Рішення

від 27.01.2023 по справі 910/12853/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2023Справа № 910/12853/22

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Громадської організації «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон» (03194, м. Київ, вул. Зодчих, буд. 14, кв. 39; ідентифікаційний код: 34731275)

до 1. Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 16; ідентифікаційний код: 37371727)

2. Фізичної особи-підприємця Тарасенко Наталії Василівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про визнання недійсним результатів електронного аукціону та визнання недійсним договору

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Громадської організації «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Тарасенко Наталії Василівни та Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним результатів електронного аукціону та визнання недійсним договору.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ані орендар, ані орендодавець за Договором №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 не заявляли про припинення строку дії вказаного договору, у зв`язку з чим договір є продовженим до 18.07.2023 (на підставі п. 9.7 договору). Крім того, без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, що строк оренди за такими договорами становить 5 років або менше (ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019). За таких обставин, як вказує позивач, відсутні були підстав для проведення аукціону.

З огляду на викладене позивач просить суд:

1) визнати недійсним результат електронного аукціону №LLE001-UA-20211008-19678 від 11.11.2021, оформлений протоколом №LLE001-UA-20211008-19678 від 11.11.2021;

2) визнати недійсним Договір оренди №18009 від 09.12.2021, укладений між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Тарасенко Наталією Василівною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 відкрито провадження у справі №910/12853/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

06.12.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 вказав на те, що орендні відносини з позивачем з приводу спірного майна продовжувались не вперше, у зв`язку з чим доводи позивача про відсутність підстав для проведення аукціону є необгрунтованими. Крім того, позивач повернув з оренди спірне нерухоме майно за актом приймання передачі (повернення), з огляду на що орендні правовідносини між сторонами припинились.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.04.2017 №247 вирішено укласти на новий строк договори оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що віднесене до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з переліком (Додаток 1).

20.07.2017 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Громадською організацією «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон» (орендар) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (установа-балансоутримувач) укладено Договір №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 07.04.2017, 11.04.2017 №45 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.04.2017 №247 передає, а орендар приймає в погодинну оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б для розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

Відповідно до п. 2.1 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 об`єктом оренди є нежитлове приміщення площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі нежитлової будівлі (ЗНЗ №143) згідно з викопіюванням плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди у термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об`єкта (п. 2.4 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017).

Відповідно до п. 7.5 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 у разі закінчення/припинення цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди установі-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Згідно з п. 9.1 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20.07.2017 до 18.07.2020.

Відповідно до п. 9.4 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначене оформлюється відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 9.7 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на дату укладення договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на дату укладення договору) договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на дату укладення договору) передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на дату укладення договору) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на дату укладення договору) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2020 №317, враховуючи ненадання орендарем звіту про оцінку об`єкта оренди у визначений законодавством строк, вирішено відмовити Громадській організації «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон`у продовженні договору оренди нежитлового приміщення площею 150,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 2-Б.

Заявою від 16.06.2021 вих. №57 позивач просив відповідача 1 надати в оренду нежитлове приміщенні загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б без проведення аукціону.

Листом від 23.06.2021 відповідач 1 надав позивачу дозвіл на проведення незалежної експертної оцінки нежитлового приміщення загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б.

За Актом приймання-передачі нерухомого майна від 25.06.2021 позивач повернув, а відповідач 1 прийняв з орендного користування нерухоме майно (нежитлове приміщенні загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б).

11.11.2021 було проведено аукціон з надання в орендне користування нежитлового приміщення загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б, учасниками якого були: 1) Громадська організація «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон» та 2) Фізична особа-підприємець Тарасенко Наталія Василівна.

Переможцем вказаного аукціону визнано Фізичну особу-підприємця Тарасенко Наталію Василівну (відповідача 2).

09.12.2021 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Тарасенко Наталією Василівною (орендар) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (балансоутримувач) укладено Договір №18009 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до умов якого відповідачу 2 було передано в орендне користування нежитлове приміщенні загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б.

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 09.12.2021 відповідачу 2 було передано нежитлове приміщенні загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що ані орендар, ані орендодавець за Договором №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 не заявляли про припинення строку дії вказаного договору, у зв`язку з чим договір є продовженим до 18.07.2023 (на підставі п. 9.7 договору). Крім того, без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, що строк оренди за такими договорами становить 5 років або менше (ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019). За таких обставин, як вказує позивач, відсутні були підстав для проведення аукціону.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 1 вказав на те, що орендні відносини з позивачем з приводу спірного майна продовжувались не вперше, у зв`язку з чим доводи позивача про відсутність підстав для проведення аукціону є необгрунтованими. Крім того, позивач повернув з оренди спірне нерухоме майно за актом приймання передачі (повернення), з огляду на що орендні правовідносини між сторонами припинились.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

За загальним правилом статті 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання. Якщо недійсна частина правочину виконана будь-якою із сторін, господарський суд визначає наслідки такої недійсності залежно від підстави, з якої вона визнана недійсною.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд зазначає, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними.

Таким чином, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Як встановлено судом, 20.07.2017 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Громадською організацією «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон» (орендар) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (установа-балансоутримувач) укладено Договір №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 07.04.2017, 11.04.2017 №45 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.04.2017 №247 передає, а орендар приймає в погодинну оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б для розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

Згідно з п. 9.1 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20.07.2017 до 18.07.2020.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначене оформлюється відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 9.7 Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017).

Однак, 27.12.2019 набрав чинності новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-IX від 03.10.2019), у ч. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-IX від 03.10.2019) визначено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-IX від 03.10.2019) без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-IX від 03.10.2019) договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача про автоматичне продовження строку Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 до 18.07.2023, оскільки нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-IX від 03.10.2019) автоматичного продовження терміну оренди не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.04.2017 №247 вирішено укласти на новий строк договори оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що віднесене до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з переліком (Додаток 1).

Крім того, у заяві від 11.11.2021 вих. №69, адресованій відповідачу 1, позивач зазначив, він є орендарем спірного приміщення з 2008 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що орендні правовідносини між сторонами щодо спірних приміщень є довготривалими та не виникли на підставі Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017, а, по суті, вказаним договором оренди правовідносини оренди були продовжені на новий строк.

За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача про те, що відсутні були підстави для проведення аукціону для (продовження) оренди нежитлового приміщення загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б.

При цьому, як встановлено судом, розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2020 №317, враховуючи ненадання орендарем звіту про оцінку об`єкта оренди у визначений законодавством строк, вирішено відмовити Громадській організації «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон`у продовженні договору оренди нежитлового приміщення площею 150,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 2-Б.

Таким чином, відповідачем 1 було прийнято рішення про відмову у продовженні Договору №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017 у зв`язку з тим, що позивачем не подано звіту про оцінку майна.

При цьому, позивачем не оспорюється правомірність прийняття відповідачем 1 вказаного рішення.

Більш того, як встановлено судом, за Актом приймання-передачі нерухомого майна від 25.06.2021 позивач повернув, а відповідач 1 прийняв з орендного користування нерухоме майно (нежитлове приміщенні загальною площею 150,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі нежитлової будівлі закладу загальної середньої освіти №143, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд. 2-Б).

Таким чином, повернення позивачем спірних приміщень, які були об`єктом оренди за Договором №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017, свідчить у будь-якому випадку про припинення правовідносин з оренди між сторонами.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, одним з яких є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси, зокрема, суб`єкта господарювання.

Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Згідно роз`яснень, викладених в п.11 постанови Пленуму Верховного України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року за №14, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів, а також у разі звернення до суду органів чи осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Отже, відсутність права та охоронюваного законом інтересу у позивача або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на ті обставини, що позивач добровільно повернув за актом приймання-передачі від 25.06.2021 приміщення, які були об`єктом оренди за Договором №16558 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2017, суд критично оцінює існування у позивача порушеного права саме тими підставами позову, які наводить позивач у позовній заяві (про продовження строку дії договору оренди).

В подальшому (після повернення за актом приймання-передачі об`єкта оренди) позивач взяв учать в аукціоні 11.11.2021, проведеного відповідачем 1 відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-IX від 03.10.2019).

Однак, переможцем вказаного аукціону позивач не став.

Як встановлено судом, ті підстави позову, які наводить позивач у позовній заяві, не вказують на існування підстав для визнання недійсними результатів електронного аукціону №LLE001-UA-20211008-19678 від 11.11.2021, оформленого протоколом №LLE001-UA-20211008-19678 від 11.11.2021, та визнання недійсним Договору оренди №18009 від 09.12.2021, укладеного між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Тарасенко Наталією Василівною, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову Громадської організації «Танцювальний спортивний клуб «Чемпіон».

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові (підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 226, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак