Ухвала

від 24.01.2023 по справі 761/2167/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2167/23

Провадження № 1-кс/761/1742/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000000480 від 20.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 437 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

19 січня 2023 року прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000000480 від 20.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 437 КК України, про арешт майна, а саме - грошових коштів у безготівковій формі, розміщені на рахунку НОМЕР_1 Державної митної служби України (43115923) відкритому в Державній казначейській службі України, в сумі 32 233 588, 41 гривень, що надійшли від ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003), та передати арештовані активи Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000480 від 20.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 437 КК України.

З клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що низка громадян російської федерації, які є кінцевими бенефіціарними власниками підприємств, що зареєстровані на території України, здійснюють фінансування в особливо великих розмірах дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, що призвело до тяжких наслідків, а також за фактом використання грошових коштів, отриманих від здійснення на території України фінансово-господарської діяльності, підконтрольних російській федерації чи її громадянам, юридичних осіб, для фінансування діяльності на території України диверсійно-розвідувальних груп, з метою ослаблення України.

З метою вчинення умисних діянь на шкоду державній та економічній безпеці України, збору та надання представникам іноземної держави допомоги в проведення підривної діяльності використовуються юридичні особи суб`єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність на території України, в тому числі ТОВ «Миколаївський Глиноземний Завод» (код 33133003), ТОВ «Компанія «Алюміній України» (код 30348178),ТОВ «Гуардон Україна» (код 33144806), та інші, кінцевими бенефіціарами яких являються громадяни російської федерації або іншим чином афілійовані з ними особи.

Також прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ЄДРПОУ 33133003) має приналежність до Об`єднаної корпорації «РУСАЛ», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_6 , який здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю вказаних підприємств.

Зокрема, як вказує прокурор, в ході проведення досудового розслідування встановлено причетність до вищевказаної протиправної діяльності засновників, бенефіціарів, а також керівників російської об`єднаної компанії «РУСАЛ», яка є одним з найбільших виробників алюмінію у світі та тісно пов`язана з керівництвом країни-агресора рф.

Прокурор наголошує, що ОК «РУСАЛ» здійснює господарську діяльність у секторах економіки, що забезпечують високу доходну частину бюджету російської федерації, яка відповідає за війну в Україні, тобто є значним джерелом доходів для ведення війни. Власники ОК «РУСАЛ» ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) мають тісні зв`язки з режимом, яким підготовлена та ведеться, всупереч статутним документам Організації Об`єднаних Націй, загарбницька війна проти України, в рамках якої здійснюються злочини проти людяності та відбувається геноцид українського народу. У такий спосіб, суб`єкт господарювання та особи, якій його фактично контролюють несуть відповідальність за матеріальну чи фінансову підтримку дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

Власниками ОК «РУСАЛ» є належна ОСОБА_6 та членам його сім`ї міжнародна компанія ПАТ «ЭН+ ГРУП» (56,88%) та належна ОСОБА_7 та Леонарду Блаватніку інвестиційна компанія «SualPartners» (25,52%).

Рішенням РНБО України від 12.10.2022 року, введеним в дію Указом Президента України від 12.10.2022 №694/2022, окрім інших, було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до громадянина рф ОСОБА_6 .

Рішенням РНБО України від 19.10.2022 року, введеним в дію Указом Президента України від 19.10.2022 №726/2022, окрім інших, було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин рф, з березня 2017 року громадянин Республіки Кіпр, уродженець м. Дрогобич, Львівська область, Україна).

Рішеннями РНБО України від 28.04.2017 («Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)») та 21.06.2018 («Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)») до ОК «РУСАЛ» (рф, 109240, місто Москва, вул. Ніколоямська, 13, будівля 1, ИНН 7709329253, ОГРН 1027700467332, КПП 770901001, ОКПО 54976909) застосовано відповідні персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Зі змісту списку афілійованих осіб міжнародної компанії ПАТ «Об`єднана компанія «РУСАЛ» за 1 півріччя 2022 року, розміщеного на офіційному сайті товариства (посилання: https://rusal.ru/investors/info/list) вбачається, що до відповідної групи осіб входять 499 фізичних та юридичних осіб, в тому числі ТОВ «Гуардон Україна» (код 33144806) та ТОВ «Компанія «Алюміній України» (код 30348178), яким належить ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003).

Згідно відомостей, отриманих від Державної митної служби України встановлено, що за даними автоматизованої системи митного оформлення у ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003) обліковується передоплата на депозитному рахунку НОМЕР_1 Держмитслужби, відкритому в Державній казначейській службі України, у сумі 32 233 588, 41 грн.

У своєму клопотанні прокурор наголошує, що на даний час наявні ризики відчуження, приховання, та перетворення майна, яким фактично володіє ОСОБА_6 , в тому числі майна, що прямо чи опосередковано належить підконтрольним ОСОБА_6 підприємствам, оскільки останній, шляхом укладання фіктивних (нікчемних) правочинів планує вивести нібито зі своєї власності активи у вигляді грошових коштів та об`єктів нерухомого майна, розташованих на території України, з метою уникнення від націоналізації таких активів Україною внаслідок повномасштабної війни, розпочатої рф проти України та українського народу, унеможливлення фінансових та правових наслідків у вигляді накладення санкцій та/або застосування заходів примусового вилучення прав власності, передбачених Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

З метою повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження, а також з`ясування об`єктивної істини по справі, враховуючи, що вказані грошові кошти, мають доказове значення у кримінальному провадженні, визнані речовими доказами, а також з метою подальшого розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави, прокурор звернувся з зазначеним клопотанням.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів викладених у клопотанні і просив задовольнити. Надав документи, що підтверджують накладення санкції на ОСОБА_6 та документи що підтверджують належність підприємства ОК «РУСАЛ».

Слідчий ОСОБА_4 підтримав клопотання і зазначив, що власниками ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» є компанії, що зареєстровані у російській федерації, дохід від господарської діяльності йде на фінансування країни-агресора.

Враховуючи те, що прокурор просить проводити розгляд клопотання про арешт майна без виклику власників майна, а майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без представників власникає необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд вказаних осіб.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п.1 ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, а саме: грошових коштів у безготівковій формі, розміщені на рахунку НОМЕР_1 Державної митної служби України (43115923) відкритому в Державній казначейській службі України, в сумі 32 233 588, 41 гривень, що надійшли від ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003).

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання, пояснень прокурора, встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Разом з тим, враховуючи суму грошових коштів на які прокурор просить накласти арешт та клопотання прокурора про передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління слідчий суддя зазначає наступне.

Европейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося (Рішення по справі "Горнсбі проти Греції", № 18357/91).

Вказане твердження, на думку суду, справедливе і для судового рішення про арешт майна, адже сама по собі наявність рішення про накладення арешту на майно, без належного механізму виконання такого рішення свідчила б про суто формальний характер такого процесуального рішення без реальних наслідків його прийняття тобто за таких умов таке рішення було б позбавлено сенсу та розумної мети. Особливістю обставин даного конкретного провадження є значний розмір грошових коштів, що зумовлює необхідність мати спеціальні знання та навички для ефективного керування такими активами, оскільки в іншому випадку неефективне керування може призвести до значних майнових збитків для власника арештованого майна, навіть за умови відсутності у тимчасового управителя таким майном недобросовісних намірів щодо його керування.

Статтею 100 КПК України, передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 5 ст. 100 КПК України, передбачає, що речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Крім того, відповідно до п. 5 Порядку зберігання речових доказів, стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 (зі змінами та доповненнями, станом на день розгляду), умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.

Пунктом 10 вказаного положення передбачено, що взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об`єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день.

При цьому, в п.11 Положення зазначено, що після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов`язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведенням оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону визначено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

Частиною першою статтею 20 Закону встановлено, що управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, а також банківськими металами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, те, що вартість арештованого майна перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління грошових коштів у безготівковій формі, розміщені на рахунку UA988999980355789000001101079 Державної митної служби України (43115923) відкритому в Державній казначейській службі України, в сумі 32 233 588, 41 гривень, що надійшли від ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003), на які накладено арешт, з метою досягнення цілей накладення арешту на майно та забезпечення досягнення завдань кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на рахунку НОМЕР_1 Державної митної служби України (43115923) відкритому в Державній казначейській службі України, в сумі 32 233 588, 41 гривень, що надійшли від ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003).

Визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42022000000000480 від 20.04.2022, шляхом передачі в порядку та на умовах ст.ст. 19 та 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління речові докази, на які накладено арешт, а саме:

- грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на рахунку UA988999980355789000001101079 Державної митної служби України (43115923) відкритому в Державній казначейській службі України, в сумі 32 233 588, 41 гривень, що надійшли від ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1