Рішення

від 18.01.2023 по справі 538/1653/22

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1653/22

Провадження № 2/538/45/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Дробот О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 довиконавчого комітетуЛохвицької міськоїради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті,комунального підприємства"Добробут-Сервіс"Лохвицької міськоїради провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, КП "Добробут-Сервіс" Лохвицької міської ради і просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів на її користь на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 90 900,00 грн, на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 20 000 грн, а всього 110 900,00 грн. В обґрунтування позову зазначила, що на кладовищі в с. Харківці Харківецького старостинського округу Лохвицької міської ради поховані її батьки та рідний брат. На могилах нею встановлені пам`ятники у квітні 2022 року. 15.07.2022 року внаслідок падіння великомірних дерев було значно пошкоджено вказані пам`ятники, вони відновленню не підлягають. Про пошкодженні пам`ятники їй телефоном повідомили жителі с.Харківці. 16.07.2022 року вона приїхала в с. Харківці, прийшла на кладовище та побачила, що пам`ятники на могилах її рідних зруйновані стовбуром та гілками дерева, яке впало. Вона дзвонила представникам місцевої влади - старості села та в поліцію за фактом падіння дерев на кладовищі та з метою зафіксувати дану подію. На її звернення щодо розгляду заяви від 16.07.2022 року ВП №2 Миргородського РВП надано було лише лист, з якого вона дізналась, що за її заявою поліцією не порушено ні адміністративного, ні кримінального провадження. Вона зверталась до старости села та до відповідачів із заявами про сприяння відновленню пошкоджених пам`ятників, але допомоги та відшкодування збитку в добровільному порядку ніхто їй не надав. Вона звернулась до відповідача із претензією на суму 90 900,00 грн з метою добровільного врегулювання питання. Відповідач на її претензію фактично відповів відмовою, спираючись на те, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру, а тому зі своєї сторони протиправних дій або бездіяльності, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди не вбачає. В своєму листі відповідач визнавав свою провину та готовий був відшкодувати їй збитки. А вже отримавши конкретно визначену суму збитків, з метою уникнути відповідальності, а також побоюючись інших юридичних наслідків при визнанні своєї провини в даному випадку, відмовився від добровільного відшкодування їй збитків. Таким чином, внаслідок падіння аварійного дерева на кладовищі в с.Харківці було пошкоджено пам`ятники на могилах її рідних, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 88 400,00 грн. Розмір збитку підтверджується звітом про оцінку. Крім того, витрати на оцінювача, які вона понесла, складають 2500,00 грн, загальна суму збитку становить 90 900,00 грн. Внаслідок вищеописаного інциденту їй заподіяна істотна моральна шкода, яку вона оцінює в сумі 20 000 гривень. При визначенні моральної шкоди вона виходить з об`єму моральних страждань, що випробовуються нею, оскільки не дивлячись на її прагнення вирішити ситуацію шляхом домовленості, їй надавались місцевою владою лише «відписки» і в кінцевому результаті в добровільному порядку їй не компенсовано матеріальну шкоду. Це порушило звичайний ритм її життя. Спричинений дискомфорт призводив до втоми, зменшувало працездатність. Вона має серйозні порушення здоров`я зі стійким розладом функцій організму, перенесла тяжку операцію по видаленню лімфи, їй необхідний спокій та постійне проходження курсу лікування, але вона вимушена витрачати значний час та гроші на доведення своїх вимог, і як наслідок, не може дозволити собі зайнятись своїм здоров`ям. На фоні нервового переживання даної ситуації у неї зник нормальний сон, з`явилось відчуття страху, що у її рідних на могилі не буде пам`ятників, оскільки наразі дозволити собі встановити інші вона не має фінансової змоги.

Ухвалою судді від 25.11.2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання.

12.12.2022 року від відповідача представника виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що наслідком завдання шкоди була обставина непереборної сили, тобто екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей, яке харктеризується непередбаченістю та неможливістю своєчасного попередження. Враховуючи, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру, не вбачають з їх сторони протиправних дій або бездіяльності, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 20.12.2022 року закрито підготовче провадження і призначено до судового розгляду по суті, задоволено клопотання ОСОБА_1 та витребувано з ВП № 2 Миргородского РВ ГУНП в Полтавській області копії матеріалів за зверненням ОСОБА_1 від 16.07.2022 зареєстрованим в ІТС ІПНП № 2157; задоволено клопотання ОСОБА_1 та представникавиконавчого комітетуЛохвицької міськоїради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті Головні А.В. про виклик свідків.

09.01.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій зазначає, що небезпечні метеорологічні явища, які були 15.07.2022 року на території Харківецького старостинського округу не звільняють виконавчий комітет Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області від обов`язків щодо утримання зелених насаджень у населених пунктах, контролю за станом зелених насаджень, їх огляду і догляду, в тому числі обрізання дерев, а також видалення дерев у разі їх аварійності, досягнення деревом вікової межі. Падіння дерева на пам`ятники на могилах її рідних відбулось внаслідок аварійності дерева та невиконання КП "Добробут-Сервіс" Лохвицької міської ради вищевказаних обов`язків, а метеорологічні явища є лише сприятливими чинниками падіння дерева.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач представник виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов, при цьому зазначив, що належним відповідачем є виконавчий комітет Лохвицької міської ради, оскільки територія кладовища перебуває на їх балансі, а КП "Добробут-Сервіс" є підприємством, що створено на підставі рішення ради і виконує роботи по благоустрою за дорученням міської ради.

Відповідач представник КП "Добробут-Сервіс" Лохвицької міської ради в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з наступних підстав.

З відповіді ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 03.08.2022 року № 3752 наданої ОСОБА_2 , вбачається, що звернення, які надійшли до ВП № 2 Миргородського РВП до ІТС ІППП (СО) за № 2157 та 2189 від 16.07.2022 року та 19.07.2022 року відповідно, щодо пошкодження пам`ятників на цвинтарі у с. Харківці Миргородського району Полтавської області. У даному факті не вбачається ознак складу кримінального або адміністративного правопорушення, тому перевірку за даними повідомленнями припинено (а.с.19).

ОСОБА_1 зверталась 18.07.2022 до Лохвицького міського голови Радька В.І., старости Харківецького старостату ОСОБА_3 щодо сприяння відновлення пошкоджених пам`ятників (а.с.21-23).

З листа Харківецького старостинського округу Лохвицької міської ради від 11.08.2022 року №53 надісланому ОСОБА_1 , вбачається, Харківецьке кладовище знаходиться на обслуговуванні виконавчого комітету Лохвицької міської ради (а.с.25).

З листа виконавчого комітету Лохвицької міської ради від 18.08.2022 № 0-64/03-07/36, вбачається, що встановити суму збитків нанесених ОСОБА_1 внаслідок руйнування

пам`ятників не має можливості у зв`язку із специфікою виробу та відсутністю спеціалістів відповідної галузі. З метою встановлення суми збитків рекомендуємо надати документи про оплату и виготовлення пам`ятників або звернутися до відповідної організації для виготовлення кошторису по відновленню пам`ятників до первісного стану (в тому числі заміну певних елементів) (а.с. 26-27).

З претензії ОСОБА_1 від 23.09.2022 року вбачається, що вона звернулась до виконавчого комітету Лохвицької міської ради з питання відносно заподіяної матеріальної шкоди в добровільному порядку в сумі 90 900,00 грн (а.с.28-29).

У відповіді виконавчого комітету Лохвицької міської ради від 19.10.2022 № 03-01/1356 на лист-претензію ОСОБА_1 вказано, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру, не вбачають з їх сторони протиправних дій або бездіяльності, що призвело до заподіяння ОСОБА_1 матеріальної шкоди (а.с. 30-31).

Згідно довідки Харківецького старостинського округу Лохвицької міської ради від 04.11.2022 року № 302, рідні ОСОБА_1 поховані на кладовищі в с. Харківці Миргородського району Полтавської області: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 , брат ОСОБА_6 (а.с.66).

З звіту про оцінку розміру збитку, завданого пам`ятникам, розташованим на цвинтарі у с. Харківці Миргородського району Полтавської області ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" вбачається, що в результаті виконання робіт з незалежної оцінки було встановлено розмір збитку, завданого пам`ятникам, розташованим на цвинтарі в селі Харківці Миргородського району Полтавської області станом на 19.09.2022 року складає 88 400, 00 грн (а.с.33-58).

З фотографій наданих позивачем вбачається пошкодження пам`ятників поваленими деревами (а.с. 88-93).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 пояснила, що 15 липня 2022 р. була стихія (буря), яка поваляла дерева на кладовищі с. Харківці, одне з яких, зокрема, впало на надгробні пам`ятники рідних ОСОБА_1 та пошкодило їх. Відповідаючи на запитання представника відповідача, пояснила також, що в той день також були пошкоджені (розкриті) покрівлі у декількох приватних господарствах, а дерева також впали і на складське приміщення сільськогосподарського підприємства, що розташоване біля кладовища.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 пояснила, що вони проживають в с. Харківці біля кладовища, постійно ходять дорогою через кладовище, оскільки іншого шляху не мають, в липні 2022 р. сталася ситуація, коли на кладовищі від бурі та вітру впали дерева на пам`ятники, її дочка по фотографувала пошкодження; на кладовищі дерева дуже старі, гнилі і перебувають в аварійному стані, часто відламуються великі гілки, перед бурею також були надломлені гілки , зокрема на дереві, яке впало на пам`ятники родичів ОСОБА_8 .

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 пояснила, що 15 липня 2022 р. їй зателефонувала ОСОБА_10 , повідомила їй, що не може додзвонитися до ОСОБА_11 і повідомити неприємні звістку, розповіла, що бачила, що на кладовищі впало дерево на пам`ятники рідних тієї, розповіла також, що за декілька днів до цього вона ( ОСОБА_12 ) з сином були на кладовищі, пам`ятники їх рідних знаходяться недалеко від пам`ятників рідних ОСОБА_13 , прибирали там і бачили, що дерево, що знаходилося метрах в тридцяти, нахилене в бік цих пам`ятників, побалакали, що воно може впасти і потрібно щось вирішити, вона ( ОСОБА_12 ) ходила з цього питання в сільраду. Проте нічого не встигли зробити, адже в результаті бурі те дерево таки впало. ОСОБА_9 також пояснила, що після цієї розмови з ОСОБА_14 , вона сама близько 19 години пішла на кладовище і пересвідчилася, що дійсно пошкоджені пам`ятники рідних ОСОБА_8 . Відповідаючи на питання суду пояснила, що фото, які надані позивачкою, дійсно зроблені в цей день, на цьому кладовищі і підтверджують пошкодження пам`ятників в цей день.

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися цивільні правовідносини з приводу відшкодування шкоди, які регулюються такими правовими нормами.

Підстави та умови відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду встановлені ст.ст.22,23 та Главою 82 Цивільного кодексу України.

У ст. 526 ЦК України закріплено загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини.

Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у від 26.09.2018 року по справі № 569/14230/15-ц.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105(далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Отже, вказаними нормами чітко визначено, що організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

Отже, належним відповідачем у справі є виконавчий комітет Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, який є балансоутримувачем зелених насаджень на вказаній території і несе обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, вказану обставину визнано в судовому засіданні і представником відповідача - Лохвицької міської ради.

Доводи відповідача про недоведення вини у завданні шкоди, суд розглядає критично, оскільки саме відповідач як балансоутримувач, має довести, що дерева не були аварійними і що ними здійснювався належний контроль за зеленими насадженнями.

Натомість позивачем доведена належними і допустимими доказами (фото та пояснення свідків), що дерево перебувало в аварійному стані.

Виходячи з вище викладеного, зокрема із того, що судом встановлено вину виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, у завданні шкоди позивачу, внаслідок подій, які мали місце 15.07.2022 року, суд вважає, що наявні передбачені ст. 1166 ЦК України підстави для покладення на виконавчий комітет Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області обов`язку по відшкодуванню шкоди позивачу, а тому приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає частковому задоволенню в сумі 88 400 грн. Витрати на оцінювача в сумі 2500, 00 грн не підтверджено належним доказом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктами 3,9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Суд вважає надані позивачем медичні документи (виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого) не є належними доказами в обґрунтування заявлених вимог про стягнення моральної шкоди.

В позовній заяві приводиться лише оціночне судження позивача щодо завдання їй моральної шкоди яка полягає в тому, що позивач відчуває нервове напруження, переживання та страждання, які спричинені діями відповідача, що призвело до погіршення стану здоров`я, однак позивачем не надано належних та допустимих доказів, судом не встановлено, що з вини відповідача спричинена моральна шкода, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними та не знайшли підтвердження в судовому засіданні, тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а також, те що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 887,20 грн.

Що стосується вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, то суд зазначає, що позивач на підтвердження таких витрат не надала квитанції про оплату послуг адвоката, а є лише Договір та Акт, тому підстави для їх стягнення відсутні.

Керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,82,83,89,141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, комунального підприємства "Добробут-Сервіс" Лохвицької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 41812483) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 88400 (вісімдесят вісім тисяч чотириста) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 41812483), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 27 січня 2023 р.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г.Цімбота