смерті якого вона прийняла, оскільки на час смерті ОСОБА_2 постійно проживала з ним. Також, на час смерті ОСОБА_2 з ним проживав син позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він сім`ї не мав. Крім позивачки спадкоємцем першої черги за законом є її син - відповідач ОСОБА_2 . Проте, на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 відповідач разом з ним не проживав, в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, тому вважається таким, що не прийняв спадщину. Позивачка звернулась до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки, що належали спадкодавцю ОСОБА_3 , так як державні акти на право власності на спірні земельні ділянки видані після смерті спадкодавця.

З огляду на викладене, позивачка просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки:

- площею 1,0837 га, кадастровий номер: 2621285900:02:001:0219 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території села Поділля, Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_3 відповідно до державного акта від 13 вересня 2005 року, серії ІФ № 084618;

- площею 0,7026 га, кадастровий номер: 2621285901:01:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території села Поділля, Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_3 відповідно до державного акта від 19 вересня 2005 року, серії ІФ № 084860.

Ухвалою суду від 28 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 січня 2023 року.

У підготовче судове засідання 19 січня 2023 року сторони не з`явились.

Позивачка 19 січня 2023 року через канцелярію суду подала заяву, у якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові та просить суд їх задовольнити.

Відповідач 19 січня 2023 року подав до суду заяву, у якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо задоволення позову.

Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином,суд вважаєза можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, просили розгляд справи здійснювати без їхньої участі.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини у справі.

Згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Подільської сільської ради, підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).

Відповідно до довідки від 09 листопада 2022 року № 129, виданої Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, підтверджується те, що заповіт від імені ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконкомі Подільської сільської ради не складався і не посвідчувався (а. с. 16).

Те, що позивачка була дружиною спадкодавця ОСОБА_3 , підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а. с. 7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його діти ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_1 .

Проте, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 11 травня 2006 року, серії НОМЕР_3 , яке видане виконавчим комітетом Подільської сільської ради Галицького району (а. с. 8).

Відповідно до змісту позову ОСОБА_4 сім`ї не мав.

Згідно з довідкою від 14 листопада 2022 року № 134, виданою Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, підтверджується те, що на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані та проживали: мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , баба ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (а. с. 17).

Відповідно до довідки від 09 листопада 2022 року № 128, виданої Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, підтверджується те, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , він був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , теща ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а. с. 16).

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку від 13 вересня 2005 року серії ІФ № 084860 підтверджується те, що спадкодавцю ОСОБА_3 належало право власності на земельну ділянку площею 0,7026 га, кадастровий номер:2621285901:01:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 10).

Також, спадкодавцю ОСОБА_3 належало право власності на земельну ділянку площею 1,0837 га, кадастровий номер:2621285900:02:001:0219 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку від 19 вересня 2005 року серії ІФ № 084618 (а. с. 11).

Позивачка звернулась до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав.

З постанови державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Кіщук Л. І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 листопада 2022 року убачається, що нотаріус відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зв`язку з тим, що державні акти на земельні ділянки були видані після смерті спадкодавця (а. с. 12).

З листа державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Кіщук Л. І. від 17 січня 2023 року № 53/02-14 убачається, що Галицькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті проживав і був зареєстрований у с. Поділля Івано-Франківського району Івано-Франківської області, 12 лютого 2007 року заведено спадкову справу за № 104. Із заявою про прийняття спадщини та на видачу свідоцтва про право на спадщину (від 12 лютого 2007 року № 138) на спадкове майно за законом звернулась його дружина ОСОБА_1 , 1941 року народження. Інших осіб, які б звертались до Галицької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , немає.

Отже, суд установив, що на час смерті спадкодавця, його син ОСОБА_2 із ним не проживав, в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався.

Також, відповідач позовні вимоги визнає, що підтверджується його заявою від 19 січня 2023 року.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимогЦПК України.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, позивачка вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Суд установив та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом на спадкове майно, зокрема, на спірні земельні ділянки площею 0,7026 га, кадастровий номер: 2621285901:01:001:0060, та площею 1,0837 га, кадастровий номер: 2621285900:02:001:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території села Поділля, Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, що належали ОСОБА_3 . При цьому інших спадкоємців ні нотаріусом, ні судом не встановлено.

Проте, державні акти на право власності на ці земельні ділянки видані 13 вересня 2005 року та 19 вересня 2005 року після смерті спадкодавця.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд вважає, що державні акта на право власності на земельну ділянку від 13 вересня 2005 року серії ІФ № 084860 та від 19 вересня 2005 року серії ІФ 084860 від 19 вереесня 2005 року, які прийняті після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , свідчать про набуття ним права власності на спірні земельні ділянки, оскільки ОСОБА_3 розпочав процес набуття права власності на ці земельні ділянки, однак не встиг оформити за життя правовстановлюючий документ - державний акт на набуте ним майно через обставини, які від нього не залежали.

Отже, одержання у встановленому порядку державних актів на право приватної власності на спірні земельні ділянки, які спадкодавцю ОСОБА_3 видані після його смерті, є похідною подією, адже процес приватизації спірних земельних ділянок ОСОБА_3 розпочав за життя.

Таким чином, земельні ділянки площею 0,7026 га, кадастровий номер: 2621285901:01:001:0060, та площею 1,0837 га, кадастровий номер: 2621285900:02:001:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території села Поділля, Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, право власності на які спадкодавець ОСОБА_3 набув після смерті, включається до складу його спадщини і є об`єктом спадкування.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред`явленої позовної вимоги не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб.

За вказаних обставин, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна, після померлого ОСОБА_3 , той факт, що спадкодавець володів правом власності на спірні земельні ділянки та це право власності перейшло до спадкоємиці ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, а також, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 УПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 206, 211, 223, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця - її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки:

- площею 1,0837 га, кадастровий номер: 2621285900:02:001:0219 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території села Поділля, Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_3 відповідно до державного акта від 13 вересня 2005 року, серії ІФ № 084618;

- площею 0,7026 га, кадастровий номер: 2621285901:01:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території села Поділля, Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, що належала ОСОБА_3 відповідно до державного акта від 19 вересня 2005 року, серії ІФ № 084860.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 січня 2023 року.

Сторони:

позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ