Постанова

від 23.01.2023 по справі 758/10257/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 758/10257/20

номер провадження №22-ц/824/ /2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року /суддя Захарчук С.С./,

у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» про стягнення сум, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального закладу «Театрально- видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» (далі - театр) про стягнення, з урахуванням збільшення позовних вимог, суми роялті за 2019 рік у розмірі 36 088 грн. 98 коп., а також судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено./а.с. 86-88/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції допущено невірне обрахування «календарного року» оскільки він починається в новорічний день певної календарної системи, і закінчується днем перед наступним новорічним днем. Тобто, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня. Тобто, перший календарний рік з моменту укладення договору між Сторонами закінчився 31.12.2018 року, а не 01.11.2019 року. Наголошував на невідповідності обставинам справи, і як результат -хибним висновком, а саме, прийняття судом першої інстанції у якості доказу відповіді відповідача, із зазначенням сум та строків, але одночасне посилання на відсутність вказаних обставин як доказу. Згідно даного листа від 26.06.2020 року сума продажу всіх білетів на виставу «ІНФОРМАЦІЯ_1» у 2019 (календарному) році склала 1 491 280,00 грн. що дозволяє встановити необхідні у справі обставини. Відповідно, і донараховані за час розгляду справи інфляційні збитки та три проценти річних мають підстави для стягнення, як і витрати на правову допомогу.

Заступник директора комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» Собуцький Б. звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказував, що ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 03.01.2023 р., рішення судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про часткове задоволення позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 01.11.18 між ОСОБА_1 (автор) і театром (правонабувач) було укладено авторський договір про передачу невиключних майнових прав інтелектуальної власності на використання твору драматичного мистецтва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору автор передає, а правонабувач набуває невиключні майнові авторські права на лібрето, як літературну частину, що описує події, що відбуваються на сцені, зазначених в акті прийому-передачі до договору, які являються результатом інтелектуальної діяльності автора, для їх використання в театрально-видовищному заході, а саме мюзиклу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » способами, зазначеними в п. 1.4. договору без передачі прав власності, володіння, відчуження або будь-якого іншого розпорядження твором.

Згідно з п. 1.6. договору за надання прав за цим договором правонабувач виплачує автору винагороду (роялті) у формі одноразового (паушального) платежу у розмірі 6 000 грн. за перший календарний рік дії даного договору. За кожен наступний рік дії договору автор отримує роялті у вигляді 2% від загальної суми з продажу білетів на всі відтворення мюзиклу.

Винагорода на користь автора виплачується правонабувачем в термін до 10 робочих днів з моменту підписання відповідного акту через касу правонабувача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався ч. 1 ст. 626 ЦК України якою передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 251 ЦК України строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Обґрунтовуючи позов, в частині стягнення 29 825 грн. 60 коп. роялті за 2019 рік, ОСОБА_1 вказала на те, що відповідно до листа відповідача від 26.06.20 сума продажу білетів на виставу «ІНФОРМАЦІЯ_1» у 2019 склала 1 491 280 грн.

Згідно з листом театру від 26.06.20 № 060/09-228 кількість проведених вистав «ІНФОРМАЦІЯ_1» у січні 2019 - 8 вистав, у грудні 2019 - 22 вистави. Кількість реалізованих квитків на виставу «ІНФОРМАЦІЯ_1» у січні 2019 - 2 688 квитків, у грудні 2019 - 9 000 квитків. Сума продажу всіх квитків на виставу «ІНФОРМАЦІЯ_1» за 2019 - 1 491 280 грн. Вистава «ІНФОРМАЦІЯ_1» у 2020 театром не проводилася. Згідно касової книги за 2018 ОСОБА_1 отримала через касу театру винагороду у сумі 6 000 грн. 18.11.18 (а.с. 12).

Відповідно до умов договору за перший календарний рік дії даного договору правонабувач виплачує автору винагороду у формі одноразового платежу у розмірі 6 000 грн., договір було укладено 01.11.18, а тому перший календарний рік дії договору сплинув 01.11.19.

Таким чином, сума роялті за договором повинна бути сплачена за продаж квитків у грудні 2019.

З таким висновком щодо дії договору апеляційний суд погоджується, оскільки в даному випадку п. 1.6. передбачено саме дію даного договору у календарному році, починаючи з моменту його укладення, інших трактувань зазначеного пункту не має, жодна зі сторін з роз`ясненнями щодо строку дії договору до суду не зверталась.

Таким чином, сума роялті за січень 2019 р. стягненню не підлягає, оскільки авторським договором передбачена виплата одноразового платежу за перший рік дії договору у розмірі 6000 грн, який було виплачено, що не заперечується сторонами.

Однак, відмовляючи у стягненні роялті за вистави у грудні 2019 року, суд першої інстанції вказував, що згідно листа від 26.06.20 за грудень 2019 театром було продано 9 000 квитків.

Разом з тим, у порушення вимог ЦПК України доказів розміру отриманої суми з продажу квитів на всі відтворення мюзиклу у грудні 2019 року ні позивачем, ні відповідачем суду не надано, що позбавляє суд визначити суму роялті за грудень 2019 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 29 825 грн. 60 коп. суми роялті за 2019 рік і всіх інших вимог як похідних.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується, оскільки за вказаною довідкою театру від 26.06.2020 р. /а.с. 12/ за січень 2019 р. продано 2688 білетів, за грудень 2019 р. продано 9 000 білетів, сума продажу всіх білетів становить 1 491 280 грн, що дозволяє встановити середню суму продажів за білет, а отже і суму продажів за грудень 2019 р. Середня вартість квитка становить 127, 60 грн, а отже за грудень 2019 р. прибуток становив 127, 59 * 9000 білетів, тобто 1 148 316, 22 грн.

Відповідно до п. 1.6. авторського договору сума роялті становить 2% від загальної суми з продажу білетів на всі відтворення Мюзіклу, що становить 22 966, 32 грн.

Таким чином, сума роялті, що підлягає виплаті становить 22 966, 32 грн, яка сплачується в термін до 10 робочих днів, з моменту підписання відповідного Акту.

Водночас, відповідач, як встановлено судом, ухилився від виплати роялті, у відзиві до суду першої інстанції посилався на відсутність готівкових коштів в касі театру.

Індекс інфляції представником позивача розраховано за 2020 та 2021 роки як і 3% річних по 625 ЦК України, з чим погоджується апеляційний суд, беручи базу для розрахунку 22 966, 32 грн.

Інфляційне збільшення, з урахуванням даних щодо зростання індексу інфляції по місяцям за 2020 рік становить 22 966,32 x 1.04992329 - 22 966,32 = 1 146,55 грн.

3 % річних - 22 966,32 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 688,99 грн.

Інфляційне збільшення за 2021 рік становить 22 966,32 x 1.10015334 - 22 966,32 = 2 300,15 грн.

3 % річних - 22 966,32 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 688,99 грн.

Отже, загальна сума до стягнення складає 27 791 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, позовні вимоги задоволено на 77 %, а отже судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 647, 41 грн в суді першої інстанції та 971, 12 грн в апеляційному суді, а 227, 4 грн підлягають поверненню як надмірно сплачені.

Щодо витрат на правову допомогу, заявлених у розмірі 4800 грн, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на виконання вказаних вимог, адвокатом, зокрема, надано рахунок від 14.09.2020 р. /а.с. 17/ з якого не вбачається детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. В рахунку наявний перелік робіт, без визначення часу та сум.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі ВС від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, такого розрахунку позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, задовольняючи апеляційну скаргу, апеляційним судом власноруч зроблені розрахунки як суми роялті так і інфляційний втрат та 3 % річних.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що розмір правової допомоги адвокатом не доведено.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 червня 2022 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» про стягнення сум, - задовольнити частково.

Стягнути з комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на користь ОСОБА_1 27 791 /двадцять сім тисяч сімсот дев`яносто одну/ грн.

Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на користь ОСОБА_1 647, 41 грн.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» на користь ОСОБА_1 971, 12 грн.

Повернути ОСОБА_1 227, 40 грн надмірно сплаченого судового збору.

Дані сторін: ОСОБА_1 адреса реєстрації АДРЕСА_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» м. Київ, вул. Межигірська, 2, код ЄДРПОУ 05492734.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: