Постанова

від 23.01.2023 по справі 755/3412/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 755/3412/22

номер провадження 22-ц/824/160/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_5,

представник відповідача Школяр А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-Трейд» - Школяра Андрія Вячеславовича

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року /суддя Галаган В.І./

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-Трейд», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав на знак для товарів та послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просив суд заборонити будь-яке використання (виробництво, зберігання, пропонування до продажу, рекламування та продаж) відповідачем знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, для товарів і послуг, віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, а також інших позначень, схожих до ступеню змішування із знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , та позивач просить суд заборонити пропуск через митний кордон України товарів віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, для товарів і послуг, віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, імпорт яких здійснюється відповідачем та іншими юридичними особами і фізичними особами-підприємцями з порушенням права інтелектуальної власності позивача.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року позов задоволено частково. Заборонено будь-яке використання (виробництво, зберігання, пропонування до продажу, рекламування та продаж) Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка-Трейд» знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, для товарів і послуг, віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, а також інших позначень, схожих до ступеню змішування із знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 .

Заборонено пропуск через митний кордон України товарів віднесених до 1,4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, для товарів і послуг, віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, імпорт яких здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка-Трейд» з порушенням права інтелектуальної власності ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто судовий збір. /т. 2 а.с. 1-9/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Ніка-Трейд» - Школяр А.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що доменне ім`я « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно до сертифікату про реєстрацію доменного імені, належить ОСОБА_3 , яка є співвласником з ОСОБА_1 торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 ), а відповідач жодного відношення до вказаного вище доменного імені не має. Вказував, що з фінансово-господарських документів продукція, під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », реалізована ТОВ «ВІН-ПАРТС» була придбана таким товариством у ПП «Компанія Аверс» код ЄДРПОУ 33753324 єдиним учасником та одночасно і директором якого є ОСОБА_1 . В подальшому ОСОБА_1 будучи одним з співвласників торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернувся до суду із позовом про заборону відповідачу будь якої реалізації та зберігання товару на території України, який ним був імпортований до України і реалізований на території України оптом через ТОВ «ВІН-ПАРТС» відповідачу, що унеможливлює реалізацію товару. В свою чергу, позивач реалізувавши самостійно товар з позначенням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надав згоду на подальшу його реалізацію і такі дії не потребують укладання окремого ліцензійного договору на використання знаку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вказані обставини не були досліджені судом першої інстанції. Наголошував, що відповідач продовжує ввезення та реалізацію товарів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » власником ТМ яких є ОСОБА_4 (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_2 від 10.03.2021 року та НОМЕР_3 від 10.03.2021 року), які не є тотожними до торгової марки, що належить позивачу та ОСОБА_2 та відносяться до іншої категорії груп товарів. Наголошував також, що відповідач безпосереднє використання продукції з позначенням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розпочав після підписання контрактів в листопаді 2020 року та імпорті деяких видів продукції в грудні 2020 року. Такому використанню продукції з позначенням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » передувало підписання 01.06.2018 року з громадянкою ОСОБА_2 ліцензійного договору на використання торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво на знак для товарів та послуг НОМЕР_4).

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність її доводів. Вказував, що апелянт продовжує використовувати у своїй господарській діяльності сайт ІНФОРМАЦІЯ_3 під доменним ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якому продаються товари марковані ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1» та використовується зображення даної торговельної марки. Жодних домовленостей між позивачем і ОСОБА_4 не було, як і не було жодних домовленостей між позивачем і третьою особою. Ліцензійний договір між третьою особою і апелянтом щодо використання ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_1" відсутній. В матеріалах справи, у поданих апелянтом до суду першої інстанції заявах по суті справи, відсутні документи, що підтверджують придбання апелянтом у ТОВ «ВІН-ПАРТС» продукції. Вказував, що звернення за захистом прав направлене не на втручання у господарську діяльність апелянта, а на захист прав інтелектуальної власності позивача. Звертав увагу суду і на те, що рішення суду першої інстанції не стосується стягнення матеріальної шкоди, повернення товару, компенсації збитків, стягнення моральної шкоди, визнання договорів недійсними, направлене на захист прав інтелектуальної власності.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за її відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули права власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів і послуг, віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг. (а.с. 12, 13-18)

01.06.2018 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка-Трейд» укладено Ліцензійний договір на використання торговельної марки, відповідно до умов якого ліцензіар за Договором надає за плату ліцензіату дозвіл на використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» у підприємницькій діяльності ліцензіата на умовах простої (невиключної) ліцензії з правом видачі субліцензії. Торговельна марка може бути використана ліцензіаром у будь-який спосіб, що прямо не заборонений чинним законодавством України. (а.с. 161-163)

Згідно з Договорами, укладеними між ТОВ «Ніка-Трейд» та іноземними суб`єктами господарювання, продавці поставляють ТОВ «Ніка-Трейд» автомобільну продукцію під торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» - автомобільні фільтри, автомобільну охолоджуючу рідину, автомобільні приводні ремні, автомобільні фільтри, автомобільні та промислові мастила, рідини для каталізатора, автомобільні лампи тощо. (а.с. 197-225)

На підставі Свідоцтв на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 від 10.03.2021 року, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2 набула права власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів і послуг. Співвласником, зокрема, є ОСОБА_4 (177, 178-187, 188, 189)

12.03.2021 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Ніка-Трейд» укладено Ліцензійний договір на передачу прав на використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1». (а.с. 173-176)

На адвокатський запит представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 від 13.06.2021 року щодо завезення компанією ТОВ «Ніка-Трейд» за номером митної декларації UA100070/2021/318067 від 06.04.2021 року оливи моторної, гідравлічної торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», Київською митницею Держмитслужби ДМС України 18.06.2021 року повідомлено про те, що в зоні діяльності Київської митниці Держмитслужби за митною декларацією від 06.04.2021 року UA100070/2021/318067 здійснено митне оформлення товару «олива моторна, олива гідравлічна та олива трансмісійна», отримувачем якого являється ТОВ «Ніка-Трейд» в кількості 20 242,664 кілограм. (а.с. 22-24, 25-26)

27.06.2021 року ОСОБА_1 подано до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заяву про порушення ТОВ «Ніка-Трейд» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, вказуючи на неправомірне використання ТОВ «Ніка-Трейд» торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» без дозволу заявника. (а.с. 27-30)

13.08.2021 року ПП «Компанія Аверс», керівником та єдиним власником якої є ОСОБА_1 подано до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заяву із виправленими недоліками про порушення ТОВ «Ніка-Трейд» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, вказуючи на неправомірне використання ТОВ «Ніка-Трейд» торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» без дозволу заявника. (а.с. 31-35)

28.10.2021 року Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України Листом № 60-02/7992 повідомлено директору ПП «Компанія Аверс» ОСОБА_1 про те, що за результатами аналізу у сукупності повідомлених заявником ПП «Компанія Аверс» обставин, а також наданих заявником і відповідачем ТОВ «Ніка-Трейд» документів та інформації, у діях ТОВ «Ніка-Трейд» не виявлено ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції,у зв`язку з чим заявнику ПП «Компанія Аверс» повідомлено про відмову у початку розгляду справи за повідомленими у заяві обставинами. (а.с. 36-41)

Листом від 24.06.2022 року № 4346/125/50-2022 Дніпровським УП НП м. Києві повідомлено про те, що 19.04.2022 року було прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12021100050001133 за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 229 КК України. (а.с. 226)

За даними роздруківки з офіційного сайту ТОВ «Ніка-Трейд», Товариство завозить з-за кордону та реалізує на території України товари з ідентичним логотипом «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема, моторне масло, та відповідна продукція розміщена на сайті компанії ТОВ «Ніка-Трейд». (а.с. 43-47; 244-245)

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами статті 418 Цивільного кодексу України про те, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до статті 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно зі статтею 493 Цивільного кодексу України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (стаття 494 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частинами першою - четвертою статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається,визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака на товари і послуги визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові пояснення сторін спірних правовідносин, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 , який разом із ОСОБА_2 набув право власності на оспорюваний торговельний знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності угоди про використання знака для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як співвласниками знаку, відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» кожен з вищевказаних власників свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден не має права давати дозвіл (видавати ліцензію), укладати ліцензійний договір на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди іншого власника свідоцтва.

Всупереч вимогам Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», без згоди позивача ОСОБА_1 , як одного із власників свідоцтва на спірний знак для товарів і послуг, відповідач ТОВ «Ніка-Трейд» використовував знак способами, передбаченими частиною четвертою статті 16 вказаного Закону, тому, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивач має право заборонити відповідачу використовувати без його згоди зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг.

Доводи апеляційної скарги, про те, що позивач, реалізувавши самостійно товар з позначенням « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надав згоду на подальшу його реалізацію і такі дії не потребують укладання окремого ліцензійного договору на використання знаку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Так, відсутні докази про будь-які домовленості між позивачем і ОСОБА_4 , як і відсутні докази домовленостей між позивачем і третьою особою. Ліцензійний договір між третьою особою і апелянтом щодо використання ТМ "ІНФОРМАЦІЯ_1" на момент звернення до суду закінчив свою дію /01.12.2021 р., т. 1 а.с. 162 п. 4.2. Договору/, а з позивачем, як співвласником торгової марки взагалі не укладався.

Так, надання дозволу на використання торгової марки це уповноваження власником торгової марки іншої особи на її використання у певній сфері. При ліцензуванні торгової марки особа власника знаку не змінюється. Тобто, власник торгової марки залишається ним, він лише надає дозвіл на те, що його торгова марка використовуватиметься однією чи кількома іншими особами (фізичними та/або юридичними).

Відповідно до ч. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва.

Приписи статті 495 ЦК України вказують, що як право власника дозволяти використовувати знак, так і право перешкоджати та забороняти неправомірне використання такого знаку третім особам, є його виключними правами. Глава 75 ЦК України регламентує порядок та способи розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1107 ЦК України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього кодексу та відповідного закону. Згідно ч. 1 ст. 1113 ЦК України, за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або в повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Із викладеного вище вбачається, що власник свідоцтва на знаки для товарів і послуг серед обсягу прав, які випливають та охороняються таким свідоцтвом, наділений виключним правом дозволяти використовувати позначення та виключним правом забороняти його неправомірне використання чи перешкоджати такому використанню. Поряд із цим вказані права можуть бути передані власником свідоцтва іншій особі у способи, визначені законодавством.

Зазначене знаходить своє підтвердження й у нормах Закону України № 3689-ХІІ, проте вказаний закон не визначає та не конкретизує способи і порядок передання власником свідоцтва своїх прав іншій особі. Останні ж визначені у Главі 75 ЦК України, де передання (розпорядження) прав власника свідоцтва здійснюється на підставі договорів, а приписи ЦК України, зокрема, статті 1109 та 1113 прямо розмежовують поняття ліцензійного договору й договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та їх правову природу.

Із викладеного вище вбачається, що спосіб передачі прав на торговельну марку за ЦК України залежить, у тому числі, й від виду прав, які є предметом передачі. Тобто для передання виключних прав на знак для товарів і послуг його володілець та особа, якій передаються ці права, мають укладати договір про передачу виключних прав, який регламентовано у ст. 1113 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач продовжує ввезення та реалізацію товарів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » власником ТМ яких є ОСОБА_4 (свідоцтва на знаки для товарів та послуг НОМЕР_2 від 10.03.2021 року та НОМЕР_3 від 10.03.2021 року), які не є тотожними до торгової марки, не мають відношення до предмету розгляду справи - класів товарів 1, 4, оскільки мова йде про класи товарів 7, 11 та 12, права на які належать ОСОБА_4 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-Трейд» - Школяра Андрія Вячеславовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: