Рішення

від 26.01.2023 по справі 910/9253/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2023Справа № 910/9253/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті Спрінт»

про стягнення 251269,40 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті Спрінт» про стягнення 251269,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, відповідач на момент виставлення рахунків на оплату товару та здійснення позивачем оплати по ним, не був зареєстрований платником ПДВ та не мав права включати у вартість свого товару суму податку на додану вартість та відповідно виставляти рахунки на оплату з ПДВ у розмірі 251269,40 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 251269,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 30.09.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.10.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 20.10.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 14.10.2022.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11, офіс 1/24.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 01.12.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492939141.

Проте ТОВ «Айті Спрінт» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в листопаді 2021 року між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айті Спрінт» (далі - Постачальник) було досягнуто усної домовленості про поставку Товару, відповідно до якої, відповідач зобов`язався поставити Товар, а позивач отримати та оплатити поставлений Товар.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Айті Спрінт» було виставлено позивачу рахунок на оплату №111101 від 11.11.2021 на суму 1206000 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 201000 грн) та №111102 від 11.11.2021 на суму 301616,40 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 50269,40 грн).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст. 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Судом встановлено, що позивач вищевказані рахунки відповідача оплатив в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №5428 від 12.11.2021 на суму 301616,40 грн із призначенням платежу «Оплата за шоломофони та перемикачі згідно рах.№111102 від 11.11.21 з ПДВ, сума ПДВ 50269,40 грн» та №5427 від 12.11.2021 на суму 1206000 грн із призначенням платежу «Оплата за лампи згідно рах.№111101 від 11.11.21 з ПДВ, сума ПДВ 201000 грн».

Вказані платежі було проведено Акціонерним товариством «Укрексімбанк», що підтверджується відповідними відмітками платіжних дорученнях.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V ПК України (ст.ст. 180 - 211).

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (п.201.7. ст.201 ПК України)

Згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у м. Києві про надання інформації №5/26-15-04-16-05 від 16.01.2023 ТОВ «Айті Спрінт» перебувало у статусі платника ПДВ з 01.09.2020 згідно поданої до Головного управління ДПС у м. Києві реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ від 29.07.2020 №2026597100678.

У відповідності до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України ТОВ «Айті Спрінт» виключено з Реєстру платників ПДВ з 22.09.2021 згідно рішення Головного управління ДПС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.09.2021 №8285/26-15-04-19.

Крім того, з інформації Головного управління ДПС у м. Києві, вбачається, що ТОВ «Айті Спрінт» в період 11.11.2021 по 12.11.2021 (включно) не було зареєстровано платником податку на додано вартість.

Враховуючи викладене, зокрема відсутність у відповідача права на нарахування ПДВ у загальному розмірі 251269,40 грн, суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума в розмірі 251269,40 грн підлягає поверненню відповідачем, як безпідставно набуті кошти, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айті Спрінт» (01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11, офіс 1/24; ідентифікаційний код 43732295) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» (02093, місто Київ, вул. Зеленого Отамана, буд. 3-А; ідентифікаційний код 21552117) грошові кошти в розмірі 251269 (двісті п`ятдесят одна тисяча двісті шістдесят дев`ять) грн 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3769 (три тисячі сімсот шістдесят дев`ять) грн 04 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 26.01.2023.

Суддя Я.В. Маринченко