Ухвала

від 26.01.2023 по справі 203/397/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/397/23

Провадження № 2/0203/612/2023

УХВАЛА

26 січня 2023 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ХанієваФ.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання незаконними дії, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2023 року від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі 05.01.2023 року) до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява до Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», в якій просить суд:

- визнати незаконними дії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» та стягнути з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 5700грн;

- стягнути з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у сумі 3398,26грн;

- стягнути з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні у сумі 164461,15грн;

- стягнути з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» на його користь моральну шкоду у сумі 24500грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023 року справу № 203/397/23, провадження №2/0203/612/2023, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду 23.01.2023 року.

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.

Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення п. 2 ч. 3ст.175ЦПК України позивачем не зазначено місце проживання чи перебування, поштовий індекс позивача.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Так в позовній заяві позивач не зазначає ціну позову.

В порушення п. 8 ч. 3ст.175ЦПК України позивачем не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

До позовної заяви позивачем не додано доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

В порушення ч. 4ст.177ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При зверненні до суду позивачем документ про сплату судового збору не надано, та не надані документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону і не подано обґрунтованого клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Проте у позовній заяві позивач посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» зазначає, що він звільнений від сплати судового збору.

Водночас суд зазначає, що доводи позивача з цього приводу є хибними, виходячи з наступного.

Предметом позову, зокрема, є стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Також суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16.

Так, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/3262/16 від 19.10.2018 року, від 18.12.2018 року у справі № 234/6607/17, у постанові Верховного Суду України від 14.11.2012 року у справі № 6-139цс12, в яких суди зазначили про те, що позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який входить до структури заробітної плати. Велика Палата Верховного Суду у вказаних судових рішеннях звернула увагу на те, що розміщення норм ст. ст. 116, 117 КЗпП України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлена відповідальність роботодавців за затримку виплати коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте, вказані норми не свідчать про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.

Також у п. 35 постанови від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 755/12623/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині стягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку при звільненні та моральної шкоди чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року становить 2684 гривень 00 копійок.

Тому позивач під час подання позовної заяви майнового характеру в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди мав сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку при звільненні та моральної шкоди у розмірі 1 відсоток ціни позову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібта небільше 5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,тобто (середнійзаробіток зачас затримкирозрахунку при звільненні 164461,15грн + моральна шкода 24500грн = 188961,15грн) 1889,61 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенціїз правлюдини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175, 177,185,260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання незаконними дії, стягнення невиплаченої заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строкдля усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: місця проживання чи перебування, поштовий індекс позивача; ціни позову; інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів;

- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди у розмірі 1889,61грн., який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м.Дніпропетровська.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва