Рішення

від 25.01.2023 по справі 510/973/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/973/22

Провадження №2/510/384/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.23 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивачки адвокат Златі Д.С. на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія заповіту від 07.04.2017р., оформленого на ім`я позивачки та відповідача; копія свідоцтва про народження позивачки; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія довідки Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області від 24.01.2018р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті; копія протоколу від 16.06.2021р. опитування особи ОСОБА_2 за його згодою; копія свідоцтвасерії НОМЕР_1 від 2002р.про правовласності намайновий пайчлена КСП«Рассвет» вс.ПлавніРенійського районуОдеської області,оформленого наім`я ОСОБА_3 ; копія державного акту серії ЯА №862044 від 17.03.2006р. на право власності на земельну ділянку земельні ділянки загальною площею 2,50 га, розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (ділянки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , масиви №39,65), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2018р.; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 09.12.2022р.; копія заяви позивачки від 05.10.2017р. про прийняття спадщини; копія заяви відповідача від 13.06.2017р. про прийняття спадщини; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (є чинний заповіт); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (свідоцтво про право на спадщину не видавалось); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 07.12.2022р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі являються дітьми ОСОБА_3 , крім того, вони були призначені спадкоємцями за заповітом ОСОБА_3 від 07.04.2017р.

За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

-земельні ділянки загальною площею 2,50 га, розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (ділянки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , масиви №39,65), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №862044 від 17.03.2006р. на право власності на земельну ділянку;

-майновий пай члена КСП «Рассвет» в с.Плавні Ренійського району Одеської області на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 2002р. про право власності на майновий пай.

ОСОБА_3 також належало і інше майно, яке не є об`єктом розгляду в даній цивільній справі (мається на увазі житловий будинок, який було заповідано за заповітом ОСОБА_6 від 07.04.2017р. саме відповідачу у справі).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. За життя він розпорядився належним йому майном, 07.04.2017р. склав заповіт на ім`я сторін (своїх дітей), заповівши позивачці земельні ділянки, відповідачу житловий будинок. Питання щодо розпорядження належним ОСОБА_3 майновим паєм ним не було вирішено, отже спадкування щодо цього майна здійснюється на загальних підставах.. Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно (житловий будинок, земельні ділянки, майновий пай).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Про це свідчить її заява про прийняття спадщини, подана нотаріусу 05.10.2017р. Проте, незважаючи на своєчасне звернення із заявою, оформити спадщину неможливо у зв`язку із тим, що у позивачки відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідач на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка спадкоємець за заповітом (в межах майна, яке їй було заповідано), щодо визнання за позивачкою в порядку спадкування права на майновий пай також не заперечує.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, майновий пай, про що 25.10.2018р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачкою не було оформлено, вона не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та майновий пай, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом (щодо земельних ділянок) і за законом (щодо майнового паю) в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ізст.1218ЦК Українидо складуспадщини входятьусі правата обов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті.За ст.1225ЦК Україниправо власностіна земельнуділянку переходитьдо спадкоємцівна загальнихпідставах,із збереженнямїї цільовогопризначення.Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом та за законом (першої черги).

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_3 у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки та майновий пай. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом та за законом, була виражена у подачі нею заяви про прийняття спадщини, її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, майновий пай, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом та за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, прийняла її за заповітом та за законом. Про дійсне волевиявлення ОСОБА_3 свідчить і заповіт, оформлений у т.ч. і на ім`я позивачки. Відповідач спадщину не прийняв, на неї не претендує.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки, майновий пай з підстав прийняття спадщини за заповітом та за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1226, 1233-1235, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-земельні ділянки загальною площею 2,50 га із кадастровими номерами 5124184000:01:004:0042, 5124184000:01:003:0161, розташовані на території Плавнівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (ділянки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , масиви №39,65), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №862044 від 17.03.2006р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-майновий пай члена КСП «Рассвет» в с.Плавні Ренійського району Одеської області на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 2002р. про право власності на майновий пай,

що належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК