Ухвала

від 18.01.2023 по справі 757/23425/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/160/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/23425/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід - Брухт» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.09.2022 року задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, що відкриті у ПАТ "БАНК ВОСТОК" МФО 307123 наступного підприємства: ТОВ «Захід - Брухт» (код ЄДРПОУ 42899429) НОМЕР_1 та зобов`язано службових осіб банківської установи надати старшому слідчому в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_8 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки вищевказаного підприємства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «Захід - Брухт» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.09.2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що в матеріалах провадження відсутні докази того, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Захід - Брухт» відповідають критеріям речових доказів, постанова є формальною.

Безготівкові кошти мають нематеріальний та неіндивідуалізовний характер, останні не можливо використати як речові докази у кримінальному провадженні, відтак накладення арешту на останні не узгоджується із заявленою метою - збереження речових доказів.

Товариство позбавлене здійснювати господарську діяльність, виконувати зобов`язання перед контрагентами через накладений арешт на грошові кошти.

Крім того, рішення слідчого судді про зобов`язання надати інформацію про залишок коштів на банківських рахунках на момент накладення арешту не відповідає вимогам закону, та по суті є тимчасовим доступом до речей і документів, який є окремим заходом забезпечення кримінального провадження.

Апелянт зазначає, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року по справі № 380/549/22 адміністративний позов ТОВ «ЗАХІД-БРУХТ» до Головного управління ДПС у Львівській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 46598 від 16.12.2021 та № 47626 від 28.12.2021. Окрім цього, даним рішенням зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «ЗАХІД-БРУХТ» (код ЄДРПОУ 42899429) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

В судове засідання представник власника майна та прокурор у кримінальному провадженні не з`явилися, хоча були завчасно повідомленими про дату та час призначеного судового розгляду.

Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що причина неприбуття у судове засідання представника власника майна та прокурора є неповажною та призводить до необґрунтованого затягування розгляду апеляційної скарги та вирішення питання щодо законності оскаржуваного судового рішення, а відтак вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутністю представника власника майна та прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, що Офісом Генерального прокуратура України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що в період 2021-2022 pp. ТОВ «НТІФПК» ВПК» (ЄДРПОУ 34466831) відобразило документальне придбання понад 4,5 тис. тон брухту міді на загальну суму понад 370 млн. грн. у ТОВ «Контес ЛТД» (ЄДРПОУ 42440252) та TOB «СК Втормет» (ЄДРПОУ 44107981), які мають ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності.

При цьому, ТОВ «Контес ЛТД» (ЄДРПОУ 42440252) відобразило документальне придбання понад 5 тис. тон брухту міді на загальну суму понад 370 млн. грн. у ТОВ «Технікс компані» (ЄДРПОУ 42683059), яке задіяне у протиправному фінансовому механізмі спрямованому на розкрадання бюджетних коштів, шляхом здійснення низки фінансових операцій з використанням реквізитів суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності та «транзитності».

ТОВ «НТІФПК» ВГІК» (ЄДРПОУ 34466831), шляхом умовного придбання хімічних компонентів та суміші вуглеводнів у TOB "АЕЄ КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 39974165), яке відобразило їх придбання у ТОВ "Пром-Хім" (ЄДРПОУ 43423662), ТОВ "Вітойл" (ЄДРПОУ 43784034), TOB "ЕЄК" Еско-Північ" (ЄДРПОУ 30732144), ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" (ЄДРПОУ 33152471), ТОВ "Системойлінженерінг" (ЄДРПОУ 38203132), ТОВ "Українська бурова компанія" (ЄДРПОУ 33750826) з подальшим здійсненням умовної переробки, шляхом надання давальницької сировини ТзДВ "ГАЛ-КАТ" (ЄДРПОУ 38456790), здійснило подальшу реалізацію мідних катодів на загальну суму понад 700 млн. грн. ТОВ "ЗАХІД-БРУХТ" (ЄДРПОУ 42899429), яке в подальшому здійснило умовну реалізацію мідних заготівок для волочіння (катанок) на загальну суму понад 500 млн. грн. в адресу ТОВ "ТД "Бердянський кабельний завод" (ЄДРПОУ 20332460), ТОВ "Інтеркабель Київ" (ЄДРПОУ 32739864), ТОВ "Алай" (ЄДРПОУ 35648326), ТОВ "ВП "Укркабель" (ЄДРПОУ 38261938), ТОВ "Європан" (ЄДРПОУ 39543889), ТОВ "ТД "Укркабель- Київ" (ЄДРПОУ 43926510), ТзОВ "Галицька кабельна компанія" (ЄДРПОУ 34904727), ТОВ "Галич-мет" (ЄДРПОУ 42895314).

Орган досудового розслідування зазначає, що службові особи ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНА І ФІНАНСОВО- ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ВПК )- (код 34466831), зловживаючи службовим становищем, в період 2021 - 2022 рр. проводили фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Контес ЛТД» (код 42440252), TOB «СК Втормет» (код 44107981), ТзДВ ТАЛ-КАТ" (код 38456790), TOB «АЕС Компані» (код 39974165), ТОВ «Захід-Брухт» (код 42899429).

Відповідно до висновків аналітичного дослідження спеціаліста ОСОБА_9 від 05.08. 2022 встановлено, що підприємством ТОВ "ЗАХІД-БРУХТ" (ЄДРПОУ 42899429) за період січень 2021 року - червень 2022 року завищено податковий кредит декларацій з податку на додану вартість у сумі 120 807 156 грн., у зв`язку з чим, в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N2755-VI (із змінами та доповненнями) за період січень 2021 року - червень 2022 року не донараховано та не сплачено до державного бюджету України та на спеціальні рахунки, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів податку на додану вартість у сумі 118 662 436 грн.

Також, в результаті огляду наданих документів, спеціалістом не підтверджується придбання підприємством ТОВ "НАУКОВО-ТЕХНІЧНА І ФІНАНСОВО- ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ВГІК" (ЄДРПОУ 34466831) по ланцюгу у підприємств ТОВ "КОНТЕС ЛТД" (ЄДРПОУ 42440252), TOB «ТЕХНІКС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42683059), ТОВ «ПРОСПЕКШН ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 39488467) продукції з номенклатурою «Брухт міді» (Код УКТЗЕД 740400) у кількості 4057,745т на загальну суму 332 211 100,00 грн. (ПДВ складає 0 грн.).

Вищезазначена схема роботи забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до ненадходження податків до бюджету держави.

Згідно відомостей, отриманих з інформаційно-аналітичної системи «Центральна база даних юридичних та фізичних осіб Державної фіскальної служби України» встановлено, що підприємством, відкрито банківський рахунок у ПАТ "БАНК ВОСТОК" МФО 307123, а саме: ТОВ «Захід - Брухт» (код ЄДРПОУ 42899429) НОМЕР_1 .

06.09.2022 рокупрокурор другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку, що відкритому у ПАТ "БАНК ВОСТОК" МФО 307123 наступного підприємства: ТОВ «Захід - Брухт» (код ЄДРПОУ 42899429) НОМЕР_1 із зобов`язанням службових осіб банківської установи надати старшому слідчому в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_8 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки вищевказаного підприємства.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.09.2022 року клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на грошові кошти, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку відкритому у ПАТ "БАНК ВОСТОК" МФО 307123 наступного підприємства: ТОВ «Захід - Брухт» (код ЄДРПОУ 42899429) НОМЕР_1 , перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на грошові кошти.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що вищезазначені грошові кошти є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Як вбачається зі змісту клопотання, вищевказані грошові кошти постановою слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 від 05.09.2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того слідчий зазначив обставини вчинення кримінальних правопорушень та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.

Відтак, доводи представника про формальність постанови слідчого колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що грошові кошти, на які прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідають критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання представника власника майна на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме спосіб накладення арешту на грошові кошти, доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на існування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року у адміністративній справі, як підставу для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене рішення не є преюдиційним для суду апеляційної інстанції.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку відкритому у ПАТ "БАНК ВОСТОК" МФО 307123 наступного підприємства: ТОВ «Захід - Брухт» (код ЄДРПОУ 42899429) НОМЕР_1 та зобов`язано службових осіб банківської установи надати старшому слідчому в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_8 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки вищевказаного підприємства, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід - Брухт» ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4