Постанова

від 09.08.2007 по справі 3/561/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/561/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2007 р. 14:00

Справа №  3/561/07

Позивач: Вознесенський міськрайонний центр зайнятості (56500, м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції, 97)

Відповідач: АТЗТ «Вознесенська промислово-торгова фірма «Вікторія»(56500, м.Вознесенськ, вул.Синякова, 2)

Суддя Смородінова О.Г.

при секретарі судового засідання Вязовському М.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Морозов О.О., дов. № 05-07/09 від 03.01.2007р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення коштів, витрачених на професійну перепідготовку вивільнюваних працівників, у сумі 2702, 42 грн.

          Позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у наданому суду відзиві № 170 від 17.07.2007р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що громадянка Шинкович М.В. мала всі можливості здобути нову професію або підвищити кваліфікацію. Примусово заставити її пройти навчання або перепідготовку АТЗТ «Вознесенська промислово-торгова фірма «Вікторія»не мала права, у зв'язку з чим в задоволені позову просить відмовити.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, - суд встановив:

23.11.2005р. до Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (далі –Позивач) з питанням про сприяння в працевлаштуванні звернулась громадянка Шинкович Марія Василівна, яку 21.11.2005р. було звільнено з роботи в АТЗТ «Вознесенська промислово-торгова фірма «Вікторія»(далі - Відповідач), за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням чисельності (штату) працівників.

З метою реалізації державної програми зайнятості, службою зайнятості проводиться робота щодо професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і безробітних з метою підвищення їх конкурентної спроможності на ринку праці. У зв'язку з тим, що громадянка Шинкович М.В. за професією, з якої вона була вивільнена, не було можливості працевлаштувати за відсутності відповідної вакансії на ринку праці, позивач на підставі заяви безробітної від 26.05.2006р., згідно договору № 229 від 24.05.2006р., укладеного між Миколаївським обласним центром зайнятості та Вознесенським професійним аграрним ліцеєм, направив безробітну на перенавчання по спеціальності «кухар». Строк перенавчання за новою спеціальністю становив з 26.05.2006р. по 22.11.2006р. Загальний розмір витрат, пов'язаних з перенавчанням згідно з довідками, виданими Миколаївським обласним та Вознесенським міськрайонним центром зайнятості від 08.12.2006р. № 11-3369/08 та від27.02.2007р. № 06-417/09, становив 2702, 42 грн., в тому числі: вартість навчання —833, 91 грн., стипендія —1635, 39 грн., вартість проїзду - 233, 12 грн.

Після закінчення навчання Шинкович М.В. була знята з обліку в центрі зайнятості, як безробітна, у зв'язку з її працевлаштуванням за новою професією «кухар»у фізичної особи —підприємця Лущенко Г.М.

При цьому, згідно з наданою інформацією відповідача (Звіт про вивільнення працівників (Форма №4 ПН, графа № 10), який надано відповідачем до центру зайнятості 20.09.2005р.) Шинкович М.В. можливість підвищити кваліфікацію, чи отримати суміжну професію не надавалась, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, витрати пов'язані з підвищенням її кваліфікації або професійною перепідготовкою проводяться за рахунок підприємства, установи, організації з якого вивільнено працівника. Вказана норма знаходить своє відображення також і у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України (Лист "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" № 01-8/32 від 24 січня 1997 року).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення»у разі, якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Згідно з Положенням про державну службу зайнятості, затвердженого постановою КМУ № 47 від 24.06.1991р., одним із основних напрямків діяльності служби зайнятості є здійснення заходів щодо професійної підготовки, підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників і безробітних з метою підвищення їх конкурентної спроможності на ринку праці як у навчальних закладах системи служби зайнятості, так і в інших навчальних закладах з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів громадян. Крім того, службі надано право стягувати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»з підприємств, установ та організацій суми витрат, пов'язаних із працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою вивільнених працівників.

Відповідачем не надано доказів того, що гр. Шинкович М.В. надавалась можливість підвищити кваліфікацію, чи отримати суміжну професію, що спростовує його доводи, викладені у відзиві.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.    Позов задовольнити повністю.

2.   Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Вознесенська промислово-торгова фірма «Вікторія»(56500, м.Вознесенськ, вул.Синякова, 2; ЄДРПОУ 00309588, р/р 26003301150433 в філії «Відділення Промінвестбанку в м.Вознесенськ Миколаївської області», МФО 326289) на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (56500, м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції, 97; р/р 37171001000515 в ГУДКУ Миколаївської області, МФО 826013, ЄДРПОУ 20907848) -  заборгованість у сумі 2702, 42 грн.                                                   

Суддя О.Г. Смородінова