Рішення

від 20.01.2023 по справі 914/2527/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2023 Справа № 914/2527/21

За первісним позовом: Фізичної особи-підприємця Сабліна Володимира Леонідовича, м. Дніпро,

до відповідача: Підприємство об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт», м. Львів,

про: стягнення заборгованості 450 000,00 грн

та зустрічним позовом: Підприємства об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сабліна Володимира Леонідовича, м. Дніпро,

про визнання недійсними договорів оренди

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця Сабліна Володимира Леонідовича, м. Дніпро, до відповідача: Підприємство об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт», м. Львів, про стягнення заборгованості 450 000,00 грн та зустрічним позовом Підприємства об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт», м. Львів до відповідача Фізичної особи-підприємця Сабліна Володимира Леонідовича, м. Дніпро про визнання недійсними договорів оренди.

Ухвалою суду від 07.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.10.2021. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 25.10.2021 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/2527/21 зустрічний позов Підприємства об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт» до відповідача за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Сабліна Володимира Леонідовича про визнання недійсними договорів оренди.

Ухвалою від 17.12.2021 призначено у справі № 914/2527/21 судову експертизу, провадження у справі №914/2527/21 зупинено. Матеріали справи №914/2527/21 скерувано Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз для проведення експертизи.

На адресу суду, 23.02.2022 (вх. №715/22) надійшло клопотання судового експерта від 18.02.2022 №270-Е про надання додаткових матеріалів, в якому просить суд надати:

-Достовірні вільні зразки підписів Гупайла Руслана Леонідовича в оригіналах документів, що не мають відношення до даної справи та за часом виконання максимально наближені до часу виконання досліджуваного документу, тобто, за 2016 2020 р.р. в кількості 7- 15 арк.;

-Експериментальні зразки підписів Гупайла Руслана Леонідовича, в кількості на 5 арк.;

-Експериментальні зразки відбитків печатки ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ», в кількості на 5 арк.

Ухвалою суду від 28.02.2022 провадження у справі №914/2527/21 поновлено, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 31.03.2022, в підготовче судове засідання визнано обов`язковою явку Гупайла Руслана Леонідовича, з метою отримання експериментальних зразків підписів та печатки.

Підготовче засідання з розгляду клопотання судового експерта неодноразово відкладалося у звязку з неявкою Гупайла Руслана Леонідовича та невиконанням останнім ухвал суду.

На адресу суду 08.07.2022 (вх. №14679/22) від судового експерта надійшло повідомлення від 05.07.2022 №270-Е про неможливість надання висновку судової криміналістичної експертизи у звязку з тим, що клопотання експерта не задоволено, експерт не мав можливості провести необхідні дослідження і дати відповіді на поставлені в ухвалі суду питання.

Ухвалою суду від 15.09.2022 закрито підготовче провадження у справі № 914/2527/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2022.

В судових засіданнях представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав, просив первісний позов задоволити в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами оренди обладнання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати.

В судове засідання представник відповідача (позивача за зустріним позовом) не зявився. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що директор ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ» Гупайло Р.Л. не укладав жодних договорів оренди з фізичною особою підприємцем Сабліним Володимиром Леонідовичем, не підписував вищевказаних договорів оренди, не був присутній під час складання даних договорів, а тому просить визнати договори оренди недійсними з підстав недодержання в момент вчинення договорів ФОП Сабліним В.Л. вимог, встановлених ч. 3 ст. 203 ЦК України, а саме вільного волевиявлення ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ» на укладення зазначених договорів.

Позивач за первісним позовом не погоджуючись з вимогами викладеними в зустрічній позовній заяві, 16.11.2022 (вх. №27172/22) подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначив, що згідно даних ЄДР на момент укладення договорів оренди однозначно вказували на те, що особа, яка зазначалась у договорі як директор ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ», що діє згідно зі Статутом, була внесена в ЄДР як керівник, та зазначена як підписант. Тобто станом на 01.08.2018 мав право підпису договору та вчинення дій від імені ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ». З огляду на це, подальше схвалення цього правочину не потрібно.

В судовому засіданні 20.02.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Як встановлено судом, 01 серпня 2018 року між фізичною особою - підприємцем Сабліним Володимиром Леонідовичем (надалі - Позивач, Орендодавець) та Підприємством об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт» (далі - Відповідач, Орендар) були укладені договори оренди, а саме:

1. Договір оренди обладнання № 1/18 від 01.08.2018року (надалі-Договір № 1/18)

2. Договір оренди обладнання № 2/18 від 01.08.2018року (надалі -Договір № 2/18)

3. Договір оренди обладнання № 3/18 від 01.08.2018року (надалі -Договір № 3/18)

4. Договір оренди обладнання № 4/18 від 01.08.2018року (надалі -Договір № 4/18)

- Відповідно до п. 1.1. Договору № 1/18 Орендодавець зобов`язався надати Орендарю у тимчасове користування, а Орендар зобов`язався прийняти та своєчасно повернути Комплект обладнання для виготовлення рулонів туалетного паперу з макулатури.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору №1/18 розмір орендної плати складає 3 500,00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно п. 3.2. Договору - термін оренди - 36 місяців з моменту прийняття Обладнання Орендарем за Актом приймання-передачі, тобто закінчення строку Договору № 1/18 - 01.08.2021 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 2/18 Орендодавець зобов`язався надати Орендарю у тимчасове користування, а Орендар зобов`язався прийняти та своєчасно повернути Верстат гільзонамотувальний.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору No 2/18 розмір орендної плати складає 3 000, 00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно п. 3.2. Договору - термін оренди - 36 місяців з моменту прийняття Обладнання Орендарем за Актом приймання-передачі, тобто закінчення строку Договору № 2/18 - 01.08.2021 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 3/18 Орендодавець зобов`язався надати Орендарю у тимчасове користування, а Орендар зобов`язався прийняти та своєчасно повернути Верстат гільзорізальний.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору № 3/18 розмір орендної плати складає 1 000, 00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно п. 3.2. Договору - термін оренди - 36 місяців з моменту прийняття Обладнання Орендарем за Актом приймання-передачі, тобто закінчення строку Договору № 3/18 - 01.08.2021.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 4/18 Орендодавець зобов`язався надати Орендарю у тимчасове користування, а Орендар зобов`язався прийняти та своєчасно повернути Машину картонорізальну.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору № 4/18 розмір орендної плати складає 5 000, 00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно п. 3.2. Договору - термін оренди - 36 місяців з моменту прийняття Обладнання Орендарем за Актом приймання-передачі, тобто закінчення строку Договору № 4/18 - 01.08.2021.

На виконання своїх зобов`язань за Договорами оренди Орендодавець передав обладнання, зазначене у Договорах, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі до кожного з договорів оренди.

Пунктом 6.2.2. Договорів оренди передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Однак, як зазначає позивач, Орендар, всупереч умовам Договорів оренди свої зобов`язання не виконав, жодного платежу по жодному з Договорів оренди не здійснив.

Таким чином, станом на 10.08.2021 заборгованість за Договорами оренди складає: за Договором № 1/18- 3500 грн х 36 міс = 126 000 грн, за Договором № 2/18-3000 грн х 36 міс = 108 000 грн, за Договором № 3/18-1000 грн х 36 міс = 36 000 грн, за Договором № 4/18-5000 грн х 36 міс = 180 000 грн. Загальний розмір заборгованості складає 450 000 грн.

Відтак, наведене стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення з Підприємства обєднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт» заборгованість за Договорами оренди в розмірі 450000,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) в своїй позовній заяві зазначає, що директор ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ» Гупайло Р.Л. не укладав жодних договорів з ФОП Саблін В.Л., не підписував вищезазначених договорів оренди та актів примання передачі від 01.08.2018, не був присутній під час їх складання, що свідчить про відсутність його вільного волевиявлення, як Орендаря.

Також позивач за зустрічним позовом зазначив, що наявність підписів директора та відбитку печатки на примірниках договорів оренди свідчить про те, що підписи та печатка або були підроблені або вчинені іншою особою.

З огляду на це, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договори оренди недійсними. З метою встановлення чи справді на договорах оренди та актах примання передачі від 01.08.2018 було виконано підпис від імені диретора Гупайла Р.Л. позивач за зустрічним позовом клопотав про призначення судової криміналістичної почеркознавчої експертизи, проте в звязку з невиконанням вимог ухвал суду не забезпечив можливістьь отримання судом експериментальних зразків підпису Гупайла Р.Л. та зразків печатки товариства.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтовані та такі, що підлягають до задоволення. Щодо зустрічним позовних вимог, то такі суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належнисми і допустимими доказами.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 16 ЦК України встановлено, поряд із відшкодуванням збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди. При цьому, перелік способів захисту, визначених у ст. 16 ЦК, не є вичерпним.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договори оренди обладнання, укладені між фізичною особою підприємцем Сабліним В.Л. та підприємтвом обєднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт», в особі диретора Гупайла Руслана Леонідовича, який діє на підставі Статуту, згідно умов яких орендадавець зобовязується надати у тимчасове користування, а орендар прийняти, оплатити користування і своєчасно повернути обладнання. Вказані договори підписані Орендодавцем В.Л. Сабліним та Орендарем диретором Гупайлом Р.Л. та містять відтиски печаток відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) як юридичної особи.

На виконання своїх зобов`язань за Договорами оренди Орендодавець передав обладнання, зазначене у Договорах, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі до кожного з договорів оренди від 01.08.2018. Вказані акти підписані Орендодавцем В.Л. Сабліним та Орендарем диретором Гупайлом Р.Л. та містять відтиски печаток відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) як юридичної особи.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору № 1/18 розмір орендної плати складає 3 500,00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору № 2/18 розмір орендної плати складає 3 000, 00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору № 3/18 розмір орендної плати складає 1 000, 00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору № 4/18 розмір орендної плати складає 5 000, 00 грн без ПДВ за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати орендної плати не надав, у зв`язку з чим вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості з орендної плати у сумі 450000,00 грн є обґрунтованими.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання договорів оренди обладнання недійсними, суд встановив таке.

Згідно даних ЄДР Гупайло Р.Л. був керівником та підписантом з 11.04.2017 по 10.02.2022.

Дані ЄДР на момент укладення договорів оренди вказували на те, що особа, яка зазначалась у договорі як директор ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ», що діє згідно зі Статутом, була внесена в ЄДР як керівник, та зазначена як підписант. Тобто станом на 01.08.2018 мав право підпису договору та вчинення дій від імені ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ». З огляду на це, подальше схвалення цього правочину не потрібно.

Як вже зазначалось, зміст зустрічного позову ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ» зводиться до того, що директор ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ» Гупайло Р.Л. заперечує уклададення та підписання договорів з ФОП Саблін В.Л., та зазначає, що не був присутній під час складання даних договорів, на його думку, свідчить про відсутність його вільного волевиявлення, як Орендаря та зазначає про те, що підписи та печатка або були підроблені або вчинені іншою особою.

Беручи до уваги наведене, судом задоволено клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, однак, диретор ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ» Гупайло Р.Л., який заперечує навність своїх підписів на договорах та актах, незважаючи на численні відкладення судом розгляду клопотання експерта, в жодне судове засідання для надання достовірних вільних зразків підписів Гупайла Руслана Леонідовича, експериментальних зразків підписів Гупайла Руслана Леонідовича та експериментальних зразків відбитків печатки ПОГ «ЛВЦ «КРАФТ» керівник Гупайло Р.Л. явки не забезпечив, що унеможливило проведння судової почеркознавчої експертизи. Жодних інших доказів недійсності оспорюваних договорів позивач за зустрічним позовом суду не надав.

Верховний суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 918/780/18 зазначив, що зі встановлених судами обставин справи вбачається, що підписання правочину директором позивача підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток позивача як юридичної особи. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Поряд з цим у наведеній постанові Верховний Суд зауважив, що позаяк позивач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи обставин її втрати, так само й не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, то суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що печатка товариства використовувалася проти волі позивача.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Оскільки позивач за зустрічним позовом належними засобами доказування не довів факту підроблення підпису та печатки на договорах оренди обладнання та актах прийому - передачі, відтак з цієї підстави вимога щодо визнання договорів оренди обладнання недійсними є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

У зв`язку з викладеним, враховуючи наведені положення норм чинного законодавства України, беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про визнання обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі первісні позовні вимоги та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Позивача за первісним позовом звільнено від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, відтак враховуючи задоволення позовних вимог майнового характеру, судові витрати покладаються на відповідача, які підлягають стягненню в дохід державного бюджету в розмірі 6750,00 грн.

Судовий збір за подання зустрічного позову залишається за позивачем за зустріним позовом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 20, 24, 29, 73, 74, 76, 77, 78, 80, 91, 98, 104, 123, 129, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісні позовні вимоги задоволити

2. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт» (61072, Харківська обл., місто Харків, пр.Науки, будинок 60, код ЄДРПОУ 41276745) на користь фізичної особи - підприємця Сабліна Володимира Леонідовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) заборгованість по Договорам оренди обладнання в розмірі 450 000 грн.

3.Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Львівський виробничий центр «Крафт» (61072, Харківська обл., місто Харків, пр.Науки, будинок 60, код ЄДРПОУ 41276745) в дохід державного бюджету 6750,00 грн судового збору.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.01.2023.

Суддя Березяк Н.Є.