Постанова

від 24.01.2023 по справі 916/2686/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2686/16Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

Представники учасників провадження у справі не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 (про затвердження звіту арбітражного керуючого Винниченко Юрія Валентиновича про нарахування та виплату основної грошової винагороди та стягнення).

по справі №916/2686/16

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до боржника Приватного підприємства «ТОПРАК»

про банкрутство

суддя суду першої інстанції Грабован Л.І.

місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, просп. Шевченка, 29

повний текст ухвали складено та підписано: 14.09.2022

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин, що передували зверненню Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з апеляційною скаргою до суду та її зміст.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Топрак»; визнано грошові вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ПП «Топрак» у сумі 1 481 050, 21 грн.; введено процедуру розпорядження майном ПП «Топрак»; розпорядником майна ПП «Топрак» призначено арбітражного керуючого Дворніченка О.О.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 22.11.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ПП «Топрак».

Постановою Господарського суду Одеської області від 19.01.2017 ПП «Топрак» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дворніченка О.О.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 припинено повноваження арбітражного керуючого Дворніченко О.О. від виконання повноважень ліквідатора ПП «Топрак»; призначено ліквідатором ПП «Топрак» арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 апеляційну скаргу задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі №916/2686/16 скасовано.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2018 заяву арбітражного керуючого Дворніченко О.О. про дострокове припинення повноважень ліквідатора ПП «Топрак» задоволено; звільнено арбітражного керуючого Дворніченко О.О. від виконання повноважень ліквідатора ПП «Топрак»; призначено ліквідатором ПП «Топрак» арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» задоволено частково; ухвалу господарського суду Одеської області від 18.01.2018 (про заміну ліквідатора) по справі № 916/2686/16 скасовано; справу № 916/2686/16 направлено до господарського суду Одеської області для розгляду скарги комітету кредиторів на дії ліквідатора арбітражного керуючого Дворніченка О.О.; для розгляду заяви про припинення повноважень в якості ліквідатора арбітражного керуючого Дворніченка О.О.; для розгляду кандидатури від комітету кредиторів арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. в якості ліквідатора; для розгляду заяви арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про призначення ліквідатором; тимчасове виконання обов`язків ліквідатора банкрута покладено на арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. до вирішення господарським судом Одеської області питання про призначення ліквідатора в установленому Законом порядку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 звільнено арбітражного керуючого Дворніченка О.О. від виконання повноважень ліквідатора ПП «Топрак»; призначено ліквідатором ПП «Топрак» арбітражного керуючого Винниченка Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2020 замінено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», на його правонаступника ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Винниченко Ю.В. звернувся із клопотанням від 21.07.2022 (вх. №3-242/22 від 22.07.2022) про затвердження звіту ліквідатора ПП «Топрак» про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №916/2686/16 про банкрутство ПП «Топрак».

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Винниченко Ю.В. звернувся із заявою від 30.08.2022 (вх. №3-307/22 від 31.08.2022р.) про стягнення з ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на його користь невиплачену основну грошову винагороду у розмірі 402 666, 75 грн.; стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на його користь невиплачену основну грошову винагороду у розмірі 44 958, 11 грн.; видачу наказів. Арбітражним керуючим наведено наступний розподіл коштів, що підлягають стягненню: ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», сума кредиторських вимог 9 549 136, 56 грн., частка кредиторських вимог 0, 899562966, сума, що підлягає стягненню 402 666, 75 грн.; ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», сума кредиторських вимог 1 066 169, 89 грн., частка кредиторських вимог 0, 100437034, сума, що підлягає стягненню 44 958, 11 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2022 клопотання ліквідатора Приватного підприємства «Топрак» арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат - задоволено.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в сумі 633 548, 63 грн., з якої 629 906, 14 грн. основна грошова винагорода, 2010 грн. додаткова винагорода, 1632, 49 грн. витрати у справі №916/2686/16 про визнання банкрутом Приватного підприємства «Топрак».

Заяву ліквідатора Приватного підприємства «Топрак» арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича про стягнення невиплаченої основної грошової винагороди із кредиторів пропорційно кредиторським вимогам відповідно до реєстру вимог кредиторів задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на користь арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича невиплачену основну грошову винагороду у розмірі 402 666, 75 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича невиплачену основну грошову винагороду у розмірі 44 958, 11 грн.

Обґрунтування судового рішення.

Судом встановлено факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, у зв`язку з чим прийняв рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум.

Місцевим господарським судом враховано, що надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі, а також те, що розмір грошової винагороди, арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. у даній справі схвалений комітетом кредиторів, відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, суд його затверджує та враховуючи те, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат на кредиторів боржника є правильним як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат згідно із частиною п`ятою статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

У зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. про стягнення невиплаченої основної грошової винагороди із кредиторів пропорційно заявлених вимог, оскільки фонд оплати послуг ліквідатора кредиторами не утворювався, майна необхідного для покриття витрат не виявилось.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить:

- прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 по справі №916/2686/16, повний текст якої складено 14.09.2022, до розгляду;

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 по справі №916/2686/16, повний текст якої складено 14.09.2022, задовольнити; ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 по справі №916/2686/16, повний текст якої складено 14.09.2022 скасувати в частині, а саме: відмовити у задоволенні вимог арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича про стягнення невиплаченої грошової винагороди у розмірі 44 958, 11 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

1. Господарський суд Одеської області не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, котрі б надавали можливість встановити, що вказані вимоги заяви є обґрунтованими та неправомірними;

2. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховане те, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення в сфері господарювання за правилами ч.1 ст. 223 ГК України застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлені ГК України.

Також в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що процесуальна позиція Господарського суду Одеської області, котра викладена в ухвалі Господарського суду Одеської області від 09 вересня 2022 року по справі №916/2686/16 свідчить про недобросовісність, необґрунтованість та суперечливість, що є порушенням , правової позиції Верховного Суду.

Отже, на думку скаржника можна зробити висновок про суперечливу поведінку Господарського суду Одеської області, під час ухвалення ухвали Господарського суду Одеської області від 09 вересня 2022 року по справі №916/2686/16, як в частині визначення періоду та дат відшкодування винагороди, із порядком обчислення строків позовної давності, так із визначенням та встановленням особи кредитора із котрого слід здійснити таке відшкодування відповідно до положення статті 52 ГПК України.

4. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» в апеляційній скарзі зазначає та просить врахувати те, що Госполарським судом Одеської області не було враховано висновки щодо застосування процесуально-правовової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, котрі зазначено в апеляційній скарзі.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 (про затвердження звіту арбітражного керуючого Винниченко Юрія Валентиновича про нарахування та виплату основної грошової винагороди та стягнення) по справі №916/2686/16 - залишено без руху.

Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2481, 00 грн. у строк до 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

25.10.2022 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано квитанцію про сплату судового збору від 21.10.2022 у розмірі 2481, 00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 (про затвердження звіту арбітражного керуючого Винниченко Юрія Валентиновича про нарахування та виплату основної грошової винагороди та стягнення) у справі № 916/2686/16.

Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 у справі № 916/2686/16 на 22.11.2022 о 15:30 год.

22.11.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю у Південно-західному апеляційному господарському суді електропостачання, про що було складено довідку секретаря судового засідання від 22.11.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи № 916/2686/16 відбудеться 24.01.2023 о 15:00 год.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду від 22.11.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ПП «Топрак», до складу якого включені вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 16 536 грн. перша черга, 1 480 844, 88 грн. четверта черга, в сумі 8 051 755, 68 грн. шоста черга.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2018, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2018, визнано грошові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання грошових вимог кредитора до боржника - ПП «Топрак», на загальну суму 1 066 169, 89 грн., як вимоги забезпечені іпотекою майна боржника із внесенням до реєстру вимог кредиторів окремо.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2020 заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про заміну кредитора задоволено; замінено АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» у справі №916/2686/16 про визнання банкрутом ПП «Топрак»; ухвалено ліквідатору ПП «Топрак» Винниченку Ю.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ПП «Топрак».

Таким чином, загальна сума визнаних судом грошових вимог до ПП «Топрак» становить 10 615 306, 45 грн., з яких: 9 549 136, 56 грн. вимоги не забезпечені заставою, 1 066 169, 89 грн. забезпечені.

Згідно звіту від 21.07.2022 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №916/2686/16 про банкрутство ПП «Топрак» з моменту призначення арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. ліквідатором ПП «Топрак» до дати формування звіту (із врахуванням зміни розміру основної ви нагороди з дня введення в дію Кодексу 21.10.2019) було нараховано основну винагороду арбітражного керуючого: з 24.09.2018 по 31.12.2018 24 075, 4 грн., з 01.01.2019 по 20.10.2019 80 498, 52 грн., з 21.10.2019 по 31.12.2019 29 480, 23 грн., з 01.01.2020 по 31.08.2020 113 352 грн., з 01.09.2020 по 31.12.2020 60 000 грн., з 01.01.2021 по 30.06.2021 108 000 грн., з 01.07.2021 по 30.11.2021 97 500 грн., з 01.01.2022 по 30.06.2022 117 000 грн., що разом становить 629 906, 14 грн.; сума додаткової винагороди (з відсотки суми непогашених вимог кредиторів), погоджена забезпеченим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у листі від 1/12/04 від 12.11.2020 2010 грн.; сума витрат арбітражного керуючого складається із автоматичних відрахувань в якості плати за обслуговування банківського рахунку і складає 1632, 49 грн.

У звіті від 21.07.2022 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №916/2686/16 про банкрутство ПП «Топрак» зазначено, що станом на дату його формування, загальна сума нарахованої основної винагороди арбітражного керуючого складає 629 906, 14 грн., додаткова винагорода 2010 грн., сума витрат арбітражного керуючого 1632, 49 грн., що загалом становить 633 548, 63 грн.

Згідно рішення комітету кредиторів ПП «Топрак», оформленого протоколом №22/07-01 від 25.07.2022, щодо схвалення звіт ліквідатора №2686/16-в/07/22 від 21.07.2022 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат у справі №916/2686/16 про банкрутство ПП «Топрак» та уповноваження ліквідатора звернутися до Господарського суду Одеської області із клопотанням про затвердження звіту ліквідатора №2686/16-в/07/22 від 21.07.2022 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат у справі №916/2686/16 про банкрутство ПП «Топрак» проголосовано за.

У звіті ліквідатора арбітражним керуючим Винниченком Ю.В. зазначено, що загальна сума, отриманих від продажу ліквідаційної маси у ліквідаційній процедурі з урахуванням грошових коштів на ліквідаційному рахунку склала 273 212, 46 грн. (в тому числі 67 000 грн. від реалізації майна, що є предметом забезпечення). Згідно звіту загальна сума надходжень на ліквідаційний рахунок склала 204 579, 97 грн. та була розподілена у тому числі арбітражному керуючому Винниченко Ю.В. в сумі 182 281, 28 грн.

У клопотанні від 21.07.2022 (вх. №3-242/22 від 22.07.2022) зазначено, що ліквідатором було вжито всіх заходів та дотримано всіх вимог, передбачених розділом IV Кодексу (ліквідаційна процедура); вжито всіх можливих заходів із виявлення майна банкрута, реалізовано все майно, що було включено до ліквідаційної маси в порядку ст. 62 Кодексу, за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилося майна.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно частини четвертої Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий - Винниченко Ю.В. виконував обов`язки ліквідатора боржника до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства та і після.

Відповідно до статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

В статті 12 КУзПБ наведено права та обов`язки арбітражного керуючого, серед яких право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим є фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

У відповідності до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як встановлено колегією суддів та не заперечується учасникам справи фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражних керуючих не створювався.

Щодо стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого з кредиторів колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги скаржника та зазначає наступне.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Відповідна правова позиція щодо правомірності покладення оплати грошової винагороди та витрат на кредиторів пропорційно їх вимогам за відсутності у боржника майна викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17 та від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, не заперечується кредитором, та встановлено судом першої інстанції під час прийняття ухвали про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про банкрутство, у боржника відсутні будь-які майнові активи за рахунок яких можливо було б здійснити повну оплату послуг арбітражного керуючого.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, оплата грошової винагороди покладається пропорційно на кредиторів, з огляду на що суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку щодо стягнення коштів з кредиторів пропорційно визнаним грошовим вимогам.

Слід відзначити, що як Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так й Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого, разом з тим, останні не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Також, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16., від 04.10.2018 по справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора боржника з кредиторів пропорційно визнаним грошовим вимогам.

Так, перевіривши наведений в уточненій заяві від 30.08.2022 арбітражним керуючим Винниченко Ю.В. розподіл коштів, що підлягають стягненню, місцевим господарським судом вірно встановлено, що останній є арифметично вірним та відповідає обставинам справи та приписам законодавства.

Судом встановлено, що кошти, отримані від реалізації майна були спрямовані у тому числі арбітражному керуючому Винниченку Ю.В. у сумі 182 281, 28 грн., тобто частково є оплаченими.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог, обов`язок сплати грошової винагороди покладається на кредиторів, а саме: з ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на користь арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. невиплачену основну грошову винагороду у розмірі 402 666, 75 грн., та з ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. невиплачену основну грошову винагороду у розмірі 44 958, 11 грн.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, наведені законодавчі положення, враховуючи, що надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі, судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не наведено належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, що вимоги Арбітражного керуючого є необґрунтованими та неправомірними.

Щодо доводів апеляційної скарги про застосування наслідків спливу позовної давності, то зазначені доводи скаржником викладені в апеляційній скарзі до вимог іншого арбітражного керуючого, а саме Дарієнка В.Д.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки останні висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали було досліджено всі обставини справи та надано оцінку всім поданим доказам, отже, суд дійшов правильного висновку про стягнення саме з кредиторів пропорційно визнаним грошовим вимогам винагороди арбітражних керуючих у справі про банкрутство за виконання їх обов`язків.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

На підставі викладеного, ухвала Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 по справі № 916/2686/16 є законною та обґрунтованим, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2022 у справі №916/2686/16 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.01.2023.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяЛ.В. Поліщук