Рішення

від 27.01.2023 по справі 917/1666/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2023 Справа № 917/1666/22

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Аварійно рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вул. М. Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗРОЗВІДКА», вул. Кузнечна, 9, кв. 3, м. Полтава, 36002

про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Аварійно рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗРОЗВІДКА» про стягнення 56 117,20 заборгованості за договором № 763/742юр на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно рятувальними службами об`єктів та окремих територій» від 09.07.2020, з яких: 56 117,20 грн - сума основного боргу, 2 839,04 грн - 3 % річних за період з 09.08.2020 до 15.12.2022, 94,62 грн пеня за період з 09.08.2020 до 15.12.2022, 3 298,20 грн штраф за період з 09.08.2020 до 15.12.2022, 471,93 грн - інфляційні за період серпень - листопад 2021 року.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 763/742юр від 09.07.2020 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за отримані послуги.

Відповідач відзив, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 05.12.2022 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом на зазначену в позові адресу, повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (така ж правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17).

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, сторони суду не надали.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

09.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрозвідка" та Аварійно - рятувальний загін спеціальною призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області уклали договір № 763/742юр па постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об`єктів та окремих територій.

Відповідно до розділу 2 договору, його предметом є організація та здійснення аварійно - рятувального обслуговування, а саме:

- забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

- виконання аварійно - рятувальних робіт;

- виконання профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 5.4 договору оплата Замовником за виконання аварійно - рятувального обслуговування здійснюється щомісячно, не пізніше п`яти днів з моменту отримання рахунку і акту виконання умов договору.

Акти виконання умов договору та рахунок надаються аварійно - рятувальною службою до 5-го за звітним місяцем числа рекомендованою з повідомленням кореспонденцією на адресу Замовника вказану в договорі чи вручаються Замовнику.

Згідно з пунктом 5.5 договору Замовник зобов`язаний в 3 - денний термін розглянути та підписати акти виконання умов договору і повернути "Аварійно - рятувальній службі" рекомендованим листом чи особисто. У разі не повернення актів виконання умов договору і при відсутності письмових претензій з обґрунтуваннями та підтверджуючими документами, акти виконання умов договору вважаються підписаними.

Позивач належним чином виконав покладені на нього зобов`язання за договором, претензій стосовно виконання його умов зі сторони відповідача матеріали справи не містять.

Відповідач відповідно до розділу 4 зазначеного договору взяв на себе зобов`язання оплачувати, відповідно до умов розділу 5 договору, аварійно - рятувальне обслуговування, проте не здійснив оплату виконаних робіт за періоди липень 2020 року - червень 2021 року та серпень 2021 року - жовтень 2021 року, у у зв`язку з чим станом на 15.12.2022 у відповідача виникла заборгованість у сумі 56 117,20 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем атів виконаних робіт, які були надіслані позивачем відповідно до пункту 5.4 договору (докази, що підтверджують факт відправки в матеріалах справи).

30.09.2022 позивач направив відповідачеві претензію № 25 про сплату заборгованості в сумі 56 117,20 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 6.3 договору за порушення термінів оплати, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт і послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості, а також нараховуться 3 % річних та індекс інфляції.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 94,62 грн пені за період з 09.08.2020 до 15.12.2022 та 3 928,20 грн штрафу.

Позивач нарахував відповідачеві 2 839,04 грн 3 % річних за період з 09.08.2020 до 15.12.2022 та 471,93 грн інфляційних за період серпень - листопад 2021 року.

Проте відповідач заборгованість не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 901, частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за отримані послуги в сумі 56 117,20 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростований. Строк виконання зобов`язань з оплати визначено умовами договору, та є таким, що настав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 56 117,20 грн заборгованості за надані послуги.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, слід зазначити наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань з оплати отриманих послуг підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок річних та інфляційні, суд констатує, що його здійснено арифметично правильно.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 2 839,04 грн 3 % річних за період з 09.08.2020 до 15.12.2022 та 471,93 грн інфляційних за період серпень - листопад 2021 року.

Частина 1 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, статтями 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши відповідні нарахування пені та штрафу, суд встановив, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача 94,62 грн пені за період з 09.08.2020 до 15.12.2022 та 3 928,20 грн штрафу за прострочення понад тридцять днів не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично правильними.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 232 - 233, 237 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗРОЗВІДКА», вул. Кузнечна, 9, кв. 3, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 31801585) на користь Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, буд. 53, код ЄДРПОУ 08804689) 56 117,20 грн основного боргу, 2 839,04 грн 3 % річних за період з 09.08.2020 до 15.12.2022, 94,62 грн пені за період з 09.08.2020 до 15.12.2022, 3 298,20 грн штрафу за прострочення понад тридцять днів, 471,93 грн інфляційні за період серпень - листопад 2021 року та 2 481,00 грн судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Дмитро СІРОШ