Рішення

від 26.01.2023 по справі 904/4510/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4510/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Радіо-Ера" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЩБТОРГ" (с.Кринички (3), Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 125/19 від 04.02.2019 у розмірі 215 152 грн. 46 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Радіо-Ера" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЩБТОРГ" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг № 125/19 від 04.02.2019 у розмірі 215 152 грн. 46 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг № 125/19 від 04.02.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у період з вересня по грудень 2019 року послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 215 152 грн. 46 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 227 грн. 29 коп.

Крім того, позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.57).

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №43833/22 від 13.12.2022).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.12.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Кобзаря, будинок 26, с.Кринички (3), Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, 51700 (а.с. 82).

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

З матеріалів справи вбачається, що за участю позивача, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.12.2022 була надіслана відповідачу на адресу його офіційного місцезнаходження: вулиця Кобзаря, будинок 26, с.Кринички (3), Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, 51700, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; однак, вказане поштове відправлення, в якому містилися ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.12.2022, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 96-99).

Разом з тим, судом відзначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 19.12.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 26.01.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 04.02.2019 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Радіо-Ера" (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топсіті", яке в подальшому змінило свої найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЩБТОРГ" (а.с.81-82) (далі - замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг № 125/19 (далі - договір, а.с.9-12), відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець за завданням замовника бере на себе зобов`язання надати послуги, а замовник зобов`язується оплатити дані послуги у розмірі та порядку, визначених договором.

У пункті 6.1. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2019 включно. У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не направить офіційного повідомлення про намір припинити його дію, договір вважається таким, що продовжив свою дію (автопролонгований) на наступний календарний рік. Кількість таких автопролонгацій є необмеженою.

Доказів визнання недійсним, зміни, розірвання або припинення вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що характер послуг, період надання послуг, медіа-носій, хронометраж матеріалу, вартість та інші необхідні характеристики послуг визначаються сторонами у додатках до договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.1. договору вартість послуг виконавця за договором є договірною та визначається у відповідному додатку (-ах), який (-і) є невід`ємною частиною договору. Ціна договору дорівнює сумі вартості послуг, наданих виконавцем протягом строку дії договору у додатку (-ах) до договору.

Згідно з пунктом 2.5.4. договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати ефірні довідки замовнику та підписувати акти наданих послуг у 2-х екземплярах на підставі ефірних довідок протягом 5-ти робочих днів після надання послуг у радіоефірі за узгоджений між сторонами період, згідно з відповідними додатками до договору, та надавати їх замовнику на підпис.

Умовами пункту 7.2. договору визначено, що по закінченню надання послуг за кожним окремим додатком, сторони підписують акт наданих послуг. Замовник зобов`язаний підписати та повернути один екземпляр акту виконавцю протягом 7-ми робочих днів з моменту отримання акту або в цей же строк надати письмову мотивовану відмову від підписання акту. У випадку, коли замовник порушив строк підписання та повернення акту виконавцю, і не надав останньому зауваження у письмовій формі щодо якості наданих послуг у формі мотивованої відмови від підписання акту, послуги вважаються прийнятими замовником в повному обсязі, а акт - підписаним. У випадку отримання виконавцем письмової мотивованої відмови від підписання акту, сторонами протягом 3-х робочих днів оформляється 2-сторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, виявлених недоліків та строків для їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з вересня по грудень 2019 року на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги, загальна вартість яких склала 283 608 грн. 86 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами, а саме:

- актом здачі-приймання робіт № 125/19 від 04.02.2019, складеним та підписаним позивачем та відповідачем за наслідками надання послуг з популяризації в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у вересні 2019 року та послуг з розміщення рекламних матеріалів ТМ "Green day" в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у вересні 2019 року на суму 68 457 грн. 31 коп. (а.с. 13);

- актом здачі-приймання робіт № 125/19 від 04.02.2019, складеним позивачем за наслідками надання послуг з розміщення рекламних матеріалів в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у жовтні 2019 року на суму 5 616 грн. 00 коп. (а.с. 14);

- актом здачі-приймання робіт № 125/19 від 04.02.2019, складеним позивачем за наслідками надання послуг з розміщення рекламних матеріалів ТМ "Green day" в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у жовтні 2019 року на суму 59 425 грн. 06 коп. (а.с. 15);

- актом здачі-приймання робіт № 125/19 від 04.02.2019, складеним позивачем за наслідками надання послуг з популяризації в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у жовтні 2019 року на суму 9 936 грн. 00 коп. (а.с. 16);

- актом здачі-приймання робіт № 125/19 від 04.02.2019, складеним позивачем за наслідками надання послуг з розміщення рекламних матеріалів ТМ "Green day" в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у листопаді 2019 року та послуг з популяризації в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у листопаді 2019 року на суму 68 457 грн. 31 коп. (а.с. 17);

- актом здачі-приймання робіт № 125/19 від 04.02.2019, складеним позивачем за наслідками надання послуг з розміщення рекламних матеріалів ТМ "Green day" в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у грудні 2019 року та послуг з популяризації в радіоефірі на каналі "Радіо НВ" у грудні 2019 року на суму 71 717 грн. 18 коп. (а.с. 18).

При цьому, в матеріалах справи наявні докази направлення позивачем вказаних вище Актів здачі-приймання робіт від 25.10.2019, від 31.10.2019, від 30.10.2019 та від 31.12.2019 для підписання відповідачем разом з претензією вих. № 320/21 від 07.06.2021 (а.с. 45-, 53) засобами поштового зв`язку у поштовому відправленні № 0408032032388 (а.с.46-48).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття послуг за зазначеними Актами наданих послуг відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у пункті 3.2. договору сторони визначили, що замовник зобов`язується здійснити оплату послуг з відстрочкою 60 календарних днів після місяця надання послуг, якщо інші строки не будуть погоджені сторонами у відповідному додатку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку-фактур.

Як вказує позивач, ним було виставлено відповідачу рахунки на оплату за надані у період з вересня по грудень 2010 року послуги, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.19-23), які у добровільному порядку у повному обсязі не були оплачені відповідачем.

як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, відповідач здійснив лише частково оплату наданих у вересні 2019 року послуг в сумі 68 456 грн. 40 коп.

Враховуючи вказане, позивач звертався до відповідача із претензією, в якій вимагав сплати існуючу заборгованість в сумі 215 152 грн. 46 коп. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії (а.с.53, 45). Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення

Таким чином, як зазначає позивач, ним взяті на себе зобов`язання щодо надання послуг були виконані у повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості та обсягу наданих послуг відповідач з моменту їх надання і до теперішнього часу не висловлював, в свою чергу відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем у період з вересня по грудень 2019 року послуг були порушені, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 215 152 грн. 46 коп., що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначені контрагентами у підпункті 3.2. договору порядок розрахунків за надані в період з вересня по грудень 2019 року послуги, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем за відповідними Актами надання послуг, строк оплати на залишкову суму 215 152 грн. 46 коп. є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати наданих позивачем в період з вересня по грудень 2019 року послуг на залишкову суму 215 152 грн. 46 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 215 152 грн. 46 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 227 грн. 29 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Радіо-Ера" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЩБТОРГ" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 125/19 від 04.02.2019 у розмірі 215 152 грн. 46 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЩБТОРГ" (вулиця Кобзаря, будинок 26, с.Кринички (3), Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, 51700; ідентифікаційний код 33422385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Радіо-Ера" (вулиця Кирилівська, будинок 86, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 30019068) - 215 152 грн. 46 коп. основного боргу та 3 227 грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.01.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко