Ухвала

від 27.01.2023 по справі 910/1167/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.01.2023Справа № 910/1167/23Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М Т І» (01001, м. Київ, бульвар Л. Українки, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едінгем профіт» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9)

про розірвання договору та стягнення 678 852,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едінгем профіт» про розірвання договору №02/01/2020 про надання послуг та про стягнення 678 852,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем не було надано послуги у передбачений договором №02/01/2020 від 02.01.2020 строк.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п. 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

В якості доказів надсилання відповідачу екземпляру позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано опис внутрішнього вкладення у цінний лист від 20.01.2023.

Проте, як вбачається з вищезазначеного опису вкладення у цінний лист на адресу відповідача відправлено не всі додані до позовної заяви документи, які наявні у суду, що в свою чергу, є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «М Т І» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М Т І» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання належних доказів направлення на адресу відповідача документів доданих до позовної заяви, що містяться у переліку додатків під номерами 1, 9,10 та 11, а саме: копію протоколу ЗЗУ ТОВ «МТІ» від 01.07.2019, копію виписки ТОВ «МТІ», копію статуту ТОВ «МТІ» копію платіжного доручення про сплату судового збору.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спичак О.М.