Постанова

від 24.01.2023 по справі 285/1522/15-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №285/1522/15-ц Головуючий у 1-й інст. Заполовська Т.М.

Категорія 60 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/1522/15 за заявою Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про визнання спадщини відумерлою

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 12травня 2015року, ухвалене під головуванням судді Заполовської Т.Г. у м. Новоград-Волинському,

в с т а н о в и в :

17 квітня 2015 року Новоград-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Тупальської сільської ради звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. В обґрунтування заяви зазначено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, до складу якого входять земельні частки (пай) площею 2,0884 га кадастровий номер 1824086200:04:000:0141 та площею 1,2432 га кадастровий номер 1824086200:03:000:0179, що розташовані на території Тупальської сільської ради, Новоград-Волинського району, Житомирської області. На момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 проживав один у с.Тупальці. Заповіт від його імені не посвідчувався, можливі спадкоємці із заявами про прийняття, оформлення спадщини не звертались ні до сільської ради, ні до нотаріуса. Таким чином, на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , ніхто не претендує, що відповідно до ст.1277 ЦК України є підставою для визнання спадщини відумерлою. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив визнати відумерлою спадщину названі земельні частки (пай), які залишились після смерті ОСОБА_2 , та передати їх у власність територіальної громади Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 травня 2015 року заяву задоволено.

Визнано спадщину - земельну частку (пай) площею 2,0884 га, що розташована на території Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району, вартістю 8138,93 грн, кадастровий номер 1824086200:04:000:0141, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , відумерлою.

Визнано спадщину - земельну частку (пай) площею 1,2432 га, що розташована на території Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району, вартістю 19499,07 грн, кадастровий номер 1824086200:03:000:0179, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , відумерлою. Вказані земельні ділянки, загальною вартістю 27638,00 грн, передані до територіальної громади Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції належним чином не досліджено та не встановлено фактичні обставини справи. Так, судом не з`ясовано коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , що безпосередньо впливає на обсяг її прав та інтересів. Вона є онукою ОСОБА_2 , вступила в управління та володіння спадковим майном по праву представлення, оскільки її батько ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 , також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя її дідом ОСОБА_2 , було набуто у власність земельні ділянки, що підтверджується Державними актами серії ЖТ № 070191 на земельну ділянку площею 2,0884 га, з кадастровим номером 1824086200:04:000:0141 та серії ЖТ № 8070192 на земельну ділянку площею 1,2432 га, з кадастровим номером 1824086200:03:000:0179, які розташовані на території Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району і які після смерті ОСОБА_2 увійшли до складу спадщини.

Крім того, згідно довідки, виданої Брониківською сільською радою Новоград-Волинського району, ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований і проживав у будинку АДРЕСА_1 разом із онукою - ОСОБА_4 , правнучкою - ОСОБА_5 .

Також зазначає, що за вказаною адресою вона проживає і на даний час, а до моменту смерті діда здійснювала постійний догляд за ним та його майном. Про існування оскаржуваного судового рішення їй стало відомо у жовтні 2022 року, коли стала готувати документи для оформлення спадщини.

Крім того, суд не взяв до уваги, що її не було усунуто від права на спадкування в порядку статті 1224 ЦК України і заяву про відмову від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, вона не подавала.

Вважає, що враховуючи факт спільного проживання зі спадкоємцем, вона фактично прийняла спадщину після смерті свого діда у відповідності до частини 3 статті 1268 ЦК України, проте суд першої інстанції не з`ясував чи наявні спадкоємці після смерті спадкодавця та прийняв рішення за відсутності підстав для визнання спадщини відумерлою.

УхвалоюНовоград-Волинськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 17 листопада 2022 року, по справі №285/1522/15-ц за заявою Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про визнання спадщини відумерлою частково відновлено втрачене судове провадження на підставі наданих сторонами матеріалів.

Керівник окружної прокуратури подав відзив апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін із тих підстав, що ОСОБА_1 не має права на спадкування майна після смерті ОСОБА_2 .

У судове засідання учасники справи не з`явилися. ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі та підтримала доводи апеляційної скарги. Брониківський сільський голова у своїй заяві визнав апеляційну скаргу і не заперечив проти її задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Тупальці, Новоград-Волинського району, Житомирської області, що підтверджується копією актового запису про смерть №1 від 05.01.2005 та копією свідоцтва про смерть від 05.01.2005 (а.с.20, 38).

За життя ОСОБА_2 набув право власності на земельні ділянки площею 1, 2432 га та 2,0884 га, які розташовані на території Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки (а.с.23-24 ).

Згідно копії довідки, виданої виконавчим комітетом Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області №160 від 20.03.2015 ОСОБА_2 на момент смерті проживав один, з часу його смерті до сільської ради можливі спадкоємці із заявами про прийняття (оформлення) спадщини не зверталися (а.с.25 ).

Задовольняючи заяву прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 на момент смерті проживав один, а з часу відкриття спадщини, тобто понад 10 років, до сільської ради або до нотаріуса з метою оформлення спадщини ніхто не звернувся, а відтак наявні правові підстави для визнання даної спадщини відумерлою.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, мотивуючи наступним.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Книги шостої, спадкове право, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування заповіту від імені ОСОБА_2 , тому слід вважати, що належне йому майно могло бути успадковане за законом спадкоємцями, коло яких визначене у ст.ст.1261-1266 ЦК України.

Згідно положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України).

Статтями 1263, 1264 ЦК України передбачено, що у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця, а у четверту чергу таке право за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України (спадкування за правом представлення) внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що вона є онукою померлого ОСОБА_2 і вступила в управління та володіння спадковим майном по праву представлення, оскільки її батько ОСОБА_3 - син ОСОБА_2 , також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучено копію довідки Тупальської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області №193 від 23.03.2021, де зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 12.06.2022 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.72).

Також апелянтом надано копію довідки вказаної сільської ради №233 від 13.07.2022, де зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті постійно проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані і проживали: онука - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та правнука - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Протягом шести місяців до дня смерті та на момент смерті склад сім`ї не змінювався ( а.с.68).

Документів, підтверджуючих зміну прізвища із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_1 » матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на те, що вона фактично прийняла спадщину, проживаючи в одному будинку із спадкодавцем на момент його смерті та вступивши в управління та володіння спадковим майном. У той же час, вона також зазначає, що вона є спадкоємцем свого померлого діда по праву представлення, оскільки її батько ОСОБА_3 ( син ОСОБА_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Колегія апеляційного суду, проаналізувавши всі встановлені обставини справи і надані докази, дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки право на спадкування у першу чергу після смерті ОСОБА_2 мав його син ОСОБА_3 , а не онука ОСОБА_1 .

Згідно копій вказаних вище довідок Тупальської сільської ради ОСОБА_3 не проживав із батьком і не був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , тобто не прийняв спадщину у відповідності до положень ч.3 ст.1268 ЦК України. Також у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 помер.

А згідно копії довідки Тупальської сільськоїради Новоград-Волинськогорайону Житомирськоїобласті №160від 20.03.2015 зчасу смерті ОСОБА_2 досільської радиможливі спадкоємцііз заявамипро прийняття (оформлення)спадщини незверталися (а.с.25).

Колегія суду звертає увагу на те, що у частині копій документів вказано ім`я спадкодавця « ОСОБА_7 » (заява про визнання спадщини відумерлою, Державні Акти на право власності на земельну ділянку, довідка Тупальської сільської ради № 160 від 2015, рішення сесії вказаної сільської ради від 01.12.2015), а в частині копій документів зазначено « ОСОБА_7 » (Актовий запис про смерть від 05.01.2005, свідоцтво про смерть від 05.01.2005, свідоцтво про народження ОСОБА_3 від 13.05.1960, довідка Тупальської сільської ради № 233 від 13.07.2022). Але для прийняття судового рішення по заяві прокурора це не має правового значення.

Отже, судом першої інстанції із додержанням норм матеріального і процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини справи, належним чином досліджені надані докази і постановлено законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відтак, суд апеляційної інстанції у відповідності до положень ст.375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишитибез задоволення,а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 травня 2015 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 26 січня 2023 року.